Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2013 в 00:37, курсовая работа
Предмет – способи (прийоми) навчальної роботи і виконання вправ у застосуванні цих знань на практиці.
Гіпотеза дослідження: формування пізнавальних інтересів на уроці ефективне за умови оптимального визначення співвідношення фактичного і теоретичного матеріалу для кожного уроку і курсу в цілому, виділення на основі цього відбору груп фактів, які підлягають вивченню шляхом теоретичного аналізу й емпіричним шляхом.
Отож, метою дослідження є теоретичне обґрунтування ефективних шляхів формування пізнавальних інтересів на уроці.
Завдання
Визначення ознак поняття «пізнавальні інтереси», розуміння їх сутності, формування зв’язків та тенденцій розвитку, тобто до теоретичного рівня засвоєння навчального матеріалу;
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи процесу формування пізнавальних інтересів на уроці біології.
Педагогічне керування пізнавальною діяльністю учнів. --------5-8
Навчально-пізнавальна діяльність учнів: зміст і основні критерії. --- 8-14
Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання.--------15-24
Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів.----24-28
Як і чому потрібно організовувати пізнавальну діяльність учнів
на уроці.----------28-31
Розділ ІІ. Практична частина
2.1 Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до біології.-----32-37
2.2 Прийоми активізації пізнавального інтересу на уроках біології.--- 37-44
Висновки
Перелік використаної літератури
Висновки
Роль пізнавальних умінь у сучасному процесі навчання багатогранна. По-перше, їх формування є одним із важливих завдань шкільної біологічної освіти, оскільки на цій основі відбувається розвиток і удосконалення пізнавальних можливостей учнів, їх компетентності, розкривається їхня індивідуальність. По-друге, пізнавальні вміння – органічна частина змісту біологічної освіти, які опановують учні для самостійного і критичного сприйняття біологічного матеріалу. По-третє, пізнавальні вміння – це засіб формування біологічних знань, особистісних суджень і мотивованого відношення до живої природи. По-четверте, вони є прогнозованим результатом цілеспрямованого навчання біології. Нарешті, по-п’яте, пізнавальні вміння можуть виступати і як вагомий критерій успішності навчання і викладання. Уміння, використані учнем для організації своєї відповіді, можуть і повинні виступати як показник, вимірювач результатів навчання.
Істина, як завжди, лежить між двома крайніми полюсами, і сьогодні, як нам здається, в теорію і практику навчання біології повертаються «кращі голи» для пізнавальних умінь. Про це свідчить, насамперед, звернення різних авторів – як вчених, так і вчителів до цієї проблеми на сторінках біолого-методичної преси і методичної літератури.
Отож, пізнавальні здібності
– це індивідуально-психологічні особливості
особистості, що є умовами успішного
здійснення певної діяльності і сталої
позитивної динаміки оволодіння знаннями,
уміннями і навичками. Процес реалізації
здібностей передбачає прояв людиною
особистісно значущої активності, зумовленої,
з одного боку, характером та цілями
тієї чи іншої діяльності, а з
іншого, такими утвореннями її внутрішнього
світу, як мотивація, схильності, інтереси.
У діяльності особистості здібності
не тільки проявляються, а й формуються,
розвиваються. Для цього потрібно
конструювання педагогом у
Розмаїття інтересів, нахилів, темпераментів, видів і рівнів пізнавальних процесів, інших можливостей учнів у навчанні і діяльності дає підставу перефразувати А. Екзюпері, стверджувати: «Я не знаю, що таке учні, я знаю багато різних учнів». У шкільному житті учнівське різноманіття насамперед визначається предметно-пізнавальними здібностями.
Список використаної літератури
Информация о работе Формування пізнавальних інтересів у підлітковому віці