Суспільна свідомість

^{«Суспільна свідомість – термін, використовуваний в соціальній філософії для позначення шаблонногї, деперсоналізованої свідомості пересічних громадян розвиненого індустріального суспільства, що формується під масованим впливом засобів масової інформації і стереотипів масової культури, а також для позначення однієї з форм до теоретичного світорозуміння, засноване на подібному життєвому досвіді людей, включених в однотипні структури практичної діяльності і займають однакове місце в соціальній ієрархії» [1].}

^{Майже кожного дня люди  стикаються з таким  явищем,як суспільна  свідомість, але не завжди ми можемо правильно  розтлумачити, що саме цей процес може відкривати нам шляхи вирішення  питань, нові ідеї і геніальні плани. Суспільна свідомість формується і розвивається разом з виникненням суспільного буття (реальний процес життєдіяльності людей) [2], тому що свідомість можлива тільки як продукт соціальних відносин. Суспільна свідомість виникла не через якийсь час після виникнення суспільного буття, а одночасно й у єдності з ним. Без суспільної свідомості суспільство просто не могло б виникнути і розвиватися, тому що воно існує як би в двох проявах: відбивної й активно–творчої. Сутність свідомості саме в тому і заключається, що воно може відбивати суспільне буття тільки за умови одночасного активно – творчого перетворення його [3]. Суспільне буття – первинне, суспільна свідомість – вторинна. Але таке співвідношення спостерігається в певних межах. Суспільна свідомість має відносну самостійність і активність. Зміни в суспільному житті, тобто утвердження нових відносин, структурні перетворення не виникають самі по собі. Для цього потрібні цілеспрямовані, усвідомлені дії людей. Свідомість сама по собі не може змінювати суспільне життя. Вона реалізується у діяльності людей відповідно до об’єктивних умов.}

^{На мою  думку,для того щоб  краще зрозуміти  що ж собою являє  термін «суспільна свідомість», варто порівняти дві дифініції, які зазвичай плутають,це «свідома сфера суспільства» і «суспільна свідомість».}

^{Свідома сфера суспільства включає: індивідів, інститути, організації, що мають свідомість; пізнавальну діяльність цих суб’єктів; спілкування між ними.}

^{Суспільна свідомість – це тільки функція діяльності вищеназваних суб’єктів, свідомість цього суспільства (сім’ї, села, міста, країни, людства). Воно є сукупністю і узагальненням індивідуальної свідомості цього суспільства. У суспільну свідомість входить передусім сукупність почуттів, представлень, думок, теорій, що знаходяться в пам’яті живих. Ця свідомість називається масовою і живою для цього суспільства. Далі, в нього входить «нежива» свідомість,тобто історична пам’ять, «знакова» свідомість, яка закодована і зберігається у вигляді рукописів, кінофільмів, предметів культури і тому подібне. Частину цієї свідомості можна розшифрувати і зрозуміти, а частина є втраченою, вже незрозумілою сучасникам.}

^{Суспільна свідомість досить неоднорідна. Вона має складну  структуру. Структуру суспільної свідомості складають рівні та форми. Розрізняють наступні рівні суспільної свідомості: буденна і теоретична свідомість, та суспільна психологія. Сферами та формами є політична, правова, моральна, естетична свідомість, мистецтво, релігія. Це пояснюється глибиною проникнення свідомості людей в реальну дійсність.}

^{Свідомість  поєднує в собі такі елементи, як почуття, настрої, уявлення, ідеї, різні теорії тощо. В одних із них  суспільне буття  відбивається стихійно, в інших – свідомо, в одних – чітко, зрозуміло, в інших  – завуальовано, невиразно. Психічну основу суспільної свідомості становлять: знання, емоції та оцінки, інтелектуальні структури, мислительні операції, орієнтовані на сферу суспільних відносин та інститутів, соціальних норм, ролей, процесів. У всіх психічних компонентах суспільної свідомості відбивається духовно опанований, засвоєний світ політичної, економічної та соціальної сфер суспільства. Суспільна діяльність предметна, її предметами виступають відносини, інститути, норми, цінності, позиції, ролі, статуси, ідеологічні гасла та програми, в яких втілюється і функціонує публічна влада організованого в державу суспільства. Але ця діяльність – похідна суспільної свідомості. За психічним механізмом вона ідентична процесу віддзеркалення в суспільній свідомості суспільної сфери [9].}

