Психологічні бар’єри міжособистісного спілкування у підлітковому віці

У даній роботі була розглянута техніка спілкування, що сприяє розвитку довіри і позитивних взаємин, розумінню. Розглянуто вплив на подальше спілкування  першого враження про людину. Розглянуто причини, що перешкоджають ефективному  спілкуванню; походження психологічних  бар'єрів у спілкуванні; способи  їхнього подолання.

З вищенаведеного можна зробити  наступні висновки:

Спілкування - це процес взаємодії  принаймні двох осіб, спрямований  на взаємне пізнання, на встановлення і розвиток взаємин, надання взаємовпливу на стани, погляди і поведінку, а  також на регуляцію їхньої спільної діяльності.

Дуже важливим у спілкуванні  є перше враження. Звичайно, перше  враження це не завжди остаточний висновок про співрозмовника, але важливо, що із самого початку саме на його основі будується спілкування У кожного  із собою є багаж, що складається  з уявлень і суджень про  людей, про світ, про себе, зі спогадів, із планів, які треба здійснити  в майбутньому і ще з багато чого іншого. Саме з цього багажу і виникає образ партнера. Тим  самим усе, що є в багажі, може певним чином відбитися в першому  враженні про іншу людину. Звичайно, багаж у кожного свій, і тому люди звертають увагу на різні  риси і якості навколишніх, використовують різні риси своїх загальних представлень і свого досвіду й одержують  різний результат.

Питання про ефективність людського спілкування - універсальне. Бар'єри спілкування можуть бути зв'язані з характерами людей, їх прагненнями, поглядами, мовними  особливостями, з манерами спілкування. І причини багатьох конфліктів, взаємних розбіжностей і невдоволення людей  як в особистій, так і в професійній  сферах не в останню чергу криються саме в нерозумінні прийомів ефективного  спілкування, у невмінні ними користатися.

У цілому основними умовами  будь-якого практичного спілкування  є уміння і навички людини у  використанні так званих розуміючих і директивних прийомів реагування при взаємодії з іншими людьми. Ефективне спілкування повинне  містити в собі розуміючі і  директивні прийоми реагування і  по можливості виключати агресивні і принизливо-поступливі реакції при взаємодії з іншими людьми.

Але усі ці види спілкування, хочуть цього співрозмовники чи ні, можуть і, не рідко, включають в себе найрізноманітніші бар’єри спілкування. Уникнення - це такий тип бар’єру  під час спілкування, коли спостерігається  уникнення джерел впливу, відхилення від контакту з партнером, при  якому взагалі ніяке спілкування  стає неможливим. Авторитет - дія даного типу бар’єру спілкування полягає  в тому, що, розділивши всіх людей  на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє  в цьому другим. Нерозуміння - далеко не завжди є можливість визначити  джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне і в такий  спосіб захиститися від небажаного впливу.

Практично для всіх людей  важливо вміти спілкуватися таким  чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули. Тому, важливо  знати способи подолання бар'єрів.

Керувати ефективністю можуть обидва партнера, що говорить і слухає, і кожний з них може зіграти  свою роль як у підвищенні, так, і  в зниженні ефективності спілкування.

Подолання уникнення містить  у собі керування увагою партнера, аудиторії, власною увагою.

Подолання логічного бар'єра  зв'язано зі знанням ефективності різних аргументів і способів аргументації. Один з найбільш відомих прийомів керування мисленням іншого - це риторичне питання. Для того, щоб  бути зрозумілим співрозмовником, треба  по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно  представляти собі позиції, а також  індивідуальні і соціально-рольові  особливості, тому що прийнятність чи неприйнятність тієї чи іншої логіки для партнера в основному залежить від його вихідної спрямованості  Розуміння партнера, адекватне уявлення про його точку зору, цілі, індивідуальні  особливості - головна умова для  подолання усіх без винятку бар'єрів, тому що чим більше той, хто говорить, рахується з особливостями слухаючого, тим більш успішною буде комунікація. Однак і від слухаючого багато що залежить.

Необхідним фундаментом  для підвищення ефективності спілкування "з боку слухаючого" є його бажання  слухати і чути, що, у свою чергу, сильно залежить від того, якою бачиться йому ситуація спілкування.

