Правові норми

Головний комітет не пізніш як у  тридцятиденний строк попередньо розглядає законопроект і ухвалює висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної ради. до висновку головного комітету додається висновок бюджетного комітету, який має бути поданий до головного комітету не пізніш як у чотирнадцятиденний строк з дня отримання законопроекту для надання висновку.

До попереднього розгляду законопроекту  головний комітет на своєму засіданні  може запропонувати Кабінету Міністрів  України, міністерствам, іншим державним  органам, об’єднанням громадян висловити  свою думку щодо доцільності його прийняття. для попереднього розгляду законопроекту на засідання головного комітету запрошується ініціатор внесення законопроекту чи представник суб’єкта права законодавчої ініціативи, а в разі необхідності — представники Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів, об’єднань громадян, а також експерти, фахівці та інші особи. Інші комітети за зверненням головного комітету або з власної ініціативи розглядають законопроект і направляють свої висновки до головного комітету.

За результатами позитивного  розгляду законопроектів у комітетах Верховної ради України, якщо законодавча ініціатива не відкликається авторами і не відхиляється парламентом під час її опрацювання в комітетах, вона включається до порядку денного сесії Верховної Ради Укораїни.

Голова Верховної Ради або, відповідно до розподілу обов’язків, Перший заступник, заступник Голови Верховної Ради за наявності підстав за пропозицією головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії або Погоджувальної ради депутатських фракцій може повернути внесений законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи без його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради. Повернені законопроекти можуть бути повторно внесені на розгляд Верховної Ради за умови усунення недоліків, що стали підставою для їх повернення.

Усі внесені до Верховної Ради законопроекти після їх реєстрації не пізніш як у 5-денний строк надаються народним депутатам України.

Після попереднього розгляду законопроекту  у головному комітеті народним депутатам  надаються висновки головного комітету, висновки інших комітетів та інші документи, зазначені у Регламенті.

Щодо кожного законопроекту, включеного до порядку денного сесії Верховної ради, апарат Верховної ради та головний комітет ведуть справу законопроекту. Вона містить документи, внесені в порядку законодавчої ініціативи, документи, підготовлені в процесі розробки, розгляду, доопрацювання, прийняття відповідного законопроекту, а також документи, які підготовлені органами Верховної ради, державними органами, установами і організаціями за зверненням парламенту.

Таким чином у стадії попереднього розляду законопроекту також  можна виділити під стадії:

- формування справи законопроекту;

- надання законопроектів  народним депутатам;

- експреиза законопроектів;

- повернення законопроекту  суб’єкту права законодавчої ініціативи;

- відкликання законопроектв  - порушення питання про відкликання законопроекту здійснюється шляхом подання письмової заяви ініціатором внесення – суб’єктом права законодавчої ініціативи на ім’я Голови Верховної Ради України 

- відхилення законопроектів - законопроект вважається відхиленим, якщо запропоновані рішення на його підтримку не отримали необхідної кількості голосів народних депутатів. Таке відхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради.

- включення законопроектів  до порядку денного сесії.

Окреме місце у законодавчому  процесі можливо віддати експертизам  законопроекту. Мета правової експертизи зводиться до експертної оцінки юридичної  форми законопроекту щодо вимог  законодавчої техніки. У дійсності правові експертизи законопроектів, що проводяться відділом правових експертиз Правового управління апарату Державної Думи, здійснюють, що називається, юридичну «доведення» законопроекту, удосконалюючи, таким чином, і забезпечуючи тим самим належне юридичне якість проектних норм.

Обов'язкова експертиза проекту закону складається з:

1 правової експертизи;

2  фінансово-економічної  експертизи;

3. наукової експертизи;

4. експертизи гендерної  рівності;

5. корупційної експертизи;

6. кримінологічної експертизи;

7. громадської експертизи.

За дорученням Голови Верховної Ради або, відповідно до розподілу  обов’язків, – Першого заступника, заступника Голови Верховної Ради, або за рішенням головного комітету законопроект направляється на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного чи наукового дослідження. При цьому предмет і мета експертизи, пошуку, дослідження повинні бути чітко визначені.

Зареєстрований та включений  до порядку денного сесії законопроект при підготовці до першого читання  в обов’язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи до Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, а при підготовці до всіх наступних читань – для проведення юридичної експертизи до Головного юридичного управління апарату Верховної Ради та до редакційного відділу Головного управління документального забезпечення апарату Верховної Ради для редакційного опрацювання. Остаточна юридична експертиза і редакційне опрацювання здійснюються після прийняття акта Верховної Ради в цілому.

Окремі законопроекти можуть направлятися для одержання експертних висновків до Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств, інших державних органів, установ і організацій.

1.3. Обговорення,  прийняття рішень щодо законопроекту  на пленарних засіданнях Верховної  Ради України, тобто прийняття  закону або відхилення законопроекту.

Законопроекти розглядаються Верховною  Радою, як правило, за процедурою трьох читань.

Розгляд і прийняття  законопроекту за процедурою трьох  читань включає:

1. перше читання – обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;

2. друге читання – постатейне обговорення і прийняття законопроекту у другому читанні;

3. третє читання – прийняття законопроекту, який потребує доопрацювання та узгодження, в цілому.

Рішення про проведення повторних перших, других читань законопроектів Верховна Рада може приймати не більше двох разів. Якщо проект кодексів і законопроектів, містять меньш ніж 100 статей, пунктів, за рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту відразу після першого чи другого читання у випадках:

− якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання;

− якщо не надійшло зауважень  щодо його змісту від народних депутатів, інших суб’єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів апарату Верховної Ради.

