Підвищення ефективності свиней та зниження собівартості виробництва свинини

Соціальні зміни останнього десятиріччя у  країні не обійшли стороною економіку  галузі свинарства. Насамперед це виразилося у значному скороченні чисельності свиней і відповідно виробництва свинини. Особливо погіршав стан свинарства за період реформування АПК у спеціалізованих підприємствах, більша частина з них припинили виробництво.[13]

 

 

 

 

3.  Породи свиней та їх використання

 

Породоутворення в Україні  відбувалося трьома шляхами. Перший – виведення порід без міжпорідного схрещування на основі акліматизації  імпортних порід. Другий – поліпшення місцевих груп свиней за рахунок використання зарубіжних порід. Третій – експериментальний, який ґрунтується на схрещуванні висококультурних порід.

Процес породоутворення  продовжується і нині. Залежно  від вимог споживача змінюється напрям продуктивності існуючих порід  і створюються нові генотипи. Так у зв’язку з підвищенням попиту на м’ясну свинину в останній час різними методами селекції ведеться робота по поліпшенню м’ясних якостей вітчизняних і по створенню нових м’ясних порід свиней.

У світі існує понад 100 порід свиней, які мають практичне значення, а взагалі з урахуванням аборигенних, локальних і зникаючих – більше 400 порід. В Україні найбільш поширеними вітчизняними породами є велика біла, українська степова біла, миргородська, а серед зарубіжних – ландрас, дюрок.

Різні породи свиней за однакових  умов годівлі та утримання мають неоднакову продуктивність. Тому за напрямом продуктивності їх розподіляють на три групи:

перша – породи універсального напряму продуктивності (велика біла, українська степова біла);

друга – породи м’ясного напряму продуктивності (полтавська м'ясна, ландрас, дюрок, українська м’ясна, спеціалізовані м’ясні типи);

третя – породи сального напряму продуктивності (миргородська, українська степова ряба).

Наявність різних генотипів забезпечує більш ефективне використання природнокліматичних та кормових умов регіонів України і забезпечує зональні системи розведення свиней, схрещування та гібридизацію. Всі породи відрізняються одна від одної будовою тіла, зовнішніми формами, здоров’ям, пристосованістю до певних умов вирощування, здатністю до використання різноманітних кормів, продуктивністю та якістю продукції залежно від методів розведення тощо. Характеризуючи породи за цими та іншими відмінностями можна мати про них більш повну уяву.[12]

Характеристика порід універсального напряму продуктивності.

Велика біла порода характеризується міцною конституцією, тварини мають широкий та глибокий тулуб, пряму, інколи аркоподібну спину. Голова легка з помірно ввігнутим профілем, вуха прямостоячі. Кінцівки міцні, шкіра еластична, масть біла. Тварина відзначається високими адаптаційними якостями, тому розводиться у всіх природнокліматичних зонах, витривала до умов промислової технології, має високу комбінаційну генетичну можливість. За напрямом продуктивності у породі є всі три типи, серед яких переважає універсальний. Ці тварини великі, жива маса дорослих кнурів сягає 320-350 кг, довжина тулуба 178-183 см, свиноматок – відповідно 250-280 кг і 162-164 см. Багатоплідність 10-14 поросят, великоплідність 1,22 кг, скоростиглість 180-200 днів, вихід м’яса 50-55%, товщина шпику 25-30 мм, маса окосту 10-12 кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 800-850 г, витрати корму 3,6-3,8 корм. од. на 1 кг приросту.

Українська степова біла порода характеризується міцною конституцією, за екстер’єром подібна до великої білої, але дещо грубіша: голова довга і вузька у лобі, вуха великі, злегка нависають на очі, кістяк міцний, тулуб довгий, широкий і глибокий, вкритий густою, інколи кучерявою щетиною, окости добре виповнені, ноги міцні. Шкіра еластична, масть біла. Відзначається порода високою витривалістю в умовах сурового клімату півдня України, добре використовується на пасовищах. За розмірами свині великі, жива маса дорослих кнурів сягає 300-350 кг, довжина тулуба 170-180 см, свиноматок – відповідно 230-260 кг та 158-162 см, багатоплідність 10-12 поросят. Великоплідність 1,15 кг, скоростиглість 190-195 днів, вихід м’яса 55-58%, товщина шпику 30-32 мм, маса окосту 10-11 кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 750-860 г, витрати корму 3,5-4,0 корм. од. на 1 кг приросту.

Характеристика порід м’ясного напряму продуктивності.

Українська м’ясна порода характеризуються чітко вираженими м’ясними ознаками: мають довгий, широкий і глибокий тулуб, міцну конституцію, білу масть.

Розвиток дорослих кнурів характеризується живою масою в межах 310-340 кг, довжиною тулуба у середньому 184 см, матки – відповідно 230-250 кг та 169 см, багатоплідність – 10-11,6 поросят, великоплідність 1,31 кг, скоростиглість 170-180 днів, вихід м’яса 58-60%, товщина шпику 21-25 мм, маса окосту 11,0 кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 780-820 г, витрати корму 3-3,5 корм. од. на 1 кг приросту.

