ЗВІТ про виконання програми психодіагностичної практики

 Як в індивідуальній, так і в груповій терапії з майбутніми і вже працюючими психологами важливо також виділити питання, зв'язані з більш глибоким усвідомленням специфіки професії, звернути увагу на причини і мотиви, які привели їх в професію. Психолог повинний продумати наступні питання:

 – чому я вибрав професію психолога?

 – якими потребами обумовлений мій вибір?

 – яку користь я прагну витягти зі своєї професії?

 – як зможу я сполучити свої потреби з потребами клієнтів?

 Можливі й інші питання, що стосуються особистості психолога і його проблем:

 – які в мене проблеми і як я їх вирішую?

 – який вплив ці проблеми можуть зробити на мою роботу?

 – які мої цінності і як вони позначаються на стилі консультування?

 – як я використовую свою силу?

 – яким людям я більше подобаюся і хто подобається мені?

 – кому я не подобаюся і хто не подобається мені?

 – яке враження я роблю на інших людей?

 Спроба відповісти на ці питання в процесі індивідуальної чи групової терапії допоможе краще пізнати і зрозуміти себе, а це значить — стать більш ефективним психологом. [6, c. 204-207]                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 Завдання психолога-теоретика полягає в тому, щоб, розглянувши прояви психіки, побачити в одиничному істотне і загальне, розкрити закони розвитку психічних функцій, процесів і станів, виконати регулюючу функцію при необхідності. Рівень відповідності їх реальності перевіряють експериментом і практикою. Безпосередній зв'язок психології з практикою конкретизує побудовані теоретичні абстракції, наповнює їх новим змістом й іноді спричиняє зміни типу самого психологічного знання.

 За функціональною значимістю і спрямованістю виділяють споглядально-пояснювальний, емпіричний і дієво-перетворювальний типи психологічного знання.

 Споглядально-пояснювальний тип формується в процесі набуття життєвого досвіду й відображає явища лише поверхово. Теоретичні уявлення при цьому запозичують з інших наук, які, однак, не відображають суті психічних явищ.

 Емпіричний тип психологічних знань безпосередньо пов'язаний із практикою. Зароджуючись в споглядально-пояснювальному типі і включаючи в себе його зміст, він визначає шляхи практичного впливу на об'єкт і дає змогу виявити емпіричні закономірності.

 Найвищим є дієво-перетворювальний тип знань. Зароджуючись в емпіричному, він дає змогу виробити об'єктивні критерії для оцінювання й аналізу емпіричних даних. У ньому виділяють предмет вивчення і розкривають його зв'язки, формують стратегію і тактику дослідження.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 1. Киричук О.В. Психолого-педагогічне проектування в системі виховного процесу загальноосвітньої школи // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 8. - C. 4-6.

 2. Киричук О.В. Чинники розвитку духовно-катарсичної активності підлітків // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 9. - C. 32-34

 3. Киричук О. Духовні скарбниці - для дітей // Світ дитячих бібліотек. - 2003. - № 3. - C. 20-22

 4. Киричук О. Розвивальне навчальне - шлях до науково-гуманістичної системи освіти // Початкова школа. - 2002. - № 5. - С.7-8

 5. Киричук О. Розвиток і самореалізація особистості в умовах освітнього закладу // Рідна школа. - 2002. - № 5. - C. 28-30.

 6. Основи психології: Підручник для студ. вузів/ За заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. -3-є вид., стереотип.. -К.: Либідь, 1997. -630 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

ПРОФЕСІОГРАМА ПСИХОЛОГА

 

Мета – перетворююча. Сприяти покращенню соціально – психологічних, індивідуально – психологічних, психолого – педагогічних умов розвитку і самореалізації особистості.

Засоби і знаряддя праці – внутрішні, функціональні: мова, поведінка, інтелектуальні засоби ( методичні, нормативні матеріали з практичної психології, психодіагностичні, психоконсультативні

Сутність проблемності трудових ситуацій – високий. Часто зустрічаються нові, складні ситуації, які потребують творчої активності та нестандартного підходу.

Соціально – психологічні параметри:

1. Ступінь колективності процесу  – низький.

2. Ступінь самостійності в організації  роботи – організатор власної

діяльності.

3. Особливості трудової взаємодії:

· за типом партнера – учні, педагогічний колектив;

· за кількістю контактів – багато численні;

· за ступенем постійності – постійно змінюється.

4. Емоційно – вольові параметри:

1. Характер відповідальності –  підвищений.

2. Робота у приміщенні.

3. Фактори, що викликають психічну  напруженість: спілкування з психічно  – хворими, тривале перебування  в одному положенні.

 

 

ДОДАТОК 3

Протокол №1

 

Методика « Соціометрія »

8-В  клас

Кременчуцького колегіуму №25

Від 29.01.2013 року

 

Мета: визначення міжособистісних стосунків у групі

Обладнання: індивідуальний тест опитувальника з варіантами відповідей,

                       ручка чи олівець.

 

Обстежено: 17 учнів                                     (всього за списком 17 учнів)

Інструкція, інтерпретація, бланки з відповідями та текст методики додаються.

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ (інтерпретація): під час проведення дослідження отримані такі дані:

 

учні	Лідери	Переважаючі	Знехтувані		Ізольовані
n 1				+
n 2		+
n 3				+
n 4				+
n 5				+
n 6		+
n 7				+
n 8						+
n 9		+
n 10	+
n 11	+
n 12						+
n 13		+
n 14		+
n 15		+
n 16		+
n 17		+

 

 

ВИСНОВОК: у групі – два лідера, переважаючих (тим, котрим віддали перевагу ) – вісім, знехтуваних – п’ять та ізольованих – двоє учнів.

Клас має переважно дружні стосунки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

Протокол № 2

 

Дослідження рівня самооцінки ( Методика С. В.Ковальов )

8-В  клас

Кременчуцького колегіуму №25

Від 30.01.2013 року

 

Мета: діагностика рівня самооцінки особистості

Обладнання: індивідуальний тест опитувальника з варіантами відповідей, ручка чи олівець.

 

Обстежено: 23 учня                                   (всього за списком 25 сучнів)

Інструкція, інтерпретація, бланки з відповідями та текст методики додаються.

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ (інтерпретація): під час проведення дослідження отримані такі дані:

 

учні	Висока	Середня		Низька
n 1					+
n 2					+
n 3					+
n 4					+
n 5			+
n 6			+
n 7			+
n 8			+
n 9			+
n 10			+
n 11			+
n 12			+
n 13			+
n 14			+
n 15			+
n 16	+
n 17	+

 

 

ВИСНОВОК: переважає висока і середня самооцінки, низька – лише у чотирьох учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 5

Протокол № 3

 

Методика « Шкала тривожності » ( Кондаша )

8-В  клас

Кременчуцького колегіуму  №25

Від 31.01.2013 року

 

Мета: визначення ситуацій, які можуть викликати тривогу

Обладнання: індивідуальний тест опитувальника з варіантами відповідей,          ручка чи олівець.

 

Обстежено: 16 учнів                                   (всього за списком 17учнів)

Інструкція, інтерпретація, бланки з відповідями та текст методики додаються.

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ (інтерпретація): під час проведення дослідження отримані такі дані:

 

учні	Шкільницй вид	Самооцінюючий вид		Міжособистісний вид
n 1	+
n 2			+
n 3				+
n 4			+
n 5			+
n 6				+
n 7				+
n 8	+
n 9				+
n 10	+		+
n 11	+			+
n 12			+
n 13				+
n 14	+
n 15			+
n 16				+