3. ^{Передумови  формування суспільної свідомості молоді}

^{Формування  суспільної свідомості – це непростий, арифметичний процес складання індивідуальних свідомостей громадян. Під час співвіднесення «одиниць» свідомості такі елементи виокремлюються, у певний спосіб кристалізуються і складаються в систему, що є ядром суспільної свідомості. Взаємне перетворення безлічі індивідуальних свідомостей на суспільну і навпаки здійснюється завдяки соціальній комунікації, тобто обміну соціальною інформацією. У такому вимірі суспільна свідомість відбивається у пізнавальній діяльності, результатом якої є отримання інформації про сутність суспільної сфери, її законів, зв’язків з іншими сферами життя суспільства. Пізнання світу відбувається на буденному та науково – теоретичному рівнях; при цьому зазначені процеси розвиваються одночасно [9].}

^{Буденна свідомість виникає  в процесі повсякденної практики людей стихійно  під безпосереднім  впливом на них  явищ природної і  соціальної реальності, як емпіричне відображення її зовнішньої сторони. Це елементарна форма  суспільної свідомості, яка притаманна практично  кожній людині. Вона знаходить свій прояв у розпливчастих, емоційно забарвлених уявленнях про різні сфери суспільного буття. Свій вираз цей рівень суспільної свідомості знаходить у аксіомах, догмах, постулатах, прислів’ях і приказках, анекдотах тощо. Відображаючи з певною долею істини ті або інші сторони суспільного розвитку, буденна свідомість не включає в себе систематичне знання про нього.}

^{Другий, більш високий  рівень суспільної свідомості утворює теоретична свідомість, що представляє  собою відображення сутнісних зв’язків дійсності і притаманних їй закономірностей у наукових теоріях, які утворюють систему достовірних, глибоких і конкретних знань про неї.  Виникає питання: чи потрібна буденна свідомість при наявності теоретичної? Безумовно, так. Як би не розвивались знання, наука, буденна свідомість завжди буде існувати. Виразом буденної свідомості є, наприклад, «здоровий глузд», з позицій якого можна розглядати і обговорювати будь – яке явище соціальної дійсності і природи.  Однак не завжди висновки при цьому будуть справедливі, оскільки його можливості обмежені емпіричними узагальненнями і метафізичними рамками. Абсолютизація буденної свідомості (тобто нижнього рівня суспільної свідомості) веде до виникнення ілюзій і помилок у суспільній свідомості. Теоретична свідомість здатна видозмінювати, модифікувати буденну свідомість, окультурювати її. Це обумовлює необхідність того, щоб науки, в тому числі і соціально–гуманітарні, завжди залишалися на теоретичному рівні, щоб наукові поняття не підмінялися буденними поняттями і уявленнями, бо в такому випадку система знань буде втрачати свій науковий статус.}

^{Невід’ємною складовою суспільної свідомості є соціальна психологія}

^{Суспільна психологія виникає  безпосередньо з  суспільного буття. Вона складається  з таких основних елементів, як думки  та уявлення, які  виникають під  впливом матеріальних умов життя людей. Ці думки можуть бути також перейняті  від попередніх поколінь. Вони, як правило, не оформлені в струнку  систему, не мають  послідовності, виникають  стихійно в повсякденному  житті. До суспільної психології входять також і такі елементи, як почуття, настрої людей, що відображають їх ставлення до інших суспільних груп. До них належать ще звичаї, традиції, які передаються з покоління в покоління, а також нові звичаї, що з’являються в результаті економічного розвитку суспільства. Отже, суспільна психологія – це сукупність поглядів, звичок, думок, уявлень, почуттів, звичаїв, прагнень, які безпосередньо відображають повсякденні умови життя певної соціальної групи людей. Невирішені назрілі проблеми суспільного життя здатні викликати невдоволення, проявлятися у вигляді безладдя, бунтів, повстань, формувати певний психологічний настрій  [11].}

^{На мою  думку, надзвичайно важливим поняттям для розуміння проблем формування суспільної свідомості є поняття ментальності, що характеризує глибинний рівень колективної та індивідуальної свідомості, враховуючи й підсвідомий її компонент. Інакше кажучи, під ментальністю розуміють соціально – психологічні характеристики людини, етносу, класу, іншої великої соціальної групи, що виявляються у способі та характері мислення, світовідчутті, соціальних і психічних настановах та поведінці.}

