Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Апреля 2014 в 15:44, контрольная работа
Студентська пора - це не тільки п'ять років, коли "від сесії до сесії живуть студенти весело". Це, безумовно, ще й пора любові. Трапляється, що палкі почуття приводять до свого логічного завершення - вступу в шлюб. Студентська сім'я - добре це чи погано? І чим така сім'я відрізняється від інших? І чи відрізняється?
Ще в другій половині XIX століття в Росії оптимальним для вступу в шлюб був вік для дівчат 13-16 років, для юнаків - 17-18 років. Сьогодні 18-22 роки (вік студентів вузів) вважається деякими занадто раннім для вступу в шлюб. Чому? Люди стали повільніше розвиватися? А може справа зовсім не у фізіології, психології чи матеріальному становищі? Можливо, те, що "студентам одружитися рано" - просто черговий стереотип? Спробуємо розібратися.
По-моєму, студентські сім'ї нічим не відрізняються від будь-яких інших. Адже студенти - сама інтелектуально і духовно розвинена, сама свідома частина молоді, значить вони, в принципі, готові до шлюбу. Мабуть, неправильно, коли майбутня дитина стає причиною шлюбу. Але я категорично проти абортів. Хоча нормальної навчанні наявність дітей, мабуть, не сприяє. Тільки для чоловіка завжди є відмовка на іспиті, що, мовляв, дитина маленька, дружина молода і все таке. До речі, якщо молодята навчаються на одному факультеті, то ще і в навчанні допомагати один одному можуть. А взагалі, якщо люди дійсно люблять один одного, то їм все по плечу.
Оксана, 22 роки.
Для мене питання "Бути чи не бути студентської сім'ї?" взагалі не варто. Я сама вийшла заміж на третьому курсі, а моєму синові зараз півроку. І я ніколи, ні секунди ні про що не шкодувала. Хіба що про те, що дитину запланувати не вийшло, інакше я вела б більш здоровий спосіб життя. Зараз я в академічному, чоловік перевівся на заочне і працює. Грошей нам, в принципі, вистачає. Звичайно, є проблеми. А у кого їх немає? Неначе закінчиш інститут - і все, молочні ріки, кисільні береги. У молодих фахівців аж ніяк не висока зарплата і своя квартира - в неблизькою перспективі. Фінансова та емоційна стабільність приходять дуже нескоро, а то й не приходять зовсім. Якщо зараз, в студентські роки, не народити, потім буде дуже багато причин відкласти. До того ж, коли мій малюк виросте, я ще буду зовсім молодий, зможу бути своїй дитині не тільки хорошою матір'ю, а й другом.
Значить, є все-таки у студентських сімей і свої переваги:
■ молодість (а значить, і студентські роки) - краще з фізіологічної та психологічної точок зору час для укладення шлюбу і народження первістка;
■ шлюб завжди краще, ніж позашлюбні інтимні зв'язки, широко поширені в молодіжному середовищі;
■ у сімейних студентів відзначається більш серйозне ставлення до навчання і обраної професії;
■ сімейний стан благотворно впливає і на ціннісні орієнтації студента, сприяє розвитку інтелектуальних і соціальних потреб;
■ шлюби, укладені в студентські роки, в більшості випадків характеризуються високим ступенем згуртованості, заснованої на приналежності подружжя до однієї соціально-демографічної групи, яка відрізняється спільністю інтересів, специфічної субкультурою і способом життя.
Виходить, що у студентів, що створюють сім'ю, є одна головна проблема - відповідальність. За свою другу половинку, за малюка (вже з'явився, планованого або незапланованого) і за своє власне майбутнє. Старше покоління скептично ставиться до того, що студенти в змозі брати на себе таку (і взагалі хоч якусь) відповідальність і існувати без чиєї-небудь (особливо без батьківської) допомоги. Але не варто звинувачувати його за цей скепсис. Адже самі молоді люди воліють відкласти рішення "дорослих" проблем на потім. Ймовірно, це правильно. Але справа в тому, що існує велика кількість досить дорослих, що відбулися людей, які все ніяк не можуть зважитися на важливий крок. Людей, які обзавелися машиною, квартирою і хорошою роботою. Але для створення сім'ї їм все чогось не вистачає. Можливо, сміливості? А що, якщо її так ніколи і не знайдеться?
З іншого боку, можна створити "ефект присутності" "дорослості". Я вийду заміж, народжу дитину. І все, я доросла! Але сім'я - це не казка, не рожева мрія. Це перш за все перевірка кожної людини на самостійність, готовність зіткнутися з щоденними проблемами. Тільки от справа, мабуть, не стільки у фактичному віці. Справа в тому, наскільки відповідально людина ставиться до свого кроку, в тому, чи відчуває він щирі почуття, хоче чи не на словах, а на ділі "бути разом у хворобі й здоров'ї, в багатстві і в бідності ..."? І якщо хоче, то хіба вік може стати перешкодою? Адже дорослі дядьки й тітки теж роблять помилки.
Слухайте своє серце. Тверезо оцінюйте свої можливості. І все у вас буде добре. У студентські та наступні роки.
ВИСНОВКИ
Студентські сім'ї створюються і розвиваються за загальними законами. Їм властиві типові риси звичайної молодої російської родини. Тому багато проблем студентської сім'ї розглядаються крізь призму загальних особливостей сучасної сім'ї.
