Суспільна свідомість

 

^{2.3. Аналіз результатів дослідження суспільної свідомості молоді}

 

^{Дослідження було проведене серед  молоді.}

^{Рис. 2.1. Розподіл респондентів за віком.}

^{Як ми бачимо з рисунку 2.1. серед респондентів було:}

^{65% – жінок}

^{35% – чоловіків}

^{Особливість інформаційної маніпуляції  через ЗМІ полягає  у тому, що немає  видимих руйнувань, жертв, як наприклад  від «килимових» бомбардувань під час широкомасштабних операцій. Країна або населення не відчуває, що воно вже є ціллю і тому не приводить у дію захисні механізми, які мали б звести цю атаку нанівець. Але для сторони, яка готує маніпуляційний удар є величезний простір для роботи, і не тільки для одного, а для цілої серії таких ударів. У результаті в країні – жертві (народі –жертві) починається депресія, переоцінка ідеології, ідей, цінностей, політики, зовнішнього і внутрішнього курсу. На цьому грунті можна закласти у свідомість будь – які нові цінності та спрямувати їх у потрібне русло. А для тих, хто починає підсвідомо про щось здогадуватись, завжди можна найти тих, хто буде розмахувати руками, глузувати з цих ідей: «Шановні, про яке інформаційне навіювання ви кажете?».}

^{На міжнародній  арені маніпуляції  здійснюються здебільшого  і за допомогою  ЗМІ. Наприклад, критичні матеріали про  внутрішні проблеми іншої країни газети «Вашингтон пост» є офіційним попередженням уряду СІНА. Блискавичний удар іміджу України та її керівництву, без викриття основних джерел надходження інформації та цілей, у свій час наносила, наприклад, британська газета «Файненшиал тайме» (йшлося навіть про те, скільки подібні інформаційні атаки коштували – все поставлено на цивілізований бізнес). Відтак, образ маніпулятора може бути доволі різним [4].}

^{Наше  дослідження проводилось з метою, дослідити вплив та зміни суспільної свідомості студентів під впливом засобів масової інформації. Дослідження відбувалось за допомогою самостійно розробленої анкети (Додаток А). Респонденти відповідали на запитання, після чого вони переглядали ряд відеороликів, після яких знову відповідали на ці ж самі запитання. Завдяки такому методу я прослідкувала процес зміни відповідей.}

^{Більшість респондентів, до перегляду  відео – роликів  на запитання «Чи  робили Ви у своєму житті справи, які  б допомагали іншим?»  відповіли «так» – 90%, «ні» – 10%. Після перегляду відео в якому зображувались вчинки людей, які приносили користь і щастя іншим, тим, хто не міг досягти його самостійно, відповіді респондентів стали іншими, відповідно «так» – 70%, «ні» – 30%. Тобто можна зробити висновок, що відео посприяло тому, що 20% опитуваних засумнівались в тому, що справи які вони вважали корисними не є насправді такими.}

^{На запитання  анкети, щодо власних  знань і впевненості  в них, більшість респондентів відповіли позитивно, тобто вони були впевнені щодо якості і можливості використання їх знань. Але вже після перегляду відео, які в свою чергу пригнічували впевненість на рахунок знань, респонденти в середньому 15% змінили свою впевненість на невпевненість.}

Відомо, що для будь – якої молодої людини важливим є знаходження себе, як справжнього друга. І тому в анкеті було поставлено три запитання щодо дружби. Так на запитання «Ви погоджуєтесь з висловом «ми відповідаємо за тих, кого приручили»?», опитувані відповіли «так» – 95%, «ні» – 5%, і такий результат лишився незмінним і після погляду відео. На друге ж запитання про дружбу «У Вас є друзі яких зрадили ви?», до перегляду відео 65% опитуваних відповіли, що в них немає таких друзів, але вже після перегляду відео, яке зображувало не бережне відношення друзів одне до одного, опитувані змінили свою точку зору, тобто опитуваних які залишали стверджувати, що в них немає друзів яких вони зрадили, лишилось 45%. Отже відео вплинуло на свідомість 20% опитуваних. В останньому питанні про дружбу теж прослідковується тенденція до зміни відповідей після перегляду відео на 10%.

^{Моральна  свідомість є складовою  частиною суспільної свідомості та, як така, характеризується всіма  притаманними їй ознаками. Вона є людською формою відображення і духовного  освоєння дійсності. Вона ґрунтується  на суспільних відносинах, соціальному буття  і носить об’єктивний характер. І тому в анкеті присутні запитання, які характеризують моральну свідомість особистості. На питання «Були у Вашому житті ситуації, коли Ви говорили молодшим за віком що він/вона нездари?» та «У Вашому житті були випадки коли Ви нецензурно сварилися при дітях?» за результатом дослідження тільки одна особа змінила свою точку зору після перегляду відео, тобто 5% з всіх опитуваних. В питаннях про те,чи причиняли біль вчинки опитуваних та чи спостерігали вони за жорстоким поводженням ніж іншими можна чітко прослідкувати тенденцію зміни після перегляду відео, так перше вищезазначене питання змінилось на 15%, тобто, якщо до перегляду відео «так» говорили 85% то після перегляду «так» відповіли 100%, а друге на 20%, до перегляду «так» 70%, після перегляду «так» 90%.}

^{На тему кохання в анкеті є 2 питання, які є  протилежні одне одному. Перше питання  звучить так: «Ви  впевнені, що кохаєте  по справжньому?»  і 30% опитуваних відповіли  «ні» і після перегляду відео,в якому йшлось про те, що кохання стало доступним і швидким, навіщо прикладати зусилля, якщо існує доступне кохання, після таких слів можна спостерігати тенденцію до зміни, відповідь «ні» дали вже 15% респондентів. А ось на запитання «Чи існує, на Вашу думку, в наш час доступне кохання?» 80% респондентів дали відповідь «так».}

Сім’я – це суспільний інститут і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення [16]. Виходячи з цього ми вважаємо за належне включити декілька запитань про сім’ю, та відносини з батьками. І так, на запитання «Ви давно говорили батькам «дякую» без причини?» респонденти відповіли «так» 60%, «ні» 40%,але вже після перегляду відео 25% респондентів, змінили свої відповіді, «так» 85%, «ні» 15%, тобто відео в якому йшлось про те, як іноді ми ображаємо і забуваємо наших батьків, безпосередньо вплинуло на результат опитування.

