Поліграфічне підприємство з розробкою технології

Характеристики сучасної пластикової картки — розмір, тип пластику якість його поверхні, стійкість до механічних пошкоджень, дії ультрафіолетових і рентгенівських променів, температурних показників, електромагнітна сумісність, а також розміщена на ній інформація визначені міжнародним стандартом ISO (International Standards Organisation).

Існує ряд міжнародних  стандартів, що визначають всі властивості  пластикових карт, починаючи від  їхніх розмірів, фізичних властивостей пластику, розмірів картки (якість поверхні, термостійкість, займистість, стійкість до вигину й скручування, електромагнітна сумісність, стійкість до ультрафіолетових і рентгенівських променів, електростатичні властивості) і закінчуючи змістом інформації, розміщеної на картці та способом її нанесення [6].

Геометричні розміри пластикових карт повніші  відповідати вимогам ISO 7810:1985 "Карти ідентифікаційні. Фізичні характеристики"; і мати наступні розміри [3, б]:

• ширина - 85,595 ± 0,125 мм;
• висота - 53,975 ± 0,055 мм;
• товщина — 0,76 ± 0,08 мм;

радіус окружності в кутах — 3,18 мм.

                    Рис. 1.1. Розміри пластикової картки.

Існують різні формати  пластикових карток:

• CR79 - 84,14x53,97 мм;
• CR80 - 85,72x53,97 мм;
• CR90 - 92,07x60,33 мм;
• CR100 - 98,42x66,68 мм.

Виготовляють пластикові картки суворо за міжнародними станд  артами:

• ISO 7810:1985 "Карти ідентифікаційні. Фізичні характеристики";
• ISO/IEC 7811:2001 "Карти ідентифікаційні карти. Метод запису";
• ISO/IEC 7811:2001 "Карти ідентифікаційні карти. Метод запису. Частина б. Магнітна смуга. Висока коерцитивність";
• ISO-7812 "Карта ідентифікаційні Система нумерації й процедура реєстрації ідентифікаторів емітентів" (5 частин);
• OENORM EN ISO 7812-1-1995 "Карти ідентифікаційні. Ідентифікація елементів. Частина 1. Система нумерації";

- OENORM EN ISO 7812-2-1995. "Карти ідентифікаційні. Ідентифікація емітентів. Частина 2. Процедури заявки та реєстрації номерів";

• ISO-7813 "Ідентифікаційні карти — карти для фінансових транзакцій;";
• DIN ISO 4909-1989 "Карти банківські Зміст даних для третьої доріжки на магнітній смузі";
• ISO-7816 "Ідентифікаційні карти — карти з мікросхемою з контактами" (6 частин) [6,7].

Також існує ГОСТ Р 50809-95 [5,8].

 
Рисунок 1.2 – конструкційні особливості картки

Рисунок 1.3 – Спуск шпальт для друку пластикових карток

 

 

 

2  ПРИНЦИПОВІ РІШЕННЯ З ТЕХНОЛОГІЇ,    ТЕХНІКИ ,  ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

Викладайте матеріал по змісту.

2.1. Сучасні технологічні процеси для випуску даної продукції – тут подайте узагальнені блок-схеми технологічних процесів, які можливо використовувати для виготовлення даної продукції (-на плівку; -на пластину, цифрові інші). Пояснити їх значення . Показати, які із них Вам найбільше підходять і для якої продукції. Переваги, недоліки. Ситуація щодо впровадження на поліграфічних підприємствах. Пов’язуйте з можливістю поєднання в лінію (використання СІР3, СІР4), автоматизація на підприємствах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поетапна блок-схема технологій виготовлення продукції на жорстких полімерах

 

 

 

 

 

 

 

Y1 – пластикова картка

Y2 – лифлет

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Вибір способу друку. Обґрунтовуйте вибір щодо особливостей продукції, вимог ринку та конкуренції, а також виходячи із матеріально-технічних можливостей створюваного підприємства.

Обґрунтування вибору способу друку

Підприємство, що виготовляє продукцію на полімері, зазвичай вибирає один або кілька способів друку, що залежить від її стратегії на ринку поліграфічних послуг, встановленого обладнання, а також від орієнтації на певну клієнтуру. Існує кілька поширених видів друку пластикових карток, що розрізняються за своїми можливостями.

Технології нанесення зображень  на пластикову карту:  офсетний друк;  сублимаційний друк (термодрук);  струминний;  трафаретний друк; цифровий друк; флексографічний;  лазерний.

Комбінування цих способів друку  дає можливість виготовляти пластикові картки на будь-який смак різного призначення  із зображенням будь-якої складності й з найсучаснішими способами  захисту від підробок.