Взагалі методів, прийомів і  правил ефективного спілкування  розроблено чимало, єдиною проблемою  тільки залишається те, що більшість  з нас просто забуває про них, віддаючись своїй людській природі, забуваючи про найважливіші правила  спілкування. Тільки одиницям вдається цілеспрямовано і ефективно їх використовувати  і знаходити спільну мову з  більшістю співрозмовників. Ефективне  спілкування і вміння усувати  бар’єри в ньому – це більше, ніж наука, це справжнє мистецтво, яке  так потрібне в нашому житті. 

Кожний вік є важливим для розвитку людини (як фізичного, так і психічного). Але, все ж  таки, підлітковий вік займає особливе місце у віковій психології. Цей  період є найскладнішим з усіх дитячих періодів, він являє собою  період становлення особистості, саме в цей період відбувається той  важливий для кожного з нас  момент – перехід від дитячого віку до дорослого. Ведучим видом  діяльності виступає міжособистісне спілкування. У підлітковому віці всі сторони  розвитку піддаються якісним змінам, утворюються і формуються нові психічні новоутворення, закладаються основи свідомої поведінки, формуються соціальні установки.

Відношення з оточуючими – найважливіша сторона життя  підлітків. Якщо потреба в повноцінному спілкуванні з дорослими і  однолітками, що мають значення для  дитини, не буде задоволена, то у дітей  з'являються тяжкі переживання. Ці переживання можуть бути пом’якшені і навіть зовсім усунені при розумінні  проблем підлітка і бажанні їх усунути.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М., 2000;

2. Андреева Г.М. Социальная психология.–М.: Аспект Пресс, 1996.– 241 с.

3. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. - М.: Аспект Пресс, 1998.

4. Бодалёв А.А. "Личность и общение. – М.: Просвещение, 1983.–271 с.

5. Божович Л. И. "Личность и её формирование в детском возрасте". - М.: Просвещение, 1968. – 464 с.

6. Волков Б.С. Психология подростка. – М., 2002;

7. "Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков" под редакцией Эльконина Д. Б., Драгуновой Т.В. - М.: Просвещение, 1967. – 372 с.

8. Добрович А.Б. "Воспитателю о психологии и психогигиене общения", М.: Просвещение , 1967. – 260 с.

9. Зимняя И.А. Педагогическая психология. Учебное пособие. Ростов на Дону: Издательство "Феникс ", 1997 . – 544 с.

10. Зеркин Д.П. Основы конфликтологии. - Ростов-н\Д: "Феникс", 1998.

11. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - 2-е изд. - М.: "Смисл", "Академический проект", 1999.

12. Казнова Г.В. Взаимосвязь общественно-полезной деятельности и общения подростков //Вопросы психологии. 1983, №3. - С. 40-45

13. Кон И. С. Психология старшеклассника: Пособие для учителя - М.: Просвещение, 1980. – 180 с.

14. Киршева А. А., Рябчикова А. А. Психодиагностика личности.- М.: Гелікон, 1995. – 198 с.

15. Лисина М.И. Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. – М.: Педагогика, 1978. – 317 с.

16. Малевин К. О. Мир детства // Подросток, №2 - М, 1982. – С. 12-13

17. Марченко А.І. Проблеми успішного спілкування. – Львів, 1990.

 

18. Немов Р.С. Психология. Книга 1: Основы общей психологии. – М.: Просвещение, 1994.- 606 с.

19. Підліток: як йому допомогти / упорядник Т. Гончаренко.- К.: Ред.. загальнопед. Газ., 2004. – 120 с.

20. Поварницына Л.А. Психологический анализ трудностей общения, М.:Педагогика, 1987. – 274 с.

21.Психология современного подростка под редакцией Д.И.Фельдштейна - М.: Педагогика, 1987. – 289 с.

22. Рабочая книга школьного психолога под редакцией Дубровиной И.В., М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 196 с.

23. Учителям и родителям о психологии подростка под редакцией Араканова Т.Г. - М.: Высшая школа, 1990. – 198 с.

24. Фельдштейн Д.И. Психологические аспекты изучения современного подростка.// Вопросы психологии. – М., 1985, №1

25. Фельдштейн Д.И. Психологические проблемы общественно-полезной деятельности как условие формирования личности подростка.// Вопросы психологии. – М. 1980, №4

26.Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту под редакцией Дубровиной И.В. - М.: Педагогика,1987. – 276 с.

27. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития. - М.: Интерпракс, 1995. – 211 с.

28. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте .// Вопросы психологии. – М., 1971, №4