Полтавська м’ясна порода характеризуються міцною конституцією та добре вираженими м’ясними формами, мають довгий, широкий і глибокий тулуб, пряму і широку спину, легку з горизонтально поставленими вухами голову, добре виражені окости, білу масть. Жива маса дорослих кнурів сягає 320-350 кг, довжина тулубу 180 см, у свиноматок – відповідно 220–250 кг та 165 см, багатоплідність 10,5-11,5 поросят, великоплідність 1,30 кг, скоростиглість 177–180 днів, вихід м’яса 60–62%, товщина шпику 24–26 мм, маса окосту 10,5 кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 780–850 г, витрати корму 3,4–3,6 корм. од на 1 кг приросту.

Порода Ландрас характеризуються витягнутим тулубом. Голова довга з  прямим рилом і довгими , звисаючими на очі вухами, кінцівки короткі, міцні, прямі з міцними бабками. Спина аркоподібна, поперек прямий, широкий, окости добре розвинені. Шкіра тонка, щетина рідка блискуча, біла.

Жива маса дорослих кнурів становить 300–320, а свиноматок 220–250 кг. Довжина тулубу становить відповідно 175–185 та 165–170 см. Довжина тулубу дорослих ландрасів імпортної селекції має більше 200 см. Багатоплідність 11–12 поросят, великоплідність 1,31 кг. Молодняк на відгодівлі має середньодобовий приріст 700–720 г і досягає живої маси 100 кг за 180–190 діб, при витратах корму на 1 кг приросту 3,4–3,6 корм. од. Вихід м’яса 56-58,1%, товщина шпику 22–30 мм, маса окосту 11–12 кг.

Порода дюрок характеризується міцною конституцією і добре вираженими м’ясними формами. Тулуб довгий, спина аркоподібна, окости звислі, добре виповнені. Голова невелика, вуха короткі, спрямовані вперед. Пряма постановка ніг, масть руда. Характеризуються спокійною поведінкою, свиноматки мають добрі материнські якості. Дорослі тварини великих розмірів: жива маса кнурів сягає 390–420 кг, свиноматок – 330-350 кг. Багатоплідність становить 10–11 поросят, що значно нижче порівняно з іншими породами, але свині породи дюрок добре вигодовують потомство і мають хороші показники збереженості. Великоплідність 1,4–1,6 кг, скоростиглість 160–170 днів при витратах на 1 кг приросту 3,6–3,8 корм. од., товщина шпику 18–20 мм. Середньодобовий приріст тварин становить 900–1000 г.

Характеристика порід сального напряму продуктивності.

Миргородська порода. Це переважно міцні тварини, тулуб у них бочкоподібний, широкий, спина пряма, широка, масть чорно – ряба.

Жива маса дорослих кнурів сягає 300–320 кг, свиноматок 220–230 кг. Багатоплідність маток 10–11 поросят, скоростиглість молодняку 180–185 днів при середньодобовому прирості 680–700 г, витрати корму на 1 кг приросту 4,0–4,2 корм. од. Свинина відзначається високими смаковими якостями.[19]

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА УТРИМАННЯ  СВИНЕЙ

В ТОВ «АГРОПРОДУКТ»

 

 

2.1. Коротка характеристика господарства ТОВ «Агропродукт»

 

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Агропродукт» засновано 1 листопада 2005 року з центральною садибою в с. Богуслав, що за 8 км від м. Павлоград. Підприємство спеціалізується не тільки на вирощуванні та здачі на м’ясокомбінати свиней, а перероблює продукти  соняшника на олію. 

Свиней налічується в даному підприємстві понад 6500 голів породи Українська велика біла. На центральній території збудовано 2 маточника, 1 корпус для дорощування поросят, 1 корпус для утримання поросніх свиноматок та 5 корпусів на глибокій підстилці для відгодівлі.

 На комплексі запровадженно  8 годинний робочий день, з 5 денним  робочим тижнем. Це поголівя обслуговує 26 людей: 1 керівник господарства, 2 ветеринарних лікаря та 2 ветфельшера, 1 завідувач фермою, 1 бухгалтер, 1 зоотехнік, 1 зоотехник – селеціонер, 1 технік штучного запліднення свиней, 9 свинарок, 3 оператора по годівлі тварин, 2 працівника кормоцеху та 2 механізатори.

За 2011 рік господарство реалізувало 5650 голів свиней м’ясокомбінатам України, середньою вагою 108 кг на загальну суму 10,3 млн. грн.

Підприємство працює рентабельно. Лише від реалізації свиней отримали прибутку 2,3 млн грн. Рентабельність становить 22 %.

