Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2013 в 20:22, курсовая работа
Актуальність вивчення психічних станів дошкільника визначається наступними аспектами:
· у теоретичному: у педагогічній і віковій психології практично немає досліджень психічних станів дітей дошкільного віку: феноменології, специфіки, динамічних особливостей, закономірностей взаємин із психічними процесами і психологічними властивостями, регуляції й ін.
· у діагностичному; у психологів і педагогів, що працюють у дошкільній освітній установі, немає методик діагностики і виміру психічних станів дошкільників. Застосовувані методики діагностики розраховані, як правило, на молодший шкільний вік і старше.
Вступ …………………………………………………………………………3
Розділ 1.Психолого-педагогічна характеристика дітей середнього
дошкільного віку
1.1. Соціальна ситуація розвитку дошкільника ……………………5
1.2. Розвиток психічних функцій …………………………………...13
1.3. Розвиток особистості дошкільника ……………………………16
Розділ 2. Дослідження психічного розвитку у середніх дошкільників
2.1.Постановка експерименту ………………………………………22
2.2.Результати експерименту ……………………………………….27
Висновки ……………………………………………………………………..31
Список використаних джерел ………………………………………………33
- низький рівень 50 дітей – 37%.
Рівень тривожності, агресивності та імпульсивності по опитувальнику
Лаврентієвої і Титаренко
З дітьми з високим рівням тривожності, агресивності та імпульсивності проведені наступні заходи :
Проведена перевірка готовності дітей до навчання у школі. Було проведено діагностичне обстеження визначення ступня шкільної зрілості за методикою А.Керна – Я. Йерасика дітей старшої групи та мотиваційна готовність за методикою Шірокової Г.О. «Відношення дитини до школи». В дослідженні взяла участь 73 дитини. 26% дітей, кількістю 19 осіб, показали рівень шкільної зрілості вищий за середній. 68% дітей, кількістю 50 осіб, показали середній рівень. 5% дітей, кількістю 4 особи показали рівень шкільної зрілості нижче норми. Батькам та вихователям були надані рекомендації щодо готовності дітей до навчання в школі. З дітьми проводились групова та індивідуальна корекційна – розвивальна робота по підготовки до шкільного навчання.
Були отримані наступні результати: із 68 дітей 25 дітей – 37% мають рівень шкільної зрілості вищий за середній. 43 дитини – 63% мають середній рівень.
Рівень шкільної зрілості за методикою А. Керна – Я. Йерасика
Робота по визначенню рівня креативності проводилася протягом жовтня 2013 р. за тестом дивергентного мислення Вільямса. Діти домалювали 12 незвичайних картинок, які ніхто інший не зможе придумати. Загальна кількість респондентів склала 47 осіб: із них 28 хлопчиків та 19 дівчаток. Під час роботи ми отримали наступні результати:
- висока швидкість виявлена у 66 % - у 31 дитини;
- високий рівень гнучкості у 32 % - у 15 дітей;
- оригінальність у 45% - у 21 дитини;
- розробленість у 26% - у 12 дітей;
- багатство словникового запасу і здатність до образної передачі суті зображеного на малюнках у 57% - у 27 дітей.
У 22 дітей – 47% виявлені високі показники по п’яти факторам дивергентного мислення. Ми можемо припустити у цих дітей високий рівень креативності.
Вихователі звертались щодо
- розвитку пізнавальної та емоційної сфери,
- спілкування з батьками,
- допомога в роботі з агресивними дітьми.
З дітьми середнього віку проводилася групова та індивідуальна розвивальна робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до шкільного колективу. Під час роботи з дітьми зверталася увага на емоційний стан, сон, розвиток комунікативних, ігрових навичок та навичок самообслуговування.
2.2.Результати експерименту
Аналізуючи спостереження в період адаптаційного процесу та підсумовуючи проведену роботу, можна зробити певні висновки: процес адаптації проходить значно легше в тих дітей, яки мають добре сформовані певні навички предметно – ігрової діяльності, навички самообслуговування, комунікативні навички середнього рівня, а також отримують від батьків позитивне настановлення на відвідування дитячого садка. З метою полегшення процесу адаптації з батьками та вихователями велась консультаційна та просвітницька робота.
З дітьми середніх груп проводилась робота по збереженню та зміцненню психологічного здоров’я дітей дошкільного віку: використовували групові форми роботи, а саме програму «Щаслива дитина». В роботі застосовувались: психогімнастика, ігри і вправи, спрямовані на формування здорового способу життя, рухливі ігри та вправи, вправи емоційного розвантаження, ізотерапія. Ці заняття подобаються дітям і мають позитивний результат: у дітей зникає напруга та тривожність, підвищується самооцінка. Для батьків надавались рекомендації: «Як допомогти дитини впоратися зі страхами», була проведена пізнавальна інформаційна година: «Неврози та способи їх запобігання у дітей молодшого віку».
З дітьми середнього дошкільного віку проводилась робота по підготовки до шкільного навчання. Протягом року велась діагностична, консультаційна, просвітницька та корекційно – розвивальна робота з дітьми, батьками та вихователями. Для батьків майбутніх першокласників були проведені загальні батьківські збори «Скоро в школу». З батьками було проведено анкетування «Готова ваша дитина до навчання в школі?». Практичний психолог виступив перед батьками на тему: «Як підготувати дитину до навчання у школі».
