Стилістично марковані конструкції з tener та їх відтворення у перекладі

Ще на одну особливість проблематики перекладу слів широкої семантики вказують у свої статті О.М. Калустова та К. Таніч. Стаття присвячена порівнянню порядку слів у іспанській, російській та українській мовах. Вони акцентують увагу на тому що від порядку слів залежить семантичне значення слова при перекладі. Наприклад, в українській та російській мовах особлива форма дієслова може опускатися, а от в іспанській мові такого явища майже не спостерігається. Автори наводять наступний приклад. Дом на берегу реки. Дім на березі річки. La casa está a la orilla del río. – між цими прикладами існує значна семантична різниця. В іспанській мові речення формується за допомогою локативного дієслова estar, що обумовлює вживання артиклю, та прямий порядок слів. А від цих компонентів нерідко залежить головна ідея в перекладі. Ігнорування таких, якби мовити «не дуже важливих деталей» може неправильно відобразитися в перекладі. Також зазначають, що речення повинно правильно «звучати», маючи на увазі під цим правильне формування речення без порушення стилістичних норм [47,c. 92-93].

В іспанській мові речення каузативної семантики переважно структуруються за допомогою персоніфікації. Натомість в українській мові набір схем для реалізації таких відношень значно ширший за рахунок вільного порядку слів та широкорозвиненої системи флексій, що дає можливість при перекладі варіювати синтаксичні схеми речення, якщо їх буквальне відтворення не відповідає нормам цільової мови. Порівняємо два переклади одного й того ж речення з оповідання Х. Л. Борхеса: 1) La urgencia de la sed me hizo temerario – 1) Нестерпність спраги зробила мене зухвалим ; 2) Нестерпна пекуча спрага додала мені сміливості. В обох перекладах персоніфікація зберігається, проте по-різному. Перший переклад практично дослівно відтворює структуру і лексемний склад речення оригіналу: персоніфікований іменник та дієслово-присудок не замінюються. Натомість у другому перекладі іменник-підмет першотвору urgencia трансформується в прикметник нестерпна, що виконує функцію означення до іменника спрага, який стає уособленим, тобто відбувається транспозиція. Відповідно змінюється і саме дієслово-присудок hacer – додати, що зумовлюється, насамперед, попередньою трансформацією. Такі перетворення не вплинули на семантику речення в цілому, щоправда, вона стає більш затушованою, ніж в оригіналі та в першому перекладі. Отже, для відворення каузативної семантики та збереження персоніфікації можливими є різні варіанти перекладу. Керуватися при виборі, на нашу думку, потрібно, насамперед, стилістичними нормами української мови. [17, с.161].

Окрім персоніфікації, в  іспанській мові частотність збігу  суб’єкта дії і підмета, необхідного  для дотримання порядку «підмет-присудок», забезпечується, зокрема, тенденцією до вживання дієслова в активній формі, а також широкими предикативними можливостями окремих дієслів. Привести у відповідність семантико-синтаксичну структуру речення і його функціональну перспективу в українському перекладі дозволяють конверсні трансформації лексичного і лексико-граматичного характеру [ 45, с.10].

В україністиці термін «широкозначне слово» не є загальноприйнятим, на відміну від активного вживання в сучасній романістиці, германістиці та русистиці. На думку українських дослідників, широкозначність іноді спричиняє мовну неоднозначність, заважає прозорому сприйняттю, завуальовує зміст висловлення. Наприклад, у іноземців виникають певні труднощі при розумінні широкозначних слів української мови [38, c.177]. У дієслова може бути безліч підпорядкованих йому відмінкових груп, а також прислівників та адвербіалів. Всі вони позначають різних учасників в концепції ситуації, заданої за допомогою певного дієслова. При актуалізації в мові, слова широкої семантики можуть нести або своє пряме значення, яке співвідносне з певним денотатом, або ж якщо певна понятійність відсутня, тоді виникає їхня десемантизація. Досягнення еквівалентності при перекладі – одна з основних задач перекладача. Для цього він знаходить для одиниць оригіналу відповідники в арсеналі мовних засобів мови на яку здійснюється переклад. Ці відповідники можуть бути як і мовними так і мовленнєвими. Мовні відповідники пов'язані з об'єктивними закономірностями мови як системи. Мовленнєві відповідники обумовлені функціонуванням цієї системи в конкретній її реалізації, тобто в мовленні. Оскільки об'єктом нашого дослідження є слова з розгалуженою семантичною структурою, то в арсеналі перекладача залишаються наступні способи передачі їх семантики. Переклад слів широкої семантики, які пропонує у своїй статті Терещенко С.С. може працювати в трьох напрямках:

1. використати прямий відповідник, а саме виконати переклад на рівні еквівалентності.

