Психологический анализ морального развития детей дошкольного возраста

роз’ясненням їх помилок  чи неправильних дій.

Крім цього дослідження, є чимало робіт, які так чи інакше стосуються питання розвитку моральних суджень дітей. Це в основному роботи, зв’язані з проблемами розвитку дитячої самосвідомості, зокрема про оцінку і самооцінку, а також роботи, присвячені вивченню моральних уявлень і понять дітей.

У роботах Б.Г. Ананьєва [1], П.Р. Чамати [39], з питань розвитку дитячої  самосвідомості розглядаються оціночні судження дітей, частина з яких є  водночас і моральними судженнями (зокрема  ті, що стосуються оцінки власних вчинків  дитини), дається певна характеристика розвитку цих суджень, вказується на їх зв’язок з судженнями дорослих про вчинки дітей. Л.Д Кисельова [15], ставлячи собі за мету дослідити виникнення моральних суджень у дітей дошкільного віку, зупинилась насамперед на судженнях дітей про найдоступніші їм моральні категорії добра і зла, справедливості і несправедливості (не торкаючись таких моральних категорій, як суспільний обов’язок, честь, совість, щастя та ін., оскільки вони надто складні для дитини-дошкільника).

Поняття добра і зла, справедливості й несправедливості як важливі категорії  етики визначають поведінку людини, її ставлення до інших людей, до самої  себе.За допомогою цих моральних категорій схвалюються або засуджуються вчинки людини. Не менше значення мають вони і для формування особистості дитини. Крім того, акцент поставлено на судженнях дітей про правду і брехню, про хороше і погане тому, що з ними діти часто стикаються в практиці свого повсякденного спілкування з дорослими й дітьми. Об’єктом дослідження були діти третього, п’ятого і сьомого років життя. Методика дослідження включає спостереження за дітьми, бесіди з ними, створення спеціальних ситуацій і вивчення анамнезу.

Спостереження за дітьми були організовані під час занять, гри, праці, в побуті. В ході спостережень фіксували і безпосередні висловлювання дітей про моральні якості своїх товаришів, про їх дії і вчинки, мотиви, якими викликані ці висловлювання; враховували емоціональні реакції дітей на різні події з життя дитячого садка, в яких виявлялось розуміння ними досліджуваних моральних поня Висновки

Становленння уявлень  особистості про світ, про себе, стосунки людей починається у дошкільному дитинстві одночасно з розвитком почуттів і моральних якостей. Моральний розвиток – рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованості моральних почуттів і моральної поведінки.

Вивчення моральної поведінки  особистості дошкільника повинно  враховувати її амбівалентність, як атрибутивну характеристику людської суб’єктивності, об’єктивну і суб’єктивну  відповідальність, зв’язок між розвитком когнітивних структур та становленням моральних почуттів і дій дитини. Вивчення моральної поведінки не обмежується аналізом значення свідомості, але необхідно також розглядати неусвідомлюване у цьому процесі, що проявляється в моральній інтуїції, моральних звичках, та вчинках.

Однією із головних складових  моральної поведінки є моральна дія, яка розглядається, як акт морального самовизначення людини, в якому вона стверджує себе, як особистість у  своєму ставленні до інших, до себе, чи суспільства вцілому.

Теоретичний аналіз сутності та особливостей морального вчинку дозволяє стверджувати, що моральний вчинок зумовлений як зовнішніми умовами розвитку особистості дитини, так і внутрішніми  – мотивами, інтересами, емоціями, переживаннями, спрямованістю особистості. Моральний  вчинок – це дія, яка заслуговує морального схвалення і має як епізодичні прояви, так і постійний характер в дошкільному віці, що дозволяє вже говорити про лінію поведінки, яка характеризується мотивами, цілями, ціннісними орієнтаціями, спрямованістю особистості.

В результаті загального аналізу  когнітивного, емоційного і поведінкового  компонентів моральної сфери  особистості дітей дошкільного  віку було підтверджено, що розвиток моральної свідомості випереджає розвиток моральної поведінки на фоні недостатньо розвинутої емоційної сфери дошкільника.

Процес морального формування особистості відбувається нерівномірно. У кожний період дошкільної пори дитина виходить на якісно нові рівні морального розвитку. Такими рівнями є:

     1. Уявлення  про моральні норми. У дошкільному  віці виникають перші уявлення  про те, що добре, а що погано, яскраво виявляється позиція «захисника» норм поведінки, еталоном яких є дорослий. Це відбувається у процесі формування нового типу стосунків між дитиною і дорослим.

      2. Моральні  почуття і мотиви поведінки.   Протягом дошкільного дитинства  розвиваються такі внутрішні  моральні якості:

почуття власної гідності (дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом); почуття сорому (виявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини — спочатку під впливом зауважень дорослого, а в старшому дошкільному віці воно поєднується з почуттям власної гідності і стає стійким);

почуття обов’язку( спонукає дитину до вияву турботи про товаришів,відповідальності).

