Особливості розвитку емоційної сфери дітей з ЗПР

 

Аналіз результатів даної методики показав, що на високому рівні виконали завдання 38 % досліджуваних. Діти зрозуміли  інструкцію, але всі потребували  орієнтувальну допомогу у вигляді  спонукань до правильної відповіді. Діти даного рівня змогли визначити  усі емоційні стани – основні (всі діти правильно визначили таку емоцію, як радість; 4 дитини назвали сум; гнів та страх визначили 3 досліджуваних). Діти даного рівня потребують корекційну допомогу з удосконалення емоційної сфери.

Середній рівень показали 21 % досліджуваних. Діти були менш зосереджені під час  виконання завдання, потребували  допомоги у вигляді навідних запитань, допоміжного розтлумачення завдання. Потрібно відмітити, що основні емоції діти визначили з допомогою педагога. Такі результати даної методики дають можливість говорити про низьку самостійність дітей з ЗПР та недостатню диференціацію емоційних станів. Діти даного рівня потребують проведення корекційної роботи з розвитку емоційної сфери.

Низький рівень виконання завдання показали 41% від загальної кількості  досліджуваних. Діти потребували повторення інструкції виконання завдань декілька разів, також не були зацікавлені  у його виконанні. Вони не змогли самостійно визначити жодної емоції, лише з  допомогою дорослого. Але деякі  діти, наприклад Поліна Г. та Анатолій Ч. не змогли визначити декілька емоційних станів, навіть з допомогою педагога, оскільки не зрозуміли інструкції та постійно відволікалися (Поліна маніпулювала олівцями, Толя – дивився у вікно).  Можна сказати про недостатній розвиток емоційної сфери дітей з ЗПР. В даному випадку діти потребують індивідуальної, цілеспрямованої корекційної роботи з розвитку емоційно-вольової сфери та поведінки.

Таким чином, експериментальне дослідження  свідчить про те, що емоційна сфера  дітей із затримкою психічного розвитку недостатньо сформована. При виконанні  методики «Емоційна ідентифікація» школярі показали низький рівень диференціації чужих емоційних станів та мімічних засобів емоційної виразності під час показу емоційних станів. Дітям легше було визначити основні емоції, а їх відтінки викликали значні труднощі. Характер виконання завдання свідчить також про низьку самостійність дітей та часте відволікання. Зазначений рівень розвитку емоційної сфери у молодших школярів з ЗПР свідчить про необхідність проведення роботи з її розвитку.

 

 

 

 

 

2. 2. Використання музики для розвитку емоційної сфери молодших школярів з ЗПР під час формуючого експерименту.

Л. П. Стрєлковою розроблені параметри нормального розвитку емоційної сфери дітей, до яких ми і прагнули:

• Адекватна реакція на різноманітні явища навколишнього середовища;
• Диференціація та адекватна інтерпретація чужих емоційних станів;
• Ширина діапазону тих емоцій, які дитина розуміє та переживає, інтенсивність та глибина переживання, рівень передачі емоційного стану вербально.
• Адекватність прояву емоційного стану в комунікативній сфері.

За результатами проведеного  експериментального дослідження були запропоновані ігрові заняття та вправи для дітей молодшого шкільного  віку з ЗПР з використанням  музичних творів (додаток 2).

 Для знайомства та розвитку емоцій використовувалися різноманітні ігри та вправи: «Хто як радіє», «Весела подорож», «Живий капелюх», «У лісі», «Смішинки та злючки», «Шкала гніву», «Портрет», «Образа та пробачення», «Розпізнавання емоційних станів», «Зображення  емоцій».

Задачі:

• Знайомство, закріплення та розвиток базових емоцій (радість, сум, гнів, страх);
• Розвиток вміння розпізнавати емоційні стани;
• Розвиток вміння зображувати емоції самостійно;
• Розвиток вміння вербально пояснювати свої емоції та почуття.

Завдяки даним ігровим  заняттям у дітей розширюється коло емоцій, які вони розуміють, підвищується рівень розпізнавання та диференціації  різних емоційних станів. На кожному  занятті діти знайомилися з певною емоцією.

На заняттях з розвитку емоції використовувалися класичні музичні твори: радість - І. Штраус «Казки Віденського лісу», П. І. Чайковський  «Марш», «Трєпак - російський танок», «Прибуття Дросельмейера» з увертюри «Щелкунчик», І. Дунаєвський «Веселий вітер, В. Шаїнський «Чунга-чанга»; страх - Клод Дебюсі «Розмова вітру з морем»»,П. І. Чайковський «Битва» з увертюри «Щелкунчик»; страх – Р. Шуман «Порив»; сум - Ф. Шопен «Прелюдія до мінор», Ф. Міллер «Етюд», П. І. Чайковський «Хвороба ляльки»; гнів – М. П. Мусоргський «Баба-Яга», Р. Шуман «Порив».

