Роль неприбуткових громадських організацій у формуванні громадянського суспільства

Фактично  виникає якийсь загальний широкоформатний  вид впливу на громадську думку та органи влади. Таким чином, з’являється  перспектива розширення засобів  і методів, що використовуються в GR-менеджменті навчального закладу, за рахунок інструментарію реклами і PR. Недарма ж російський оглядач Валерій Павлов зазначає, що комунікаційний ринок прийнято ділити на public (PR), government (GR) і investment relations (IR), тобто зв’язок ВНЗ з суспільством, владою та інвесторами.

2.2. Практичне дослідження

Задля збору об’єктивних даних, порівняння та визначення стратегій GR у рамках PR-діяльності ВНЗ в Україні, для даного дослідження був обраний метод анкетного опитування його працівників, компетентних у сфері зв’язків із громадськістю.

Анкета складається із одинадцяти питань, перша половина яких основною метою ставить визначення характеру відділів ВНЗ, відповідальних за PR- діяльність та його взаємовідносини із органами державної влади та місцевого самоврядування, а також висвітлення їхньої співпраці у ЗМІ. Друга частина містить питання, напряму пов’язані із розробкою PR- діяльності ВНЗ (див. Додаток 1).

Для проведення даного дослідження  було відібрано 5 державних університетів  Західної України: Національний Університет  «Львівська Політехніка», Тернопільський Національний Педагогічний Університет ім. В. Гнатюка Тернопільський Національний Економічний Університет, Рівненський Державний Гуманітарний Університет та Національний Університет «Острозька Академія». Респонденти – керівники відділів PR та зв’язків із громадськістю, а також проректори по навчально-виховній роботі.

Щодо того якою структурою здійснюється розбудова взаємовідносин ВНЗ та органу державної влади чи місцевого самоврядування у рамках PR- діяльності, то кожен представник із п’яти вищезазначених навчальних закладів обрав відповідь «Централізованої службою маркетингу (відділом, Центром)». Це свідчить про те, що працівники навчальних закладів свідомі того, що потрібно співпрацювати із першим сектором для отримання бажаного результату в PR, окрім того, такі відділи у вишах були створенні ще на початку діяльності закладу. Але тут потрібно зазначити, що при короткому інтерв’юванні, яке проводилось із тими ж респондентами, частина опитаних зазначила, що PR- відділ у ВНЗ не відповідає за зв’язки із державною владою, а лише займається маркетинговою діяльністю.

Склад трудового колективу у більшості, не має спеціалізованої за фахом освіти і не перевищує п’яти осіб на фіксованій робочій ставці, решта трудового колективу – студенти, які займаються волонтерською працею, для отримання нових знань та корисних навичок у інформаційній діяльності. Ця тенденція не торкається лише «Львівської Політехніки», у якій на повній ставці працює три PR-менеджери, за освітою маркетологи та один фахівець зі зв’язків із громадськістю. Це може бути зумовленим технічною направленістю ВНЗ, яка не дає навчальної бази студентам для такого виду діяльності.

Наступний блок питань показав те, що між PR та GR-діяльністю існує певне розмежування. Якщо університет співпрацює із органами державної влади для покращення власного зовнішнього іміджу, то інформацію про таку діяльність він висвітлює досить вузько: це може бути коротке повідомлення у брошурці про навчальний заклад, де в блоці «Переваги нашого ВНЗ» вказується пункт «співпраця із органами державної влади».

Будь-які GR-події можуть служити темою для короткого інформаційного повідомлення на сайті університету та студентській газеті. Найчастіше – це нагородження грантами успішних студентів державними високопосадовцями, відвідування ними наукових чи культурно-мистецьких заходів, які відбуваються у рамках діяльності університету.

Отже можемо зробити висновок, що GR-діяльність навчальних закладів фактично розглядається та здійснюється як частина адміністративно-господарського управління, а не як завдання відділу зв’язків із громадськістю, спрямована на покращення іміджу ВНЗ.

ВИСНОВОК

В усьому світі  освіта – це одна з найбільш динамічно  зростаючих та перспективних сфер економіки. За оцінками спеціалістів, обсяги пропозиції та попиту на освітні послуги зростають  досить помітно, а в країнах з  найбільш динамічним розвитком темп їх щорічного приросту сягає 10-15%. Одночасно  в умовах сучасної цивілізації значно підвищується й роль освітніх установ.

