Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми з неповних сімей

3. Програми розвиваючої і психокоректувальної  роботи включають психологічну  і педагогічну частини. Психологічна  частина планується і здійснюється психологом. Педагогічна частина розробляється психологом спільно з вчителем, вихователем, майстром, батьками і виконується останніми за допомогою психолога. До окремих форм роботи можуть бути привернуті старші діти, представники громадськості і ін.

4. Розвиваюча і психокоректувальна  робота може проводитися:

в процесі спеціальної роботи психолога з окремими дітьми;

в процесі спеціальної роботи психолога з групами дітей;

у руслі виховних заходів;

у формах, що мають на увазі участь батьків і інших родичів дитини.

Психолого-педагогична корекція здійснюється тільки в тих випадках, коли відхилення і порушення не є наслідком органічного ураження центральної нервової системи або психічного захворювання, а також не вимагають застосування мір адміністративно-виховного характеру, що встановлюється в ході диференціальної діагностики. У випадках, коли виявлені відхилення мають переважно патопсихологічну, дефектологічну природу або носять характер відкритих правопорушень і тим самим виходять за межі компетенції психолога, він може бути привернутий фахівцями, у відповідних областях лише як експерт або консультант.

Консультативна робота.

У руслі консультативного напряму працівники психологічної служби вирішують наступні конкретні завдання:

1. Консультують адміністрацію учбово-виховної установи, вчителів, вихователів, батьків, майстрів щодо проблем навчання і виховання дітей, педагогіки співпраці.

2. Проводять індивідуальне і  групове консультування дітей щодо проблем навчання, розвитку, життєвого і професійного самовизначення, взаємин з дорослими і однолітками, самовиховання і тому подібне

3. Сприяють підвищенню психологічної  культури педагогів, батьків, майстрів, представників громадськості шляхом  проведення індивідуальних і  групових консультацій, участю в педрадах, методоб′єднаннях, загальношкільних і класних батьківських зборах, читанням лекцій і ін.

4. Виступають як експерти-консультанти  при вирішенні питань про психічний  стан, особливості психічного розвитку  дитини по запитах народних  судів, органів опіки і опікування і ін. з метою винесення відповідними інстанціями обгрунтованих ухвал, пов'язаних з визначенням можливих змін в долі дитини (направленням до спеціальних учбово-виховних установ, позбавлення батьківських прав, усиновлення і тому подібне).

5. Як консультанти беруть участь  в плануванні учбово-виховних  заходів на підставі психологічних  особливостей дітей як вікових, так і обумовлених умовами  виховання в конкретній дитячій установі, з питаннь організації самоврядування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Враховуючи всі отримані дані, можна підвести підсумки:

1) для дітей з неповних сімей  характерні низька самооцінка, закритість, відчуття  сім'ї є недостатнім, в деякій мірі виявляється агресія по відношенню до тих, що оточують;

2) для дітей з повних сімей  характерні вища самооцінка, допитливість, прагнення до спілкування, лідерства;

3) у неповних сім'ях батьки  проявляють надавторитет, пригнічують  сексуальність і прагнуть прискорити  розвиток своєї дитини;

4) у повних сім'ях батьки проявляють  велику упевненість, стабільність у вихованні дітей, покладаючись не тільки на себе, але і на чоловіка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.   Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.:Прогресс, 1995.

2.    Александровская Э.М., Гильяшева И.Н. Адаптированный модифицированный вариант детского личностного вопросника Р. Кеттела. М.: Фолиум, 1995.

3.   Алексеева В.Г. Молодой рабочий. - М., 1983.

4.   Алмазов Б.Н. Психологическая средовая дезадаптация несовершеннолетних.— Свердловск, 1986.

5.   Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. М., 1995.

6.   Батіщева Г. О., Зайцева 3. Г. Робота соціальних служб для молоді з молодою сім'єю. Методичні рекомендації. - К.:А.Л.Д.,1996.

7.   Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М., 1982.

8.   Бойко В.В. Малодетная семья (социально-психологический аспект). -М.: Мысль, 1988.

9.   Буянов М. Й. Ребенок из неблагополучной семьи. Записки детскогопсихиатра.-М.: Просвещение, 1998.

10. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной  семьи. М., 1998.

11. Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический  аспекты. - Л., 1984.

12. Гурко Т. А. Трансформация института  современной семьи // Социальньїе  исследования. - 1995. - №10.

13. Зайцева 3. Г. Неблагополучна сім'я  та її вплив на формування  особистості дитини // Соціальна  підтримка молодої сім'ї. - К.:Академпрес, 1994.

14.  Захаров А.И. Психологические факторы формирования неврозов у детей. Автореф. дис. Л., 1991.

15. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. — М., 2004.

16.  Ковалев С.В. Психология семейных отношений. М.: Педагогика, 1987.

17. Косачева В.И. Проблема стабильности  молодой семьи: философский и  социально- психологический анализ: Дисс.... канд. филос. наук. - Минск, 1990.

