Вплив вчителя молодших класів на психологічний клімат класу

Активно слухати

     Спілкування дорослого і дитини завжди було найважливішою частиною виховання. Досить часто труднощі в навчанні бувають заховані у сфері її почуттів . Тому якщо учень бажає поспілкуватися з вами окремо, приділить йому декілька хвилин. Можливо саме тоді ви дізнаєтесь про його самі глибокі та важливі переживання. При цьому дуже важливо відмовитися від прямого осуду і повернути дитині так ж відкриті почуття. У активному слуханні виявляється чудова закономірність: якщо дитяча радість кимось розділяється, то вона подвоюється, а горе зменшується вдвічі.  Врешті решт, якщо ми вимагаємо  під час уроку уваги  та поваги до себе, то давайте спробуємо бути уважними до учнів! Та пам’ятайте, що «важкі діти – це ті, у яких немає щиросердного контакту з дорослими». 

Залишати дитині право на помилку.

Помилятися  – означає пізнавати життя. 

     Пам’ятайте про це під час уроків. Прослідкуйте за тим, як ви реагуєте на неправильну відповідь? Чи часто ви використовуєте слово «невірно», «неправильно»? Ці слова повинні зовсім зникнути під час дитячих відповідей. Є багато можливостей сказати про помилку іншими словами: «А якщо ще поміркувати…»,  «Чому ти так думаєш?», «А ще є думки?», «Хто вважає інакше?». Цим самим ви не як не признаєте невдачу  відповідача але  надаєте можливість класу шукати правильну відповідь.                                                                                                                             Таким чином вчитель перетворює  уявлення дітей про помилку на нормальне і корисне явище.

     Якщо ви навчитесь використовувати цей прийом то дуже скоро помітите, як змінюються ваші учні! Значно підвищиться активність класу на уроці  і навіть дуже сором’язливі та скромні діти будуть самі виказувати бажання висловити свою думку!

Оцінюйте під  час уроку.

     Саме під час уроку, а не наприкінці. І ви відразу помітите різницю.  Зовсім не важко по ходу уроку коментувати хто на скільки працює, це дає можливість кожному учню вплинути на кінцевий результат. Цей прийом підтримує активність,  уважність, старанність дітей під час усього уроку. Спробуйте, і ви побачити наскільки більше матеріалу ви зможете опрацювати!

Відповідь з місця.

     Дайте можливість відповідати учням не підіймаючись. Це допомагає, особливо сором’язливим дітям, не розгубитися і більш чітко висловити свою думку. Цей прийом можна широко використовувати під час опрацювання нової теми. Він знижує страх помилки , підіймає рівень активності учнів на уроці, економить час.

Не роздавайте обіцянок.

     Буває так, що для зручності ми беремо щоденник з наміром зробити зауваження за поведінку, байдужість тощо. Але з добрих намірів ми все ж таки даємо можливість учню вплинути на ситуацію. Це правильна тактика, вона стимулює та мотивує дитину, дає їй відчути відповідальність. Але цей прийом  слід використовувати досить обережно і не давати пустих обіцянок. Наприклад: якщо ви сказали учню, що щоденник буде пустим до першого зауваження… то це повинно так і бути, інакше цей метод дуже швидко втратить вплив  

Звертайтеся до учнів  на ім’я.

     Характер звертання  демонструє бажання  розпочати спілкування. Саме у звертанні можна побачити індивідуальний стиль вчителя.  У виборі звертання, у інтонації передається настрій вчителя, його відношення до учнів. Недаремно психологи кажуть, що ім’я людини – це самий чудовий звук для неї. Так звертаються тільки досить близькі люди, у той час як прізвище все ж таки залишається більш офіційною формою звертання. Зовсім недопустимо, звертання до одного учня на ім’я, а до іншого на прізвище. Діти сприймають це, як конкретну дискримінацію. Саме у таких випадках дитина робить висновок «вона мене терпіти не може…». До того ж, треба враховувати, що діти люблять шуткувати над  прізвищами, перекручувати їх, а це часто викликає засмучення,  образу, неподобства. Іноді і саме прізвище може викликати у свого власника негативні відчуття. «Звертатися на ім’я» - дуже простий прийом, але досить ефективний, якщо ви бажаєте встановити з класом нормальні дружелюбні відносини.

