Шпаргалка з "Педагогіки"

90. Система навчання мові на етапі перебудови освіти України.

Значні політичні, соціокультурні та економічні зміни, що відбулися в Україні з часу проголошення її незалежності, окреслили перед спеціальною педагогікою нові завдання та широке коло наукових пошуків, що полягають у докорінному переосмисленні парадигми навчання і виховання, впровадженні нових технологій навчання, а відтак і її реформування.

Існуюча дидактична система навчання та виховання глухих і слабочуючих має наукові обґрунтування, теоретичні розробки та практична апробація яких є підсумком тривалих, цілеспрямованих психолого-педагогічних досліджень науковців і педагогічних колективів спеціальних шкіл, в яких проводилася експериментальна робота, апробувалися та впроваджувалися результати наукових пошуків. Нині мережа спеціальних закладів для дітей із порушеннями слуху складається з 32 шкіл для глухих, 26 для дітей зі зниженим слухом, 30 дитячих садків. Безперечним здобутком цієї системи нявчання і виховання дітей із розладами слуху є те, що вони мають змогу одержати повну загальну середню освіту та набути певних професійних навичок. Окремі школи таким чином організовують професійну підготовку, що випускники опановують певну спеціальність і можуть успішно реалізувати в соціумі. Нині в Україні у середніх і вищих навчальних закладах і функціонує понад 20 груп для осіб із порушеннями слуху, де студенти продовжують освіту, удосконалюючи свій фах.

З урахуванням вагомих здобутків сурдопедагогічної теорії та практики лабораторією сурдопедагогіки (що у структурі Інституту спеціальної педагогіки АПН України) вирішуються актуальні проблеми спеціальної педагогіки сьогодення. Йдеться насамперед про нові вимоги до організації процесу навчання дітей із розладами слуху, перехід загальноосвітньої школи на 12-річний термін навчання і перегляд такого для шкіл глухих і слабочуючих; впровадження 12-бальної системи оцінювання, і, відповідно, розробку критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів спеціальних шкіл; про розробку Державних стандартів змісту освіти; підготовку нових програм і підручників. Нині для науковців у галузі сурдопедагогіки залишаються актуальними проблеми підвищення якості навчання та освітнього рівня глухих, удосконалення системи спеціальної освіти; диференційованого навчання різних категорій дітей із вадами слуху; місця і ролі мови жестів у процесі навчання; професійної та вищої освіти осіб з вадами слуху; розширення профілів профпідготовки; комплексної реабілітації; забезпечення максимального рівня розвитку осіб з вадами слуху; навчання і виховання глухих і слабочуючих, які мають складні вади; узагальнення здобутків попередніх років та багато іншого.

Сучасна вітчизняна спеціальна педагогіка перебуває в пошуках нової освітньої парадигми. Шлях до її створення - не стільки створення нового, скільки переосмислення тривалого досвіду. Духовний і культурний плюралізм, який змінює наше сьогодення та, сподіваємося, ще більшою мірою наше майбутнє, зумовлює можливість та необхідність розроблення такої концепції освіти дітей із розладами слуху, яка передбачатиме різноманітність підходів, розвиток, співпрацю та взаємозбагачення всіх існуючих (і тих, які ще мають виникнути) напрямів.