Трудовое воспитание в системе формирования личности

Особливості роботи учнівської бригади викликають необхідність надання  навчально-виробничих знань з фізики, біології, хімії, математики, що розглядається  як найважливіший засіб поєднання навчання з працею.

Другим важливим трудовим об’єднанням є шкільні лісництва, які також досить поширені. Мета їх створення – виховання в  учнів позитивного ставлення  до праці і природи рідного  краю, формування трудових умінь і  навичок з охорони, використання і відновлення трудових ресурсів, підготовка до свідомого вибору професії.

Для роботи шкільному  лісництву виділяються певні  ділянки на території державної  зони. На цій території учні виконують  такі роботи: посадка і посів лісу, виявлення пошкодження лісу шкідниками і хворобами, збір насіння дерев та кущів тощо. На базі деяких шкільних лісництв організовуються табори праці та відпочинку для учнів.

http://referat.repetitor.ua/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B0?page=4

2. Праця і її роль у всебічному розвитку особистості

 Значення праці в розвитку особистості загальновизнано. Можливості для цього розвитку містяться уже в самих знаряддях,  предметах і результатах праці. В знаряддях праці, крім призначення,  втілено пізнання людиною явищ, закони, властивості і умови  існування предметів. Умови праці теж повинні бути пізнані людиною.  Предмет, знаряддя і умови праці є  найбагатшим джерелом знань про  істотну частину навколишньої дійсності. Ці знання є основною ланкою в  світогляді людини.  Для успішного здійснення трудової діяльності вимагає участь всієї  особистості індивідуума : його психічних процесів, станів і  властивостей. За допомогою психічних процесів, наприклад, людина орієнтується в умовах праці, формує ціль, контролює хід діяльності.

 Високі вимоги до  людини пред'являють соціальні умови праці, які пов'язані з включенням школяра в широку і складну систему виробничих, моральних та міжособистісних відносин.  Включення учня в колективну працю сприяє засвоєнню ним названих  відносин, перетворенню їх із зовнішніх в внутрішні. Це діється під  впливом панівних норм поведінки, суспільних поглядів, організації  взаємодопомоги і взаємної вимогливості і дії таких соціально-психологічних феноменів, як внутрішньо групова навіюваність, змагання. Важливою похідною цих соціально-психологічних чинників є формування відповідальності за результати праці колективу.

 Великі вимоги до  людини пред'являють результати  праці. Таким чином,  вимоги  предмету, знарядь, умов і результатів праці є найважливішою умовою розвитку психіки людини в процесі трудової діяльності.

 Другою умовою розвитку  психіки людини під впливом  праці є  доцільна  діяльність  самого суб'єкту. Перетворюючи предмет  праці, створюючи  суспільно  цінні продукти, вона перетворює себе. Для повного використання можливостей, що розвиває праця, вони  повинні доповнюватись діяльністю старших – навчанням  і вихованням.

 Діяльність вихователя  є  третьою умовою розвитку  психіки в процесі  праці.

 Беручи участь в колективній праці індивід пізнає не тільки інших, але  і себе: хто він є, яку цінність представляє для інших, на що він здатний. Діти, як показали психологічні  дослідження, погано знають себе, свої можливості, своє положення в колективі. В наслідок трудової діяльності відбуваються істотні зміни. Передусім змінюється їх відношення до себе, а потім відношення  до колективу і педагогів.  В психології зібрано багато фактів, які показують, що трудова  діяльність спонукається тим, на скільки високі її  результати. Із цим пов'язане формування таких мотивів як особиста значимість праці, усвідомлення її суспільної значимості.

 Праця має велике  значення в розвитку здібностей  учня. Здібності розвиваються  головним  чином в умовах провідної діяльності: дошкільному віці - в грі, в молодшому і середньому шкільному віці - в навчанні, в  юнацькому - в професійно-трудовій підготовці. 

 В процесі праці,  наприклад, розподіл уваги стає  надзвичайно широким, а її  переключення швидким.

Велика роль праці  в розвитку мислення. В міру оволодіння трудовими навичками розвиваються його нові форми: технічне, практичне,  логічне.  В процесі праці і спілкування з іншими членами трудового колективу відбувається  розвиток почуттів. Включаючись у трудовий процес дитина докорінно змінює своє уявлення про  себе і про навколишній світ. Радикальним чином змінюється і самооцінка. В  процесі спілкування і оволодінням новими знаннями формується світогляд  школяра. Робота в колективі розвиває соціалiзацію особистості дитини  Розвиток здібностей, почуттів і мислення робить особистість дитини гармонійно та всебічно розвиненою. Отже, праця є  найважливішим чинником, що впливає на  розвиток особистості дитини.

