Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2013 в 12:44, курсовая работа
В нашій країні ресторанне господарство поряд з охороною здоров’я, соціальним забезпеченням, торгівлею побутовим обслуговуванням діє і розвивається як державна система. Якщо бути точнішим то громадське харчування – це не тільки торгівля і виробництво разом – у єдиному зв’язку з ним знаходиться і сфера обслуговування, виконання замовлень, доставка, тощо.
Таким чином діяльність під назвою «ресторанне господарство» можна розглядати як синтез трьох видів діяльності:
Виробництво;
сервіс;
Торгівля
Уся продукція харчування складається:
Із продукції власного виробництва;
Продуктових товарів.
Планування робочих місць з виробництва м'ясних напівфабрикатів аналогічне організації робочих місць у м'ясному цеху. У цехах малої потужності допускається виконання всіх операцій з виробництва м'ясних напівфабрикатів на одному робочому місці.
Робоче місце для обробляння птиці обладнується пересувними стелажем і ванною, виробничим столом із вмурованою ванною, необхідним Інструментом та інвентарем, пристроєм для обсмалювання. На цьому самому робочому місці після його відповідної санітарної обробки можна обробляти субпродукти.
На лінії обробляння риби встановлюються ванни для дефростації та вимочування солоної риби, виробничі столи із вмурованими ваннами, пристрої для механічного обробляння риби, холодильна шафа, інструменти, інвентар. Для приготування січеної та кнельної маси встановлюється універсальний привід з комплектом змінних механізмів. Робоче місце оснащується виробничим столом з полицями для спецій, солі, сухарів, вагами.
На дільниці обробляння риби не допускається приготування напівфабрикатів з інших видів сировини.
Готові напівфабрикати укладаються у функціональні ємності й доставляються у доготівельні цехи чи експедицію.
М'ясо-рибний цех повинен бути зручно розміщений по відношенню до охолоджуваного блоку складської групи приміщень і гарячого цеху.
Режим роботи заготівельних цехів залежить від режиму роботи торгового залу. В ресторані вищого класу режим роботи торгового залу від 12 00 до 24 00 год. Для більш ефективної роботи торгового залу м’ясо - рибний цех починає свою роботу на 3 години раніше, з 9 00 до 23 00 год.
Робота рибного цеху ресторану здійснюється в одну зміну. Координацію роботи в м’ясо - рибному цеху здійснює бригадир цеху і завідувач виробництвом.
Незначні завантаженість і тривалість виробничого процесу в цеху зумовлюються найбільш доцільним застосуванням роботи кухарів за сумісництвом професій.
3.3 Визначення виробничої
Виробнича програма підприємства залежить від типу підприємства, контингенту споживачів і прийнятої форми обслуговування.
ЇЇ можна визначити через:
Потужність підприємства виражена через кількість місць в торговому залі, то розрахунок виробничої програми починаємо з розрахунку кількості споживачів.
Кількість споживачів визначаємо за графіком завантаження торгового залу, складеному з врахуванням режиму роботи підприємства.
Кількість обслуговуваних за кожну годину роботи підприємства визначаємо за формулою:
, де
N – кількість споживачів
P – кількість місць в залі
t - тривалість посадки
K – коефіцієнт завантаження залу за кожну годину роботи
Відношення характеризує кількість посадок за годину (оборотність одного місця). Кількість споживачів за день (N) визначається як сума кількості споживачів за кожну годину роботи залу за формулою:
,
Розрахункові дані зводимо в таблицю 1
Таблиця 1. До розрахунку кількості споживачів
Години роботи |
Кількість посадок за годину |
Коефіцієнт завантаження залу |
Кількість споживачів (чол.) |
12.00 – 13.00 |
1 |
0,6 |
108 |
13.00 – 14.00 |
1 |
0,7 |
126 |
14.00 – 15.00 |
1 |
0,7 |
126 |
15.00 – 16.00 |
1 |
0,6 |
108 |
16.00 – 17.00 |
1 |
0,5 |
90 |
17.00 – 18.00 |
1 |
0,6 |
108 |
18.00 – 19.00 |
0,4 |
0,7 |
50,4 |
19.00 – 20.00 |
0,4 |
0,9 |
64,8 |
20.00 – 21.00 |
0,4 |
0,9 |
64,8 |
21.00 – 22.00 |
0,4 |
0,8 |
57,6 |
22.00 – 23.00 |
0,4 |
0,7 |
50,4 |
23.00 – 24.00 |
0,4 |
0,5 |
36 |
886 |
Після визначення кількості споживачів розробляється виробнича програма підприємства
Для цього визначається загальна кількість страв, проданих в торгових залах за формулою:
n = N*m, де
N - кількість споживачів в торгових залах за день, чол.