Цього досягнуто завдяки підвищенню продуктивності свинопоголів’я,

впровадженню прогресивних технологій годівлі та утримання (в тому числі

науково обгрунтованої годівлі  різних вікових груп свиней), чіткій системі відтворення поголів’я, цілеспрямованій селекційно – племінній  роботі, якісному ветеринарному забезпеченню, чіткому виконанню всіх технологічних процесів та високій організації праці на всіх виробничих ділянках.

 

 

2.2. Утримання свиней  в  ТОВ «Агропродукт»

 

Дуже важливо при  вирощуванні поросят, особливо у  перші дні життя,  провести необхідні  обробку і щеплення за слідуючою схемою:

1. У 2-6 денному віку  обробити поросят проти кокцидіозу, ввести препарати заліза, вітаміни, провести кастрацію хрячків.

2. При відйомі поромят у віці 28-35 днів або в 2 місяці, то, згідно настанові по застосуванню вакцини проти чуми свиней, необхідно провести щеплення поросят за 8 днів до відлучки. В подальшому повторне щеплення проводиться в 90 днів.

3. Обробка поросят проти ендо-, ектопаразитів проводиться при досягненні поросятами двохмісячного віку, краще всіого дектомаксом в дозі по 1 мл на 33 кг живої ваги. Дуже хороші результати для профілактики дає ін’єкція цього препарату супоросним свиноматкам за 14-10 днів до опоросу.

4. Провести вакцинацію поросям проти бешихи свиней, згідно настанові по застосуванню вакцини.

При виконанні цих  ветеринарних заходів максимально зберігається приплод.

Для поросят – сисунів  установленні лампи лакального обігріву, а в якості підстилки використовується тирса. В кожній клітці знаходяться  дві кормушки і дві соскові  поїлки (для свиноматки і для поросят  по одній). Поросята відлучаються у віці 35 днів, це дає змогу ефективно використовувати наявні приміщення, адже більш рання відлучка за данними наших та зарубіжних авторів (Герасимов В.І., Чашкін А.М. та ін.) згубно діє на збереження в подальшому молочності свиноматок.

В господарстві прийнята трьох фазна система вирощування  свиней. Це означає, що поросята при  відлученні у 35 днів із свинарника –  маточника переводять у приміщення для доращування, де вони утримуютьсядо 4-х місячного віку. Там їм проводять  всі профілактичні щепленя, обробляють проти гельмінтів, чесотки та ін. Потім їх переводять у цех для відгодівлі.

На доращуванні поросята утримуються групами по 50 голів  на решітчатих полах. Вони мають вільний  підхід до кормів і до води. Корми  завантажуються один раз на добу. Хорошим засобом запобігання явищу відставання в рості окремих поросят є додаткове обладнання у станку самогодівниці, в якій постійно має бути суха кормо суміш чи комбікорм.  Відсталих у рості тварин вилучають в окремі станки, для чого не рідше ніж один раз на місяць проводять сортування молодняка за живою масою. Групові годівниці також додатково обладнують розподілювальними перегородками за фронтом годівлі. Процес напування відбувається за рахунок соскових автопоїлок.

При досягненні 4-х місячного віку і ваги 45-50 кг поросята переводяться в цех для відгодівлі. Для цієї мети в ТОВ «Агропродукт» переобладнано чотири, а також збудовано ще одне додаткове приміщення для відгодівлі. Тут утримання свиней велико – групове на глибокій підстилці.

При переводі із доращування на відгодівлю формуються групи по 750 -800 голів приблизно одного віку і одної ваги і повністю заповнюється одне приміщення, де свині утримуються до здачі на м’ясокомбінат. Один раз на добу ветлікарі роблять обхід приміщень, ізолюють хворих та слабких тварин в ізолятори. Після цього з приміщення видаляють гній і підстилку, миють та дезинфікують, роблять санітарний розрив 7-10 днів і знову заповнюють.

Для утримання тварин на глибокій підстилці, господарство заготовляє в літній період солому із розрахунку 1 кг соломи для  1-єї голови на добу. Це становить 1,3-1,5 тис. тон соломи на рік. Перепрівлий гній вивозиться, як органічне добриво на поля.

Для покращення мікроклімату в приміщеннях та для покращення  екологічного навколишнього середовища на території комплексу, господарство сумісно з компанією «Органік клінінг» провели ряд нових технологічних рішень проблем зберігання гною, його дезенфекції, це дало змогу різко зменшити долю аміаку та сірководню, як в приміщеннях так і на території.

Свиноматки, від яких відлучили поросят, надходять в  приміщення для холостих і супоросних свиноматок. Для рівномірного циклічного опоросу і одержання поросят, на фермі кожен тиждень злучається 24-25 голів свиноматок, при 80% плодотворному  першому заплідненні на опорос поступає кожні 7 днів 20-21 голова свиноматок. Такий розрив і технологічний крок дає можливість якісно провести дезинфекцію кліток для опороса, їх відремонтувати та побілувати. В господарстві є два свинарника – маточника на 180 голів свиноматок. В приміщеннях обладнано централізоване опалення, для топлива використовують брикети з лушпиння соняшника із маслоцеху господарства.