Педагогическая психология

Гордон Уіллард Олпорт. Людина, насамперед, соціальна істота, тому не може розвиватися без контактів з оточуючими людьми, із суспільством.

Абрахам Маслоу «Піраміда Маслоу» – діаграма, що ієрархічно представляє людські потреби. Потреба у самовираженні-Потреба в повазі і визнанні-потреба до приналежності до соц.. групи- потреба в безпеці- фізіологічні потреби. Маслоу вважав, що досліджувати людську природу необхідно, «вивчаючи її кращих представників».

+ розвиток особистості  учня, пошук нових методів навчання  - знижений рівень освіти, освітній процесс несистемний

 

 

 

 

 

 

Вітчизняні концепції навчання.

19.Культурно-історична концепція Л.Виготського

-запровадив поняття істор.розвитку,соц. середовища

 

Лінія розвитку:

1.Природне  дозрівання(шлях)

2.Оволодіння  культурними способами поведінки  і мислення(Допоміжними засобами  є система знаків і символів-те  що людство створило в процесі  історичного розвитку)

 

Стадії розвитку

 

1 стадія-Дорослий управляє дитиною

 

2 стадія-Дитина стає субєктом і спрямовує  поведінку інших

 

3 стадія-Дитина починає застосовувати до самої себе

 

Діяльність

-як соц.діяльність(колективна)

-внут.спосіб

Інтеріорізація(перехід із зовн.у внут. діяльність)

 

Екстеріорізація-усвідомленість,довільність  функцій(до зовн.застосування)

 

Провідна  роль суб’єкта-сам проце навчання(колективна діяльність)

Зона найближчого розвитку(успішне навчання,та те що випереджує ЗНР)

Зона активного  розвитку(ЗАР)

Критерії  станів становлення псих.розвитку

1.ССР

2.Особ.новоутворення

3.Пров.діяльність

Стабільні періоди(кризи)

1.Еволюційне знання

2Революційне знання

*Обучение тенет  за собою развитие

20.Теорія розвивального навчання Л.Занкова

Мета:Розвиток ідей та положень Виготського про співвідношення навчання і заг.псих.розвитку учня

-Обгрунтував основні принципи  розвивального навчання

Принципи розвивального  навчання:

1.Принцип навчання на вис.рівні складості(розкриває дух сили)

2.Принцип навчання швидким темпом(Суть:збагачення свого розуму різним змістом,знаннями)

3.Принцип   провідної ролі  теоретичних знань(-теоретичне осмислення теор.явищ.-розвитоктеор.мислення у дитини+наяні практ.навичкм)

4.Принцип усвідомлення школярами процессу учіння (учень-субєкт-розуміння цього)

5.Принцип цілеспрямованої систематичної  роботи і розвитку всіх учнів(посил.увага до неуспішних учнів)

+:Розуміння,Практика,Увага до слабких учнів

-:надмірна швидкість,не всім підходить,висока складність  ,не підійде для дітей  з низьким  рівнем знань

Теорія поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна. (отредактируй + и – теории пож)

В основі концепції лежить психологічне вчення про перетворення зовнішньої предметної діяльності на внутрішню психічну діяльність. Теорія поетапного формування розумових дій розглядає навчання як систему певних видів діяльності, виконання яких  призводить до придбання нових знань і умінь

Навчання і виховання можна розглядати як процес інтеріоризації.

Основна проблема полягає в тому, як оптимально керувати цим процесом.

В навчальній діяльності автори концепції виокремили три  складові:

Орієнтовна – базується на використанні учнями об'єктивних умов, необхідних для цієї діяльності.

Виконавча – забезпечує послідовне подолання основних етапів навчання.

Контрольна – вимагає від учня спостереження за перебігом навчальної діяльності та порівняння її результатів із відповідними зразками, а в разі виявлення розходжень – відповідного коригування орієнтовної та виконавчої її складових

Уся діяльність є не самоціллю, а викликана певним мотивом. Коли мета завдання збігається з мотивом, дія стає діяльністю.

Формування  розумових дій згідно з цією концепцією передбачає такі етапи:

1• попереднє ознайомлення з метою навчання та його умовами. Цей етап формує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

2• складання схеми орієнтовної основи дій (ООД). На цьому етапі учні пізнають предмет навчання й послідовність виконання орієнтовних, виконавчих та контрольних дій. Це ще не сама діяльність, а лише система вказівок до неї. ООД може мати кілька видів:  
– неповна (одноразовий показ зразка і неповний словесний опис),  
– повна (для певного виду діяльності),  
– повна узагальнена (для цілого класу явищ);

3• формування матеріальної діяльності. На цьому етапі дії виконуються в матеріальній або матеріалізованій формі, з конкретними предметами або за допомогою певних модулів. Ці дії обіймають як орієнтовну й виконавчу, так і контрольну дії;

4• етап зовнішньої мови. На цьому етапі дії узагальнюються завдяки їх повній вербалізації усно або письмово. Дії реалізуються словесно, без опертя на матеріальні засоби, таким чином вони засвоюються в узагальненій, відірваній від конкретики формі;

5• етап внутрішньої мови. Тут практичні дії супроводжуються проговорюванням подумки і здійснюються узагальнено, але вони, поступово скорочуючись, автоматизуються;

6• етап інтеріоризації дії. Дії виконуються подумки, тобто стають внутрішнім розумовим процесом, максимально автоматизованим.

Особливості теорії

1 Оптимальне й  ефективне управління процесом  навчання учнів з погляду функціонування їхньої психіки

2 Цілеспрямоване формування мотивації навчання.