У трудовому навчанні учні одержують загальнотрудову (оволодіння знаннями, уміннями і навичками з  планування, організації своєї праці), загальновиробничу (освоєння науково – технічного потенціалу основних галузей виробництва, основ економіки та організації праці, природи і навколишнього середовища), загальнотехнічну (оволодіння знаннями з урахуванням специфіки галузі, в яку входить обраний профіль трудової підготовки) й спеціальну підготовку (передбачає формування початкових умінь і навичок праці з обраної спеціальності).

Виховна цінність суспільне  корисної праці в тому, що школярі  вчаться безкорисливо робити добрі справи, усвідомлюють необхідність поєднання суспільних та особистих інтересів, міцніє почуття обов'язку перед людьми.

Важливою в системі  трудового виховання є праця  з побутового самообслуговування. Учні ремонтують навчальне обладнання, підтримують порядок і чистоту в класах, шкільних майстернях, на шкільному подвір'ї. Вони вчаться працювати й цінувати працю дорослих, руками яких зведено шкільну будівлю, виготовлено меблі й навчальне обладнання, у них розвивається бережливе ставлення до створеного.

Роботу із самообслуговування учні мають виконувати і вдома (прибирання ліжка, чищення одягу і взуття, допомога старшим у прибиранні квартири, у приготуванні їжі, в заготівлі  дров та ін.). В окремих сім'ях батьки оберігають дітей від домашньої  роботи, роблять за них те, що вони спроможні зробити самі. В таких сім'ях виростають діти, які намагаються уникати фізичної праці, не вміють трудитися і не цінують працю інших.

Педагоги повинні допомогти  батькам правильно організувати самообслуговування дітей в сім'ї. Одна з форм праці із самообслуговування — чергування учнів у класі та в школі, виконання різних організаторських функцій у класному і в загальношкільному колективі.

Завдання кожного виду праці — сприяти фізичному, розумовому і моральному вихованню школярів. Однак для того, щоб праця виховувала, вона має бути належним чином організована, тобто відповідати певним вимогам.

Праця має бути цілеспрямованою, тобто учні повинні розуміти мету пропонованої роботи, знати, для чого вони її виконують, якими будуть її результати. Кожен учень повинен усвідомити, чого саме вимагають від нього. Неусвідомлена праця не сприяє формуванню потреби в ній, любові до неї.

Працю учнів необхідно  пов'язувати з їх навчальною роботою. Це означає, що, підбираючи об'єкти праці  для учнів, слід надавати перевагу тим, які тісно пов'язані з їх навчальною роботою. Важливо домагатися, щоб трудова діяльність школярів сприяла практичному застосуванню і поглибленню знань, допомагала формуванню в них високих моральних якостей, підвищувала суспільну активність і сприяла підготовці до продуктивної праці в різних галузях виробництва.   А. Макаренко стверджував, що праця без освіти, без політичного і морального виховання, що йдуть поряд, — нейтральний процес.

Виховна ефективність праці  зростає за умови, що учні самі є її організаторами, а не лише виконавцями. Тому педагоги повинні залучати школярів до пошуків об'єктів праці, її планування та організації колективу на її виконання. У такому разі вихованці будуть зацікавлені у своєчасності та якості виконання трудових завдань, у них формуватиметься ініціативність, самостійність і відповідальність.

Виховання любові до праці, формування трудових умінь та навичок потребує систематичної праці учнів, а не участі в ній від випадку до випадку. Для цього класні керівники й адміністрація школи, плануючи їх участь у різних видах праці, мусять детально продумати її послідовність, усвідомити, якого виховного ефекту вони прагнуть досягти, пропонуючи дітям певний вид праці.

Праця має бути доступною. Непосильна праця породжує невпевненість учня у власних силах, небажання виконувати її. Якщо ж робота надто легка, не потребує певних зусиль, вона викликає зневажливе ставлення. Праця повинна ускладнюватися за методами її виконання і збільшуватися за обсягом у міру набуття школярем трудового досвіду. Учнів слід привчати завершувати почату справу, особливо у молодших класах.

Виховання любові до праці  потребує підбору цікавих за змістом і методикою організації видів праці. Недоцільно пропонувати учням одноманітну, нетворчу працю. Проте їх слід психологічно готувати до того, що в житті нерідко доводиться виконувати й нецікаву роботу.

Організація праці учнів  повинна ґрунтуватися на наукових засадах. Це сприяє формуванню у них культури праці, під якою розуміють продуманий порядок на робочому місці (раціональне розміщення інструменту, матеріалів, готової продукції), ефективне використання робочого часу, раціональних прийомів праці, економне витрачання матеріалів, електроенергії, естетичний вигляд виробу, дотримання особистої гігієни й техніки безпеки тощо.