 2.використати один з варіантів відповідників, який найбільше відповідає контексту.

 3.здійснити трансформацію [38, c.178].

Таким чином, можна зробити  висновок, що у формуванні слів із широким значенням основну роль відіграють екстралінгвістичні чинники, а саме безмежність людського мислення. Однак, цього психологічного чинника недостатньо для того, щоб пояснити всі перетворення у перекладі. Вивчення питання широкозначності в першу чергу проводилося лінгвістами, однак в даній роботі нас цікавить функціонування широкозначних слів з точки зору перекладу. Аналіз робіт із перекладознавства, присвячених вивченню проблем слів широкої семантики, дозволяє визначити, що при перекладі таких слів невід'ємну роль відіграє в першу чергу контекст, адже значення слова, яке знаходиться в системі мови, не втрачає своєї самостійності, а лише ускладнюється в результаті взаємодії зі значенням інших слів. В аналітичних мовах продовжується поглиблення аналітичних конструкцій за рахунок особливого акценту на використання широкозначних дієслів. Не менший вплив на відтворення значення слова має порядок слів у реченні. Через неспівпадіння норм між іспанською та українською мовами в перекладі застосовуються трансформації, внаслідок яких в цільовій мові міняється порядок другорядних членів речення, що спричиняє вживання розширених значень слів. Для іспанської мови притаманним є структурування речень каузативної семантики за допомогою персоніфікації, на відміну від української мови, в якій для вираження причинно-наслідкових зв’язків вживається значно ширший набір синтаксичних схем. Для подолання такої асиметрії виникає необхідність вдаватися до перекладацьких трансформацій. У перекладах застосовуються лексичні, синтаксичні та лексико-граматичні перетворення, внаслідок яких персоніфікація може як зберігатися, так і зніматися. Українські дослідники відзначають, що широкозначність може спричиняти мовну неоднозначність, яка заважає прозорому сприйняттю. Для цього перекладач знаходить для одиниць оригіналу відповідники в арсеналі мовних засобів мови на яку здійснюється переклад.

1.2 Порівняльний аналіз структури значень дієслів tener та мати.

Як відомо, дієслово є найскладнішою та найбагатшою граматичною категорією, дієслівні конструкції мають вирішальний вплив на іменні словосполучення та речення. Класифікації дієслів присвячено велику кількість робіт. Семантично дієслово характеризується тим, що означає дію (процес) по відношенню до особи чи предмету, який виконує цю дію. Як правило, дієслово займає центральне положення в семантичній структурі речення. На центральне місце дієслова в структурі речення вказували: А.А Потебня, С.Д. Канцельсон: «В плані змісту, дієслівний предикат – це щось більше, ніж просто лексичне значення. В сучасних дослідженнях з семантики, дієслово розглядається як один із видів предикатів – як головний предикат, який виступає в якості ядра предикативних виразів та речень. Семантична структура дієслова більш об'ємна та гнучка, ніж у всіх інших граматичних категоріях, оскільки у дієслові лексична багатозначність поєднується з багатством та різноманіттям граматичних форм [39, c.8].

В іспанській мові широкозначні дієслова є групою лексичних одиниць, яка постійно поповнюється. Таку закономірність вивів німецький вчений В. Бейнхауер. Він звертає увагу на обширну групу дієслів широкої семантики, які здатні вводити окрім своїх основних значень безліч додаткових. В. Байнхауер перераховує у своїй книзі двадцять основних дієслів такого типу: hacer, saber, conocer, querer, poner, meter, sacar, llevar, ir, llegar, salir, traer, dar, echar, tener, quedar, dejar, tocar, pegar, estar. Кожна з цих широкозначних одиниць, за словами німецького вченого, здатна створювати в різноманітних контекстах від восьми до двадцяти нових значень [41,c.218]. Наприклад, словник іспанської мови Королівської академії, таким чином він фіксує 58 значень дієслова hacer і не менше сорока сталих виразів з ним, в яких також реалізуються додаткові конкретні значення [61].

Цікаво зробити  акцент на тому, що автори двомовних  словників приділяють увагу проблемі слів широкої семантики: «Найбільш послідовно система групування значень багатозначного слова приведена в дієсловах з досить розгалуженою системою значень (такі дієслова, а також деякі прикметники та іменники прийнято називати словами «широкої семантики»). Існують різні класифікації значень таких слів. Наприклад, Великий англо-російський словник (БАРС) розділяє значення на три групи: 1) група значень, які мало залежать від найближчого лексичного оточення; 2) значення, котрі повністю залежать від мікроконтексту; 3) поступова втрата лексичного значення, яка супроводжується частковою чи повною десемантизацією [ 33,c. 89].