1) Офсетний друк

Наймасовіша на сьогоднішній день технологія виготовлення пластикових карт - офсетний друк. Цей спосіб друку стає найбільш оптимальним при накладах пластикових карт від 500 екземплярів, коли закладається достатня кількість часу на виконання замовлення і потрібна нижча ціна при середніх термінах (від 10 днів).  
Офсетні машини для друку по пластику діляться на дві категорії - спеціалізовані малоформатні друкарські, друкуючі на невсмоктуючих матеріалах завтовшки до 1,5 мм, і традиційні формату А2 і А3, обладнані УФ-СУШКАМІ і вдосконаленим пристроєм приймання. У зв'язку з тим, що широкоформатні машини мають недостатню максимальну товщину задрукованого матеріалу, обидві сторони карток друкуються на окремих листах «сирого» пластика і потім спекаются «спина до спини». Для захисту картка покривається УФ-ЛАКОМ з глянсовою або матовою поверхнею.

Недоліки - необхідно відзначити, що при офсетному друці пластик  змінює колір покладеної на нього  фарби, що викликає складнощі при  друці замовлених кольорів. Проблема ускладнюється із-за неможливості отримання  кольоропробного відбитку на поверхні. Коли йдеться про корпоративні кольори, єдина надія на майстерність і досвід друкаря, який повинен коректувати перенесення кольорів під час прилаладнання. Для персоналізації таких карток необхідний додатковий друк на принтері сублімації. Окрім цієї проблеми, при друці по пластику офсетним способом необхідно враховувати його здатність, що вигинає, при проходженні через машину. Аркуш в машині багато разів згинається і при недостатньому вигині зачинає терется про деталь аркушепровідно системи, що приводить до здряпування попередньою або тільки що нанесеною фарби.

Нерентабельність малих накладів (особливо на багатобарвних машинах); процес підготовки до друку займає досить значний час; на картах, надрукованих офсетним способом персоналізацію необхідно робити окремо».

Переваги - висока якість зображення, низька собівартість, швидке виготовлення карт великими накладами (висока швидкість  друку). Захисний шар: лакування сучасними  лаками ніскільки не поступається ламінацією ні по міцності, ні по інших характеристиках.

Офсетний друк має такі переваги: 1. Безальтернативний спосіб професійного друку. 2. Висока якість зображення. 3. Низька собівартість і вартість для замовника. 4. Під час друкування можна наносити різні захисні елементи. 5. Швидке виготовлення карт великими тиражами (висока швидкість друку). 6. Захисний шар з лакування сучасними лаками не уступає ламінації по міцності й інших характеристиках

Недоліки: 1. Нерентабельність малих тиражів, особливо на багатоколірних машинах. 2. Процес підготовки до друку займає досить значний час. 3. Використання лише спеціальних фарб для друку на пластиках (фолієві, УФ-фарби). 4. Картки з інтергованими мікросхемами чутливі до згинів, через що потрібна наявність передатного циліндра подвійного діаметра.

2) Трафаретний друк

Найголовніша проблема, що виникає  при друці по пластику трафаретним  способом пов'язана з тим, що кольори  друкуються послідовно один за одним.

При трафаретному друці сольвентними фарбами структура пластика піддається сильній дії агресивних хімічних сполук, що знаходяться у фарбі, внаслідок чого пластик втрачає свою еластичність і стає крихким. Це, у свою чергу, робить неможливою подальшу обробку, різання і формування. Щоб уникнути цього багато виробників випускають спеціальні присадки до фарб, які дозволяють значно понизити ефект «старіння» пластика. Окрім цього, робота з пластиком має бути гранично обережною, щоб не пошкодити поверхню. Правильний вибір гуми (жорстка) ракеля, значно полегшить вашу працю, а спеціальна присадка, яка підвищує тексотропность (текучість) фарби і дозволяє зберегти чіткий контур крапки, значно підвищить якість продукції, що випускається. Що стосується УФ-ФАРБ, то тут проблеми пов'язані з тим, що при послідовному трафаретному друці пересушується перший шар і фарба втрачає еластичність, що приводить до появи тріщин при згині або формуванні пластика. З цією проблемою можна боротися за допомогою спеціальних добавок, які підвищують еластичність барвистого покриття, і використання низької температури сушки за рахунок мінімальної товщини барвистого шару. Добитися тонкого фарбового шару можна, використовуючи лише спеціальну фотоемульсію для УФ-ФАРБ і кювету з гострим краєм, і зменшивши кількість шарів при нанесенні емульсії на форму.

Переваги  - якість фарби (яскравість, насиченість кольору), можливість наносити щільні плашки (наприклад, білі на кольоровий пластик), невисока собівартість.

Недоліки - проблеми з повнокольоровими зображеннями (точне поєднання після  цветоделения вимагає автоматичної машини) і з дрібними елементами із-за низької роздільної здатності, низька швидкість друку.

Трафаретний друк має такі переваги: 1. Якість фарби (яскравість, насиченість кольорів). 2. Можливість наносити товстий шар фарби, наприклад при нанесенні скретч-смуг. 3. Невисока собівартість.

Недоліки: 1. Проблеми з повноколірними зображеннями. 2. Проблеми із дрібними елементами через низьку роздільну здатність. 3. Зображення може “гуляти” (людський фактор). 4. Низька швидкість друку.

