Шпаргалка по "Таможенной системе"

  В новому кодексі не згадується про право призначати перевірку окремих сторін діяльності підприємства, пов’язаної з порушенням митних правил; про внесення підприємствам пропозицій про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень митних правил.

12. Коло осіб – учасники провадження.

 

  Новий Митний кодекс України чітко визначає коло осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил. Це особи, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил; їхні представники (законні представники, представники, що діють на підставі довіреності, доручення); захисники; свідки; експерти; перекладачі; поняті.

Особиста участь у  справі не позбавляє особу права мати по цій справі представника та (або) захисника, що може дати додаткові гарантії забезпечення прав громадянина.

 Представниками осіб, які притягаються до відповідальності  за порушення митних правил, можуть  бути:

- законні представники: батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники на підставі документів, що посвідчують їхні повноваження, – в справах осіб, які є неповнолітніми або особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права в справах про порушення митних правил. Законні представники можуть доручити участь у справі іншій особі, обраній ними як представник;

- інші особи – на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

 Громадяни можуть  також посвідчити довіреність  на участь у справі на підприємстві, де вони працюють, або в управлінні будинками, де вони проживають; військовослужбовці – у відповідній військовій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріальних контор, – у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради; особи, які перебувають на лікуванні, – у відповідному лікувальному закладі.

 Законні представники  користуються під час участі  у справі такими самими правами,  що й особи, які притягуються  до відповідальності за порушення  митних правил. Повноваження інших представників на участь у справі дають їм право на вчинення від імені осіб, яких вони представляють, майже всіх дій, крім передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження постанови митного органу або суду (судді), одержання товарів або грошових сум у випадку їхнього повернення. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених дій мають бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності.

 Не можуть бути  представниками осіб, які притягаються  до відповідальності, особи, які не досягли повноліття; особи, над якими встановлено опіку, піклування; адвокати, які прийняли доручення про надання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру, а також особи, виключені з колегії адвокатів. Посадові особи митної служби України, а також судді, слідчі й прокурори не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності, крім випадків, коли вони діють як батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники цих осіб.

 У розгляді справи  про порушення митних правил може брати участь захисник, якого самостійно визначає особа, що притягується до відповідальності, з числа осіб, які є фахівцями в галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

  Захисник має право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; подавати скарги; здійснювати інші права, передбачені законом.

 Новий Митний кодекс  України з урахуванням вимог  Конституції України щодо застосування  конфіскації чітко визначив органи, які мають право розглядати певні категорії справ.

 Справи про порушення  митних правил, передбачені статтями 329-335, 337, 338, 342-344, 346, 347, 354, 355 нового Митного  кодексу України, розглядають  митні органи.

 Справи про порушення  митних правил, передбачені статтями 336, 339-341, 345, 348-353 нового Митного кодексу України, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядають місцеві суди (судді) за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження в цих справах.

 

 

13. Порядок розгляду справ.

 

Процедура розгляду справ  у митниці та в суді не змінилася.

 Перелік рішень, що  можуть бути винесені по справі (про накладення адміністративного  стягнення, про закриття провадження в справі, про порушення кримінальної справи про контрабанду), доповнений рішенням про проведення по справі додаткової перевірки. В постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб’єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не мають порушувати права особи, завдавати шкоди господарській діяльності юридичної особи.

Новацією кодексу є  запровадження норм про витрати  під час провадження в справі та порядку їхнього відшкодування.

 Витрати в справі  про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. До витрат відносяться також інші, понесені митним органом на провадження або розгляд справи, в тому числі кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов’язків і за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, а також компенсації на проїзд до митного органу й назад та наймання приміщення.

За робітниками й  службовцями, яких викликають до митного  органу як свідків, експертів, перекладачів, зберігається середній місячний заробіток  за місцем основної роботи. Особи, які  не є робітниками й службовцями, отримують у зв’язку з таким  викликом грошову компенсацію, яку виплачує митний орган.

 Порядок витрат  і розмір сум, що підлягають  виплаті, встановлює законодавство  України. 

 Витрати в справі  про порушення митних правил  відшкодовуються особою, щодо якої  винесено постанову про накладення  стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.