Іспанське дієслово tener займає 22 місце за частотністю свого використання серед інших слів іспанської мови та четверту позицію після допоміжних дієслів ser, haber, estar [41,c.219]. Словник іспанської мови DRAE характеризує дієслово «tener» наступним чином: pasó a substituir a «habere» en la de «tenere».1. Asir o mantener asido algo. 2. poseer ( tener en su poder). 3.Mantener ( sostener). 4.Contener o comprender en sí. 5. Dominar ( sujetar). 6. Guardar ( cumplir). Tener la palabra, la promesa 7. Hospedar (recibir huéspedes).8. Estar en precisión de hacer algo u ocuparse en ello. 9. Juzgar, reputar, considerar. 10. Estimar, apreciar. 11. Emplear, pasar algún espacio de tiempo en un lugar o sitio, o de cierta manera. 12. Experimentar. Tener cuidado, vergüenza, miedo, hambre, calor, nervios 13. Profesar o sentir cierta actitud hacia alguien o algo. Tener cariño, odio 14. Con los nombres que significan tiempo, para expresar la duración o edad de las cosas o personas de que se habla. 15. Como auxiliar con participio conjugado, haber. Te tengo dicho que no salgas 16.Denota la necesidad, precisión o determinación de hacer lo que el verbo pospuesto significa. Tendré que salir 17.Detener, parar . 18. Guardar, cuidar, defender algo.19. Dicho de una persona: Ser rica y adinerada. 20. Dicho de una persona: Afirmarse o asegurarse para no caer. 21.Dicho de un cuerpo: Hacer asiento sobre otro. 22. Resistir o hacer oposición a alguien en una riña o una pelea. 23. Atenerse, adherirse, estar por alguien o por algo [61]. Як бачимо, основними денотатами tener є семи « мати», « брати», « володіти».

Марія Молінер у своєму словнику іспанської мови виділяє наступні значення дієслова tener: “En español se usa más que en otras lenguas la construcción con tener para atribuir cierta cualidad a una cosa pertenenciente a alguien.” Такими словами авторка позначає одне з основних значеннь даного дієслова мати. Інші значення, які виділяє Марія Молінер: 1.Sostener, sujetar, coger. 2. Tener expresa la posesión, cosa o persona de la que puede disponer, relación de una persona o una cosa con alguien o algo. 3.Relación parentesca, 4.Tener denota posibilidad 5.Cosa que requiere su asistencia, 6.Atribue una cualidad, estado o circunstancia. 7. Recibir. 8.Mantener. 9. Considerar. 10. Equivale a “haber”.11. Expresa obligacion. 12. Guardar, mantener, cumplir. 13.Cuidar, defender. Як бачимо, два словники іспанської мови на перше місце виносять позесивне значення даного дієслова [63,p. 1286-1288].

У словнику української мови також виділяється суттєва кількість значень українського корелята мати іспанського дієслова tener. В українській мові дієслово мати вживається: 1.На позначення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось 2.Наявність дітей родичів, близьких. 3.Позначає вік. 4.Об'єм, розмір. 5. Виражає наявність певної ознаки, властивості, якості. 6.Одержувати, заробляти 7.Виглядати, бути схожим на когось. 8.Характеризуватися, відзначатися чимось. 9.Мати значення – бути важливим, значущим. 10.Називатися, мати ймення - називатися. 11.Мати право – бути в змозі,в стані. 12.Мати розум – бути дуже розумним. 13.Мати репутацію – вважатися ким -, чим-небудь… [60, c. 648-649]. Великий тлумачний словник української мови подає значення дієслова «мати» наступним чином: 1. Належати, володіти, посідати щось. 2.Виражає наявність, а саме родичів, сім'ї , дітей. 3.Означення віку, об’єму, розміру. 4.Наявність властивості, ознаки, якості. 5.Одержувати, заробляти що-небудь (освіту, чин). 6.Бути у чиємусь розпорядженні, користуванні. 7.Перебувати в стані,виконувати дію, виявляти почуття, переживати щось. Цей самий словник фіксує також аналітичні конструкції з дієсловом «мати», як і в попередньому словнику. Мати вплив – впливати; Мати надію – сподіватися; Мати спокій – бути спокійним, не турбуватися; Не мати сумніву – не сумніватися; Мати намір – намірятися щось зробити; Мати честь – бути гідним щось зробити; Мати за щось – поважати, цінувати; Мати намір (думку) – планувати, задумати щось. Отож, згідно з даними, зафіксованими у словниках, в двох мовах основним значенням дієслів, що аналізуються, є позесивне [56, c.814-815]. І в іспанській, і в українській на перший план виносять значення приналежності, власності, наявності (ознаки, властивості, віку), одержання, здобування.

