Статистика сільського господарства а твариництві

ВСТУП

Статистика сільського господарства — одна з основних галузевих статистик, яка розробляє зміст і методи обчислення та аналізу статистичних показників, що характеризують стан і розвиток сільського господарства. Об’єктом її вивчення є сільське господарство як галузь матеріального виробництва, в якій праця людини спрямована на вирощування рослин і тварин, а також на використання життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції.

Використання статистичних методів в управлінні аграрним комплексом та його ланками, зокрема у виробництві продукції тваринництва, дає змогу створити умови для підвищення ефективності виробництва на основі вірогідної оцінки стану і можливостей різних сфер діяльності, своєчасного визначення тенденцій, прогнозування їх розвитку і оцінки результатів функціонування ринкових відносин.

• Метою даної курсової роботи є розгляд основних теоретичних і практичних аспектів статистики тваринництва, як розділу статистики сільського господарства,розробка програми статистичних спостережень,

зведення та групування масових даних явищ і процесів,обчислення узагальнюючих характеристик структури сукупностей,визначення факторів, які формують варіацію та оцінювані сили їх впливу.

На основі проектного завдання визначити систему показників, здійснити їх оцінку та кореляційно-регресійний аналіз виробництва молока.

Статистичні показники в тваринництві характеризуються абсолютними моментами (поголів’я тварин на відповідну дату) та інтервальними рівнями (виробництво продукції, загальні витрати кормів за відповідний період тощо), а також відносними величинами (структура стада, щільність худоби, продуктивність тварин, показники динаміки тощо).

Основним завданням курсової роботи виступає вивчення статистичного розвитку тваринництва, а також аналіз продуктивності корів та валового виробництво продукції.

РОЗДІЛ 1. Система показників статистики тваринництва

Тваринництво — це сукупність галузей сільського господарства, що займаються розведенням сільськогосподарських тварин, тобто свійських тварин для виробництва цінних продуктів харчування (молока, м’яса, яєць, меду та ін.) і сировини для багатьох галузей переробної промисловості (м’яса, вовни, шкіри, пуху тощо. У тваринництві виділяють ряд вужчих галузей за такими ознаками, як вид тварин, характер і призначення продукції та ін. Виробничий процес у тваринництві тісно пов’язаний з природними процесами розвитку і життєдіяльності тварин, при цьому кінцева продукція цієї галузі являє собою результат природного і технологічного циклу. Забій худоби, переробка молока, вовни і т.д. належать до галузей переробної промисловості та є об’єктом промислової статистики.

Сільськогосподарська статистика є суспільною наукою. Об'єктом її вивчення є масові явища і процеси сільського господарства — його умови, розвиток, результати. Сільськогосподарське виробництво здійснюється в різних організаційно-правових формах підприємств: приватних, господарських товариствах, державних об'єднаннях, кооперативних, орендних, спільних та колективних підприємствах, заснованих на власності об'єднання громадян, фермерських, особистих підсобних господарствах населення тощо. Тому сільськогосподарська статистика вивчає й аналізує діяльність усіх цих підприємств і їх зв'язки з підприємствами інших галузей агропромислового комплексу і народного господарства в цілому.

Статистика тваринництва визначає обсяг продуктів забою худоби і птиці, оскільки основне призначення м’ясного скотарства, свинарства, значною мірою вівчарства і птахівництва полягає у вирощуванні худоби і птиці для забою на м’ясо.

Загальним методом пізнання для всіх наук, у тому числі статистики, є діалектичний метод. На основі діалектичного методу статистика розробила свої специфічні методи дослідження - статистичне спостереження, зведення і групування даних, абсолютні і відносні показники, середні величини і показники варіації, ряди динаміки, індексний, вибірковий, дисперсійний, кореляційний, табличний і графічний методи та ін.

Статистичне дослідження у сільському господарстві, як і будь – яке, складається з трьох послідовно виконуваних етапів: 1) статистичне спостереження, 2) зведення і групування даних статистичного спостереження, 3) аналіз одержаних результатів і формування висновків. На кожному з цих  етапів застосовуються різні статистичні методи.

Статистичне спостереження за станом і розвитком тваринництва в Україні здійснюється органами державної статистики разом з органами Міністерства аграрної політики України, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а також керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств усіх формувань незалежно від форм власності та господарювання, шляхом складання статистичної звітності, проведення спеціальних обстежень — переписів, обліків, бонітувань худоби, вибіркових  обстежень тощо.

Основними джерелами статистичних даних про чисельність, склад, відтворення тварин, вихід продукції та продуктивність Тварин є: переписи і обліки худоби і птиці, оперативна і річна статистична звітність по тваринництву, річні звіти сільськогосподарських підприємств, обліки породних тварин, матеріали обстежень сімейних бюджетів населення, обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості, господарські книги сільських рад та ін.

Важливим джерелом відомостей про стан і розвиток тваринництва, необхідним для оперативного управління й аналізу, є статистичні звіти про стан тваринництва за формами № 24-сг (місячний) і № 24 (річний). Найважливішим джерелом статистичних даних по тваринництву є річні бухгалтерські звіти сільськогосподарських підприємств.

Продукція тваринництва поділяється на дві групи:

1) продукція нормальної життєдіяльності  тварин, реалізація якої для вживання  за межами тваринництва не  пов'язана з забоєм (ліквідуванням) самих тварин (молоко, вовна, яйця, мед  і т. п.). У створенні цієї продукції тварини виступають в якості засобів праці;

2) продукція приплоду і приросту, або продукція вирощування тварин. Реалізація цієї продукції за  межами тваринництва пропонує  забій тварин. Використання цієї  продукції вирощування тварин  для відтворення стада пов'язано з подальшим його залишенням в сфері тваринництва. Таким чином, тварини, які ростуть чи відгодовуються, виступають як пов'язані у виробництві предмети праці, або інакше, незавершене виробництво м'ясного контингенту, а також тварин основного стада. Вирощена доросла худоба, племінна, представляє собою закінчену готову продукцію, яка використовується в ролі засобів праці.