m – коефіцієнт споживання страв одним споживачем
n - кількість страв, проданих в залі, порцій
Дані розрахунки заносимо в таблицю
Таблиця 2. До розрахунку виробничої програми підприємства
Сумарний коефіцієнт |
Холодні закуски |
Супи |
Другі страви |
Солодкі страви |
3,5 |
1,1 |
0,7 |
1,4 |
0,4 |
Загальна кількість порцій |
Кількість холодних закусок |
Кількість супів |
Кількість других страв |
Кількість солодких страв |
3465 |
1089 |
693 |
1386 |
396 |
n г.н. - 886 х 0,05л = 49,5л (247,5 порц.)
n х.н.– 886 х 0,25 = 247,5л (1237,5 порц.)
n хл.бул.вир. – 886 х 150г = 148,500кг
Після розрахунку кількості страв, направлених на реалізацію на підставі асортименту продукції для даного типу підприємства і Збірника рецептур страв і кулінарних виробів 1982р. складається план – меню на розрахунковий день. Для точності складання плану – меню розраховується співвідношення страв в меню. Для розрахунків використовуються дані таблиці за посібником «Основи проектування підприємств громадського харчування», В.І. Карсекін,стор. 153 – 156.
Таблиця 3. Співвідношення страв в меню
Страви |
Процентне співвідношення страв в асортименті меню підприємства |
Кількість страв (порцій) |
Холодні |
35 |
1040 |
Рибні |
40 |
416 |
М’ясні |
25 |
260 |
Овочеві, салати і вінегрети |
20 |
208 |
Молоко, кисломолочні продукти |
15 |
156 |
Супи |
20 |
693 |
Заправні |
87 |
603 |
М’ясні |
60 |
362 |
Рибні |
40 |
241 |
Овочеві |
- |
|
Прозорі |
10 |
69 |
Молочні та ін.. |
3 |
21 |
Другі |
40 |
1386 |
Рибні |
20 |
277 |
М’ясні |
65 |
901 |
Овочеві |
5 |
69 |
Круп’яні і борошняні |
10 |
137 |
Яєчні і молочні |
- |
|
Солодкі |
5 |
173 |
На основі даних співвідношення страв в меню, технологічної документації складається план – меню для підприємства на розрахунковий день, враховуючи додатково випуск продукції, якщо це передбачено завданням на курсовий проект.
План – меню ресторану «ДольчеВіта» на 10 листопада 2013року
Таблиця 4.
№ за Збірником рецептур |
Назва страви |
Вихід (г) |
Кількість (порцій) |
1 |
2 |
3 |
4 |
Холодні закуски |
4 | ||
41 |
Масло вершкове |
20 |
4 |
43 |
Ікра лососева |
79 |
1 |
150 |
Асорті рибне |
185 |
2 |
134 |
Риба (севрюга)під майонезом |
100 |
2 |
141 |
Асорті рибне |
175 |
1 |
144 |
Асорті м’ясне |
275 |
2 |
158 |
Птиця смажена з гарніром |
190 |
2 |
162 |
Заливне з птиці |
328 |
1 |
99 |
Салат рибний делікатесний |
150 |
3 |
100 |
Салат м’ясний |
150 |
1 |
59 |
Салат із свіжих помідорів і огірків |
100 |
2 |
96 |
Гриби мариновані з цибулею |
100 |
2 |
165 |
Паштет з печінки |
150 |
2 |
161 |
Язик заливний |
270 |
4 |
42 |
Сир в асортименті |
75 |
2 |
Гарячі закуски |
|||
539 |
Судак запечений під молочним соусом |
315 |
4 |
369 |
Гриби в сметанному соусі |
150 |
4 |
Перші страви |
20 | ||
292 |
Рибна юшка з фрикадельками |
400 |
1 |
255 |
Солянка рибна |
350 |
2 |
189 |
Борщ український з пампушками |
350 |
|
277 |
Суп – пюре з птиці |
350 |
5 |
238 |
Окрошка м’ясна |
350 |
9 |
80 | |||
Другі гарячі страви | |||
501 |