2.  3. Контрольний  експеримент та аналіз результатів  дослідження.

Після проведеної корекційної  роботи було проведено повторне обстеження дітей. Для цього використовувалася  методика, що й під час констатуючого  експерименту – «Емоційна ідентифікація» Е.І. Ізотової. В результаті отримали наступні дані:

Таблиця 2.2

Рівень розвитку емоційної сфери

 

Емоції	Рівень виконання завдання
	високий		середній		низький
	Кількість дітей	%	Кількість дітей	%	Кількість дітей	%
Радість	6	100	-	-	-
Сум	5	83	1	17	-
Гнів	3	50	3	50	-
Страх	3	50	3	50	-
Середня величина		70		30		0

 

Таким чином, за отриманими результатами можна зробити висновок, що у всіх дітей спостерігається  прогрес. Збільшилася кількість  дітей, що показали високий рівень. Навіть ті діти, що залишилися на середньому рівні покращили свої результати, а низький рівень ніхто не показав. Під час повторного проведення методики у дітей також відмічається покращення емоційної виразності та прояв більшої  самостійності.

Висновки до розділу  ІІ.

Проведене дослідження показало, що використання музики як засобу арт-педагогіки сприяє розвитку емоційної сфери  дітей з ЗПР. Діти стали на більш  високому рівні розуміти, визначати  та показувати зображені різні емоційні стани. Школярі у меншій мірі потребували  допомоги педагога та не відволікалися  під час виконання завдання.

Таким чином, ми експериментально довели, що використання музики є ефективним засобом у розвитку емоційної  сфери дітей з ЗПР.

Діагностика показала, що молодшим школярам із затримкою психічного розвитку притаманна незрілість емоційної сфери, а також невисокий рівень мімічних засобів емоційної виразності. Крім цього діти затрудняються диференціювати чужі емоційні стани.

За допомогою музичних творів дітям було легше визначати  та зображувати різні емоції. Була помічена їх зацікавленість та активність у виконанні завдання, під час  якого переважав хороший настрій.

Таким чином, розвиток емоцій дітей з ЗПР  є необхідною умовою для їх успішного розвитку вцілому. Одним із ефективних засобів є  саме музика, яка дає позитивний вплив не тільки на емоційну сферу, але й на самопочуття дитини. Організація  корекційно – розвиваючої роботи з використанням музики буде сприяти  успішній соціалізації дітей з ЗПР.

 

Висновки

В даній роботі ми розглянули емоційну сферу дітей молодшого  шкільного віку з ЗПР та можливості використання музики для їх емоційного розвитку.

Аналіз теоретичних джерел та результати експериментального дослідження  показали, що для дітей із затримкою  психічного розвитку характерні певні  особливості емоційної сфери: її незрілість, нестабільність, нескоординованість емоційних проявів, недостатня диференціація  емоційних реакцій та ін.. В результаті – нереалізованість вікового потенціалу у формуванні емоційної корекції поведінки. Дітям важко адаптуватися в оточуючому середовищі, через що вони постійно відчувають емоційний дискомфорт та порушення психічної рівноваги.

Особливості емоційної сфери  молодших школярів із затримкою психічного розвитку вимагають проведення спеціально-організованої роботи для її розвитку.

Було відмічено, що позитивний вплив на розвиток емоційної сфери  дітей даної категорії має  музика, яка сприяє  отриманню  більш  ефективного результату, порівняно  з традиційними методами. Тому ми у  своїй експериментальній роботі вирішили звернутися саме до музики, як одного із засобів арт-педагогіки.

Аналіз проведеного дослідження  дає змогу зробити висновок про  те, що емоційний розвиток молодших школярів з ЗПР у значній мірі визначається зовнішніми умовами, найважливішими з яких є спеціальне навчання та правильна організація життя  дітей вцілому. Спеціально-організована робота буде більш успішною, якщо поряд  з традиційними методами використовувати  різноманітні музичні твори, які  сприяють підвищенню емоційного фону дитини.

Аналіз проведеної роботи дає змогу зробити висновок, що використання засобів арт-педагогіки у практичній роботі з дітьми з  ЗПР сприяє розвитку їх емоційної  сфери.