3 Практична спрямованість  повинна безпосередньо позитивно  впливати на прискорення підготовки конкретних спеціалістів.

Достоїнствами даної  технології є: створення умов для роботи учня в індивідуальному темпі ; скорочення часу формування умінь і навичок за рахунок показу зразкового виконання розучуємо дій ; досягнення високої автоматизації виконуваних дій у зв'язку з їх алгоритмізацією ; забезпечення доступного контролю якості виконання як дії в цілому , так і його окремих операцій; можливість оперативної корекції методик навчання з метою їх оптимізації . 
 
2Недоліками технології поетапного формування розумових дій є обмеження можливостей засвоєння теоретичних знань , складність розробки методичного забезпечення , формування у учнів стереотипних розумових і моторних дій на шкоду розвитку їх творчого потенціалу .

+    

1  Оптимальне  й ефективне управління навчанням  учнів з погляду функціонування  їхньої психіки.         

2Цілеспрямоване  формування мотивації навчання. 

3 Практична спрямованість,  що безпосередньо позитивно впливає  на прискорення підготовки конкретних спеціалістів. 
4тісний взаємозв'язок теоретичних знань і практичних навичок і вмінь

5складається своєрідна "дисциплінованість мислення",

-

1учень розглядається лише як об’єкт управління,  

2 концепція управління є єдиною для всіх учнів без врахування їх вікових та індивідуальних особливостей

Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна безумовно  послужила основою для модульної технології навчання.

22.Теорія проблемного навчання О.М. Матюшкіна

А.М.Матюшкин визначив дві основні поняття, якими  користується психологічна теорія проблемного  навчання:

1 .поняття завдання

2.поняття проблемної ситуації.

Важаючи, їх різними, автор з допомогою поняття завдання позначає «такі інтелектуальні завдання, у виконання які людина повинен розкрити деяке дані ставлення, властивість, величину, дію». Завдання як така передбачає включення до неї суб'єкта дії.

 На відміну  від нього проблемна ситуація  характеризується як «певний  психологічний стан суб'єкта (учня), що у процесі виконання цього  завдання, що потребує відкриття  (засвоєння) нових знання предметі, способі чи умовах виконання  дії». Для суб'єкта рішення проблемної  ситуації позначає певний крок  у своєму розвиток, отриманні  нового, узагальненого знання з  урахуванням рішення котра міститься  у ній проблемі.

Основні компоненти якими виділяється і  оцінюється деяка ситуація як проблемна, таке:

- Те невідоме, що  у цій ситуації міститься (ставлення,  спосіб чи умова дії);

- Необхідність виконання  дії, спрямованих рішення поставленого  завдання, викликана потреби у  новому, підлягає засвоєнню знанні;

- Власні можливості  учня в аналізі умов завдання  й засвоєнняоткриваемого у ньому  нового знання.

Ні занадто легке, ні надмірно складне завдання неспроможна  саме породити учня проблемну ситуацію.

Навчання, побудоване утворенні й розв'язанні проблемних ситуацій, називається проблемним.

Головне завдання у створенні такого навчання пошук відповідних проблемних ситуацій, які перебували досить високому, але доступному учнів рівні труднощі, породжували б потребу народу і забезпечували здатність отримання учням справді нового знання, котре зі свого психологічному змісту рівноцінно нехай невеличкому, але цікавому відкриттю

23.Теорія змістовного узагальнення В.В.Давидова

-Давидов розробив –Методи навчання

(Мышление-чувства)

Розвиток мислення дитини-це не спонтанний процес індивідуального дозрівання й розвитку інтелектуальних операції ,а й результат взаємодії дитини з дорослою людиною

*Мислення дитини розвивається з дорослим

Види узагальнення(за Давидовим)

1вид-Теоретичне узагальнення(поняття,уявлення)

2вид-Емпіричне узагальнення(спільні властивості(порівняння),бачать загальні поняття,а відкидають специфічні ознаки)

3вид-Змістовне і абстраговане узагальнення

Основні положення теорії:

1.Емперічне(виділення конкретного)

2.Формування спец.навичок (щоб  навчити дітей думати)

3.Змістовне узагальнення(вихідний  пункт при навчанні деякого  шкільного предмета)

Навчальні дії

1.Теоретичне подання матеріалу

2.Запис інформації учнів

3.Вирішення задач(рішення задач)

+Ефективна для підліткового  мислення і вище(підходить для вищої школи)

-Неефективна для «малышей»

24. Навчання на основі  теорії Л. Занкова.

Психологічна теорія загального розвитку школяра в початковому навчанніЛ.В.Занкова. Він розробив принципи розвивального навчання, які забезпечували б загальний розвиток школярів: розвиток спостережливості, мислення, практичних дій, умінь створювати деякі матеріальні об'єкти (тоді як принципи дидактики спрямовані на успішний результат навчання в засвоєнні учнями знань, умінь і навичок).(розвиток ідей Виготського )

Принципи навчання на основі теорії Л.В.Занкова:1. Принцип провідної ролі теоретичних знань у початковому навчанні.(розвиток теоретичного мислення)2. Принцип усвідомлення учнями всіх ланок процесу учіння.(учень – субєкт)3. Принцип навчання на високому рівні трудності.4. Принцип навчання швидким темпом.5. Принцип цілеспрямованої та систематичної роботи над загальним розвитком всіх учнів, в тому числі й найбільш слабких. Розвиток індивідуальності кожного учня відповідно до його можливостей.

+розуміння  практика , увага до слабких учнів    - швидкий темп, висока складність  підходить не всім  учням.