Статистика сільського господарства а твариництві

Структурні групування характеризують структуру досліджуваної сукупності, тобто відповідають на запитання: які частини можна виділити в об’єкті спостереження і яким є співвідношення між ними (або яку питому вагу в цілому має кожна частина). Як правило, вони здійснюються за однією ознакою.

Типологічні  групування дозволяють виділити найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність; визначити істотні відмінності між ними, а також ознаки, що є спільними для всіх груп. Вони застосовуються, як правило, для групувань за якісними ознаками. Типологічні групування відрізняються від структурних тільки цілями дослідження, а за формою вони цілком збігаються.

Аналітичні групування характеризують ступінь впливу одного фактора об’єкта на інший. Причому фактор, що впливає, називають ознака-фактор, а параметр, який піддається впливу,— ознака-результат. Іноді враховується кілька ознак-факторів, тоді таке групування називається багатовимірним (багатофакторним). У кожній групі визначається середня величина результативної (залежної) ознаки. Особливістю аналітичних групувань є той факт, що групування вважається виконаним після застосування елементів кореляційно-регресійного аналізу, тобто після кількісного вимірювання міри залежності між факторами. Саме цей вид групування застосований до даного індивідуального завдання курсової роботи.

При групуванні за кількісною ознакою важливим є визначення інтервалу групування.

Інтервалом групування називається різниця між максимальними і мінімальними значеннями ознаки в кожній групі.

Ознайомившись з основним теоретичним матеріалом, використовуючи дані завдання, можна визначити розмір рівного інтервалу за рівнем продуктивності корів, виділивши 6 рівновеликих груп. Розмір рівного інтервалу визначають за формулою:

     (2.1)

де та — відповідно найбільше те найменше значення ознаки; а — число груп (в даному завданні це число становить 6).

 

1,75

 

Для того, щоб виділити інтервал по групі, необхідно до найменшого значення ознаки (32,3) додати визначений інтервал (1,75). Враховуючи те, що за умовою дано 6 груп, цю операцію потрібно здійснити шість разів, при цьому нижня межа першої групи і верхня межа шостої повинна відповідати мінімальному та максимальному значенню сукупності. Отже вирахувано такі групи:

Ряд розподілу надою молока на корову
Групи корів  за надоєм	Кількість  респондентів	Питома вага,  %	Середня   інтервалу
32,3 - 33,6	3	12	34,05
33,6 - 35,5	3	12	35,8
35,5 - 37,3	7	28	37,55
37,3 - 39,3	12	48	39,3
разом	25	100	-

 

На основі проведених розрахунків можна стверджувати, що найбільша частка корів мають надій молока від 37,3 до 39,3 ц – 48 %, і найменшу частку становлять корови від 32,3 до 35,5 – 12 %.

; і =

Ряд розподілу витрат кормів на корову
Групи інтервалу	Кількість  респондентів	Питома вага,  %	Середня   інтервалу
36,1 - 37,8	9	36	37,85
37,8 - 38,3	5	20	39,6
38,3 - 41,2	8	32	41,35
41,2 - 43,1	3	12	43,1
разом	25	100	-

 

На основі проведених розрахунків можна стверджувати, що найбільша частка витрат кормів на корову буде становити від 36,1 до 37,8 ц к. од – 36 %, і найменшу частку становлять витрати від 41,2 до 43,1 ц к. од – 12 %.

 

; і =

Ряд розподілу виходу телят на 100 корів
Групи інтервалу	Кількість  респондентів	Питома вага,  %	Середня   інтервалу
91 - 92	6	24	92,5
92 - 94	8	32	94
94 - 95	3	12	95,5
95 - 97	8	32	97
разом	25	100	-

 

На основі проведених розрахунків можна стверджувати, що найбільша частка виходу телят на 100 корів буде становити від 92 до 94 гол. ,від 95 до 97 гол. – 32 %, і найменшу частку становлять витрати від 94 до 95 год. – 12 %.

Робоча таблиця розподілу надою молока за витратами  кормів і виходом телят на 100 коів
Групи  інтервалу		№ п/п	Надій на корову, ц		Витрати кормів  на корову, ц к. од.		Вихід телят на 100  корів, гол.
32,3 - 33,6		17	32,3		36,9		92
		21	33,6		37,6		91
		24	32,3		36,9		92
разом		3	98,2		111,4		275
33,6 - 35,5		3	35,2		36,6		93
		8	35,5		38,0		96
		16	34,9		36,1		92
разом		3	105,6		110,7		281
35,5 - 37,3		7	36,3		37,5		95
		9	37,3		38,0		94
		12	35,9		37,0		94
		13	35,9		37,3		95
		18	36,6		38,1		94
		22	37,3		37,8		92
		25	36,6		38,1		94
разом		7	255,9		263,8		658
37,3 - 39,3		1	37,8		39,6		94
		2	38,2		40,6		95
		4	37,8		39,8		91
		5	38,1		41,2		94
		6	39,2		39,8		96
		10	37,9		38,3		91
		11	41,1		40,1		96
		14	39,2		39,8		96
		15	38,5		43,1		97
		19	39,3		41,5		96
		20	39,2		39,8		96
		23	38,5		43,1		97
разом		12	464,8		486,7		1139
Вцілому		25	924,5		972,6		2352
Результативна таблиця визначення взаємозвязку між надоєм молока на корову, витратами кормів та виходом телят на 100 корів
Групи  інтервалу	Кількість респондентів			Середній   надій		Середні витрати кормів  на корову, ц к. од.		Середній вихід телят на 100  корів, гол.
32,3 - 33,6	3			32,73		37,13		92
33,6 - 35,5	3			35,2		36,9		95
35,5 - 37,3	7			36,56		37,69		94
37,3 – 39,3	12			38,73		40,56		95
Вцілому	25

 

Оскільки зі зростанням середнього надою молока по групах зростає і середні витрати кормів на корову, і середній вихід телят на 100 корів, то між досліджуваними ознаками існує прямий зв'язок.

У випадку якщо при зростанні середнього значення факторної ознаки результативна ознака зменшується, то між досліджуваними ознаками існує обернений зв'язок. У випадку зростання середнього значення факторної ознаки, а простежити тенденції зміни результативної ознаки неможливо, то зв'язок між досліджуваними ознаками відсутній.

 

2.2. Ряди розподілу, їх  графічне зображення. Аналіз рядів  розподілу

Маючи в розпорядженні дані статистичного спостереження, що характеризують те чи інше явище, перш за все необхідно їх впорядкувати, тобто надати характер системності.

Статистичний ряд розподілу - це впорядковані статистичні сукупності Найпростішим видом статистичного ряду розподілу є ранжированний ряд, тобто ряд чисел, що знаходиться в порядку зростання чи спадання варіюючої ознаки. Такий ряд не дозволяє судити про закономірності, закладені в розподілених даних: біля якої величини групується більшість показників; які є відхилення від цієї величини; яка загальна картина розподілу. З цією метою групують дані, показуючи, як часто зустрічаються окремі спостереження в загальному їх числі. Розподіл одиниць сукупності за ознаками, що не мають кількісного виразу, називається атрибутивним рядом (наприклад, розподіл підприємств за їх виробничим напрямом).

Ряди розподілу одиниць сукупності за ознаками, що мають кількісний вираз, називаються варіаційними рядами. У таких рядах значення ознаки (варіанти) знаходяться в порядку зростання чи спадання.

У варіаційному ряді розподілу розрізняють два елементи: варіанта і частота. Варіанта - це окреме значення групувальної ознаки, частота - число, яке показує, скільки разів зустрічається кожна варіанта.

У математичній статистиці обчислюється ще один елемент варіаційного ряду - частість.Остання визначається, як відношення частоти випадків даного інтервалу до загальної суми частот. Частість визначається в частках одиниці, відсотках (%) в проміле (%).

Таким чином, варіаційний ряд розподілу - це такий ряд, у якому варіанти розташовані в порядку зростання або спадання, вказані їх частоти або частості. Варіаційні ряди бувають дискретні (переривні) і інтервальні (непереривні).

Дискретні варіаційні ряди - це такі ряди розподілу, в яких варіанта як величина кількісної ознаки може приймати тільки певне значення. Варіанти різняться між собою на одну чи кілька одиниць.

Інтервальні (непереривні) варіаційні ряди - такі ряди розподілу, в яких значення варіанти дано у вигляді інтервалів, тобто значення ознак можуть відрізнятися одне від одного на скільки завгодно малу величину. При побудові варіаційного ряду непереривної ознаки неможливо вказати кожне значення варіанти, тому сукупність розподіляється за інтервалами. Останні можуть бути рівні і нерівні. Для кожного з них вказуються частоти або частості.

 

Таблицю 3.1 побудовано саме за інтервальним підрозділом варіаційного ряду розподілу.

 

Таблиця 3.1 Інтервальний варіаційний ряд розподілу за рівнем продуктивності корів

№ групи	Групи за рівнем продуктивності корів, ц/гол	Кількість респондентів	Накопичу вальні частоти
1.	32,3 - 33,6	3	12
2.	33,6– 35,5	3	12
3.	35,5 - 37,3	7	28
4.	37,3 – 39,3	12	48
Разом		25	Х

 

Щоб побудувати інтервальний варіаційний ряд розподілу за витратами кормів на корову, необхідно за допомогою формули    визначити рівновеликий інтервал: 

а тепер до найменшого значення сукупності (36,1) додати знайдену величину інтервалу (1,75), виділивши таким чином першу групу (36,1 – 37,85). Оскільки число груп — 4, то цю операцію потрібно повторити чотири рази. Результати подано в таблиці 3.2.

 

Таблиця 3.2 Інтервальний варіаційний ряд розподілу за витратами кормів на корову

№ групи	Групи за рівнем витрат кормів на корову, ц к.од	Кількість респондентів	Накопичу вальні частоти
1.	36,1 – 37,8	9	36
2.	37,8 – 38,3	5	20
3.	38,3 – 41,2	8	32
4.	41,2 – 43,1	3	12
Разом		25	Х