Шпаргалка по "Таможенной системе"

 Якщо в діях правопорушника  є склади декількох митних  правопорушень, за одне з яких передбачено конфіскацію його предметів, суд розглядає справу щодо всіх вчинених правопорушень.

 Процедури розгляду  справи в митниці та в суді  достатньо схожі.

 Справа про порушення  митних правил розглядається  в присутності особи, яка притягається  до адміністративної відповідальності.  Трапляються випадки, коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутня. В такому випадку справа може бути розглянута лише за таких умов:

наявність даних про  своєчасне повідомлення особи-порушника про місце й час розгляду справи, та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи;

наявність даних про  те, що на час розгляду справи особа  знаходиться поза межами України;

особу, яка вчинила  порушення митних правил, не встановлено;

порушення митних правил вчинено під час пересилання предметів у міжнародних поштових відправленнях.

 Розгляд справи  починається з представлення  службової особи, яка розглядає  справу. Потім остання оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягується до відповідальності. Особам, які беруть участь у розгляді справи, роз’яснюються їхні права та обов’язки. Після цього оголошується протокол про порушення митних правил. Під час розгляду справи заслуховуються особи, досліджуються докази й розглядаються клопотання.

 Особа, що розглядає справу, має з’ясувати: чи було вчинене порушення митних правил; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно матеріальні збитки; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 За результатами  розгляду справи про порушення  митних правил службова особа  митного органу України чи  суддя приймає одне з таких  рішень:

- про накладення адміністративного стягнення;

- про припинення провадження в справі;

- про порушення кримінальної справи й початок дізнання в справі про контрабанду.

 Особа, щодо якої  винесено постанову митного органу  України про накладення адміністративного  стягнення, може оскаржити її  протягом десяти днів з дня винесення постанови.

 На постанову митниці  України про накладення адміністративного  стягнення скаргу може бути  подано до ДМС України або  до місцевого суду за місцем  знаходженням митниці, що винесла  постанову. Протягом десяти днів  з дня прийняття ДМС України рішення скаргу на це рішення може бути подано до місцевого суду за місцезнаходженням ДМС України. Рішення суду є остаточним.

 На постанову ДМС  України про накладення адміністративного  стягнення до місцевого суду  за місцезнаходженням ДМС України може бути подано скаргу. Рішення суду при цьому є остаточним.

 Якщо зазначені  в даній статті строки з  поважних причин були пропущені,  вони можуть бути поновлені  відповідно ДМС України або  судом за заявою особи, щодо  якої винесено постанову.

 Скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення розглядається протягом місяця з дня її надходження до ДМС України, а така, що не потребує додаткового вивчення й перевірки, – негайно, але не пізніше п’ятнадцяти днів з дня її надходження. Строки розгляду скарги можуть бути, як виняток, продовжені Головою ДМС України або особою, яка його заміщує, але не більш як на один місяць з повідомленням про це особи, яка подала скаргу.

 Протест прокурора  підлягає розгляду протягом десяти  днів з дня його надходження до ДМС України. Про наслідки розгляду протесту повідомляється прокурору.

 ДМС України при  розгляді постанови про накладення  адміністративного стягнення (що  винесена митницею), в зв’язку  зі скаргою або протестом прокурора,  а також у порядку контролю за додержанням службовими особами митних органів України законності при провадженні в справах про порушення митних правил приймає одне з таких рішень: залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову й надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову й припиняє справу; змінює міру стягнення в межах, передбачених Митним кодексом України, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

 Порядок перегляду  рішень суддів з адміністративних  справ про порушення митних  правил передбачено цивільно-процесуальним законодавством.

 Якщо вчинене порушення  митних правил є незначним,  службова особа митного органу  України, яка розглядає справу, може звільнити порушника від  адміністративної відповідальності  й обмежитись усним зауваженням.

 У деяких випадках  провадження в справі про порушення  митних правил не може бути  порушене, а заведена справа підлягає  закриттю. Це має місце у випадку: 

- відсутності події та складу порушення митних правил;

- недосягненні особою на момент вчинення порушення шістнадцятирічного віку;

- неосудності особи, яка вчинила порушення;

- вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

- видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

- скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність;

- спливу на момент розгляду справи строків накладення адміністративних стягнень у вигляді попередження чи штрафу;

- наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення адміністративного стягнення або не скасованої постанови про закриття адміністративної справи, а також порушення по даному факту кримінальної справи;

- смерть особи, щодо якої було розпочате провадження в справі.

 Такою є процедура провадження й розгляду справ про порушення митних правил за Митним кодексом України 1991 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 9. Специфіка провадження за новим Митним Кодексом України.

 

 Які ж зміни відбулися  в нормах, що регламентують порядок  провадження в справах про порушення митних правил та притягнення винних до адміністративної відповідальності за Митним кодексом України 2002 р.?

 Зокрема, новий  кодекс не передбачає відповідальність  юридичних осіб. Суб’єктами відповідальності  за порушення митних правил  можуть бути лише громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств.