^{Ментальність  формується під впливом  соціокультурних  чинників: традицій, культури, соціально – політичних структур та інститутів суспільства. Однак і сама ментальність є чинником формування суспільної свідомості та джерелом культурно – історичної динаміки. Якщо суспільна свідомість є регулятором поведінки суб’єктів суспільного життя, то ментальність є внутрішньою характеристикою нації, соціальної або демографічної групи.}

^{Важливою  ознакою ментальності та культури взагалі  є національний характер, який дослідники розглядають  через призму історико – культурних традицій, суспільно – політичної практики та індивідуального способу думання. За аналогією з індивідуальним національний характер можна було б тлумачити як комплекс типових зразків поведінки, що регулюють поведінку нації упродовж тривалого часу.}

^{Підсумовуючи, зазначимо, що соціально – психологічна культура суспільства є важливим чинником і механізмом соціалізації, а відтак і формуванням та розвитку суспільної сфери суспільства.}

^{Розділ 2}

^{Особливості формування суспільної свідомості молоді}

^{2.1. Шляхи розвитку  форм суспільної  свідомості}

^{Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розманітність її форм. Це – політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова свідомість тощо.}

^{Ця розмаїтість  залежить від двох основних факторів:}

• ^{по – перше, від об’єкта, тобто від складності суспільного буття. Кожна сторона суспільного буття відбивається якою – небудь формою суспільної свідомості;}
• ^{по – друге, від способу відображення. Люди мають потребу глибше і всебічно пізнати світ. Один і той самий об’єкт люди намагаються пізнати з різних сторін, з різних поглядів, тобто по–різному підходять до його розгляду. Наприклад, відносини між людьми можна розглядати і в моральному, і в юридичному, і в політичному аспектах.}

^{Треба мати на увазі, що складність об’єкта та численність способів відображення не викликають автоматично різноманітності форм суспільної свідомості. Вони лише породжують можливості появи різних форм свідомості. Кожна форма виникає як наслідок суспільної потреби розвитку матеріального виробництва. Так, мораль, мистецтво як форми суспільної свідомості з’являються набагато пізніше виникнення суспільства. Політична ідеологія виникає лише тоді, коли розвиток матеріального виробництва спричиняє приватну власність, суспільні класи, державу. Наука теж виникає внаслідок появи в суспільстві потреби в теоретичних знаннях, в яких відображалися б закономірності об’єктивної реальності. Тобто, коли матеріальне виробництво вже не в змозі задовольнитися власне емпіричними знаннями [10].}

^{Суттєве значення для розвитку форм суспільної свідомості має їх взаємодія. Всі форми переплітаються між собою, доповнюючи за певних умов одна одну. Основою взаємодії  виступає цілісність суспільного життя, тісний зв’язок між собою різноманітних суспільних відносин. Характер взаємодії різних форм суспільної свідомості залежить від конкретних історичних умов. У кожну історичну епоху одні форми можуть посилювати свою активність, а отже, і вплив на інші форми, або, навпаки, послаблювати. Нерідко в конкретних умовах історичного розвитку суспільства певна форма може відігравати провідну роль у суспільній свідомості. Так, в Середньовіччі наука, філософія, мистецтво, мораль зазнавали значного впливу з боку релігії, яка посідала панівне становище серед інших форм суспільної свідомості. Неможливо зрозуміти духовне життя Середньовіччя, не знаючи ролі та місця релігії в ту епоху.}

^{Згодом  форми суспільної свідомості звільняються від впливу релігії. Але не всі однаково. Наприклад, мораль ще довгий час перебуває  в залежності від  релігії. Наука, навпаки, більш рішуче звільняється від релігійного  впливу і досягає  значних успіхів  у пізнанні природи. Потреби матеріального  виробництва диктують необхідність суворо наукового розуміння  об’єктивних закономірностей без будь – яких релігійних напластувань [10].}

^{Особливе  місце серед форм суспільної свідомості займає політична  свідомість та правосвідомість. Це пояснюється тим, що вони найбільше  наближені до економічних  умов життєдіяльності  суспільства.}

^{Політична свідомість відображає суспільне буття  найбільш безпосереднім  і глибоким способом. Вона тісніше за інші форми свідомості пов’язана з економічним базисом суспільства. Це пояснюється тим, що між ними відсутні будь – які опосередковані ланки. Однак сам характер цього зв’язку залежить від інтересів соціальних груп – верств, класів, страт тощо.}