Введіть традиції свого уроку

     Уявіть собі, що ваш предмет – це величезна країна, із своїми законами, територією, мовою (термінами)… А тепер уявіть, що на кожнім уроці ви відкриваєте для учнів її таємниці особливості  та робите все за для того, щоб їм захотілося бути не просто туристами а справжніми мешканцями...                                                  

У кожного народу, в кожній родині існують свої традиції. Спробуйте  ввести якусь традицію, звичай саме на своєму уроці. Наприклад:  особливе привітання, неповторну фізхвилинку, появу казкового чи легендарного героя з визначеннями, видача на заліках «дипломів знавця», проводження бей-рингів.  

    Тобто, це муже бути що завгодно, головне, щоб таке явище не було одноразовим. Будь яка традиція зміцнює колектив, до того ж ви можете встановити традиції разом із класом. Такий прийом зможе  зробити навчання більш цікавішим, а ваш предмет – незвичайним.[7]

         3.3. Цікаві вимоги  для вчителя щодо формування позитивного психологічного клімату.

- Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

- Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

- Якщо в тебе з”явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

- Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

- Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам”ятайте: думати про себе – ваш головний обов”язок.

- Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.[8]

 

 

 

Висновок

Слід  виділити наступні фактори, що впливають  на стан психологічного клімату: фактори  макросередовища і мікросередовища, особисті якості членів колективу і  стиль керівництва.  
Найважливішими ознаками сприятливого психологічного клімату колективу є: довіра і висока вимогливість членів групи один до одного; доброзичлива і ділова критика; вільне вираження власної думки під час обговорення питань, що стосуються всього колективу (класу, групи); відсутність тиску викладачів на учнів і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення; достатня інформованість членів учнівського колективу про його завдання та стан справ при їх виконанні; задоволеність приналежністю до колективу; високий ступінь емоційної включеності і взаємодопомоги в ситуаціях, що викликають стан фрустрації у кого-небудь з учнів; прийняття на себе відповідальності за стан справ у класі кожним з її членів і пр.  
Таким чином, характер психологічного клімату підліткового колективу в цілому залежить від рівня групового розвитку. Встановлено, що між станом соціально-психологічного клімату розвинутого колективу і ефективністю спільної діяльності його членів існує позитивний зв'язок.  
З оціально-психологічний клімат залежить від стилю управління. У своєї діяльності з оптимізації психологічного клімату класу педагогам слід опиратися на найбільш активних, свідомих, авторитетних членів колективу.  
Отримані результати були обговорені на малих педрадах по паралелі 1-х і 4-х класів, а також на класній годині з учнями 2-го класу. У цьому я бачу практичну цінність мого дослідження.  

 

 

 

Список використаних джерел.

1. Профессиональная карьера: Тест // Персонал. -2002. -№ 10. - С. 66-69

2. Реферативні повідомлення: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/vasil-kostickij-pedagog-ne-lishe-navchaye-ditej-j-/p/

3.  Сайт  «Професійна  освіта».  http://prof.osvita.org.ua/uk/success/

4. Леонтьєва Є. М. (МПГУ) / Електронна бібліотека

5. . Яньшин П.В. (Ф-т психології  СамГПУ) Дослідження впливу психологічних  характеристик вчителя на стан  класу за допомогою кольоро-соціометричного  тесту / / Професійна підготовка  майбутнього вчителя в процесі  навчання у вузі. Матеріали всеросійської  науково-практичної конференції  27 січня 2000 року. Самара, 2000

6. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 287 с.

7. Сайт «Психологічна школа» http://psihologschool.ucoz.ru/publ/36-1-0-32

8. Цікаві новинки з психології:    (http://shpansion.ucoz.ua/board/poradi_psikhologa/vchiteljam/poradi_vchiteljam_dlja_polipshennja_nastroju/3-1-0-16 )

9. Алікіна Г. В. Вивчення психологічного клімату класів у молодших і старших підлітків / Електронна бібліотека

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки.

