Пенсійний фонд України

Пенсійна система в ринковій економіці є динамічною. Вона повинна бути адекватною середовищу трансформаційної економіки України, що базувалася б на злагоді соціальних партнерів (держави, підприємств, окремих осіб) та створювала ефективний механізм фінансового забезпечення страхування окремих верств населення (пенсіонерів, інвалідів, осіб, що втратили годувальника).

Зміст пенсійного забезпечення можна визначити як систему інститутів (організацій і правил) та механізмів їх взаємодії, що акумулюють кошти через розподільчі (оподаткування) та нагромаджувальні (страхування) канали, амортизують наслідки прогнозованих соціальних ризиків (зміна матеріального становища працюючих та інших категорій громадян внаслідок настання старості, інвалідності, втрати годувальника) у відповідності до визначених соціальних технологій та національних правил, які мінімізують наслідки зміни матеріального становища.

Виходячи з цього визначення слід відмітити, що національні моделі систем пенсійного забезпечення відрізняються перш за все різноманіттям інститутів соціального захисту: державне соціальне забезпечення, обов’язкове соціальне страхування, особисте пенсійне страхування, накопичувальні пенсійні програми, розподільчі системи, пенсійні плани з встановленим розміром внесків, пенсійні плани з встановленим розміром допомог та інші. З економічної точки зору різниця між ними носить другорядний характер і не зважаючи на широкий спектр можливих варіантів організації пенсійної системи економічна доцільність визначається її спроможністю досягати наступних цілей:

- забезпечення захисту  від бідності у старості;

-згладження розподілу витрат на споживання на протязі життя;

-наповнення джерел фінансування потреб соціального захисту осіб похилого віку .

Пенсійне страхування – це гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працездатності.

Пенсійне страхування – одна із основних форм соціального захисту, в основу якої покладено страховий метод, тобто внесення в особливі фонди обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів господарської діяльності та особами найманої праці, які працюють на умовах трудового договору, й використання державою цих коштів для матеріального забезпечення громадян.

Однак за сучасних умов в Україні система пенсійного страхування потребує глибокої трансформації в напрямку максимальної відповідності вимогам ринкової економіки.

Вітчизняне пенсійне законодавство передбачає дві форми пенсійного страхування: обов'язкову, яка відіграє головну роль, і добровільну. В Україні обов'язкове пенсійне страхування полягає у тому, що сам факт укладання трудового договору чи реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності породжує зобов'язання сплачувати визначені законодавцем страхові внески незалежно від волі працівника чи роботодавця.

Пенсійний фонд здійснює управління фінансами державного пенсійного страхування і, по суті, виступає гарантом стабільності державної системи пенсійного страхування. Пенсійний фонд діє в Україні як самостійна фінансово-банківська система з 1992 р. Його статус, завдання і функції первинно були визначені Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 р., а в новій редакції - від 1 березня 2001 р. № 121.

Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. В межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фактично було завершено процес формування законодавчої основи для запровадження системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базуватиметься на чіткому розподілі матеріального забезпечення в старості залежно від трудового внеску громадян до системи пенсійного страхування. Цей Закон України має стати правовою основою розв'язання наявних проблем системи пенсійного страхування держави.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» охоплює і детально регламентує усі її складові, а саме:

• коло застрахованих осіб та платників страхових внесків, їх права,                                     обов'язки та відповідальність;
• порядок сплати та обліку страхових внесків;
• види пенсій, умови їх призначення та порядок виплати;
• механізм формування та використання фінансових ресурсів пенсійної системи, їхнє збереження та цільове використання;
• систему управління пенсійним страхуванням.

У новому законі офіційно передбачено три рівні пенсійного страхування (Рис.1):

Рис. 1. Рівні системи пенсійного забезпечення

Трирівнева структура нової української пенсійної системи передбачає значні зміни у чинній солідарній системі пенсійного страхування та створення принципово нових для України елементів системи пенсійних накопичень. З системи солідарного рівня призначатимуться пенсії за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, а також надаватимуться соціальні послуги (допомога на поховання). Пенсійний фонд України має право:

1. отримувати у встановленому порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
2. вимагати від посадових осіб підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування або використовують кошти Пенсійного фонду України, усунення порушень законодавства щодо сплати цього збору і використання коштів Пенсійного фонду України;
3. стягувати у беззаперечному порядку не внесені своєчасно суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування разом з нарахованою пенею, а також застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства;
4. перевіряти правильність призначення та виплати пенсій і допомоги, витрачання коштів Пенсійного фонду України;

5) проводити у встановленому порядку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів до Пенсійного фонду України, а також використання його коштів;

6. накладати адміністративні стягнення у порядку, передбаченому законодавством;
7. порушувати питання про притягнення до передбаченої законодавством відповідальності посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб, винних у порушенні порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів до Пенсійного фонду України, порядку витрачання його коштів, а також несвоєчасному поданні відповідної звітності;
8. одержувати кредити у банківських установах.

Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, відповідними органами інших держав. Пенсійний фонд України у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти. Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації.

Рішення Пенсійного фонду України, прийняті у межах його компетенції та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління Пенсійного фонду України та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України у встановленому порядку. Правління Пенсійного фонду України:

1. визначає поточні та перспективні завдання Пенсійного фонду України;
2. подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект річного бюджету Пенсійного фонду України і звіт про його виконання;
3. у межах своєї компетенції приймає постанови, затверджує положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України;
4. заслуховує звіти про діяльність Головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, розглядає результати перевірок і ревізій їх роботи;

5) затверджує  положення про Головні управління  Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, про управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах;

6) за погодженням  з Радою Міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями призначає на посаду і звільняє з посади начальників Головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

7. затверджує статути (положення) підприємств, установ і організацій, що підпорядковані управлінню Пенсійного фонду України, контролює їх виконання;
8. приймає рішення з інших питань діяльності Пенсійного фонду України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Джерела формування та напрями використання коштів Пенсійного фонду України.

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є:

- страхові внески;

- кошти державного бюджету  та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством;

- благодійні внески юридичних  та фізичних осіб;

- добровільні внески на  загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування;

- інші надходження відповідно  до законодавства.

Бюджет Фонду щороку затверджує Кабінет Міністрів України. Облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку. Виконавча дирекція Пенсійного фонду забезпечує проведення щорічних актуарних розрахунків фінансового стану системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на наступні 1, 5, 10 та через кожні 5 років на − 75 років.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" джерелами формування бюджету Пенсійного фонду є:

• відрахування підприємств, організацій, громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, на заходи соціального страхування;

• обов'язкових страхових внесків громадян;

• коштів державного бюджету.

У розвиток зазначеної статті окремими законами України встановлено низку джерел формування фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду із визначенням їх цільового призначення:

• збір на обов'язкове державне пенсійне страхування - для виплати трудових пенсій (ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення");

• збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - для виплати дострокових пенсій (ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття);

• збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання - на виплату пенсій по інвалідності та втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання);

• кошти підприємств із шкідливими умовами праці - на виплату пільгових пенсій до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку (частина четверта п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування);

• кошти державного бюджету - на виплату пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, військовослужбовцям строкової служби та постраждалим від аварії на ЧАЕС (Закон України про державний бюджет на відповідний рік, ст.ст. 8, 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закони України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України," "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про державну службу", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", "Про Національний банк України" тощо).