Аналіз робіт дослідників дозволяє виділити кілька специфічних проблем, характерних для більшості студентських сімей: низький грошовий дохід; труднощі поєднання навчання і сімейних зобов'язань; труднощі, пов'язані з народженням і вихованням дітей: нікому доглядати за дитиною під час навчання; невеликі можливості для підробітку.
Серед найближчих життєвих планів у студентських сімей важливе місце займає народження дитини. З появою дитини сім'я вступає в новий, більш відповідальний етап розвитку. Але, різні дослідження показують, що певна частина молодят, іноді всупереч інтересам своєї сім'ї, відкладають народження первістка з-за матеріальних труднощів (далеко не всі з них отримують матеріальну допомогу від батьків, багатьом сімейним студентам доводиться працювати в “вільний час”, іншим - переходити на заочне відділення, або взагалі на який час (а іноді назовсім) відкладають навчання). Приблизно в половині випадків відкладання народження дитини мотивується труднощами у вирішенні житлового питання.
У сімейних студентів, які вже мають дітей, одним з головних питань є “Де і з ким залишити дитину під час занять?”.
Більшість ВНЗ не мають своїх садів і ясел. У менш половини студентських сімей діти відвідують дошкільні установи, у 30% - мати перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Інший, основною проблемою є брак вільного часу. Відзначається, що з появою дитини подружжя менше часу приділяють один одному, у більшості сімей немає часу для частих зустрічей і спілкування з друзями.
Також, серед проблем, виділених студентами-батьками, є те, що багато з них мало інформовані про посібниках, що надаються державою і ВНЗ сім'ям, які мають дітей.
Труднощів у вирішенні зазначених вище проблем, можуть призвести до конфліктів в родині, погіршення здоров'я студентських сімей, зменшення народжуваності, збільшення матерів-одинаків, зростанням відмовництва від дітей, тобто до втрати родиною своїх основних функцій. Для уникнення таких наслідків у сучасному суспільстві потрібна розроблена і налагоджена система заходів соціальної підтримки студентським сім ’ ям, надання допомоги їм як з боку держави, так і з боку адміністрації ВНЗ, громадських організацій. Важливу роль при цьому повинні грати самі студентські сім'ї. Зацікавленість і ініціативність у вирішенні проблем, бажання і уміння облаштувати свій побут значною мірою сприятиме успішному функціонуванню сім'ї студента.
СОЦІОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
АВТОРИТЕТ – повага до влади, заснована на вірі:
АГРЕСІЯ – войовничий інстинкт, що зіштовхує баранів лобами, а людей – ідеологіями.
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, створивши яке, громадянин усвідомлює, що не він повинен слугувати державі, а держава – йому.
ГРУПОВЕ РІШЕННЯ – рішення, яке ухвалюють найдурніші члени групи, а втілюють у життя – найстаранніші.
ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ – неповторна сукупність якостей, властива окремій людині; неповторна вона тому, що повторювати більш нікому не хочеться.
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ – соціальна верства, приречена на вищу міру освіти.
ІНФОРМАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНА – інформація, одержувана соціологічними методами: первинна – яку соціологи ще не проаналізували, і вторинна – яку вже не проаналізувати.
ІСТОРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ – наука про те, яким чином минуле людського суспільства не перетворити на його майбутнє.
КОМУНІКАЦІЯ – акт передачі інформації, що набуває вельми непристойних форм, коли стає масовим.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР – якості, що на противагу загальнолюдським ідеалам відрізняють людей, котрі належать до однієї нації.
НЕРІВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – головне джерело суспільного прогресу, що стимулює людей до соціальної активності: одних до того, щоб піднятися догори, а інших – до того, щоб не впасти вниз.
НОРМИ СОЦІАЛЬНІ – границі поведінки, в межах яких люди бігають за заохоченнями, а поза ними – від санкцій.
ОСОБИСТІСТЬ – категорія, що має два визначення: романтичне – “кожен із нас” і реалістичне – “рідкісний із нас”.
ПАНІКА – стан, коли від страху втрачають голову, а те, що лишилося, намагається тікати, аби якось врятуватися.
ПЕРЕДБАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ – уявлення про майбутнє, що залежить від розташування зірок, нутрощів жертовної тварини, кавової гущавини й сучасних наукових знань про розвиток суспільства.
ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ – наука про шкоду, що її політика завдає суспільству.
ПОРОЗУМІННЯ – здатність побачити одне й те саме різними очима і не вчепитися в нього різними руками.
ПОРЯДОК СОЦІАЛЬНИЙ – порядок, який за умов демократії підтримується всім суспільним організмом, а за умов тоталітаризму – окремими органами.
РЕАЛЬНИЙ СОЦІАЛІЗМ – гірки ліки від соціалізму уявлюваного.
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА – турбота про те, щоб багаті не відбивали в бідних хліб, а бідні в багатих – апетит.
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – турбота держави про збереження майна голоти.
СОЦІОЛОГІЯ – наука котра переконує в тому, що навіть якщо в суспільстві неможливо жити, втім, його вповні можна вивчати.
СЕРЕДНІЙ КЛАС – клас, найзацікавленіший у соціальній злагоді, позаяк під час соціальних конфликтів він зазнає лиха і згори і знизу.
СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ – індивід мінус індивідуальність.
СТИМУЛ – поняття, яке спершу означало палицю для осла, а згодом поширилося на все, що може викликати реакцію в людини.
ТРАДИЦІЇ – пам’ять про те, що ми мало чим відрізняємося від неосвічених предків.
ЦІННІСТЬ – корисна частина навколишнього світу, відсутність якої викликає страх, що не одержиш, а наявність – страх, що втратиш.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