Діагностика мотивації вибору професії

Багатьма дослідниками відзначається тісний зв’язок мотиваційної сфери особистості з її ціннісними орієнтаціями.В.А. Ядов, розмежовуючи соціально-психологічний та загально психологічний підходи до дослідження ціннісних орієнтацій, зазначає, що в соціальній психології “це сфера дослідження соціалізації індивіда, його адаптації до групових норм і вимог, а в загальній психології – вивчення вищих мотиваційних структур життєдіяльності” [19, с.16].

За словами Б.Ф. Поршнєва [14, с.344-349], основа особистості заключається у функції вибору. Вибір припускає перевагу одного мотиву над усіма іншими. Але для цього повинні бути засади, і такими засадами є цінність, “бо цінність – єдина міра порівняння мотивів” [3, с.122].

Таким чином, вивчення мотивації професійного вибору і системи ціннісних орієнтацій молоді може слугувати інструментом для виявлення змін, які відбуваються у відношенні до перспектив одержання вищої освіти, професійної підготовки під впливом соціально-економічних реалій сьогодення.

 

 

Розділ 3. Діагностика мотивації вибору професії

 

3.1 Огляд методик психологічного дослідження основних мотивів професійної діяльності

 

Аналіз та вибір методичного інструментарію

Для виявлення мотивів і факторів вибору професії молоддю нами проведено аналіз технік і методик, спрямованих на вивчення мотиваційної сфери і особливостей системи ціннісних орієнтацій особистості.

Досить розповсюдженими є методики, які виявляють мотиваційну спрямованість особистості – на успіх і досягнення і уникнення невдач. Методика “Мотивація до успіху” Т. Елерса оцінює силу прагнення до досягнення цілі, до успіху. Текс опитувальника включає 41 питання, чим більше балів набере опитуваний, згідно до ключа опитувальника, тім більш виражена в нього мотивація до успіху. Інша методика цього ж автора “Мотивація уникнення невдач”, яка дає змогу оцінити рівень мотивації до уникнення невдач.

Загальна Методика “Мотивація успіху та боязкість невдачі” А.А. Реана спрямована на діагностику мотивації на успіх і на уникнення невдачі.

Методика “Імпульсивність” дозволяє визначити тенденції людини до прийняття рішень. Згідно до цієї методики ми можемо вияснити, чи досить обдумані рішення приймає людина, чи прийняття рішень не достатньо вмотивовані і носять імпульсивний, необдуманий характер.

На наш погляд досить змістовною є “Методика діагностики соціально-психологічних настанов особистості в мотиваційно-потребностної сфері” О.Ф. Потьомкіною. Методика складається з двох блоків. Перший блок виявляє соціально-психологічні настанови, спрямовані на “альтруїзм-егоїзм”, “процес – результат” і дозволяє виявити ступінь виразності соціально - психологічних настанов. Другий блок виявляє психологічні настанови, спрямовані на “свободу-владу”, “працю-гроші”. Підсумок робиться згідно наданого “ключа”.

Методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокича - одна з найбільш розповсюджених методик, яка основана на прямому ранжируванні переліку цінностей.М. Рокич виділяє два класа цінностей: термінальні – переконливість у тому, що якась остаточна ціль індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути; інструментальні – переконливість у тому, що якійсь образ дій, поведінки чи властивість особистості є найкращим у будь-якій ситуації.

На сучасному етапі широкого розповсюдження набувають новітні методики мотивації. Серед таких методик, можна назвати “Тест індивідуальної мотивації (ТИМ), яка розроблена спеціалістами Центру тестування і розвитку “Гуманітарні технології” під керівництвом А.Г. Шмельова. Тест складається з 10 шкал: Мотивація зберігання – мотивація досягнення; Внутрішня мотивація-зовнішня мотивація; Покликання і інтерес; Визначеність; Здоров’я та комфорт; Творчість та незалежність Гроші; Взаємовідношення; Подолання та ріст; Престиж. За відповідями на питання за блоками, можливо встановити рівень за кожною шкалою, а також виявити за 8 шкалами середнє значення мотивації, спрямованої на трудову діяльність.

 

3.2 Проведення експериментального дослідження мотивів професійної діяльності

 

Для проведення дослідження нами була підібрана методом вільної вибірки група студентів з 6 осіб (3 дівчини і 3 хлопця).

З досліджуваними була проведена інструкція щодо роботи з тестовим матеріалом. За отриманими даними була складена таблиця (див. Табл.1).

 

Таблиця 1.

Досліджувані	 Мотиви професійної діяльності
	 1	 2	 3	 4
К.Ю.	 14	 16	 12	 3
В.С.	 10	 14	 12	 6
Б.М.	 8	 12	 3	 24
П.К.	 14	 12	 15	 6
А.Ю.	 10	 30	 15	 0
П.Т.	 14	 16	 15	 0

1 – мотиви власної праці;

2 - мотиви соціальної значущості праці;

3 – мотиви самоутвердження у праці;

4 – мотиви професійної майстерності.

ВЕДУЧІ МОТИВИ:

1 - мотиви соціальної значущості праці;

2 - мотиви самоутвердження у праці;

3 - мотиви власної праці;

4 - мотиви професійної майстерності.

К. Ю.В.С.Б. М.П. К.А. Ю.П.Т.

1.14 10 8 14 10 14 = 70

2.16 14 12 12 10 16 = 90

3.12 12 3 15 15 15 = 72

4. 3 6 24 6 0 0 = 39

Ведучими мотивами для даної групи виявилися 2; 3; 1; 4,

Таким чином, після проведення емпіричного дослідження із групою студентів першого курсу виявилося:

для даної групи студентів ведучим мотивом є мотив соціальної значущості праці;

на другому місці мотив самоутвердження в праці;

на третьому - мотиви власної праці;

останнє місце серед ведучих мотивів займає професійна майстерність.

Відносно гендерного аспекту, то виявлено, що для всіх жінок на першому місці стоїть соціальна значимість професійної діяльності, а для чоловіків – характерним є коливання між соціальною значимістю професійної діяльності та професійною майстерністю. Вся інші мотиви виражені у меншому ступеню.

 

 

Висновки

 

На основі аналізу основних теорій і концептуальних положень відносно мотиваційної сфери людини, практичного досвіду з проведення досліджень вивчення ролі мотивації і ролі системи ціннісних орієнтацій на вибір професії можна зробити наступні висновки.

Мотивація займає ведуче місце в структурі особистості і є одним з основних понять, які використовуються для пояснення поведінки і діяльності людини. В психології мотивація позначає сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які спонукають суб’єкта до активності.

Система мотивів, у тому числі і мотивів професійного самовизначення динамічна і змінюється протягом усього життя. Від дитячих слабких нерозвинутих мотивів, фантазій і мрій підліткового віку до мотивів сталого вибору з точки зору здібностей, інтересів і цінностей.

Існує велика кількість різноманітних мотивів, які впливають на ефективність процесу професійного самовизначення. Поряд з економічними (гідна заробітна плата, наявність пільг) велике значення мають психологічні мотиви: самоповага, визнання оточуючими людьми, моральне задоволення роботою. Ці види мотивів базуються на вивченні потреб людини.

Мотиваційна сфера особистості не є тільки віддзеркалюванням її власних індивідуальних потреб. Об’єктивною основою є реальні протиріччя життя, які виникають в суспільстві.

Загальний напрямок реформ економічного і соціального життя зумовив ситуацію і в галузі вищої освіти, в системі життєвих цінностей і ієрархії мотивів вибору професії молодими людьми, це зумовило вибір теми нашого дослідження.