Шпаргалка по "Таможенной системе"

1. Система адміністративних стягнень, що застосовуються за порушення митних правил. Загальні правила накладення стягнення за порушення митних правил.

 

На підставі теоретичних  положень митного права та суспільної практики визначено групу суспільно небезпечних діянь, які кваліфікують як митні правопорушення. До них належать:

• незупинення транспортного  засобу, що переміщується через митний кордон України, в зоні митного контролю;

• відправлення транспортного  засобу без дозволу;

• перешкоджання доступу службової особи митного органу до предметів, що знаходяться під митним контролем;

• неподання митному  органу документів, необхідних для  здійснення митного контролю;

• недоставлення в  митний орган предметів і документів;

• пошкодження або  втрата митного забезпечення;

• виконання вантажних  та інших операцій без дозволу  митного органу;

• видача предметів без  дозволу митних органів або їх втрата;

• порушення зобов'язань  зворотного ввезення чи вивезення;

• порушення зобов'язань  про транзит;

• переміщення предметів  через митний кордон з приховуванням від митного контролю;

• недекларування предметів  чи декларування їх не своїм найменуванням;

• використання предметів, щодо яких надано пільги по обкладанню митом, в інших цілях без дозволу  митних органів;

• дії, що спричинили недобори митних платежів.

 За скоєння митних  правопорушень законодавство встановлює  адміністративну відповідальність. 

Адміністративне стягнення  — це міра відповідальності за скоєння  правопорушення. Вони застосовуються з метою:

• виховання особи, що скоїла правопорушення, в дусі поваги до виконання і дотримання законів, поваги до правопорядку;

• запобігання скоєнню  ним нових правопорушень;

• запобігання скоєнню  правопорушення іншими особами.

Адміністративні стягнення  та їх застосування виконують функцію  запобігання більш небезпечних правопорушень — злочинів. По суті вони здійснюють моральний або матеріальний вплив на правопорушника.

Основними видами адмінстягнень  є:

• попередження;

• штраф;

• сплатне вилучення  предметів, які були об'єктом чи предметом скоєння правопорушення;

• конфіскація предметів, що були об'єктом чи предметом правопорушення;

• позбавлення спеціального права, дозволу, що надані фізичній чи юридичній  особі;

• адміністративний арешт;

• адміністративне виселення іноземних  громадян за межі території України.

Із цього переліку адміністративних стягнень за скоєння  порушень митних правил МК України  передбачено всі, крім останнього. Розглянемо деякі з адміністративних стягнень більш детально.

• Попередження — стягнення морального характеру, яке виноситься у письмовій формі. Застосування попередження передбачено вст. 104,105,107,108,109, 111 MK.

• Штраф — грошове  стягнення, застосування якого передбачено  ст. 104—120 МК. Штраф має бути сплачений  не пізніше 15 днів з дня винесення  постанови (ст. 148).

• Вилучення документів і предметів. Ст. 128 МК визначає, що предмети, які є безпосередніми об'єктами порушення  митних правил, предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися  для переміщення через митний кордон України прихованих предметів, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, підлягають вилученню.

При вчиненні порушення  митних правил у особи, яка не має  в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення  речей, валюти та цінностей у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості предметів, зазначених у частині 3 ст.149 МК. Вилучені предмети та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається у передбачених випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги, особливих ознак і вартості. Митний орган проводить оцінку вилучених предметів на підставі роздрібних цін, що діють в Україні, або за висновками експертів. Перерахунок іноземної валюти в українську здійснюється" за діючим на день вилучення курсом НБУ.

 Протокол складається  за встановленою формою (П-9), при  проведенні вилучення обов'язкова  участь понятих (не менше 2 осіб) та представника підприємства, де  воно проводиться. Вказаним особам  необхідно роз'яснити їх права бути присутніми при всіх діях і подавати заяви, що підлягають занесенню в протокол з приводу цих дій.

Усі предмети і документи, що вилучаються, пред'являються понятим  та іншим учасникам даної дії  і при потребі пакуються й  опечатуються на місці, про що в протоколі робиться запис. Вилучені предмети, що є доказами у справі, підлягають зберіганню до закінчення перевірки або вступу в силу останнього рішення суду у даній справі.

Конфіскація предметів  і документів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення. Застосування передбачено. ст. 109, 112—118 МК. Конфіскація полягає у примусовій безоплатній передачі цього предмету у власність держави незалежно від того, чи є він власністю особи, яка вчинила порушення митних правил, а також незалежно від того, встановлена ця особа чи ні (ст. 149 МК, ст. 29 КпАП). Після прийняття Конституції України відповідно до ст. 41 конфіскація проводиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення за постановою судового органу. При неможливості конфіскації таких предметів з осіб, які вчинили порушення, стягується їх вартість. Конфісковані можуть бути лише предмети, які є в особистій власності порушника ца час порушення митних правил. Порядок застосування конфіскації, перелік документів, які підлягають конфіскації, встановлюється законодавством України.

 Адміністративний  арешт застосовується лише у  виняткових випадках за окремі  види порушення митних правил  на строк до 15 діб. Його не  можуть застосовувати до вагітних  жінок, до жінок, що мають  дітей віком до 12 років, до осіб, що не досягай 18 років, до інвалідів І і II категорій.

Відкликання ліцензії чи кваліфікаційного атестата може застосовуватися  як додаткове стягнення до власників  митних ліцензійних складів, складів  та магазинів безмитної торгівлі, до митних брокерів, митних перевізників за порушення митних правил та до інших осіб, яким було видано відповідні ліцензії.

Адміністративні стягнення  у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше двох місяців  з дня вчинення порушення митних правил, а при триваючому порушенні митних правил – не пізніше двох місяців з дня його виявлення.

 Правоохоронні органи  закривають кримінальну справу  та передають матеріали на  розгляд митниці, якщо в діях  особи наявні ознаки порушення  митних правил. Адміністративне стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше місяця з дня прийняття рішення про припинення кримінальної справи.

 Зазначене правило  не поширюється на випадки  конфіскації предметів. Предмети, які є безпосередніми об’єктами порушення митних правил, і предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, конфіскуються незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил.

 Якщо неможливо  конфіскувати предмети, які є  безпосередніми об’єктами порушення  митних правил, з порушника стягується  їхню вартість.

 Провадження у справах  про порушення митних правил  здійснюється службовими особами  митних органів України.

 

 Приводами для заведення  адміністративних справ та проведення  митних розслідувань можуть бути:

- безпосереднє виявлення службовими особами митних органів порушень митних правил;

- повідомлення засобами масової інформації про факти митних правопорушень підприємствами, установами, службовими особами та громадянами;

- матеріали, які надійшли з інших правоохоронних органів;

- повідомлення та матеріали іноземних митних та правоохоронних служб.

Моментом заведення  справи та початку митного розслідування вважається складання протоколу про порушення митних правил.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Протокол про порушення митних правил.

 

 Протокол про порушення  митних правил складає службова  особа митного органу України,  яка це порушення виявила. Форма протоколу встановлюється Державною митною службою України (далі – ДМС України). У випадках виявлення порушень митних правил при огляді міжнародних поштових відправлень протокол складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається в справах митного органу, другий – підлягає відправленню відправнику міжнародного поштового відправлення з повідомленням про вручення, а третій – видається представнику підприємства зв’язку для вручення одержувачу, що має підтверджуватися його підписом. Після відправлення другого примірника протоколу відправнику в першому та третьому примірниках про це робляться відповідні позначки. Протокол вважається врученим, навіть якщо адресат не перебуває у вказаному ним місці або це місце він вказав невірно.

 В інших випадках  протокол складається у двох примірниках, перший з яких залишається в справах митного органу, другий вручається правопорушнику. Якщо власник предметів не встановлений, копія протоколу може бути вручена іншим зацікавленим особам (капітану корабля, начальнику поїзду тощо), представнику підприємства або декларанту. Допускається складання протоколу довільної форми. В разі необхідності заповнюється додаток до протоколу, який є його невід’ємною частиною. Про заповнення додатку обов’язково робиться позначка в самому протоколі.

 У кожному протоколі  мають зазначатися такі відомості:

- дата й місце його складання;

- посада, прізвище, ім’я та по батькові службової особи, що склала протокол;

- необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка вчинила порушення митних правил, якщо її встановлено;

- місце, час вчинення та суть порушення митних правил;

- стаття Митного Кодексу України, що передбачає відповідальність за таке порушення митних правил;

- прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

- пояснення особи, яка вчинила порушення митних правил, відомості про вилучені предмети та документи;

- інші відомості, необхідні для вирішення справи.

  Протокол підписує службова особа, яка його склала, а також особа, яка вчинила порушення митних правил (якщо її встановлено). За наявності свідків протокол можуть підписати й ці особи.

 Якщо особа, яка  вчинила порушення митних правил, відмовляється від підписання  протоколу, в протоколі робиться  відповідний запис. Правопорушник  має право подати пояснення  та зауваження щодо змісту протоколу, а також пояснити мотиви своєї відмови від його підписання. Пояснення, зауваження, а також мотиви відмови від підписання протоколу, власноручно складені особою, додаються до протоколу.

 При складанні протоколу  особі, яка вчинила порушення митних правил, мають бути роз’яснені її права (про що робиться позначка в протоколі).

 Згідно з чинним  законодавством особа, яка притягається  до адміністративної відповідальності, має право: ознайомлюватися з  матеріалами справи; давати пояснення,  подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача; оскаржувати постанову у справі.

 Службова особа  митного органу вилучає:

- предмети, що є безпосередніми об’єктами порушення митних правил;

- предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів;

- документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил.

 Вилучення може бути проведено як під час складання протоколу про порушення митних правил, так і в інший час. В останньому випадку воно оформлюється окремим протоколом вилучення. Він складається в двох примірниках, при цьому другий вручається під розпис особі, в якої було проведено вилучення.

 Зауважимо, якщо  митні правила порушила особа,  яка не має в Україні постійного  місця проживання або адреси, допускається вилучення речей,  валюти та цінностей у розмірах, необхідних для забезпечення  стягнення штрафу, або вартості предметів, які можуть бути конфісковані.

 Вилучені предмети  й документи мають бути перелічені  в протоколі про порушення  митних правил або в описі,  що додається до нього, з  точним зазначенням кількості,  міри, ваги та особливих ознак  цих предметів і документів, а також їхньої вартості.

  Митний орган України проводить оцінку вилучених предметів на підставі роздрібних цін, що діють в Україні, а за відсутності таких цін – на підставі висновків експертів.

 Перерахування вилученої  іноземної валюти у валюту України провадиться за встановленим на день виявлення порушення митних правил курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Якщо при складанні  протоколу неможливо встановити реальну вартість затриманих предметів, напроти найменування таких предметів у графі “вартість” робиться запис: “оцінка проводитиметься додатково”.

  Протокол, а також вилучені предмети й документи доставляються у митний орган України, службова особа якого веде провадження в справі про порушення митних правил.