З дітьми з особливими потребами практичним психологом були сплановані та проведені наступні заходи:
В розвивальної групової роботі з дітьми з порушеннями психічного розвитку використовували тренінг емоційно-комунікативного розвитку «Я вчуся керувати собою». Заняття були спрямовані на розвиток уміння взаємодіяти з іншими, розуміння власних емоцій і тренування розрізнення емоцій інших людей, виховання емпатії та впевненості у собі. Для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату були проведені заняття з використанням технології сендплей (гра з піском). Такі ігри спрямовані на розвиток особистості цілком. Ці заняття стабілізують емоційний стан дитини, піднімають настрій, спонукають до діяльності. Діти стали більш впевненими у собі й здатними долати життєві труднощі. У дітей розвивається тактильна - кінестетична чутливість та мілка моторика. Робота з піском дала змогу виконувати одне із поставлених завдань – розвиток творчих здібностей.
Психологічна служба прийняла активну участь в проведенні семінару – практикуму «Науково – методичні засади впровадження інклюзивного навчання в системі освіти». Були представлені доклади з питань :
Велика увага приділялась ролі батьків у формуванні у дітей з особливими потребами таких базисних якостей, як почуття впевненості, захищеності, уміння радіти. Для батьків дітей з особливими потребами був проведений тренінг впевненості у собі, на якому формувалась оптимістична позиція щодо можливостей соціальної реабілітації їхніх дітей.
Велася діагностична робота по визначенню рівня креативності у дітей і педагогів. За допомогою теста дивергентного мислення Вільямса було визначено рівень креативності у дітей середнього дошкільного віку. Діагностика творчої уяви дошкільників була проведена у жовтні 2012-2013 навчального року. Після аналізу результатів з педагогами проводилися групові консультування по проблемам розвитку креативності та творчої уяви. З вихователями проведено тренінг «Формування творчої особистості педагога».
Для педагогів була представлена мультимедійна презентація розвивального заняття: «В сендплей граємо – творчість розвиваємо». Метою презентації було ознайомити педагогів з методом сендплей щодо розвитку творчих здібностей дошкільників.
Робота з педагогами велася за всіма напрямками: діагностична робота включала анкетування педагогів «Ваш творчий потенціал» ,«Про що я розміркую? Що я відчуваю?» щодо визначення рівня прийняття людей з особливими потребами, опитування вихователів для виявлення рівня знань по питанням інклюзивної освіти, тест «Підготовка дітей до шкільного навчання». Аналізуючи результати діагностиці була проведена групова консультаційна та просвітницька робота по питанням інклюзивної освіти, підготовки дітей до шкільного навчання.
Корекційно-розвивальна робота включала тренінгові заняття « Як спілкуватися з батьками», «Формування творчої особистості педагога». З батьками ми використовували різноманітні форми роботи:
Це допомогло ефективному налагодженню контакту з родинами, реалізації індивідуального підходу в роботі з батьками.
ВИСНОВКИ
Дошкільне дитинство - великий
відрізок життя дитини. Умови життя
в цей час стрімко
У дошкільному віці пам'ять включається в процес формування особистості. Третій і четвертий роки життя стають роками перших дитячих спогадів.
Дошкільне дитинство - період пізнання світу людських відносин. Дитина моделює їх у сюжетно-рольовій грі, що стає для нього провідною діяльністю. Граючи, він учиться спілкуватися з однолітками.
Дошкільне дитинство - період творчості. Дитина творчо освоює мову, у нього з'являється творча уява. У дошкільника своя, особлива логіка мислення, що підкоряється динаміці образних уявлень.
Це також період первісного становлення особистості. Центральними новотворами цього періоду можна вважати супідрядністю мотивів і самосвідомість.
У дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 6 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і писанню. Як вважають психологи, мова для дитини стає дійсно рідною.
Сприйняття в дошкільному віці утрачає свій початковий афективний характер: перцептивні й емоційні процеси диференціюються. Сприйняття стає осмисленим, цілеспрямованим. У ньому виділяються довільні дії - спостереження, розглядання, пошук. Значний вплив на розвиток сприйняття робить у цей час мова - те, що дитина починає активно використовувати назву якостей, ознак, станів різних об'єктів і відносин між ними. Називаючи ті чи інші властивості предметів і явищ, він тим самим і виділяє для себе ці властивості; називаючи предмети, вона відокремлює їх від інших, визначаючи їхній стан, чи зв'язки дії з ними, - бачить і розуміє реальні відносини між ними.
Основна лінія розвитку мислення - перехід від наочно-діючого до наочно-образного і наприкінці періоду - до словесного мислення. Основним видом мислення, є наочно-образне, що відповідає репрезентативному інтелекту (мисленню в представленнях) у термінології Жана Піаже. Дошкільник образно мислить, він ще не придбав дорослої логіки міркувань, але незважаючи на це він може правильно міркувати і вирішувати досить складні задачі. Вірні відповіді від них можна одержати за певних умов. Насамперед, дитині потрібно встигнути запам'ятати саму задачу. Крім того, умови задачі він повинний уявити собі, а для цього - зрозуміти їх. Тому важливо так сформулювати задачу, щоб вона була зрозуміла дітям.
Дошкільне дитинство - вік, найбільш сприятливий для розвитку пам'яті. Як вважав Л.С.Виготський, пам'ять стає домінуючою функцією і проходить великий шлях у процесі свого становлення. Ні до, ні після цього періоду дитина не запам'ятовує з такою легкістю найрізноманітніший матеріал.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Информация о работе Дослідження психічного розвитку у середніх дошкільників