Характеристика інтерактивних технологій навчання

Після завершення роботи експерти повертаються в свої групи і тренер проводить обговорення. 

Запитання для обговорення:

1. Який обсяг інформації можна засвоїти за допомогою цієї вправи?
2. Які позитивні моменти у використанні цієї вправи?
3. Які недоліки?
4. Де ви можете використовувати таку вправу.

• Фронтальні технології інтерактивного  навчання – «броунівський рух».

Мета:ознайомити учасників з технологією проведення фронтальних технологій інтерактивного навчання.

Тривалість: 15 хв.

Ресурси: інформаційні повідомлення із характеристикою фронтальних технологій інтерактивного навчання для кожного учасника (додаток 7.).

Хід проведення:

Тренер роздає кожному учаснику індивідуальну картку із описом одного із фронтальних інтерактивних  методів навчання.

  Упродовж 3 хвилин учасники знайомляться з інформацією і готуються до її передачі.

Далі учасники виходять в центр кімнати, рухаються і ознайомлюють зі своєю інформацією інших впродовж 7 хвилин.

Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учасника. Необхідно за визначений час поспілкуватися з якомога більшою кількістю учасників.

По завершенні вправи тренер пропонує відтворити отриману інформацію, проаналізувати набуті знання.

Запитання для обговорення:

1. Що необхідно врахувати при організації роботи?
2. Коли можна використовувати цю форму роботи?
3. Чи необхідне узагальнення після виконання вправи? Чому?

• Керована дискусія – вправа «Займи позицію»

Мета: визначити і обговорити питання використання інтерактивних форм в навчально-виховному процесі, з’ясувати рівень готовності вчителів до використання інтерактивних технологій.

Тривалість: 15 хв.

Ресурси: 2 аркуші паперу і написами «погоджують», «не погоджуюсь», прикріплені у протилежних кутах кімнати, де відбувається тренінг; список висловлювань для тренера, шаблон до методу «ПРЕС» (додаток 8.).

Хід проведення:

Тренер пропонує учасникам підвестися і зібратися у центрі кімнати. Далі він зачитує твердження, стосовно яких учасникам необхідно висловити власну точку зору. Якщо вони погоджуються із запропонованим твердженням, то мають піти у куток кімнати, де прикріплено табличку «погоджуюся». Якщо учасники не поділяють думку, поставлену на обговорення, то переходять у куток з табличкою «не погоджуюсь» Після розподілу учасників по кімнаті стосовно кожного твердження тренер просить декого аргументувати свою позицію. Аргументацію можна проводити із використанням методу «ПРЕС» (інструкцію необхідно повісити і кімнаті на видному місці).

№	Твердження
	Якісні знання можна отримати лише на уроках із використанням інтерактивних форм.
	Пасивні форми навчання застаріли і повинні «відійти в минуле».
	Для використання інтерактивних форм навчання потрібна готовність вчителя.
	Інтерактивна технологія потребує попереднього навчання учнів процедурі
	Дисципліна учнів на інтерактивному уроці може бути проблемою для вчителя
	Я готовий до використання інтерактивних форм навчання

При проведенні дискусії думка кожного учасника, що обумовлена певним досвідом, має право на існування.

Сесія 3.

 

• Вправа на активізацію «Павучок»

Мета: сконцентрувати увагу учасників, сприяти настрою на виконання подальшої роботи й групової згуртованості .

Тривалість: 5 хв.

Ресурси: сітка із зображенням павучка

Хід проведення:

Усі сідають у коло. Тренер малює на фліпчарті сітку, а всередині неї павучка:

Кожен учасник по черзі пересуває павучка з клітини на клітину, називаючи напрям (праворуч, ліворуч, вгору, вниз). Але треба пам’ятати, що павучок не пересувається по діагоналі, а лише по вертикалі і по горизонталі. Забороняється також виводити його за межі поля. Учасники слідкують в уяві за пересуванням павучка, і, коли він опиняється всередині, - всі плескають у долоні. Подорож павучка продовжується, доки кожен із учасників не покерує ним.

 

• Структура інтерактивного уроку – метод «Кольорових капелюхів»

Мета: ознайомитися із технологією проведення інтерактивного уроку, проаналізувати структуру інтерактивного уроку .

Тривалість: 20 хв

Ресурси: інформаційне повідомлення «Структура інтерактивного уроку», кольорові капелюхи із завданнями  .

Хід проведення:

Кожна група отримує паперовий капелюх певного кольору. На капелюсі написано завдання. Впродовж 10 хвилин група виконує завдання. По завершенні презентує результати своєї роботи.

Жовтий капелюх Охарактеризуйте найбільш позитивні риси інтерактивного уроку	Чорний капелюх. Охарактеризуйте негативні риси інтерактивного уроку	Білий капелюх Охарактеризуйте інтерактивний урок з точки зору педагога
Червоний капелюх Які почуття (емоції) викликають у вас інтерактивний урок? Складіть вірш про інтерактивний урок.	Синій капелюх Які висновки ви зробили, ознайомившись зі структурою інтерактивного уроку?	Зелений капелюх Запропонуйте   нестандартні рішення проведення інтерактивного уроку

 

 

• Вправа «Майстер – клас»

 

Мета: використовуючи набуті знання і навички скласти план уроку або виховного заходу із використанням інтерактивних технологій .

Тривалість: 50 хв.

Ресурси: ватман, маркери, скотч .