Учні мають навчитися  працювати в колективі. У процесі  колективної праці формуються певні  взаємини між учнями, дух співробітництва, взаємодопомоги, товариськість, виробляється здатність до спільного трудового зусилля. Спільне трудове зусилля, робота в колективі, трудова допомога людей та постійна їх взаємна трудова залежність тільки й можуть створити правильне ставлення людей один до одного... любов і дружбу у відношенні до кожного трудівника, обурення і засудження у відношенні до ледаря, до людини, що ухиляється від праці... У трудовому зусиллі виховується не тільки робоча підготовка людини, але й підготовка товариша, тобто виховується правильне ставлення до інших людей, - це вже буде моральна підготовка".

Трудове виховання має  спрямовуватися на формування творчого ставлення учнів до праці. Це можливо за умови, що людина любить працю, відчуває радість від неї, розуміє її корисність і необхідність, що праця стає для неї основною формою вияву таланту.

Вплив оцінки результатів  праці школярів та ефективність трудового виховання. Участь вихованців у праці, досягнення ними певних трудових результатів викликає в них задоволення, радість і гордість за досягнуті успіхи, особисті й колективні. Педагог повинне не тільки порівняти й оцінити результати трудової діяльності окремих учнів, а й вказати при цьому на індивідуальні якості особистості, що сприяли їх досягненню. За таких умов учні намагаються працювати краще, прагнуть досягти високих результатів.

Отже, критеріями трудової вихованості школярів є: висока особиста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, трудова активність і творче, раціоналізаторське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, планова, технологічна дисципліна, працелюбство.

3. Психологічна готовність до праці

Як і в будь-якій іншій справі, в процесі виховання  ще є невикористані резерви. Над  їх реалізацією працюють педагогічні  колективи, соціологи. Особлива роль в  цьому відношенні належить психології.  В психологічних знаннях в  узагальненому вигляді виділені  психологічні закономірності навчання і виховання, формування  особистості дитини на різноманітних вікових етапах в умовах  різноманітних видів діяльності (гра, навчання, праця), істотні  зв'язки в сфері педагогічних і психологічних явищ. Психологічна наука нагромадила немало цінних фактів, використання яких збагачує зміст і організацію трудової і виробничої  праці школяра, використовує резерв його особистості,  забезпечує в трудовому вихованні систему і тим самим підвищує його  виховну цінність.

Можливості психології у галузі трудового навчання і виховання визначаються переліком проблем, які вивчаються нею. Головну з психологічних проблем, як показали  дослідження Т. В.Кудрявцева, Е. А.Ферапонової і інших психологів,  складають формування загальних трудових вмінь інтелектуального  характеру, уміння виконати завдання не тільки індивідуально, але і в  умовах сумісної праці, розвиток позитивної мотивації праці школярів,  їх творчих здібностей і інших якостей особистості, важливих для професійного  самовизначення учнів. Оскільки творчість є  важливим  проявом  особистості людини, психологи шукають оптимальні шляхи і засоби заохочення  школярів до творчої праці.  Особливо важливим в трудовому навчанні учнів є  мотиви, що спонукають дітей до праці. Саме з мотивами пов'язане формування  відношення до праці, як головної цінності.

 Різні психологічні  знання використаються в цілях  об'єднання  психологічно східних  трудових цілей і засобів дії,  а також засобів  навчання  і виховання.  Педагогу необхідно  засвоїти загальні закономірності розвитку  особистості.

 Особистість формується  під впливом виховання, соціалiзацiї  і самовиховання.

 Особистість - результат  взаємодії зовнішніх впливів з внутрішніми  умовами індивідума, до яких відносяться його спрямованість, можливості, характер і інші особисті властивості. Психологи досліджують психологічний зміст трудового виховання, зокрема, формування всебічно розвиненої  особистості засобами праці. За якими показниками судить психолог про зміни, що відбуваються в вигляді особистості під впливом праці? Передусім за діями і вчинками людини, за зміною результативності його праці, по відношенню до праці, до свого колективу, по змінам в  його потребах, інтересах, самооцінки і вимогах. Психіка працюючої людини, особливо його відношення до праці, дуже помітно проявляються в  продуктах його діяльності. Як школяр реагує на невдачі і успіхи в  праці, на оцінку якості його роботи, коли його особові інтереси стикаються із суспільними. Найбільш поширеними засобами дослідження психологічних  проблем трудового виховання є  спостереження, експеримент, опитування, тести. За допомогою досліджень вивчаються важливі в будь-якому виді  праці риси характеру: уважність, самостійність, охайність і ряд  інших. Використає воно також для дослідження взаємовідносин в дитячому  колективі. Багатим джерелом психологічних знань є  експеримент.