18. Кузьмин Е.С. Основы социальной  психологии. - М., 1963.

19.  Леонгард К. Акцентуированные личности. Киев, 1981.

20.  Личко А.Е.Психопатии и акцентуации характера у подростков. Л.:Медицина,1983.

21. Ломов Б.Ф. Совместная (групповая) деятельность людей, формирование  трудовых коллективов и психологические  аспекты управления ими // Правовые  и социально-психологические аспекты  управления. - М., 1972.

22. Немов Р.С. Социально-психологический  анализ эффективной деятельности коллектива. - М., 1984.

23. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Л., 1979.

24. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика  супружеских затруднений // Психологический  журнал. - Т. 3. - 1982. - № 2. - С. 147-151.

25. Обозов Н.Н.. Обозова А.Н. Три подходах исследованию психологической совместимости // Вопросы психологии. - 1981. - № 6. - С. 98-101.

26. Овчарова Р.В. Справочная книга  социального педагога. — М., 2004.

27. Основы психологии семьи и  семейного консультирования /Под  общей ред. Н.Н. Посысоева. — М., 2004.

28. Парыгин Б.Д- Социальная психология  и наука. - Л., 1967.

29. Поршнев Б.Ф. Социальная психология  и история. - М., 1966.

30.  Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. СПб.: Питер, 2000.

31. Романова Е.С., Потемкина О.Ф. Графические методы в психологической диагностике. М., 1992.

32. Россия: 10 лет реформ. Социально-демографическая  ситуация. ИСЭПН РАН: XI ежегодный  доклад. М., 2002.

33. Сатир В. Как строить себя  и свою семью. М., 1997.

34.  Сатир В. Как строить себя и свою семью. М.: Педагогика-Пресс, 1992.

35.  Семья в психологической консультации. // Под ред. Бодалева А.А., Столина В.В. М.: Педагогика, 1989.

36.  Семья и формирование личности. // Под ред. Бодалева А.А. М.: Мысль, 1987.

37. Смирнова Е.О., Собкин В.С., Асадулина О.Э., Новаковская А.А. Специфика эмоционально-личностной сферы дошкольников, живущих в неполной семье // М., Вопросы психологии. 1999. № 6.

38.  Соколова Е.Т., Чеснова И.Г. Зависимость самооценки подростка от отношения к нему родителей. // Вопросы психологии, 1986, № 2.

39. Соловьев Н.Я. Брак и семья  сегодня. - Вильнюс, 1977.

40. Соціальна педагогіка. Навчальний  посібник, Киїів – 2000 р, 259 с.

41. Соціальна робота з молоддю  в Україні (Збірник інформаційно-методичних  матеріалів). -К.: Столиця, 1997.

42. Соціальна робота з молодою  сім'єю. Збірник теоретичних і  методичних матеріалів для працівників  соціальних служб для молоді. Вип. 2. -К.: А.Л.Д., 1995.

43.  Спиваковская А.С. Как быть родителями. М.: Педагогика, 1986.

44.  Спиваковская А.С. Профилактика детских неврозов. М.: МГУ, 1988.

45. Спиркин А.Г. Основы философии. - М.: Политическая литература. - 1988. -С.233-235.

46. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. - К.: Твори в 5-ти томах. - Радянська школа, 1978.

47. Сухомлинський В. О. Мікроклімат  вашого"дому // Твори. В 5-ти томах. - К.: Радянська школа, 1977.

48. Сысенко В.А. Устойчивость брака: проблемы, факторы и условия. - М., 1981.

49.  Тарнавский Ю.Б. Срыва можно избежать: неврозы, их лечение и профилактика. М.: Медицина, 1990.

50. Терехин В.А. Аппаратурные модели  исследования совместной деятельности // Совместная деятельность: методология, теория, практика. - М., 1989.

51. Терехин В.А. Семья и общество. - Ростов-на-Дону: Знание, 1989.

52. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. М., 1995.

53. Фигдор Г. Дети разведенных  родителей: между травмой и надеждой. М., 1995.

54. Харчев А.Г. О путях дальнейшего  укрепления семьи в СССР: Социальные исследования. - М., 1965. - Вып. 1.

55. Харчев А.Г., Голод С.И. Молодежь  и брак / Человек и общество. - ЛГУ, 1969. - Вып. 6.

56.  Хорни К. Невротическая личность нашего времени. М.: Прогресс, 1993.

57. Шепаньский Ян. Элементарные  понятия социологии. - М., 1969.

58.  Эйдемиллер Э.Г. Роль внутрисемейных отношений в развитии психопатий и психопатоподобных расстройств в подростковом возрасте. Автореф. дис., Л., 1976.

59.  Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Анализ семейных отношений у подростков при психопатиях, акцентуациях характера, неврозах и неврозоподобных состояниях.Обнинск, 1992.

60.  Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. М.: Медицина, 1990.