 Посадова особа  митного органу, в провадженні  якої знаходиться справа про  порушення митних правил, а також  посадова особа, яка здійснює  розгляд цієї справи, зобов’язані зібрати й додати до справи документи про понесені на провадження справи витрати.

 Суми витрат, що  підлягають відшкодуванню, зазначаються  в постанові митного органу  або суду по справі про порушення  митних правил.

 Дещо складнішою  стала процедура оскарження постанов у справах про порушення митних правил. Якщо до набрання чинності новим Митним кодексом України такі скарги розглядає в митній системі лише центральний апарат ДМСУ, то з моменту набрання ним чинності до цієї роботи залучатимуться регіональні митниці. В цілому система оскарження виглядатиме так.

  Постанова в справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, або представником такої особи.

  Скарга на постанову митниці регіонального підпорядкування може бути подана до відповідної регіональної митниці або до місцевого суду за місцезнаходженням митниці, яка винесла постанову.

 Постанова регіональної  митниці по скарзі на постанову  підпорядкованої їй митниці може  бути оскаржена до спеціально  уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або до місцевого суду за місцезнаходженням цієї регіональної митниці.

 Постанова регіональної  митниці, митниці центрального  підпорядкування може бути оскаржена  до спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або до місцевого суду за місцезнаходженням відповідної регіональної митниці.

Якщо постанова митного  органу одночасно оскаржується до митного  органу вищого рівня та до суду й  суд приймає скаргу до розгляду, то розгляд аналогічної скарги митним органом вищого рівня припиняється.

 Постанова спеціально  вповноваженого центрального органу  виконавчої влади в галузі  митної справи у справі про  порушення митних правил, а також  його постанова по скарзі на  постанову іншого митного органу у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого суду за місцезнаходженням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

  Скарга на постанову митного органу подається протягом десяти днів з дати вручення зацікавленій особі копії постанови в справі або повідомлення про прийняте рішення. У випадку пропуску цього строку з поважних причин він, за заявою зацікавленої особи, може бути поновлений відповідно регіональною митницею, спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи або судом.

 Порядок оскарження  постанови суду (судді) в справі  про порушення митних правил  та внесення подання прокурором  на постанову визначають Кодек  України про адміністративні правопорушення та інші закони.

 За загальним правилом  скарга й подання прокурора  в справі про порушення митних  правил розглядають уповноважені  посадові особи в десятиденний  строк з дня їхнього надходження,  якщо інше не встановлено законом. 

 Подання скарги або внесення подання прокурором зупиняє виконання постанови митного органу по справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (подання).

 Під час розгляду  скарги або подання прокурора  суд або митний орган вищого  рівня перевіряє законність та обґрунтованість постанови митного органу в справі про порушення митних правил.

 За результатами  перевірки суд або митний орган  приймає одне з таких рішень:

- про залишення постанови без змін, а скарги або подання без задоволення;

- про скасування постанови й надіслання справи на новий розгляд;

- про скасування постанови та закриття справи;

- про зміну заходу стягнення в межах передбаченої відповідальності за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

  Підставами для скасування постанови про накладення стягнення або про припинення провадження в справі про порушення митних правил може бути:

- відсутність в діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

- необ’єктивність або неповнота провадження в справі або необ’єктивність її розгляду;

- невідповідність викладених в постанові висновків фактичним обставинам справи;

- винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження в справі про порушення митних правил та її розгляду, якщо таке обмеження зашкодило всебічному розгляду справи та вплинуло або могло вплинути на винесення обґрунтованої постанови за результатами її розгляду;

- неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

- накладення стягнення, не передбаченого Митним кодексом України.

  Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення стягнення або про припинення провадження в справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

 Відповідно до ч. 4 ст. 394 нового Митного кодексу  „копія рішення по скарзі або  поданню прокурора на постанову  в справі про порушення митних правил протягом трьох днів надсилається особі, стосовно якої її винесено”. Про результати розгляду подання повідомляється прокуророві.

 У випадку скасування  постанови митного органу по  справі про порушення митних  правил суми штрафів повертаються особам, які притягалися до відповідальності, або вповноваженим ними особам з Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням митних органів.

 Хотілося б зазначити,  що новий Митний кодекс України  може бути реалізований лише за наявності належної підзаконної бази, яка визначатиме механізм реалізації його норм.