Страх остракізму як чинник міжособистісних стосунків

За допомогою аутотренінгу та самонавіювання людина здатна знизити  свій рівень страху відторгнення, а  той повністю його позбутися і  орієнтуватись лише на позитивні  стосунки взаємодії з оточенням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

На основі теоретичного аналізу  встановлено те, що страх остракізму (відторгнення) являється одним із чинників, який визначає соціальну  поведінку особистості. 

«Страх відторгнення» та «надія на афіліацію» (очікування відносин симпатії, взаєморозуміння при спілкуванні) – це мотиваційні тенденції, які є функціонально взаємопов'язаними  та співвідносяться з потребою афіліації, яка виявляється у прагненні людини налагоджувати добрі, емоційно позитивні взаємостосунки з людьми.

В результаті поділу респондентів на групи за показниками теста-опитувальника для вимірювання мотивації афіліації  (А.Мехрабіана) визначено, що між двома групами існують статистично значимі відмінності.

Респонденти першої групи  являються більш тривожними, схильні до швидкого емоційного виснаження, мають знижений фон настрою, занурені у власні переживання. Також вони є більш сором’язливими, нерішучими та невпевненими у собі, усього бояться, уникають ризикованих ситуацій, від будь-яких змін чекають тільки неприємностей. Вони намагаються зберігати дистанцію у взаємовідносинах, легко дезорганізуються у спілкуванні та втрачають душевну рівновагу. Їм часто не вистачає сміливості, рішучості та настирливості. Вони пасивні, залежні, уникають суперництва, легко поступаються, підкорюються, схильні до хвилювань, самоаналізу та самокритики.

Досліджувані другої групи є більш спокійними, емоційно зрілими, адекватними в оцінці себе та оточуючих, постійними у планах. Їм властива життєрадісність, енергійність, впевненість у своїх силах, непослідовність. Вони є більш сміливими, рішучими, схильними до ризику, швидко приймають рішення, у колективі тримаються вільно і незалежно; мислять більш тверезо і реалістично. Респонденти мають широке коло друзів і знайомих, легко сходяться з людьми. У товаристві відчувають себе затишно і спокійно.

В результаті проведеного  множинного регресійного аналізу виявлено вплив страху остракізму на міжособистісні стосунки: при спілкуванні з оточуючими людина, яка мотивована на «страх відторгнення», буде проявляти сором’язливість, у її стратегії поведінки переважатиме підкорення, а емоційний стан супроводжуватиметься схильністю до депресії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Введение в психологию/Аткинсон Р.Л., Аткинсон Р.С., Смит Э.Е. и др.; под общ. ред. В.П. Зинченко, А. И. Назарова, Н.Ю. Спомиора. СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2007. – 816 с.
2. Герриг Р., Зимбардо Ф. Психология и жизнь. – СПб.: Питер, 2004 – 955 с.
3. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2008. – 512 с.
4. Кудріна Т.С. Методи дослідження мотивації. – К.: 2003. –122 с.
5. Кудріна Т.С. Психологія мотивації: теорія та експеримент.–К.:2006. –214 с.
6. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М: Изд-во Моск.ун-та, 1971.
7. Майєрс «Социальная  психология». – СПб., 2002
8. Немов P.C. Психология. Кн.1. - М., 1994.
9. Психологические тесті/ Под ред.. А.А. Карелина. – М.: 2003. – 312с.
10. Рубинштейн СЛ. Основы общей психологии. - М., 1946.
11. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность. Т.1-2. - М., 1986.
12. Хекхаузен X. Психология мотивации достижения / Пер. с англ. -СПб, 2001.
13. Якобсон П.М. Психология чувств и мотивации. - М. -Воронеж, 1998.