Аналіз показників молочної продуктивності при різних варіантах міжлінийного підбору у корів українськой червоної молочної породи в

Послідовність роздавання кормів може бути різною. Проте найдоцільніше згодовувати спочатку концентровані, потім коренеплоди й силос і в останню чергу грубі корми. Невелику кількість певного корму розділяють на одну-дві даванки.

Годівля дійних корів. На фермах застосовують групову годівлю  корів, а для високопродуктивних — індивідуальну. Відповідно до раціону корми видають на групу тварин і роздають залежно від продуктивності кожної. Даванки грубих і силосу за кількістю орієнтовно однакові, а концкормів та коренеплодів — згідно з рівнем надоїв. В основному поширене триразове роздавання кормів упродовж дня до або після доїння.

Норми годівлі дійним коровам визначають залежно від живої маси, продуктивності, віку й вгодованості. Після проведення контрольного доїння їх коригують відповідно до продуктивності тварин.

У виробничих умовах раціони для дійних корів складають  за такими показниками: кормові одиниці, перетравний протеїн, кальцій, фосфор, каротин і кухонна сіль. Нині із цієї метою застосовують деталізовані норми годівлі з урахуванням 24 контрольних показників: кормові одиниці, обмінна енергія, суха речовина, сирий і перетравний протеїн, сира клітковина, крохмаль, цукор, сирий жир, кухонна сіль, кальцій, фосфор, магній, калій, сірка, залізо, мідь, цинк, кобальт, марганець, йод, каротин, вітаміни Б та Е.

Річна структура раціонів для дійних корів молочного напряму продуктивності, %   Співвідношення кормів, % до поживності Плановий   соковиті концентро вані   надій, кг грубі усього у тому числі силос зелені 3000 13 32 23 26 29 3500 13 30 21 29 28 4000 12 30 20 31 27 4500 12 28 19 33 27 5000 12 26 18 36 26 5500 12 26 16 36 26 6000 11 24 15 39 26

Концентровані корми вводять  у раціон із урахуванням добового надою: до 10 кг — 100 г, 10 - 15 — 100 - 150, 15 - 20 — 150 - 200, 20 - 25 — 250 - 300 і понад 25 кг — 300 - 350 г на 1 кг молока.

4.3. Розведення  тварин

 

 

 

 

 

4.4. Відтворення поголів'я

Штучне  осіменіння сільськогосподарських  тварин проводиться як плановий захід  спрямований на підвищення продуктивності тварин шляхом підвищення їх породних якостей.

Правильний  вибір часу осіменіння - одна з головних умов отримання високої заплідненості. Це складний і відповідальний етап зі штучного осіменіння тварин усіх видів. Осіменіння необхідно проводити в найбільш сприятливий для зустрічі сперміїв з яйцем момент.

Більш точним ознакою готовності тварин до запліднення служить наявність статевої охоти і тічки. У цей період всі процеси, спрямовані на здійснення осіменіння, досягають максимального розвитку. Відрізняється значне посилення анти перистальтичних скорочень матки, що грає роль в засмоктуванні сперми маткою. Виділення слизу, що володіє високою бактерицидністю, еластичністю, низькою в'язкістю і має лужну реакцію, покращує пересіваємість сперміїв і прискорює їх просування. Канал шийки матки повністю відкритий, що сприяє правильному введенню сперми. Відмічені ознаки свідчать про необхідність осіменіння тварин тільки в період статевого полювання.

У виробничих умовах полювання у самок визначають самцем-пробником.

Самець виявляє самок в полюванні в основному шляхом сприйняття специфічних запахів (статевих ферментів: гамофлалов).

Для проведення проби на полювання у корів  у загін де знаходиться бик  пробник випускають корів, що знаходяться  в післяпологовому періоді (з 4-5 дня  після пологів для стимуляції статевої функції). Телиць, які досягли 16 місячного віку, а також усіх запліднених самок (з 10-30 дня після  осіменіння, для діагностики початкових стадій вагітності та безпліддя). Бика-пробника випускають до самок 2 рази на день по 1,5-2 годину вранці і ввечері. Ведуть ретельне спостереження за тваринами.

У момент запліднення пробника поміщають  близько корів. Це підсилює появу  статевих рефлексів у тварин і  полегшує їх осіменіння. 
У овець швидше і надійніше виявити полювання баранами-пробниками вазектомірованнимі.

Щоб полегшити  процес вибірки овець у полюванні  вазектомірованним бараном прикріплюють в області грудей спеціальні фарбувальні  мітчики. У отару пускають пробників  по черзі, використовуючи щодня по 5-6 баранів. Такі пробники за 18 днів случного сезону виявляють охоту у 93 -98% овець маточного поголів'я.