Додаток 1

Стиль взаємодії  педагога з учнями

Гуманістичний	Авторитарний
• Гуманно-особистісний підхід до дитини	• Дитина – об’єкт педагогічної дії
• Гуманні партнерські  взаємини	• Домінування волі вчителя
• Звертання на ім'я	• Звертання за прізвищем
• Право висловити  власну точку зору.	• Переважає робота з класом
• Діалогічна взаємодія	• Часте підвищення голосу, методу тиску.
• Дотримання педагогічного  такту	• Відсутність права на помилку, самостійні дії
• Орієнтація на вікові особливості розвитку	• Безініціативність учнів
• Установка вчителя  на взаємодію з учнем		• Пасивна позиція  учня на уроці
• Оптимальне прогнозування  можливостей	• Несприятливий психологічний фон
• Співпраця, співтворчість з учнем

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Визначення психологічного клімату класу

Позитивні особливості	+ 3	+2	+1	0	- 1	- 2	- 3	Негативні особливості
Переважає бадьорий і життєрадісний  настрій								Переважають пригнічений  настрій, песимістичний тон
Переважають доброзичливість  у взаєминах, взаємні симпатії								Переважають конфліктність  у відносинах, агресивність, антипатії
У відносинах між угрупуваннями  всередині колективу існує взаємне  розташування і розуміння								Угруповання конфліктують між  собою
Членам колективу подобається  бувати разом, брати участь у спільних справах, разом проводити вільний час								Члени колективу проявляють байдужість до більш тісного спілкування, висловлюють негативне ставлення до спільної діяльності
Успіхи чи невдачі окремих  членів колективу викликають співпереживання, участь усіх членів колективу								Успіхи і невдачі членів колективу залишають байдужими  інших, а іноді викликають заздрість  і зловтіха
Переважають схвалення і  підтримка, закиди і критика висловлюються  з добрими мотивами								Критичні зауваження носять характер явних і прихованих випадів
Члени колективу з повагою  ставляться до думки один одного								У колективі кожен вважає свою думку головним і нетерпимий до думок товаришів
У важкі для колективу  хвилини відбувається емоційне єднання  за принципом "один за всіх, всі за одного"								У важких випадках колектив "розкисає", з'являється розгубленість, виникають сварки, взаємні звинувачення
Досягнення чи невдачі  колективу переживаються всіма  як свої власні								Досягнення або невдачі  всього колективу не знаходять відгуку  у його окремих представників
Колектив співчутливо  і доброзичливо ставиться до нових членів, намагається допомогти їм освоїтися								Новачки відчувають себе зайвими, чужими, до них нерідко виявляється ворожість
Колектив активний, сповнений  енергії								Колектив пасивний, інертний
Колектив швидко відгукується, якщо потрібно зробити корисну справу								Колектив неможливо підняти  на спільну справу, кожен думає  лише про власні інтереси
У колективі існує справедливе  ставлення до всіх членів, тут підтримують  слабких, виступають на їх захист								Колектив поділяється  на "привілейованих" і "нехтувати", тут зневажливо ставляться до слабких, висміюють їх
У членів колективу виявляється  почуття гордості за свій колектив, якщо його відзначають керівники								До похвал і заохочень  колективу тут ставляться байдуже

 

Додаток 3  
Визначення індексу групової згуртованості Сішора  
I. Як Ви оцінили б свою приналежність до групи?  
1. Відчуваю себе її членом, частиною колективу (5).  
2. Беру участь у більшості видів діяльності (4).  
3. Беру участь в одних видах діяльності і не беру участь в інших (3).  
4. Не відчуваю, що є членом групи (2).  
5. Живу і існую окремо від неї (1).  
6. Не знаю, важко відповісти (1).  
II. Перейшли б Ви в іншу групу, якщо б Вам випала така можливість (без зміни інших умови)?  
1. Так, дуже хотів би перейти (1).  
2. Швидше, перейшов би, ніж залишився (2).  
3. Не бачу ніякої різниці (3).  
4. Швидше за все, залишився б у своїй групі (4).  
5. Дуже хотів би залишитися в своїй групі (5).  
6. He знаю, важко сказати (1).  
III. Які взаємини між членами Вашої групи?  
1. Краще, ніж у більшості класів (3).  
2. Приблизно такі само, як і в більшості класів (2).  
3. Гірше, ніж у більшості класів (1).  
4. Не знаю (1).  
IV. Які у Вас взаємини з учителями?  
1. Краще, ніж у більшості класів (3).  
2. Приблизно такі ж, як і в більшості класів (2).  
3. Гірше, ніж у більшості класів (1).  
4. Не знаю (1).  
V. Яке відношення до справи (навчанні і т. п.) у Вашому класі?  
1. Краще, ніж у більшості класів (3).  
2. Приблизно такі ж, як і в більшості класів (2)  
3. Гірше, ніж у більшості класів (1).  
4. Не знаю (1).  
У ході опитування бали не вказуються.