Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Октября 2013 в 22:29, курсовая работа
Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю завдань профілактики самогубств серед учнівської молоді.
Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень 27,2 % дітей віком 10–17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8 % – вважають, що нікому немає до них справ, 25,5 % – не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9 % – не стримуються в ситуації конфлікту [5].
Самогубство (суїцид) – це крайній вид аутоагресії, навмисне позбавлення життя.
Перше літературне джерело, де згадано про суїцид, давньоєгипетський твір, написаний ще в XXI ст. до н.е., «Полеміка людини з душею». Весь твір пронизаний замкненістю і самотністю, людина почувається одинокою у світі, де все для неї чуже і вороже.
Вступ
Розділ І. Суїцидальна поведінка у підлітковому віці
1.1. Особливості суїцидальної поведінки серед дітей та підлітків
1.2. Суїцидальна поведінка у підлітковому віці як соціально-педагогічна проблема
Розділ ІІ. Дослідження залежності впливу соціометричного статусу на схильність до суїциду у підлітковому віці
2.1.Організація експерименту
2.2.Процедура вивчення залежності суїцидальної поведінки від соціометричного статусу у підлітковому віці
2.3.Виявлення схильності старшокласників до суїцидальної поведінки
2.4.Визначення та аналіз результатів дослідження
Розділ ІІІ. Програма проведення профілактики суїцидальної поведінки
Висновки
Список використаних джерел
Висновки
Суїциди в наш час посідають третє
місце серед причин смерті підлітків.
Підлітковий вік, особливо в період інтенсивних
пубертатних змін, створює і великі труднощі
для виявлення і діагностики тих або інших
змін особистості і психічних розладів,
які тільки починаються. З іншого боку,
підлітковий вік, до якого відносяться
старшокласники, як початок життєвого
шляху людини і час найбільш інтенсивних
розкриттів її можливостей, спричиняється
і особливою соціальною і морально-етичною
значимістю різних девіацій і психічних
порушень.
У віковій групі старшокласників зростає
суїцидальна активність. Особливості
у формуванні суїцидальної поведінки
пов’язані з індивідуально-психологічними
та соціально-психологічними особливостями
даного віку. Значущість психологічних
чинників у суїцидальному генезі висуває
на перший план необхідність їх детального
вивчення. Поширеність серед підлітків
внутрішніх форм суїцидальної поведінки
та провідна роль суїцидальних ідеацій
в генезі самогубства вказує на необхідність
їх раннього виявлення з метою попередження
скоєння самогубства. З огляду на це, головний
акцент в профілактиці суїцидальної поведінки
повинен бути спрямований саме на внутрішню
суїцидальну поведінку, на попередження
її переростання в суїцидальні спроби
та самогубство.
На формування суїцидальних уявлень та
тенденцій впливають різні індивідуально-психологічні
чинники. В цілому для підлітків з будь-якими
формами суїцидальних ідеацій характерні
високий рівень депресії, низька самооцінка,
висока особистісна тривожність, дразливість
та почуття вини. Ціннісно-смислова сфера
підлітків з суїцидальними ідеаціями
відзначається негативним ставленням
до процесу життя. У цих підлітків переважають
авантюрний, діяльний, відданий, ідіосинкратичний,
чутливий, серйозний типи особистості.
Ймовірними розладами особистості є, відповідно,
антисоціальний розлад, активність на
межі зриву, залежний розлад, самоприниження,
а також шизопатія, ухиляння та депресивний
розлади особистості. Основні механізми
психологічного захисту: заміщення, компенсація,
регресія та заперечення.
В генезі суїцидальних тенденцій значимими
виявились показники ситуативної тривожності,
непрямої агресії та образи. Відзначається
відсутність сенсу в житті, незадоволення
життєвою перспективою, результатами
прожитого періоду та нездатність контролювати
власне життя. Відсутність різниці між
групами за рядом важливих індивідуально-психологічних
чинників свідчить про ризик скоєння самогубства
за наявності як суїцидальних уявлень,
так і суїцидальних тенденцій.
Серед соціально-психологічних показників
найбільш значимо впливають на формування
суїцидальних ідеацій такі як: наявність
в оточенні підлітків осіб з суїцидальної
поведінкою, негативне ставлення до матері,
позитивне ставлення до самогубства. Суїцидальні
тенденції виникають через порушення
стосунків в сім’ї, позитивне ставлення
до суїцидальних думок та до смерті, через
суб’єктивне відчуття самотності.
Для виникнення суїцидальних уявлень
значимим є показник ставлення до школи,
однокласників та друзів, що вказує на
роль міжособистісних дружніх стосунків
в формування суїцидальних думок та фантазій,
але не приводить до розвитку більш серйозних
форм суїцидальних ідеацій. Такі показники,
як поведінка в школі та успішність в навчанні
не мають значимого впливу на формування
суїцидальних ідеацій.
З віком кількість суїцидальних ідеацій
у підлітків збільшується, різко зростаючи
у віці 14 років та досягаючи свого максимуму
в 17 років. Серед дівчат суїцидальні ідеації
більш поширені, ніж серед хлопців.
Провідну роль у формуванні суїцидальних
ідеацій старшокласника відіграють такі
показники: наявність в його оточенні
суїцидентів, високий рівень депресії,
негативне ставлення до сім’ї та позитивне
ставлення до суїцидальних спроб. Ці чинники
створюють депресивний стан, який за наявності
негативних стосунків в сім’ї та прикладу
суїцидальної поведінки в оточенні приводить
до виникнення суїцидальних ідеацій серед
старшокласників.
Проведене дослідження свідчить, що епілептоїдний
і лабільний та гіпертимний типи старшокласників
мають найбільший вплив на формування
схильності до суїцидальної поведінки.
Співставлення результатів діагностики
по двох методиках показало, що схильність
до суїциду лише в деякій мірі може залежати
від соціометричного статусу старшокласника.
Тому що, виявлені підлітки зі схильністю
до суїциду мають як статус лідера у групі
однолітків, так і статуси бажаних та відторгнутих.
Лише один старшокласник зі статусом —
ізольований — потрапив до когорти старшокласників
схильних до суїцидальної поведінки, що
не може бути підтвердженням того, що негативне
ставлення в до особи в групі однолітків
може бути причиною суїциду серед старшокласників.
Звичайно, ця негативна реакція з боку
однолітків може погіршити в деякій мірі
психологічний стан суїцидально-схильного
старшокласника. Але, вочевидь, соціометричний
статус у групі однолітків не може бути
чинником схильності до суїцидальної
поведінки особистості.
Профілактика та корекція суїцидальних
ідеацій в підлітковому віці повинна базуватися
на знанні вікових, індивідуально- та соціально-психологічних
чинників суїцидальної поведінки та охоплювати
ранню діагностику суїцидальних схильностей
з використанням методів скринінгового
обстеження, клінічне інтерв’ю та диференційовану
психокорекційну роботу. Психологічна
допомога повинна надаватися в залежності
від етапу розвитку суїцидальної поведінки.
Так, у старшокласників з наявністю суїцидальних
тенденцій на момент обстеження доцільно
застосовувати кризову терапію з подальшою
індивідуальною чи груповою роботою; за
неодноразової появи суїцидальних уявлень
доцільно працювати з індивідуально-психологічними
особливостями старшокласників даної
групи. З цією метою можуть застосовуватися
тренінгові програми та індивідуальна
психокорекційна робота.
Список використаних джерел
Информация о работе Програма проведення профілактики суїцидальної поведінки