75% респондентів дали відповідь  «так» на питання, чи копіюють  діти поведінку батьків, вже  після відео ролика відсоткова  кількість позитивних відповідей  збільшилась на 15%, тобто відповідей  «так» стало 90%.

На прохання згадати, коли респонденти востаннє казали батькам  «я вас люблю», молодь давала різноманітні відповіді, а саме: нещодавно, не пам’ятаю, 1,5 місяця тому,давно.(Рис.2.2)

Рис.2.2. Аналіз питання «Коли востаннє ви казали батькам «я вас люблю»?».

 

 І ці відповіді лишилися незмінними і після перегляду відео. Також в анкеті було прохання зазначити, до кого звертаються опитувані коли їм важко, відповіді на це питання, також лишились незмінними, а відповіді були такими: до мами, до коханих, до чоловіка, до сусіда, до бабусі, до друзів, до батьків, до паперу і ручки. (Рис.2.3)

 

^{Рис. 2.3. Аналіз питання «Коли  Вам тяжко, до кого Ви звертаєтесь в  першу чергу?».}

 

^{На мою  думку самим яскравим прикладом зміни  відповідей респондентів, тобто зміни їхнього  стану свідомості це питання: «Чи вірите Ви у кінець світу», до перегляду відео 75% респондентів впевнено відповідали «ні», але вже після перегляду відео, в якому йшлось про кінець світу і деякі події з відео уже були реальними, наприклад землетруси або ж цунамі, вселили сумніви в 25% респондентів, тобто 5 осіб з 20 змінили свою точку зору щодо кінця світу.}

^{Отже, як ми бачимо відповіді «до» і «після» перегляду відео різняться. І прослідковуючи тенденцію зміни, можна зробити висновок ,що відео – ролики вплинули на стан свідомості молоді, а відповідно і на суспільну свідомість.}

^{Всі вищезазначені  дані ви можете побачити в таблиці 2.1}

 

^{Таблиця 2. 1.}

^{Розподіл  відповідей респондентів (у %)}

 

№ з/п	«До»  перегляду відео			«Після» перегляду відео
	Так	Ні	Так		Ні
1.	90%	10%	70%		30%
2.	90%	10%	75%		25%
3.	60%	40%	45%		55%
4.	85%	15%	65%		35%
5.	95%	5%	95%		5%
6.	35%	65%	55%		45%
7.	80%	20%	70%		30%
8.	70%	30%	65%		35%
9.	85%	15%	100%		0%
10.	70%	30%	90%		10%
11.	70%	30%	55%		45%

^{Продовження табл. 2.1.}

12.	60%	40%	85%	15%
15.	70%	30%	75%	25%
16.	75%	25%	90%	10%
17.	35%	65%	30%	70%
18.	25%	75%	50%	50%
19.	35%	65%	65%	35%
21.	65%	35%	65%	35%
22.	80%	5%	80%	10%
23.	60%	40%	70%	30%
24.	60%	40%	50%	50%

^{Продовження табл. 2.1.}

№ з/п	«До»  перегляду відео	«Після» перегляду відео
13.	Нещодавно 20% Не пам’ятаю 40% 1,5 місяця  тому 5% Давно 35%	Нещодавно 20% Не пам’ятаю 40% 1,5 місяця  тому 5% Давно 35%

^{Продовження табл. 2.1.}

№ з/п	«До»  перегляду відео	«Після» перегляду відео
14.	До: Мами 10% Коханих 10% Чоловіка 10% Сусіда 5% Бабусі 10% Друзів 35% Батьків 15% Паперу  і ручки 5 %	До: Мами 10% Коханих 10% Чоловіка 10% Сусіда 5% Бабусі 10% Друзів 35% Батьків 15% Паперу  і ручки 5%

^{Продовження табл. 2.1.}

№ з/п	«До»  перегляду відео			«Після» перегляду відео
20.	Так 80%	Ні 20%	Сумніваюсь 15 %	Так 5%	Ні 25%	Сумніваюсь 10%

Висновки

 

За результатами роботи можна зробити наступні висновки.

При виконанні роботи було опрацьовано достатню кількість  літературних джерел, наукових статей, навчальних посібників, публікацій з  питань психології суспільної свідомості. У теоретичній частині роботи було досліджено теоретико – методологічні основи вивчення суспільної свідомості молоді, завдяки чому ми зробили такі висновки:

• ^{Ми дослідили дослідити теоретико – методологічні джерела стосовно теми роботи і дійшли висновків, що досліджуючи проблеми розвитку особистості, дало змогу зрозуміти, якщо людина досягає такого рівня розвитку, який дозволяє вважати її носієм свідомості й самосвідомості, і вона здатна до здійснення самостійної перетворюючої діяльності, то таку людину називають особистістю. Досліджуючи будь – які питання обов’язково потрібно звертатись до витоків цього питання і ми,відповідно, у роботі дослідили передумови формування суспільної свідомості. Досліджуючи форми суспільної свідомості ми дійшли висновку, що одним із структурних елементів суспільної свідомості є різноманітність її форм. Це – політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова свідомість.}