Тріска (філе) відварна |
350 |
2 |
511 |
Осетра по - російські |
382 |
2 |
509 |
Судак припущений з соусом біле вино |
425 |
1 |
522 |
Тріска смажена з цибулею |
315 |
1 |
530 |
Судак в тісті смажений |
257 |
1 |
534 |
Тріска запечена з яйцем |
315 |
2 |
570 |
Язик відварний з соусом |
350 |
2 |
671 |
Биточки парові |
275 |
3 |
600 |
Шашлик з баранини |
265 |
6 |
670 |
Фрикадельки в соусі |
285 |
5 |
631 |
Жарке по - домашньому |
385 |
6 |
629 |
М’ясо духове |
350 |
7 |
606 |
Ескалоп з картоплею фрі |
270 |
8 |
610 |
Котлета відбивна |
303 |
10 |
583 |
Філе з соусом |
365 |
3 |
682 |
Яловичина в цибулевому соусі запечена |
330 |
2 |
687 |
Мозки в молочному соусі запечені |
206 |
1 |
684 |
Солянка збірна на сковороді |
332 |
2 |
707 |
Дичина тушкована з рисом |
1шт/245 |
3 |
723 |
Кролик на вертелі |
300 |
1 |
327 |
Капуста цвітна відварна з маслом |
165 |
2 |
332 |
Спаржа відварна |
210 |
3 |
371 |
Деруни |
280 |
6 |
359 |
Зрази картопляні |
230 |
3 |
400 |
Перець фарширований овочами і рисом |
250 |
2 |
406 |
Каша гречана розсипчаста з цибулею, шпиком |
205 |
2 |
449 |
Макарони відварні запечені |
230 |
1 |
Солодкі страви |
1 | ||
958 |
Желе з фруктів |
200 |
2 |
967 |
Мус яблучний |
200 |
2 |
981 |
Суфле шоколадне |
300 |
4 |
980 |
Вершки збиті з горіхами |
100 |
6 |
997 |
Морозиво «ДольчеВіта» |
150 |
3 |
Гарячі напої |
24 | ||
1010 |
Чай з лимоном |
200 |
|
1022 |
Кава по - віденськи |
130 |
|
1029 |
Шоколад |
200 |
|
Холодні напої |
48 | ||
1030 |
Сік «Сандора» в асортименті |
200 |
|
Пиво |
1 пл |
||
Вода мінеральна |
200 |
На основі розрахунку сировини визначається виробнича програма рибного цеху.
Виробнича програма рибного цеху
№ п\п |
Назва сировини |
Кількість сировини, кг | |
брутто |
нетто | ||
1. |
Яловичина |
60,12 |
45,05 |
2. |
Свинина |
28,08 |
23,94 |
3. |
Курка |
64,05 |
35,2 |
4. |
Севрюга |
15,76 |
9,84 |
5. |
Сьомга солена |
13,38 |
11,39 |
6. |
Сом |
111,88 |
63,53 |
7. |
Язик яловичий |
3,4 |
3,4 |
8. |
Судак |
132,48 |
70,62 |
9. |
Тріска |
60,7 |
46,74 |
3.4 Технологічні лінії обробки сировини.
Після визначення переробленої сировини в цеху і встановлення режиму роботи цеху розробляють технологічні процеси обробки окремих видів продуктів
Технологічний процес обробки продуктів в будь – якому цеху підприємства складається із окремих послідовних операцій.
В залежності від кількості сировини, що надійшла на обробку в заготівельний цех, асортименту напівфабрикатів, ступеня механізації окремих операцій, в кожному заготівельному цеху підприємства плануються лінії обробки окремих видів продуктів. При цьому лінії обробки окремих видів продуктів будуються відповідно до технологічної схеми обробки сировини певного виду.
Лінії обробки розташовують таким чином, щоб обробка продуктів проходила по найкоротшому шляху, не перехрещувалися технологічні потоки сировини, готових напівфабрикатів, не було зворотних рухів. Для кожної лінії передбачають спеціальне обладнання, інвентар, тару, інструменти, посуд.