Психологічні бар’єри міжособистісного спілкування у підлітковому віці

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

1.1. Спілкування як процес взаємодії між людьми

2.1. Природа бар’єрів спілкування і їх  зв’язок з видами спілкування

2.2. Типи  бар’єрів спілкування 

2.3. Психологічні способи подолання бар’єрів спілкування

3.1.Підліток як суб’єкт спілкування:

а) Спілкування та поведінка  підлітка

б) Спілкування з однолітками

в) Емоційні відносини підлітка з однолітками

г) Дружба та кохання

д) Відносини з дорослими.

РОЗДІЛ 2

ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  ТРУДНОЩІВ У ВСТАНОВЛЕННІ КОНТАКТІВ  ЗА МЕТОДИКОЮ В.В. БОЙКА.

4.1 Організація та умови  дослідження

4.2 Аналіз отриманих даних

4.3. Висновок проведеного  дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

 

У багатьох ситуаціях під  час спілкування людина зіштовхується  з тим, що її слова, її бажання і  спонукання якось неправильно сприймаються співрозмовниками, "не доходять" до нього. Іноді навіть складається  враження, що співрозмовник захищається  від нас, від наших слів і переживань, що він зводить якісь перешкоди, захисні спорудження, бар’єри  і  огорожі на шляху спілкування. Проходячи  через накопичення цих бар'єрів, наші слова частково застряють у  них, частиною змінюються до невпізнанності, частиною западають у якісь закутки  так, що знайти їх потім неможливо. Тим  часом бувають  і такі ситуації, коли те, що ми говоримо, не наштовхується  на перешкоди, коли шлях для того, що передається, відкритий і досягається  повне взаєморозуміння.

Людина не може жити без  спілкування, щодня вона змушена  обмінюватися інформацією з іншими людьми, повинна знаходити спільну  мову з колегами по роботі, в сім’ї, в інших суспільних сферах. Однак  кожна людина по-своєму сприймає інформацію, тому не завжди можна знайти спільну  мову з тим чи іншим співрозмовником. У даному випадку слід розглядати таке явище – як бар’єри спілкування, які мають, в першу чергу, психологічний  характер.

Дана робота якраз і  присвячена вивченню питання про  психологію спілкування, бар’єри спілкування. Актуальність даної теми очевидна. Дослідження бар’єрів спілкування, їх природи виникнення, дає змогу  визначити шляхи їх усунення і  подолання, краще зрозуміти як вести  розмову з тим чи іншим співрозмовником, як краще досягати успіху в комунікації.

Проблема вивчення психологічних  особливостей спілкування в підлітковому віці обумовлена рядом важливих обставин. Перш за все, вона визначається особливостями  самого підліткового віку, який описується психологами як найскладніший етап розвитку організму та психіки дитини.  
Інтенсифікація навчання в школі, великий обсяг домашніх завдань, телебачення, комп'ютер створюють дефіцит спілкування підлітка з ровесниками та дорослими. Підліток, входячи в ілюзорний світ, спілкується з машиною, реакцію якої можна передбачити завжди, відходить від реалій життя. Дуже часто спілкування з комп'ютером, який не образить і не образиться, замінює спочатку спілкування з ровесниками, а пізніше – з іншими людьми взагалі.  
          Важливою обставиною є те, що в умовах нестабільності суспільства виникає багато неблагополучних, конфліктних сімей, в яких підліток не може достатньо реалізувати свою потребу у спілкуванні, отримати відповіді на численні запитання, які його цікавлять. Внаслідок цього, він зневірюється у можливості існування дружніх і довірливих стосунків між людьми, передчасно розчаровується у людських взаєминах. Нереалізована потреба у спілкуванні спонукає підлітка до пошуку нових знайомих, які, як їм здається, у всьому зрозуміють, розрадять, допоможуть, але які, на жаль, не завжди є гідним зразком для наслідування.  
         Необхідність обґрунтування важливості спілкування в підлітковому віці, зокрема з ровесниками і дорослими, обумовила обрання мною теми «Психологічні бар’єри міжособистісного спілкування у підлітковому віці».  
          Об’єкт дослідження – психологічні бар’єри міжособистісного спілкування у підлітковому віці.

Предмет дослідження - особливості  міжособистісних стосунків у  підлітків.

Мета роботи – проаналізувати психологічні бар’єри міжособистісного спілкування у підлітковому віці.