Хід проведення:

Учасники об’єднуються в групи (4 – 5) за предметами, що викладають (або за напрямками) і складають сценарій уроку або виховного заходу із використанням інтерактивних методів. сценарій може бути представлений у вигляді короткого плану структурних ланок, але обов’язковим є виказанням теми, мети, типу уроку. Частину уроку з інтерактивними методами лід описати детально і мотивувати використання цього методу і його наслідки. Учасники працюють впродовж 40 хвилин і презентують свою роботу.

• Підведення підсумків. Методика «Нова ідея, мрія, запитання»

Мета: провести загальну оцінку тренінгу .

Тривалість: 15 хв.

Ресурси: прикріплені до стіни три великі аркуші паперу. На одному з них намальований великий торт із незапаленими свічками, на другому – планета Земля, на третьому – шкільна парта; 3 Post-it жовтого (у формі вогника), червоного (у вигляді зірочки), синього (у вигляді хмаринки) кольору.

Хід проведення:

Тренер просить кожного з учасників висловити свої враження від тренінгу на Post-it та наклеїти їх на закріплені аркуші.

На жовтому вогнику – написати найважливіший момент, що буде використовувати в подальшій діяльності, те, що виявилося цікавим і новим. Закріпити на малюнку із зображенням тортика.

На червоній зірочці – зафіксувати мрію, яка зародилася і до здійснення якої необхідно прагнути. Зірочку необхідно закріпити навколо земної кулі.

На синій хмаринці – над чим необхідно працювати, яке запитання виникло. Сині хмаринки кріпляться навколо шкільної парти.

• Методика «Повітряний змій» (заключна частина методики).

Тривалість: 10 хв.

Тренер пропонує учасникам по черзі підійти до повітряного змія та знайти власний бантик, прокоментувати свої очікування та зробити короткий аналіз – чи справдилися вони.

• Історія для натхнення «Кожному своє»

Тривалість: 5 хв

Хід проведення:

Тренер звертається до учасників «Ми майже закінчили нашу роботу і залишилася лише традиційна історія для натхнення»

Кожному своє

« В одному селі жив лікар. Якось його викликали до чоботаря, який був дуже хворий. Прийшовши, лікар побачив, що чоботар помирає. Але його родичі сказали, що вони чули, як у сусідньому селі одній людині допоміг дуже простий засіб: молоко, яке треба було пити з часником декілька разів на день. Вони  запитали лікаря , чи не буде це шкідливо. Лікар, упевнений, що чоботар усе одно помре, дозволив це спробувати. Він повернувся додому й описав випадок у своєму щоденнику. Дуже він був здивований, коли через декілька місяців його повідомили, що чоботар одужав.

       Через  певний час лікаря викликали  в сусіднє село, де скотар захворів  на ту саму хворобу. Лікар порадив  йому рецепт, що врятував чоботаря. Але через тиждень скотар помер. Будучи дуже педантичної людиною, лікар зробив з цього приводу  у своєму щоденнику ще один  запис. Як ви думаєте, яким був  цей запис?»

    Тренеру необхідно  спрямувати групу на висновок  на зразок  Кожному своє або Що допомогло чоботареві, те не допоможе скотареві.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Інформаційне повідомлення «Типи організації навчання»

У педагогічній літературі описано чимало типів організації навчання ( за рівнем активності учнів, рівнем залучення їх до продуктивної діяльності, за дидактичною метою, за способами організації тощо). Ян Голант у 60-х роках поділив типи і методи навчання на активні та пасивні залежно від участі учнів у навчальній діяльності. Звісно, термін «пасивне» є умовним, адже будь-яка організація навчального процесу неодмінно передбачає певний рівень пізнавальної активності суб’єкта – учня, інакше досягнення навіть мінімального результату неможливе. До цієї класифікації ми додамо інтерактивне навчання як різновид активного, котрий, однак, має свої закономірності та особливості.

• Пасивний ( репродуктивний) тип навчання.

Учень виступає у ролі «Об’єкта» навчання, має засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо – тобто джерелом правильних знань.

• Активне навчання.

Учень виступає «суб’єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем.

Подивіться на схеми і спробуйте визначити тип навчання

1. Пасивне

2 Активне

3 А це який  вид навчання? Інтерактивний.

Чим він відрізняється від активного?

• Інтерактивне навчання.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учасників НВП. Це спів навчання, взаємонавчання, де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і умінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Розглядаючи інтерактивні технології навчання як інноваційні, треба пам’ятати, що будь-яка педагогічна технологія буде мертвою, якщо реальні люди, котрі її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв’язків. Більшість учителів і науковців у цілому світі погоджуються з тим, що слід переходити від «передавання знань» до «навчання жити».  Але треба брати до уваги, що ми прагнемо навчити дітей жити за умов демократичного суспільства. Школа має слугувати першою моделлю демократичного суспільства, по-справжньому демократичних відносин. Розв’язання цього завдання безпосередньо пов’язане з основним змістом і наповненням шкільного життя – із навчально-виховним процесом. Навчити дітей демократії можна за умови, що таке навчання здійснює на кожному уроці кожен вчитель шляхом застосування відповідних підходів. Один із таких підходів – апробований, цікавий, творчий – інтерактивне навчання.

Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 1980 році, засвідчують, що інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Результати цих досліджень відображено у схемі, яка дістала назву «Піраміда навчання». «Піраміда навчання» демонструє, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5%, читання – 10%), а найбільших – інтерактивного (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших – 90%) ( додаток 3)

Понад 2400 років тому Конфуцій наголошував:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Дещо змінивши слова видатного китайського філософа, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання: