Формування пізнавальних інтересів у підлітковому віці

Висновки                                                                                            

Роль пізнавальних умінь  у сучасному процесі навчання багатогранна. По-перше, їх формування є одним із важливих завдань шкільної біологічної освіти, оскільки на цій основі відбувається розвиток і удосконалення пізнавальних можливостей учнів, їх компетентності, розкривається їхня індивідуальність. По-друге, пізнавальні вміння – органічна частина змісту біологічної освіти, які опановують учні для самостійного і критичного сприйняття біологічного матеріалу. По-третє, пізнавальні вміння – це засіб формування біологічних знань, особистісних суджень і мотивованого відношення до живої природи. По-четверте, вони є прогнозованим результатом цілеспрямованого навчання біології. Нарешті, по-п’яте, пізнавальні вміння можуть виступати і як вагомий критерій успішності навчання і викладання. Уміння, використані учнем для організації своєї відповіді, можуть і повинні виступати як показник, вимірювач результатів навчання.

Істина, як завжди, лежить між  двома крайніми полюсами, і сьогодні, як нам здається, в теорію і практику навчання біології повертаються «кращі голи» для пізнавальних умінь. Про це свідчить, насамперед, звернення різних авторів – як вчених, так і вчителів до цієї проблеми на сторінках біолого-методичної преси і методичної літератури.

Отож, пізнавальні здібності  – це індивідуально-психологічні особливості  особистості, що є умовами успішного  здійснення певної діяльності і сталої позитивної динаміки оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Процес реалізації здібностей передбачає прояв людиною  особистісно значущої активності, зумовленої, з одного боку, характером та цілями тієї чи іншої діяльності, а з  іншого, такими утвореннями її внутрішнього світу, як мотивація, схильності, інтереси. У діяльності особистості здібності  не тільки проявляються, а й формуються, розвиваються. Для цього потрібно конструювання педагогом у процесі  навчальної діяльності спеціальних ситуацій, які потребують творчого вирішення.

Розмаїття інтересів, нахилів, темпераментів, видів і рівнів пізнавальних процесів, інших можливостей учнів  у навчанні і діяльності дає підставу перефразувати А. Екзюпері, стверджувати: «Я не знаю, що таке учні, я знаю багато різних учнів». У шкільному житті  учнівське різноманіття насамперед визначається предметно-пізнавальними  здібностями.

Список використаної літератури

1. Бочковський В. Розвиток пізнавальних процесів// Початкова школа. – 1997. - №12. – С. 23-24
2. Вишковський І. Методи пізнавальної діяльності// Психолог. – 2004. - №21-22. – С. 100-114
3. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання// Рідна школа. – 2004. - №6. – С. 15-18
4. Готра Н. Розвиток пізнавальної активності учнів// Рідна школа. – 1999. - №4. – С. 45-46
5. Гордієнко С. Деякі методичні поради щодо активізації пізнавальної діяльності учнів під час навчання// Початкова освіта. – 2004. -№37. – С. 8-9
6. Долбенко Т. Технологія активізації пізнавальної діяльності підлітків 14-ти років// Рідна школа. – 2004. - №9. – С. 37-41
7. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології// Рідна школа. – 2004. - №10. – С. 36-39
8. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі с<span class="List_0020Paragraph__C