 

Список літератури

1. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития / под.. ред. К. С. Лебединской.- М.: Просвещение, 1982. – 125 с.
2. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании/ Е.А.Медведева, И.Ю.Левченко, Л.Н.Комиссарова, Т.А.Добровольская. – М.: Изд. Центр Академия, 2001.- 222 с.
3. Выготский, Л.С. Учение об эмоциях. /Л.С. Выготский //Собр.Соч. – Т. 4. – М.: Просвещение, 1984. – 90 с.
4. Дети с задержкой психического развития / под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цылиной. – М.: Педагогика, 1984. – 255 с.
5. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 424 с.
6. Запорожец А.В. Эмоциональное развитие дошкольника: монография / А.В. Запорожец. – М.: Просвещение, 1985.
7. Защиринская, О.В. Психология детей с задержкой психического развития: Хрестоматия / О.В. Защиринская – СПб.: Речь, 2007. – 168 c.
8. Изотова, Е.И. Эмоциональная сфера ребенка: Теория и практика / Е.И. Изотова, Е.В. Никифорова. – М.: Академия, 2004. – 288 с.
9. Киселева М. В.  Арт-терапия в работе с детьми: Руководство для детских психологов, педагогов, врачей и специалистов, работающих с детьми. — СПб. : Речь, 2006. — 160 с, илл.
10. Лебедева Л.Д. Педагогические аспекты арт-терапии / Л.Д.Лебедева // Дидакт. - М.: Академия, 2000.- 154 с.
11. Ленів З. П. Корекція порушень усного мовлення у дітей старшого дошкільного віку засобами арт-терапії [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.03 / Ленів Зоряна Павлівна ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2010. - 21 с. : рис.
12.   Основы специальной психологии / под..ред. Л. В. Кузнецовой. – М.: Академия, 2002. – 464 с.
13. Рыбакова С. Г. Арт-терапия для детей с задержкой психического развития / С. Г. Рыбакова. – СПб.: Речь, 2007.-144 с.
14. Савчин М. В. Вікова психологія/М. В. Савчин, Л. П. Василенко.-К. : Академвидав, 2006.-360 с.
15. Специальная психология / под. ред. В.И.Лубовского. — 2-е изд., испр. — М.: Академия, 2005. — 464 с.
16. Фадина Г.В. Диагностика и коррекция задержки психического развития детей старшего дошкольного возраста: Учебно-методическое пособие / Г.В. Фадина. - Балашов: Николаев, 2004. — 68 с.
17. Чистякова М.И. Психогимнастика / под ред. М.И. Буянова. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1995. - 160 с.

 

Приложение 2

Игры и упражнения

Игра «Кто как радуется»

Дети становятся в круг. Ведущий  предлагает детям изобразить, показать без слов, как они радуются при  встрече с мамой, когда они  встречают гостей в свой день рождения, при совместных прогулках с родителями или при походе в зоопарк, цирк.

Выразительные движения: объятия, улыбки, смех, радостные восклицания.

Игра «Весёлое путешествие»

Цель игры: развитие способности  понимать эмоциональное состояние  другого человека и умение адекватно  выразить своё.

Ход игры: игру рекомендуется проводить  под музыкальное сопровождение: начало игры - «Весёлый ветер» И.Дунаевского, пребывание на острове - «Чунга-Чанга» В.Шаинского. Педагог предлагает детям:

отправиться на своём корабле под  парусами к волшебному острову, где  все всегда радостны и беззаботны;

придумать название этому острову;

изобразить жителей чудесного  острова;

нарядиться в одежду местных  жителей (яркие юбочки, бусы, перья  и т.п.);

разрисовать лицо;

исполнить всем вместе гимн острова  « Чунга-Чанга», сопровождая своё пение движениями.

Игра «Живая шляпа»

Цель: объяснение относительности  страха посредством группой игры.

Ход игры: детям предлагается поиграть в игру «Живая шляпа», где они  являются активными участниками. Взрослый (очень эмоционально) начинает свой рассказ. « Это произошло совсем недавно с очень хорошими друзьями. Однажды у ____________ (имя одного из присутствующих) был день рождения. И он пригласил к себе: (взрослый перечисляет всех присутствующих детей). В самый разгар веселья, когда родителей не было в комнате, раздался грохот. Дети насторожились, а кто-то даже успел испугаться. Взрослый (делает испуганное выражение лица): «Ой, что это?!» - и с ужасом смотрит по сторонам, останавливая свой взгляд в углу комнаты (там заранее прячется игрушечный котёнок, сидящий в машинке с дистанционным управлением, накрытый шляпой). Все ребята побежали в угол комнаты. И что же все там увидели? (Дети предлагают варианты ответов. Педагог продолжает.) Это была не просто шляпа… она двигалась! ( Педагог, незаметно от детей, начинает управлять движением шляпы. Дети разбегаются в разные стороны.) Все, конечно же, испугались (педагог просит детей изобразить мимикой и жестами испуг). Как вдруг шляпа перевернулась… и там оказался маленький, пушистый, мягкий котёнок. Все засмеялись и побежали гладить котёнка. (Детям предлагается дотронуться до котёнка и погладить его).