3) Сублімаційний друк

Друк сублімації виконується  на спеціальному принтері для виробництва пластикових карт. Як витратні матеріали при друці на принтері сублімації використовуються пластикові карти розміром 54х85,6 мм різної товщини (звичайні 0.75 мм) - те, на чому відбувається друк, і картріджи у вигляді плівки з нанесеною на неї фарбувальною речовиною - те, за допомогою чого відбувається друк.

Принцип друку сублімації полягає  у взаємодії термоголовки, керованої  драйвером, з тією, що несе фарбовий шар стрічкою. При контакті з нагрівальним елементом фарба випаровується і сублімується, проникаючи углиб пластика. Ступінь нагріву визначає кількість фарби, перенесена на елемент зображення. Для відбитків характерна відсутність растру на півтонових зображеннях, а при повнокольоровому друці елементарні точки різних фарбових шарів наносяться точно один на одного.

Що стосується устаткування для  друку сублімації, то є широкий  вибір монохромних і повнокольорових  принтерів з різним набором додаткових функцій: автоматизована нумерація, штрих-кодування, програмування чіпа і магнітної смуги, нанесення прозорого захисного шару і двосторонній друк. Крім того, можливе нанесення стираної скетч-панели, УФ-ДРУК, захист штрих-кода чорною панеллю, прозорою для ІЧ-ПРОМЕНІВ, эмбоссирование. Варто відзначити, що в монохромних принтерах для нанесення текстової інформації і штрих-кодов застосовується і пряме термоперенос, що дає чіткіші і контрастніші відтиснення, що дуже важливе для упевненої роботи автоматичних прочитуючих пристроїв.

Принтер сублімаційного друку Zebra P310. З допомога його можна виготовляти карти, що персоналізуються, на місці тому, що P310 друкує штрихові коди, ID фотографії, графіку і текст без полів протягом декількох секунд. Принтер не вимагає додаткового місця для розміщення (розміри: 315x198x220 мм, вага всього 6.1 кг), тому є досить ергономічною машиною. Механізм друку сконструйований таким чином, що забезпечується надзвичайно тихий друк. Крім того, є можливість додаткового захисту карт від підробки і навколишнього середовища: нанесення додаткового шару ламінації на картах прозорого або голографічного».

Переваги - для виготовлення пластикових  карт цим методом необхідний лише спеціальний принтер; прудкість, оскільки друк проводиться на вже готових  заготовках; можливість нанесення будь-якої змінної інформації; можливість накладу від однієї штуки.

Недоліки – низька роздільна  здатність (300dpi) і, як наслідок - невисока якість отримуваного зображення (шрифти «пливуть», картинки тьмяні і так  далі); висока собівартість.

4) Цифровий друк

Цифровий друк проводиться будь-яким струменевим принтером. При друці на такому устаткуванні можна використовувати, як оригінальні картріджи, так і сумісні картріджи (вони дешевше оригінальних).

Для друку цифровим способом необхідний спеціально підготовлений пластик. Він поставляється в листах завтовшки 0,3 мм і має двостороннє покриття. На лицьовій стороні нанесений всмоктуючий шар, як на фотопапері для струменевого друку, а на оборотній - тонкий шар термоклею. Друк проводиться на лицьовій і оборотній сторонах на струменевому принтері, потім лицьові сторони поєднуються з оборотними, і напівфабрикат вирушає в термопресс-ламинатор. Окрім цього, при цифровому друці можливе нанесення смуги для підпису, скретч-панели, голографічної наклейки, магнітної смуги, мікрочіпа, а також эмбоссирование. Цифрова технологія дає можливість проводити графічну персоналізацію (друкувати номери, логіни, паролі, штрих-коды, ФІО) безпосередньо у момент друку, скорочуючи тим самим термін виготовлення накладу.

«Серед переваг цифрового друку потрібно відзначити високу якість друку (роздільна здатність до 2800dpi), можливість виготовлення від 1 штуки, можливість графічної персоналізації, швидка підготовка до друку, що зводиться до створення макету на комп'ютері, що дозволяє здійснювати надстрокові наклади. Головним недоліком є те, що при накладах приблизно від 1000 штук собівартість карти, проведеної за допомогою цифрового друку, перевищує собівартість карти з офсетним друком».

Цифровий друк має такі переваги: 1.Висока якість друку. 2.Друк невеликих тиражів карт (від однієї штуки). 3.Можливість графічної персоналізації в процесі виготовлення картки.

Недоліки: 1. Відносно висока собівартість. 2. Мала швидкість друку. 3. Можливі відходи кольорів у процесі друку більших тиражів. 4. Проблеми з утриманням стабільних кольорів на плашках.

Лазерний друк має такі переваги: 1. Висока роздільна здатність. 2. Висока якість кольоровідтворення.

Недоліки: 1. Неточність позиціювання матеріалу під час передавання  однієї секції принтера в іншу (в дешевих моделях). 2. Висока вартість моделей устаткування з найкращими технічними характеристиками. 3. Виникнення крапкових заливань і зображень, через так званий “регулярний растр” вбільшості недорогих принтерах, для запобігання потрібен растровий процесор.