 Більш чітко окреслено  коло осіб, уповноважених складати  протоколи про порушення митних  правил. Ними можуть бути:

- посадові особи, які згідно із штатним розписом митного органу вповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення й пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

- посадові особи підрозділу з організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, підрозділів з боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил регіональних митниць і митниць, які згідно з посадовими обов’язками мають таке право;

- інші посадові особи, вповноважені керівником спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або керівником регіональної митниці.

 Слід звернути увагу  на новий термін – “спеціально вповноважений центральний орган виконавчої влади”. На даний час ним є центральний апарат Державної митної служби України, але законодавець заклав до тексту саме таку конструкцію для того, щоб не довелося змінювати закон в разі можливої реформи органів виконавчої влади.

 Практично не змінилися  приводи для порушення адміністративних  справ, вимоги до складання  протоколу про порушення митних  правил. Зазнають косметичних змін  форми протоколів (нові номери  статей кодексу, на які робитиметься посилання тощо).

Права осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності, не змінилися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 10. Застосування спеціальних засобів.

 

 Однак новий закон  розширив повноваження працівників  митних органів щодо примусових  дій по відношенню до осіб, які перешкоджають митникам виконувати їхні обов’язки. Зокрема введено спеціальні норми, що регламентують застосування посадовими особами митної служби фізичної сили, спеціальних засобів та зброї.

 Застосовувати фізичну  силу під час виконання службових обов’язків вони мають право для:

- припинення порушень митних правил, затримання осіб, які їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осіб митної служби України;

- забезпечення доступу до приміщень або на територію, де знаходяться товари й транспортні засоби, що перебувають під митним контролем;

- припинення інших дій, що перешкоджають виконанню обов’язків, покладених законом на посадових осіб митної служби України, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання цих обов’язків.

 До дозволених спеціальних  засобів належать наручники, гумові  кийки, сльозогінні речовини, обладнання  для відмикання приміщень, засоби  для примусової зупинки транспортних  засобів та інші спеціальні  засоби, що можуть бути використані для:

відбиття нападу на посадових  осіб митної служби України або на інших осіб;

відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди й транспортні  засоби, що належать митним органам, спеціалізованим  митним установам й організаціям або використовуються ними, на товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об’єктів у випадку їхнього захоплення;

затримання правопорушників, їхнє доставлення до службового приміщення митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації, якщо ці особи чинять опір та іншу протидію або можуть завдати шкоди оточуючим чи собі;

припинення фізичного  опору, що чиниться посадовій особі  митної служби України;

проникнення до приміщення, де можуть знаходитися предмети контрабанди та безпосередні об’єкти порушення митних правил;

зупинення транспортного  засобу, водій якого не виконав  вимогу посадової особи митної служби України про зупинення.

 Забороняється застосовувати  спеціальні засоби до жінок  з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, скоєння групового нападу, який загрожує життю й здоров’ю людей, збереженню товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем.

 Повний перелік  спеціальних засобів, що використовуються  посадовими особами митної служби  України, та порядок їхнього  застосування визначає Кабінет  Міністрів України. 

 Правопорушникам слід  також пам’ятати, що окремим  категоріям посадових осіб митної  служби України, перелік яких встановлює Кабінет Міністрів України, під час виконання службових обов’язків, надається право зберігати, носити вогнепальну зброю. Це, в першу чергу, співробітники підрозділів з боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. Порядок застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України регулює положення, яке затверджує Кабінет Міністрів України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Нове впровадження окремих дій.

 

  Кодекс розширив також коло осіб, які мають право приймати рішення про адміністративне затримання особи, що вчинила порушення митних правил. Якщо зараз це може бути зроблено за рішенням начальника митного органу чи особи, яка його заміщує, то за новим законом таке право надається також заступнику керівника митного органу, керівнику підрозділу з боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, керівнику митного поста або його заступнику, а за їхньої відсутності (в нічний час, у вихідні та святкові дні тощо) – начальнику чергового відділу або старшому чергової зміни. У випадку вчинення опору або спроби втечі з місця події військовослужбовці та працівники органів внутрішніх справ мають надавати допомогу посадовим особам митного органу, які здійснюють адміністративне затримання.

 Не зазнали змін  норми, що регулюють порядок вилучення товарів і транспортних засобів, проведення митних обстежень, впізнання, відібрання пояснення, надання доручення на проведення окремих процесуальних дій, витребування документів, необхідних для провадження в справі про порушення митних правил.

 Дещо деталізований порядок призначення експертизи й одержання необхідних для неї проб та зразків. Зокрема, посадова особа митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, має право брати в осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, зразки підпису, почерку, а також брати проби та зразки товарів, необхідні для проведення експертизи. При необхідності пробу й зразки можна взяти також і в інших осіб, свідчення й участь яких у вивченні та оцінці обставин порушення митних правил можуть мати істотне значення для провадження й розгляду справи.