Перше читання. Процедура розгляду законопроекту в першому читанні прописана у главі 19 регламенту Верховкої ради України та в основному складається з порядку підготовки і розгляду законопроекту, яка здійснюється головним комітетом. За наслідками підготовки законопроекту до розгляду в першому читанні головний комітет ухвалює висновок, щодо своїх пропозицій стосовно законопроекту. Відповідність законопроекту відповідним експертизам, аналіз висновків інших комітетів, особливо стосовно бюджетних питань, у разі, якщо законопроект потребує фінансово-економічного обґрунтування.

Розгляд законопроекту в першому  читанні, як правило, проводиться за процедурою повного обговорення  законопроектів, яка включає доповідь суб’єкта права законодавчої ініціативи, щодо внесення пропозиції законопроекта, співдоповідь визначеного головним комітетом чи тимчасовою спеціальною комісією співдоповідача, виступи народних депутатів та інш.

При розгляді законопроекту в першому  читанні Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про обговорення  проекту за скороченою процедурою.

За наслідками розгляду законопроекту  в першому читанні Верховна Рада шляхом голосування може прийняти наступні рішення:

 1. прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комітету підготувати його до другого читання;

 2. відхилення законопроекту

3. повернення законопроекту суб’єкту  права законодавчої ініціативи  на доопрацювання;

4. опублікування законопроекту  у визначеному Верховною Радою  друкованому засобі масової інформації  для всенародного обговорення.

Одне з зазначених рішень повинно прийматися на голосуванні  не менше ніж 226–ти голосами депутатів. У випадку не підтримання жодного з варіантів рішень більшістю голосів депутатів законопроект також вважається відхиленим.

Після прийняття законопроекту за основу Верховна Рада може прийняти рішення про прийняття законопроекту в цілому.

Друге читання. Процедура розгляду законопроекту в першому читанні прописана у главі 20 регламенту Верховкої ради України. Пропозиції та поправки для підготовки законопроекту до другого читання вносяться в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту в першому читанні за основу.

Законопроект, підготовлений до другого читання, подається у вигляді порівняльної таблиці, яка має містити:

1. текст законопроекту,  прийнятого за основу;

2. усі внесені та  не відкликані пропозиції (можливо,  із стислим обґрунтуванням), поправки, що мають суцільну нумерацію і розміщуються нарівні з відповідними статтями законопроекту, із зазначенням ініціаторів їх внесення – суб’єктів права законодавчої ініціативи;

3. висновок головного  комітету щодо внесених пропозицій, поправок;

4. остаточну редакцію  статей законопроекту, що пропонується головним комітетом для прийняття у другому читанні.

Якщо головний комітет  не прийняв рішення щодо тієї чи іншої пропозиції чи поправки до законопроекту, то остаточна редакція тексту законопроекту в цій частині залишається комітетом в редакції першого читання.

Під час розгляду законопроекту  в другому читанні Верховна Рада проводить його постатейне обговорення  та голосування. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування окремі частини, пункти, підпункти, речення або статті.

За наполяганням ініціатора внесення – суб’єкта права законодавчої ініціативи може бути проведено обговорення відхилених головним комітетом пропозицій, поправок, що стосуються цих статей. Відповідно проводиться голосування з кожної пропозиції, поправки, відхиленої головним комітетом, якщо на цьому наполягає ініціатор внесення.

За результатами розгляду законопроекту в другому читанні  Верховна Рада приймає одне з наступних рішень:

1. прийняття законопроекту  в другому читанні та доручення  головному комітету підготувати його до третього читання;

2. прийняття законопроекту  в другому читанні та в цілому, якщо запропонований головним  комітетом текст законопроекту  прийнято без внесення змін  до нього, якщо до нього немає  зауважень.

3. прийняття законопроекту в другому читанні за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей та направлення їх головному комітету на доопрацювання (у цьому випадку призначається повторне друге чинання);

4. повернення законопроекту  головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

Законопроект вважається відхиленим, якщо жодне із рішень не буде прийнято більшістю голосів народних депутатів

Трете читання. Порядок підготовки і розгляду законопроекту у третьому читанні Верховною Радою регулюється глава 21 Регламентом Верховної ради.  До законопроекту, який готується до третього читання, поправки вносяться у 5-денний строк після дня попереднього читання.

До третього читання законопроекту, який готується головним комітетом, вносяться лише поправки щодо внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту, а також поправки, внесені з метою узгодження між собою структурних частин прийнятого у другому читанні законопроекту без зміни його змісту. Будь-які інші поправки відхиляються головним комітетом без розгляду їх по суті.

У третьому читанні законопроект розгляаєься  також у порівняльній таблиці, яка  подається  головним комітетом і має містити:

1. текст законопроекту,  прийнятого за основу;

2. усі внесені та не відкликані пропозиції, поправки, що мають суцільну нумерацію і розміщуються нарівні з відповідними статтями законопроекту, із зазначенням ініціаторів їх внесення – суб’єктів права законодавчої ініціативи;

3. висновок головного  комітету щодо внесених пропозицій, поправок;

4. остаточну редакцію  статей законопроекту, що пропонується  головним комітетом для прийняття у третьому читанні.

У третьому читанні розглядаються  і приймаються рішення щодо поправок (внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей в тексті законопроекту), поданих після прийняття законопроекту в другому читанні. Розгляд законопроекту у третьому читанні включає голосування щодо статей законопроекту, текст яких зазнав змін після їх прийняття у другому читанні, а також голосування за законопроект в цілому.