Виявити маток підлягають до осіменіння проводять  підготовчі роботи в пункті штучного осіменіння, якщо такий є в наявності. 
У даному випадку мається пункт штучного осіменіння та кабінет по відтворенню стада з класом для практичних занять.

Сперма  використовувана при осіменіння, закуповується в сперміо-банку. Перевозять в судинах Дьюара в яких її і  зберігають. При транспортуванні  посудин з рідким азотом наземним транспортом їх ретельно закріплюють, тому що падіння судини може супроводжуватися вибухом. 
До кожної партії отправляемой сперми прикладають ордер, в якому вказую дату та години отримання сперми, кличку виробника, дозу і оцінку сперми. 
По прибуттю сперми в господарство на пункт штучного осіменіння оцінюють тільки активність руху сперміїв. Для перевірки якості, відтанула сперму в будь розфасовці виймають з водяної бані і залишають при температурі 18-20 ° С до використання, але не більше 10-15 хвилин. Знову заморожувати відтанула сперму можна. Потім, оболонку упаковки доз сперми в облицьованих гранулах після відтавання гранул насухо витирають марлевою серветкою, край упаковки затискають між 2я предметними скельцями за допомогою пружинних затискачів, ставлять на обігрівальний столик мікроскопа під мале збільшення і переглядають сперму через плівкову упаковку. Допускається використання відтанула сперми з рухливістю сперміїв не нижче 3-4 бали для корівітелиць 
Зберігається сперму періодично направляють в лабораторію для бактеріологічного дослідження. Не можна використовувати сперму, що містить патогенні та умовно-патогенні бактерії, гриби, віруси та інші мікроорганізми; число непотогенних мікроорганізмів в одній дозі сперми не повинна бути більше 500.

Після підготовки сперми і оцінки якості приступають, безпосередньо, до осіменіння.

Штучне  осіменіння ссавців може бути інтравагіальним, якщо сперму вводять в статеві  шляхи, або інтраабдоінальним, коли сперму вводять в черевну порожнину, біля яєчників, через Проком черевної стінки. 
До інтрагенітальним способом відносяться вагінальне, цервікальне, маточне і яйцепроводное. У навчальному господарстві використовують для осіменіння корів моноцервікальний спосіб введення сперми, а для осіменіння телиць (у віці 16 - 18 міс, при досягненні ними 65 - 70% живої маси дорослої корови)-ректоцервікальним або вагінальним способом; свиней запліднюють маточним способом.

4.5. Використання тварин

 

 

 

 

 

4.6. Машини і обладнання для виробництва

продукції за технологічними процесами

Якість кормів в значній мірі залежить від машин і механізмів, якими вони скошуються, підбираються, закладаються на зберігання і підготовляються до безпосереднього згодовування тваринам. З косарок вітчизняного виробництва в господарстві широко використання отримали косарки одноярусні навісні КОН-2, 2; КОН-2 ,2-0, 1, призначені для скошування природних і сіяних трав що складається зі скошеною масою в косовицю. Агрегат Сінозбиральна «АСУТ», що складається з самохідного шасі Т-16 МГ з самосвальною вантажною платформою та косарки навісні КНШ-2, 1. Косарка - плющила причіпна КПП-4, 2, призначена для косіння бобових трав, злакових культур. Комбайн кормозбиральний «Рось-2», виробляє скошування зелених трав, кукурудзи та інших силосованих культур висотою до 1,5 м, одночасно він подрібнює і вантажить масу в транспортні засоби. Комбайни КСК-100 і Е-208 використовують для підбору та подрібнення зеленої маси на сінаж. Зернозбиральний КЗП-2 «Азовець-800», застосовано для збирання зернових колосових, бобових і круп'яних культур, а також насінників трав прямим і роздільним комбайнуванням. Комбайн обладнаний жаткою. Для подрібнення грубих і соковитих кормів застосовують подрібнювач ІГК-ЗОБ, соломосилосорізку РСС-6Б, , подрібнювач ІКС-5М.

Для перевезення  скирт і стогів до ферм застосовують троси. Стоговози і саморозвантажувальні платформи в агрегаті з тракторами великої потужності.

Ефектним  є пресування сіна з вовків в стоси, які залишають на полях протягом 2 - 3 діб, потім їх перевозять до місця  укладання в штабелі. 
Силос заготовляють за тією ж технологією що і скошену траву на сіно, але довга різання на силос повинна бути не більше 2 - 3 см при вологості 70% і 3 - 7 см-75 - 80%.

Траншею для силосу заповнюють на протязі 3-4 днів, маса ретельно трамбують тракторами і герметично вкривають.

