ЗВІТ про виконання програми психодіагностичної практики

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

 

Кафедра психології, педагогіки та філософії

ЗВІТ

про виконання програми психодіагностичної практики

 

студентки   Пельтій Валерії Сергіївни

групи   ПС-10-1

Напрям підготовки 6.030102 –“Психологія”

База практики      Кременчуцький колегіум № 25

 

Керівник практики       Керівник практики

від випускної кафедри     від бази практики

Білоус Руслана Миколаївна                                                Вишинська Тетяна Іванівна

 

Звіт захищений       Звіт захищений

“__” ______________201_ р.      “__” ______________201_ р.

Підпис____________                             Підпис____________  

 

 

Кременчук 2013 

ЗМІСТ

     1. ВСТУП ( мета, завдання, структура практики )……………………………...3

2. ОСНОВНА  ЧАСТИНА ( теоретичний підрозділ:опис  підготовчої роботи, перелік методик, використаних у процесі психодіагностики ).…………............4

3. ПРАКТИЧНИЙ  ПІДРОЗДІЛ ( практичний підрозділ:результати  психодіагностичних процедур, проведених у навчальній групі )…………….....5

4. ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..….8

5. ДОДАТКИ……………………………………………………………………...…9

6. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ……………………………………......49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Психодіагностична практика є важливим та необхідним етапом процесу підготовки спеціалістів – психологів основною метою практики є:

· формування та удосконалення професійно-психологічних умінь, необхідних для здійснення різних форм практичної роботи;

· оволодіння навичками комплексного дослідження особистості;

· поглиблення, інтегрування і закріплення теоретичних знань, одержаних студентами під час вивчення психологічних дисциплін, свідоме застосування цих знань у роботі.

Завдання практики:

1. Оволодіння навичками проведення основних діагностичних процедур: спостереження, бесіда, експеримент, тестування.

2. Навчити обирати методи дослідження у відповідності з розробленими критеріями та індивідуально-психологічними особливостями та віком досліджуваного.

3. На підставі порівняння та аналізу результатів, здобутих різними методами, формулювати та перевіряти гіпотези про особливості розвитку особистості.

4. Навчити диференціювати стійкі та ситуативні прояви особистості, складати висновки та рекомендації на основі результатів дослідження.

5. Навчити ефективно використовувати основні методики психодіагностики.

6. Сформулювати цілісне бачення об’єкту та предмету психодіагностичного обстеження з виділенням єдиного конструкту.

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА.

ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДРОЗДІЛ

 

ЗАВДАННЯ 1. Контроль знань за такими темами:

1. Теоретичні засади і принципи  психодіагностичних процедур.

2. Види психодіагностичних процедур.

3. Способи та прийоми фіксації  проведених психодіагностичних  процедур.

4. Підготовка і організація дослідження.

5. Діагностика характеру перебігу групових процесів за допомогою

    цілеспрямованого спостереження.

ЗАВДАННЯ 2. Реферат на тему: “Критерії ефективності діяльності психолога” ( Додаток 1 )

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНИЙ ПІДРОЗДІЛ

 

Завдання 1. Складіть розгорнуту професіограму психолога за схемою Є. О. Клімов. ( Додаток 2 )

Завдання 2. Програма комплексного дослідження особистості.

Психолог школи Тетяна Іванівна була керівником від бази практики, для нашої групи. В перший день, з її допомогою, ми з колегами визначили перелік методик, за якими кожен з нас буде проводити досліджування:

1. Соціометрія. [1]

2. Дослідження рівня самооцінки ( Методика  С. В. Ковальов ).[2]

3. Методика « Шкала тривожності  » ( Кондаша ).[3]

4. Визначення особливостей емоційно-вольової  сфери ( В. В. Бойко ).[4]

5. Діагностика пізнавальної сфери ( тест на інтелект Айзенка ).[5]

6. Визначення особистісних якостей. ( МПДО )[6]

7. Діагностика мотиваційної сфери ( опитувальник Реана ) .[7]

8. Методика на визначення комунікативних  і організаторських схильностей 

    ( КОС-2 ).[8]

9. Визначення темпераменту. ( Айзенк )[9]

10. Визначення здібностей, схильностей ( ДДО ).[10]

 

Я прибула на практику 28.01.2013, ознайомилася з керівництвом колегіуму та практичним психологом. Для роботи та проведення досліджень мені було виділено 8-В клас.

Наступного дня, 29.01.2013 мене представили класу, з яким буду працювати протягом двох тижнів. 

Я коротко розповіла про себе та про нашу подальшу роботу.

Потім деякий час спостерігала за учнями: за стосунками між собою, за активністю та концентрацією уваги протягом заняття.

Мною було виділено два учні, для подальшого спостереження за ними та вивчення більш детально їх особистості, для складання психолого – педагогічної характеристики.

В цей день провела методику:

1. Соціометричне дослідження. ( Додаток 3)

Учням було роздано бланки методики, інструкція для виконання та виділений час для заповнення бланку. Після проведення та підрахунку результатів, складання діаграми даного дослідження мала змогу виявити лідерів та ізольованих учнів у класі.

Наступного дня (30.01.2013). Дослідження за методикою:

1. Визначення рівня самооцінки. ( Додаток 4 )

По даним методики мною була проведена обробка отриманих даних та складання протоколу за результатами дослідження.

31.01.2013 – Проведено методики:

1. Методика « Шкала тривожності » ( Кондаша ). ( Додаток 5)

2. Дослідження рівня емоційних  бар'єрів В. В. Бойко.

    ( Додаток 6 )

По даним методикам мною була проведена обробка отриманих даних, складання протоколів за результатами дослідження.