Зазвичай  ВНЗ починають свою рекламну діяльність у період набору абітурієнтів. Тут  варто зазначити, що це саме рекламна (маркетингова діяльність) а не PR, тому що по-перше вона має ціні не на далеке майбутнє, а лише на наступний рік, а по-друге, вона проводиться не на взаємовигідних (між суспільством та освітнім закладом). А на вузькоорганізаційних вигідних лише для ВНЗ, умовах.

На відміну  від реклами і пропаганди, що мають  головною метою завоювання прихильників і часто ховають чи маскують факти, с ставить іншу мету – досягнення згоди, чесного діалогу і віддає перевагу методам, що припускають максимальну  відкритість у взаєминах насамперед із державною владою, громадськістю, персоналом, партнерами чи споживачами.

Можна виділити три основні групи  дій по здійсненню PR-діяльності:

1. Досягнення доброзичливого ставлення громадськості до ВНЗ з метою забезпечити його нормальне функціонування і розширення діяльності
2. Збереження репутації, що вимагає виявлення і відмовлення від тих традицій і звичаїв, що навіть будучи цілком законним можуть вступити в протиріччя із суспільною думкою і зашкодити взаєморозумінню
3. Продуктивні внутрішні відносини у ВНЗ, створення у співробітників почуття відповідальності у справах і діях адміністрації.

Таким чином, зв’язки із державною владою в освіті – це спроба задовольнити інтерес до освітньої установи і її освітніх послуг шляхом передачі наявної інформації про співпрацю із державою через різні канали, в основному, на безкоштовній основі. Кінцева мета таких зв’язків – різні вигоди, що одержить освітня установа.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Клімович С. О. Дослідження Government Relations як комунікації між владою та бізнесом: термінологічний аспект. Національний інститут стратегічних досліджень. Стратегічні пріоритети. № 1(14). К.:  Видавництво «НВЦ «Пріоритети» 2010 р.
2. Курілло В.Є. Савченко О.В. Public Relations для вищих навчальних закладів // Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П. Могили. Наукові праці., № 10 Політичні науки. Миколаїв. – 2003.
4. Белаш О.Ю. О маркетинговой деятельности в государственном вузе // Маркетинг в России и за рубежом. – 2006. – № 1. – С. 132-136.
5. ПетруняЮ.Є. Маркетинг на ринку освітніх послуг // Маркетинг в Україні. – 2004. – № 1. – С. 124-129.
6. Оболенська Т.Є. Наукові засади формування конкурентного ринку освітніх послуг для функціонування ринку праці / Т.Є. Оболенська // Теорія і практика маркетингу в Україні : [монографія]  /  А.Ф.  Павленко,  А.В.  Войчак,  В.Я.  Кардаш,  В.П.  Пилипчук  та  ін.  ;  за  наук.  ред. д.е.н., проф., акад. АПН України А.Ф. Павленка. – К. : КНЕУ, 2005. – С. 13-57.
7. Тєлєтов О.С. Вища освіта і наука в Україні: здобутки, проблеми, перспективи / О.С. Тєлєтов // Сучасні проблеми вищої освіти України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору: матеріали науково-практичної конференції, м. Суми, 6–7 жовтня 2010 року / за ред. О.В. Прокопенко. – Суми : СумДУ, 2010. – С. 76-83.
8. Клусова Е.А. Особенности продвижения образовательных услуг // Надежды:  сборник научных статей студентов / научный редактор З.Х. Саралиева. – Вып.3. – Н. Новгород: НИСОЦ, 2005. – C. 47 – 50.
9. Скотт М. Катлип, Аллен Х. Сентер и др.. ПР: терия и практики. – М.; СПБ.; К., 2000. – С. 96.
10. Афанасьєв В., Черкасов В. Маркетинг образовательных услуг // Маркетинг. – 1999. – № 5,6. – С. 72-98.
11. Моисеева Н., Пискунова Н., Костина Г. Маркетинг и конкурентоспособность образовательного учреждения (вуза) // Маркетинг. – 1999. № 5. – С. 81-89.
12. Викентьев И. PABLIC RELATIONS в вуз. Не пропускайте маленьких рубрик, Рекламное измерение. – 1997. – № 6.