В двох мовах спостерігається  наявність аналітичних конструкцій з дієсловом tener/мати. Деякі значення цих конструкцій співпадають, проте існує ряд розбіжностей. Tener razón - мати рацію. Обидві конструкції означають «бути правим», «думати правильно». Так, іспанські аналітичні конструкції tener hambre, tener calor, tener miedо, означають перебування у певному стані. Український корелят «мати», як зазначено у словниках української мови, також може позначати стан, однак, прямих відповідників даним іспанським аналітичним конструкціям в українській мові немає. В українській мові дієслово мати утворює аналітичні конструкції з іменниками типу: вплив, надія, сумнів, досвід, право. Як в іспанській, так і в українській ці аналітичні конструкції передають стан, проте можна зробити висновок, що в іспанській дієслово tener широко вживається на позначення фізичного стану, фізичної потреби, іноді моральної, а українське мати більше тяжіє до передачі морального стану, моральної потреби. Інші аналітичні конструкції з tener/мати, які є еквівалентними: tener influencia – мати вплив, tener duda – мати сумнів, tener ilusión – мати мрію, tener consulta – мати консультацію, tener comienzo – мати початок, tener efecto – мати успіх. Однак, існують і конструкції, які в перекладі відображаються синтетичною формою, або можуть перекладатися як синтетичною, так і аналітичною, тобто мати два варіанти перекладу: Tener lugar- мати місце/ відбуватися, tener su base en – спиратися на, tener conocimiento – пізнавати, tener lástima – шкодувати, жалкувати, tener necesidad - потребувати. Це пояснюється тим, що українську мову традиційно відносять до синтетичних, констатуючи в ній співіснування тенденцій аналітизму й синтетизму та активніший розвиток останнього.

В іспанській мові дієслово tener виступає допоміжним дієсловом, формуючи перифрастичну конструкцію (perífrasis o construcción obligativa) tener + que + infinitivo, що означає повинність, необхідність, намір [12, c.217], [24, c.94], [50,c.2111-2114]. В українській мові мати також вживається зі значенням повинності, наприклад: Спочатку я мав поїхати до санаторію відпочити [40, с.205].

У словниках також наводиться низка фразеологізмів, ідіом, крилатих виразів із дієсловами tener та мати. У словнику Іспанської королівської академії наводяться переважно фразеологізми із заперечною часткою no, наприклад: no tener nada suyo, no tener sobre qué caerse muerto. Зустрічаються прислів’я та приказки (refránes): Tanto tienes, tanto vales. Іронічні, застарілі вирази: tener a bien. Хоча, в принципі, виділені ідіоми словника Іспанської королівської академії співпадають з тими, що подаються у словнику Марії Молінер [63, p.1287-1288]. Великий тлумачний словник української мови також подає фразеологізми та усталені аналітичні структури, які означають властивість і мають частково ідіоматизований відтінок: мати вигляд, мати в собі, мати розум. Крім того, частину конструкцій з лексемою мати, можна віднести до фразеологічних сполучень та фразеологічних виразів: мати серце, мати собі рівного, мати за душею, мати час, мати силу [56,c. 815]. Зіставлення фразеологізмів з tener та мати свідчить про те, що існують випадки повного співпадіння значень таких сполук, так і значних розбіжностей у способах вираження певних значень. Наприклад: no tener casa ni hogar/ не мати ні кола ні двора; no tener ni la menor idea/ навіть не мати уявлення – така подібність фразеологічних одиниць пов’язана із тим, що виражені ним значення притаманні усім культурам світу. Більшість з наведених прикладів означають бідність, а бідність асоціюється переважно з відсутністю житла та інших необхідних матеріальних благ. Приклади часткового неспівпадіння є: no tener pelos en la lengua/ язик без кісток, tener su mundo social/ мати своє коло спілкування, tener la lengua suetla/ мати довгий язик, palabra o bala suelta no tienen vuelta/ слово не горобець, вилетить – не спіймаєш; повні неспівпадіння: tener pasta/ мати талант, tener mundo/ знати життя, tener mano en/ бути причетним до, no tener nada que ver/ бути ні при чому, no tener nada suyo/бути надмірно щедрим – часткове співпадіння сигніфікату, пов’язано з рядом лінгвістичних чи екстралінгвістичних чинників. Загалом при перекладі виникають різні варіанти відтворення фразеологічних одиниць, більш вдалі значення починають фіксуватися словниками, всі інші варіанти мотивуються такими формантами ситуацій як особа мовця, його ставлення до предмету мовлення та лінгвістичні фактори. Можна відзначити, що дієслова tener і мати входять до значної кількості фразеологізмів, що дозволяє прогнозувати їхнє широке використання в мовленні і зокрема в художньому.