Роздача кормів у господарстві здійснюється мобільними кормороздавачами КТУ-10. Для напування тварин використовується вода зі свердловини. За водопровідної мережі вода надходить у корівник і телятник, де для напування тварин встановлено одно чашкові поїлки з полімерних матеріалів типу АП-1А.Застосовують автонапувалки АП-1 з розрахунку: одна поїлка при прив'язному утримані на дві корови, а при без прив'язному утриманні - на 10-12 корів. У літньому таборі напування тварин відбувається привізною водою зі свердловини. Замість поїлок у літньому таборі стоять спеціальні корита для напоювання. Використовують технологію дворазового доїння. На фермі використовують машинне доїння, використовуючи при цьому двотактні доїльні апарати. У літньому таборі застосовується доїльна установка АДМ – 8. Після доїння з доїльних відер молоко виливається в молочні фляги, але перед цим воно фільтрується від механічних домішок. Первинна обробка молока проводиться для збереження його санітарно-гігієнічних, харчових і технологічних властивостей. До операцій первинної обробки молока відносяться очищення його від механічних домішок (фільтрація або відцентрова очищення), охолодження і пастеризація. первинна обробка молока повинна здійснюватися одночасно з доїнням. Фільтри затримують механічні домішки. Найкраща ступінь очищення виходить при комбінованому використанні металевої сітки з тканинною перегородкою. Відразу ж після очищення молоко охолоджують до 4 ... 10 ° С і зберігають при цій температурі до відправки на молокоприймальні пункти.  Прибирання гною механізована. Для цього використовується скребковий транспортер ТСН-3. Навантаження із транспортерів проводиться у спеціальні вози, які потім вивозяться на спеціальний майданчик, де гній згрібають у спеціальні бурти. У літньому таборі гній прибирається прибирають один раз на рік (влітку) бульдозером Д-159 Н.

РОЗДІЛ 5

 

 

Технологія переробки  молока

Облік і первинна обробка молока.

Молоко післявидаивания піддають обробці, щоб зберегти її природні властивості й тимчасово підвищити стійкість у процесі зберігання. У первинну обробку молока входять очищення його від механічних домішок, охолодження, зберігання, транспортування. У необхідних випадках проводять пастеризацію, нормалізацію ісепарирование молока.

Очищення молока від механічних домішок. Придоении в молоко потрапляють  різні механічні домішки і мікроорганізми. Ступінь забруднення молока залежить від санітарно-гігієнічних умов його одержання. Для очищення молока від механічних домішок (частки корми й підстилки, шерстинки, пил) його фільтрують на скотному дворі, проціджуючи через цідилку при зливі у флягу, та був повторно очищають вприфермской молочної.

Молоко може фільтруватися  у процесі доїння серед через спеціально встановлені фільтри намолокопроводе.

Фильтрування молока з допомогою найкращих фільтруючих матеріалів не забезпечує повного очищення його від механічних домішок. Більше досконалим способом очищення молока від механічних домішок є використаннясепараторов-молокоочистителей.

Охолодження молока. Усвежевидоенном молоці мікроби не розвиваються, що його бактерицидними властивостями. Тривалість бактерицидною фази залежить від рівня забруднення молока мікробами, швидкості і глибини його охолодження післявидаивания. Молоко, охолоджене післявидаивания до низькою температури, зберігається тривалий час, анеохлажденное починає скисати через 3 год.

Бактеріцидная фаза свежевидоенного молока враховується санитарно-ветеринарними правилами.

Збереження молока. Для зберігання молока використовують фляги, танки, резервуари-охолодники.

Пастеризация і стерилізація молока. Пастеризациєю називається нагрівання молока від63°С до температури, близька доточки-кипения.Пастеризацией знищуються вегетативні форми мікробів.

Насправді застосовують тривалу, короткочасну і миттєву пастеризацію. При тривалої пастеризації молоко нагрівають до63-65°С і витримують 30 хв. Короткочасна пастеризація проводиться за нормальної температури72-75°С і молока протягом 15-20 з, миттєва пастеризація здійснюється за температурі85-90°С без витримки. Під впливом термічних чинників складові молока змінюються.

Стерилізація — це нагрівання молока вище температури кипіння (вище100°С). У цьому знищуються все вегетативні форми бактерій та його суперечки.

 

Молочна промисловість випускає різні продукти: кисляк, йогурт, кефір, сметану, сир, сир, олію та інших..

Розглянемо з прикладу технологію маслоробства.

Вершкове масло олію —висококалорийний продукт, який отримують з вершків. Полягає він у основному з жировій частини й води. Якість оливи й стійкість якщо зберіганні у значною мірою залежить від якості молока і вершків. Особливу увагу слід привертати до пороки молочний жир, оскільки вони у олії посилюються (виробництва 1 кг олії йде20-25кг молока).

Кращим вважається молоко із високим вмістом жиру, має великі жирові кульки, одержаний корів, раціони яких були повноцінні із загальної поживністю, білку, мінеральним речовин.