Завдання роботи:

1. розкрити зміст поняття спілкування та бар’єри спілкування;
2. описати типи бар’єрів спілкування та психологічні прийоми подолання бар’єрів спілкування;
3. ознайомити з  міжособистісним спілкування підлітків;
4. провести психодіагностичне дослідження труднощів у встановленні контактів за методикою В.В. Бойка;
5. зробити висновки за даною темою.

Методи дослідження: психодіагностичне дослідження труднощів у встановленні контактів за методикою В.В. Бойка.

Структура роботи: робота складається  з двох частин: перша теоретична, друга – практична.

Перша частина включає  в себе такі питання: спілкування, природа  бар’єрів та шляхи подолання бар’єрів, міжособистісне спілкування підлітків.

В другій частині буде представлено психодіагностичне дослідження  труднощів у встановленні контактів  за методикою В.В. Бойка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ПСИХОЛОГІЧНІ БАР'ЄРИ  МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ У  ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

1.1. Спілкування як процес взаємодії між людьми

Перш, ніж приступати до питання  про психологію спілкування,та бар’єри  спілкування, необхідно відповісти на питання, що таке, власне, спілкування?

Вивченням тих чи інших  сторін спілкування зайняті різні  науки: філософія і психологія, психіатрія і етологія, соціологія й інформатика. Для кожної з них поняття "спілкування" своє, та й усередині цих наук немає згоди. Складність досягнення єдності в розумінні того, що таке спілкування, з одного боку, зв'язана  з його повсюдністю, що видна неозброєним  оком і яка чинить опір всяким спробам  обмежити коло досліджуваного явища. З  іншого боку, спроби охопити всі  можливі складові спілкування приводять  до того, що воно саме зникає, розчиняється, утрачаючи свою живу тканину і  перестаючи бути схожим на те, що ми зв'язуємо з цим поняттям. У результаті або  розглядаються якісь окремі частини  і види спілкування (ділове, дружнє, невербальне), або виділяються і  вивчаються такі закономірності, що можуть бути загальними для всіх ситуацій спілкування, наприклад, спілкування  як комунікація, як прийом і передача інформації.

Ось одне з визначень міжособистісного спілкування:

Спілкування - це процес взаємодії принаймні двох осіб, спрямований на взаємне пізнання, на встановлення і розвиток взаємин, надання взаємовпливу на стани, погляди і поведінку, а також на регуляцію їхньої спільної діяльності.[9]

З позиції дійового підходу  дослідники Леонтьєв А. Н., Андрєєва Г. М. вважають, що спілкування – це складний багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, що зароджується на базі потреб в спільній діяльності і той, що включає в  себе обмін інформацією, виробку  єдиної стратегії взаємодії, сприймання і розуміння іншої людини.[9] Ствердження єдності спілкування і діяльності в той же час не надає однозначності пояснення, тобто спілкування розглядають як вид діяльності (Щедровинський Г. П., Леонтьєв А. Н., Рижов В. В., Гусєв Г. І.). Спілкування, по-перше, - це особливий тип діяльності (комунікативна діяльність), по-друге, умова здійснення будь-якої діяльності, по-третє, результат спеціально заданої діяльності. [12]

Дуже важливим у спілкуванні  є перше враження. Звичайно, перше  враження це не завжди остаточний висновок про співрозмовника, але важливо, що із самого початку саме на його основі будується спілкування і це особливо важливий момент у контексті дослідження  питання про бар’єри спілкування.

У будь-якому випадку головним регулятором у побудові спілкування  буде той образ партнера, та уява про нього, що є в кожного, тому що саме до цього образа і буде звернене спілкування. [17]

Але відкіля він узявся, цей образ партнера? Якщо врахувати  швидкість і невимушеність "виникнення" першого враження, то легше всього уявити собі це так: ледь побачивши  людину, ми отримуємо звідкись уже  готове уявлення і просто як би "навішуємо" його на людину і надалі звертаємося  вже не до реального партнера, а  до цього свого уявлення про нього.

У кожного із собою є  багаж, що складається з уявлень  і суджень про людей, про світ, про себе, зі спогадів, із планів, які  треба здійснити в майбутньому  і ще з багато чого іншого. Саме з  цього багажу і виникає образ  партнера. Тим самим усе, що є в  багажі, може певним чином відбитися  в першому враженні про іншу людину. Звичайно, багаж у кожного свій, і тому люди звертають увагу на різні риси і якості навколишніх, використовують різні риси своїх  загальних представлень і свого  досвіду й одержують різний результат. [9]