01.02.2013:

1. Методика на визначення рівня інтелекту Айзенка.

    ( Додаток 7 )

2.   Методика “Ціннісні орієнтації” ( М. Рокич )( Додаток 8)

По даним методикам мною була проведена обробка отриманих даних, складання протоколів за результатами дослідження.

На другому тижні практики 04.02.2013 провела методику:

1. Методика на дослідження мотиваційної  сфери “Мотивація успіху Реана”.( Додаток 9 )

По даним методики мною була проведена обробка отриманих даних, складання протоколу за результатами дослідження.

05.02.2013:

1. Методика на визначення комунікативних і організаторських схильностей

    ( КОС ).( Додаток 10 )

9. Методика на визначення темпераменту  Айзенка.( Додаток 11)

Учні  дуже зацікавились цією методикою та задоволенням очікували на оголошення результатів. Мною була проведена обробка отриманих даних та складання протоколів за результатами дослідження.

06.02.2013 – Методика:

1. Визначення професыйних схильностей ( ДДО )

    ( Додаток 12 )

По даним методики мною була проведена обробка отриманих даних, складання протоколу за результатами дослідження.

07.08.2013 – 08.02.2013 – в останні дні практики  оголосила учням усі результати  згідно проведених мною методик. А також провела заключну класну  годину на якій відповідала  на питання учнів. Кінцевим етапом  психодіагностичної практики була консультація з психологом колегіума.

ЗАВДАННЯ 3. Психолого – педагогічні характеристики учнів № 1 та №2  ( Додаток 13 ).

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. При проходженні психодіагностичної  практики, я поглибила, закріпила  знання з фахових психолого  – педагогічних дисциплін, здобуті в університеті, та змогла використати їх на практиці.

2. Виробила вміння проводити різні  типи методик, застосувати різні  методи й форми роботи, оволоділа  навичками проведення основних  діагностичних процедур, таких як: бесіда, спостереження, тестування, навичками комплексного дослідження особистості.

3. На підставі порівняння та  аналізу результатів, отриманих  різними методами, навчилася диференціювати  стійкі та ситуативні прояви  особистості, складати висновки  та рекомендації на основі  результатів дослідження.

4. Психодіагностична практика викликала  прагнення вивчати спеціальні  та психодіагностичні дисципліни, вдосконалювати свої здібності, розширювати свою ерудицію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

ДОДАТОК 1

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ......................................................................................................................11
2. Особливості професійної діяльності психолога...............................................12
3. Особистість психолога.........................................................................................14
4. Висновки...............................................................................................................23
5. Список використаної літератури........................................................................24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Практикуючий психолог має безоцінно сприймати клієнта, орієнтуватися не на власні моральні уявлення, стереотипи світосприймання й поведінки, а на систему цінностей клієнта. Феномен “приєднання” до позиції клієнта створює атмосферу довіри, забезпечує продуктивність надання кваліфікованої психологічної допомоги.

 Культура спілкування психолога передбачає вміння використовувати різноманітні засоби й методи впливу на клієнта, адекватно сприймати й розуміти його, налагоджувати ефективну взаємодію, орієнтуватися на партнера як рівноправного суб’єкта спілкування. Справжня культура спілкування – це й знання про наявні стереотипи взаємодії. Спілкування передбачає взаєморозуміння між його учасниками, яке базується на взаємосприйманні, зіставленні, інтерпретації особистісних характеристик поведінки. Все це становить зміст перцептивної сторони спілкування.

 Розвиток прогресивних тенденцій у житті суспільства, подальший розвиток і функціональна діяльність його членів, зокрема, працівників органів внутрішніх справ, неможливі без уміння ефективно вирішувати проблеми, що виникають, попереджувати появу нових проблем у різних галузях ділової і особистої сфер.

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості професійної діяльності психолога

 

У практиці психологічного консультування і психотерапії щодня приходиться зіштовхуватися з найважливішими аспектами життя людини. Психолог завжди разом із клієнтом обговорює незначні й істотні проблеми своїх підопічних і прагне допомогти клієнту:

 – розібратися в мотивуванні повсякденних виборів і наслідків;

 – вирішити безліч емоційних проблем і заплутані міжособистісні відносини;

 – перебороти почуття внутрішнього хаосу – зробити незрозуміле і мінливе позитивним і доцільним.

 Тому психолог повинен усвідомлювати, хто він, ким може стать і яким його сподівається бачити клієнт. Інакше кажучи, виникає питання визначення ролі психолога. Чи являє собою психолог друга клієнта, професійного порадника, учителя, експерта, супутника клієнта в блуканнях по завулках чи життя гуру – випромінювача абсолютної істини? Багатьох, особливо початківців психологів, приводить у замішання відсутність універсальної відповіді на питання про роль психолога в процесі надання психологічної допомоги. Ця роль звичайно залежить від приналежності психолога до визначеної теоретичної орієнтації, його кваліфікації, особистісних рис, нарешті, від очікувань клієнта.

 Ефективність діяльності фахівця багато в чому обумовлена тим, наскільки ясно він представляє своє місце в консультуванні. Коли немає такої ясності, психолог у своїй роботі буде керуватися не визначеними теоретичними принципами, а лише чеканнями і потребами клієнта, іншими словами, буде робити лише те, на що сподівається і чого хоче клієнт. Клієнти ж найчастіше очікують, що психолог візьме на себе відповідальність за успіх їхнього подальшого життя і розв'яже їх проблеми – де учитися, як улагодити конфлікти на роботі, чи розводитися з чоловіком і т.д. [6, c. 194-195]