   3. Звички моральної  поведінки. Виховання моральної  поведінки означає забезпечення  єдності мотивів і дій особистості.  Моральні мотиви спонукають до  певної дії, надають поведінці  особистісного змісту. У дошкільному  віці починається формування  ієрархії (підпорядкування) мотивів поведінки, які є свідченням моральної вихованості. Адже один і той самий учинок може бути зумовлений різними мотивами і свідчити про різні рівні засвоєння певних норм.

   4. Основи соціальної компетентності. Про розвиток особистості дитини свідчить зміна її активності у соціальній ситуації. Йдеться про вплив середовища і ставлення до нього дитини. 

Отже, цілеспрямований процес залучення дитини до моральних цінностей  людства і конкретного суспільства  починається у ранньому дитинстві. Успішність цього процесу залежить від єдності моральної свідомості і поведінки. Визначальною у ньому є роль дорослого як «соціального провідника», зразка для наслідування, організатора соціального досвіду дитини.

Узагальнюючи дані експериментальної  частини можна сказати, що практично  у всіх  дітей віком 5-6 років  моральна поведінка сформована, вони здатні зробити правильний моральний  вибір, також у більшості дітей переважає позитивна моральна спрямованість, діти готові до співпраці, готові допомогати один одному під час спільної діяльносі, виконувати все разом, а не змагатись між собою.

 Діти можуть правильно  виражати свої прохання, а не  мовчки зробити те, що їм заманеться (попросять, те що їм потрібно, а не просто заберуть, чи візьмуть  у однолітка чи дорослого).

У міжособистісних відносинах проявляють такі якості, як: доброту  у ставленні до інших,  щедрість, справедливість, відповідальність, ввічливість, уважність до інших.

Дошкільники активно спілкуються  між собою, хоча їхні комунікативні  навички ще не на високому рівні, здатні підримувати контакт під час спілкування, відповідно реагувати на репліки чи висловлювання іншої людини.

Загалом наші припущення підтвердились, адже майже у всіх досліджуваних дітей моральна сфера є  практично сформована (для даного вікового періоду), і у дітей хороші, позитивні міжособистісні стосунки з оточуючими їх людьми, про що свідчать якості які вони проявляють під час взаємодії з іншими людьми, і лише невелика кількість дітей у яких моральна поведінка не сформована, можливо мають труднощі у взаємостосунках з однолітками, дорослими, адже вони рідше проявляють позитивні якості у взаємостосунках з оточуючими.

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Ананьев Б.Г. Избранные труды по психологии. Том 1. – СПб, 2008. – 432 с.

2. Бердяев Н.А.О назначении человека. – М.:Республика, 1993. – 383 с.

3. Борошевський М.Й. Ціннісні орієнтації в особистісному становленні сучасної молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наук. праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка. – К., 2003. – С.34  42.

4. Братусь Б.С. Нравственное сознание личности // Психологическое исследование. – М.:Знание, 1985. – 64 с.

5. Гумницкий Г.Н. Нравственний поступок и его оценка.– М.:Знание, 1978. – 64 с.

6. Гусейнов А.А.Долг и склонность: Анализ противоречивости моральной мотивации в домарксистской этике // Вопр. Психологии. – 1980. – №10. – С.108 121. Т.4. – Ч.1М.: Мысль,1965. – 544 с.

7. Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для класних керівників, вихователів i вчителів. – К., 1995. – 40 с.

8. Дерманов І.Б Діагностика емоційно-морального розвитку СПБ, 2002.

9. Джонсон Р. Хрестоматия гуманистической психотерапии. – СПб, 2008. – 238 с.

10. Дробницкий О.Г. Проблемы нравственности.– М.: Наука, 1977. – 331 с.

11. Заболоцька С.І. Теоритичні засади дослідження моральної поведінки дошкільників// проблеми сучасної психології/ збірник наук.праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.-:К.: 2010.- C. 239-247.

12. Завалишина Д.Н. Практическое мышление: Специфика и проблемы развития. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. – 376 с.

13. Зосимовский А.В. Формирование общественной направленности личности в школьном возрасте. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 200 с.

14. История зарубежной дошкольной педагогики. Хрестоматия. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 434 с.

15.  Інструкції з техніки безпеки // Спорт для всіх : офіційний сайт Центру фізичного здоров'я насалення. – 2010. – Режим доступу: http://sportpodol.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=10:2011-05-16-16-17-24&catid=6:2011-05-16-15-40-32&Itemid=5. – Загол. з екр. (04.04.2012).

16. Кисельова Л.Д. До питання про моральні судження молодших дошкільників // Республіканський науково-методичний збірник. – Вип. 22. – К., 1999. – С. 99 – 106.

17. Компере Г. Элементарный курс психологии в применении к воспитанию. – СПб, 1902. – 198 с.

18. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів // Відкритий урок : журн. – 2008. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2617/. – Загол. з екр. (04.04.2012).

19. Момов В. Человек, мораль, воспитание. – М.: Прогресс, 1975. – 161 с.

20. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности. – М., 1988. – 129 c.

21. Натанзон Э.Ш. Психологический анализ поступков ученика: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 126 с.

22. Николаичев Б.О. Осознаваемое и неосознаваемое в нравственном поведении личности. – М.:Изд-во Моск. ун та, 1976. – 96 с.

23. Нравственное воспитание в детском саду. – М.: Просвещение, 1984. – 272 с.

24. Овчарова Р.В., Мельникова Н.В. Развитие нравственной сферы личности дошкольника: Монография. – СПб.: Изд-во «НПФ «Амалтея», 2008. – 336 с.

25. Основи психології: Підручник / За заг. ред.О.В.Киричука, В.А.Романця. – К.: Либідь, 1997. – 632 с.

26. Павелків Р.В. Дитяча психологія: навч.посіб/Р.В. Павелків, О.П. Цишпало.-К.: Академвидав, 2008.

27. Павелків, Р. В. Розвиток моральної свідомості та самосвідомості у дитячому віці: Монографія. – Рівне : Волинські обереги, 2004. – 192 с.

28. Пиаже Ж. Экспериментальная психология. Выпуск 5. –М., 1975.–С. 119-125.

29. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка.-К.: Академ-видав, 2006.

30. Поніманська,  Т. І. Моральне виховання дошкільників. –К., 1993. – 348 с.

31. Прихожан А.М. О возрастном подходе в нравственном воспитании детей // Вопр.психологии. – 1981. – №5. – С.143 149.

32. Психология. Словарь /Под общ. ред. А.В.Петровского, Г.Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990.– 494 с.

33. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. Человек и мир. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.

34. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.: Наука, 1976. – 416 с.

35. Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки. – К.: Україна Віта, 1996. – 39 с.

36. Селиханович А. Психология нравственных переживаний. – К.: Тип. С.В.Кульженко, 1913. – 32 с.

37. Селли Дж. Очерки по психологии детства. – М., 2007. – 456 с.

38. Словарь по этике /Под ред. А.А.Гусейнова и И.С.Кона. – М.:Политиздат, 1989. – 447 с.

39. Смирнова,  Е. О. Детская психология. – М. : Владос, 2003. – 325 с.

40. Субботский Е.В. Исследование проблемы взаимопопощи и альтруизма в зарубежной психологии // Вопр. Психологии. 1977. – № 1. – С.164 174.

41. Ушаков Д.В. Интеллект: структурно-динамическая теория. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2003. – 264 с.

42. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1990. – 376 с.

43. Фрейд З. Психология безсознательного. Сб. произв. – М.: Просвещение, 1989. – 448 с.

44. Чамата П.Р. Обусловленность и пути формирования самосознания ребенка.–М., 1968. – 228 с.

45. Швейцер А. Культура и этика. – М., 1973.

46.  Широкова, Г. А. Справочник дошкольного психолога. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2005. – 146 с.

47. Якобсон С.Г. Становление психологических механизмов этической регуляции поведения // Психология форми рования и развития личности. – М.,1981. – С.320-338.

 

Додаток 1

 

МЕТОДИКА «ЗРОБИМО РАЗОМ»

Шкали: Позитивна моральна спрямованість, негативна моральна спрямованість, товариськість, зацікавленість

Методика призначена для  виявлення й оцінювання рівня розвитку моральної спрямованості особистості дитини, що виявляється у взаємодії з однолітком. Ця методика дозволяє враховувати такі параметри, як правильний вираз свого бажання і прохання, підтримання контакту з партнером, готовність до співпраці, бажання допомогти партнеру по грі, турбота про партнера, бажання поділитися з ним.

 Для проведення методики, необхідні мозаїка і картинки  із зображенням предмета, що складається  з невеликої кількості мозаїчних  фігур. Можна використовувати  прості пазли (puzzle).

 У дослідженні беруть участь дві дитини одного віку. При підборі пари необхідно враховувати, що діти швидше дотримуються моральних норм при спілкуванні з тими, до кого вони ставляться з симпатією. Тому в пару не рекомендується брати двох друзів. Краще, якщо це діти, малознайомі один з одним, не підтримують постійних відносин між собою.

 Інструкція до тесту

 Діти, зараз ми з  вами пограємо в мозаїку. З неї можна складати різні узори. Давайте ми по цій картинці складемо візерунок. Спробуйте!

 Дітям пропонується  малюнок-зразок. Вони освоюють гру. Після того як дорослий (вихователь, вчитель чи психолог, який проводить це дослідження) бачить, що діти досить впевнено маніпулюють фігурками, він пропонує їм наступну картинку: «А тепер я кожному дам фігурки, і ви разом складіть ось цей малюнок».