Залежно від змісту і характеру показника продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці може бути сформована система показників продуктивності тварин. Диференціація показників тварин при цьому проводиться за такими ознаками:

1. За часовими ознаками: за рік, стійловий або пасовищний період, квартал, місяць, період вирощування або відгодівлі, день.
2. За видом продукції (молоко, м'ясо, вовна, яйця тощо) і за способом її вираження – в натуральному (фізичному), умовно-натуральному або вартісному.
3. За показниками чисельності тварин: на початок року, середнє за рік або інший період, середньо групове.
4. За ступенем охоплення сукупності тварин: індивідуальна продуктивність однієї тварини, середня продуктивність по групі, підприємству, району області, зоні, підзоні тощо.

За віком усі види сільськогосподарських тварин поділяють на дві основні групи: дорослі тварини і молодняк. Дорослих тварин, у свою чергу, класифікують як основне стадо, кастрована продуктивна і робоча худоба, дорослі тварини на відгодівлі та нагулі. Основне стадо включає маточне поголів’я і самців-плідників. Молодняк поділяється на ремонтний; молодняк на відгодівлі та нагулі; молодняк молодшого віку.

Середня арифметична зважена :

        

 

Модою у статистиці називають величину ознаки варіанти, котра найчастіше зустрічається в сукупності.

        ,

де х0 – мінімальна межа модального інтервалу, і – розмір модального інтервалу, f1 – частота інтервалу, що передує модальному, f2 – частота модального інтервалу, f3 – частота інтервалу, що стоїть за модальним.

Медіана – це варіанта, що стоїть у середині рангованого ряду і поділяє його навпіл, тобто ряду, розташованого у порядку зростання або спадання варіантів.

Медіана в інтервальному ряду розподілу визначається за формулою:

    ,

де х0 – мінімальна межа медіанного інтервалу; і- величина медіанного інтервалу; - напівсума частот (половина одиниць сукупності); SMe-1- сума накопичувальних частот, що стоять перед медіанним інтервалом; fMe – частота медіанного інтервалу.

Надій на дійну корову може бути розрахований двома способами:

1. діленням валового надою молока на середньорічне поголів'я дійних корів;

2. діленням валового надою молока на середньогрупове поголів'я дійних корів.

Середньорічне поголів'я дійних корів визначають діленням загальної кількості дійних корово-днів на календарну тривалість року (365 чи 366 днів).

Середньогрупову кількість дійних корів визначають діленням загальної кількості дійних корово-днів на нормальну тривалість лактаційного періоду (305 днів).

Основним показником, який характеризує рівень виробництва молока і розвиток молочного скотарства, є вихід молока з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь.

При оцінці молочної продуктивності корів, поряд з показниками надоїв на одну корову, важливе значення мають показники якості молока (калорійність, вміст жиру, білка, сухих речовин, молочного цукру та ін.).

Основним показником якості молока є його жирність. Під показником жирності розуміють кількість жиру, що міститься в 100 г молока.

Середня жирність молока визначається за формулою середньої арифметичної зваженої:

де x-- жирність молока, %; f -- кількість молока

Для оцінки та аналізу показників м'ясної продуктивності тварин необхідно визначати продукцію вирощування тварин за рік або інший період (місяць, період відгодівлі тощо) або валову м'ясну продукцію.

До продукції вирощування тварин відносять живу масу одержаного приплоду, приріст живої маси вирощуваного молодняку і дорослих тварин на відгодівлі.

Для аналізу ступеню впливу окремих факторів на зміни виходу продукції тваринництва порівняно з планом, у динаміці і по території використовується індексний метод.

Коефіцієнт варіації — це відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини, виражене у відсотках:

 

.

Він наочно характеризує варіацію ознаки і є певною мірою надійності середньої. Якщо коефіцієнт варіації більший 33 %, то це означає, що середня не дуже надійна для даної сукупності і сукупність за цією ознакою неоднорідна.

 

 

 

 

 

Середня способом моментів обчислюється за формулою:

                                                =m1i + a,

де m1 – момент першого порядку.

Він дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.Статистична оцінка показників продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають

 

2.1.Статистичні групування  та їх види

Одним з найважливіших етапів будь-якого статистичного дослідження є зведення.

Зведення являє собою комплекс послідовних дій з узагальнення конкретних одиниць даних, що утворюють сукупність, з метою виявлення характерних рис i закономірностей, властивих досліджуваному явищу в цілому. Воно містить:

1. систематизацію отриманих у ході спостережень зведень;
2. їхнє групування;
3. розробку системи показників, що характеризують утворені групи;
4. створення статистичних таблиць для згрупованих даних;
5. розрахунок похідних величин за статистичними таблицями.

Завданням зведення є характеристика досліджуваного предмета за допомогою систем статистичних показників, виявлення i вимірювання його істотних рис i особливостей.

Для розподілу сукупності одиниць на однотипні групи в статистиці використовують метод групування. Статистичне групування є першим і важливим етапом статистичного зведення, яке дозволяє виділити з маси первинного статистичного матеріалу однорідні групи одиниць, подібних у якісному і кількісному відношенні.

У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань: вивчення структури і структурних зрушень, виявлення соціально-економічних типів і явищ, дослідження взаємозв’язків і залежності між ознаками та інше. Відповідно до цих завдань групування поділяються на структурні, типологічні й аналітичні.