Організація продажу продовольчих товарів та шляхи його удосконалення

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет 

Вінницький торговельно-економічний  інститут

Кафедра товарознавства та маркетингу

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з дисципліни «Організація та технологія торгівлі»

на тему: Організація продажу продовольчих товарів та шляхи його удосконалення

 

 

 

Студента ІІІ курсу, групи МР-32

денної форми навчання

факультету товарознавства

маркетингу та туризму

Фурик Віталій Ярославович 

 

 

Науковий керівник:

ст. викладач Ратова З.Т.

 

 

Вінниця 2009

 

 
Зміст

 

Вступ	4
1. Стан та перспективи  розвитку ринку продовольчих  товарів в Україні	6
2. Коротка організаційно-економічна  характеристика СТ «Золоте Руно»	11
3. Формування асортименту  продовольчих товарів	15
4. Вибір та аналіз  постачальників продовольчих товарів	21
5. Порядок укладення  договорів постачання на контроль  за їх виконання	29
Висновки  і пропозиції	36
Список  використаних джерел	39
Додатки	41

 

Вступ

 

З погляду вітчизняних науковців, пріоритетним та перспективним напрямком на сучасному етапі розвитку економіки України є насичення внутрішнього споживчого ринку конкурентоспроможними продовольчими товарами вітчизняного виробництва і поступове витіснення імпортних товарів не завжди гарної якості. Роздрібна торгівля - одна з найважливіших сфер забезпечення населення. При її посредстве здійснюється ринкова угода товарної пропозиції і купівельного попиту. Будучи джерелом надходження грошових коштів, торгівля тим самим формує основи фінансової стабільності держави.

За період ринкових перетворень вона зазнала корінні зміни. У роздрібній торгівлі, як ні в одній іншій галузі господарської системи, сформувалося багате конкурентне середовище. Підприємницька і інвестиційна активність в цій сфері найвища.

Сучасний ринок товарів  відрізняється щодо високою насиченістю, товарного дефіциту фактично немає. Бюрократична система розподілу товарів повністю замінена відносинами вільної купівлі-продажу. Динамізм об'ємів і структури реалізації товарів і послуг поступово набуває все більш стійкого характеру.

На підприємствах роздрібної торгівлі завершується процес кругообігу засобів, вкладених у виробничі  предмети споживання, відбувається перетворення товарної форми вартості на грошову  і створюється економічна основа для відновлення виробництва товарів. Тут відбуваються постійні кількісні і якісні зміни, викликані застосуванням передової технології, вдосконаленням техніки і устаткування, методів управління, що забезпечують підвищення ефективності роботи торгових підприємств і підвищення культури торгівлі.

Поняття асортимент товару включає сукупність їх видів, різновидів і сортів, що об'єднаних або поєднуються  за певною ознакою.

Товарний асортимент є номенклатурою товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговій мережі. Формування асортименту - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів відповідно до попиту населення з метою його повного задоволення.

У сучасних умовах конкуренції  ринок визначає необхідний йому асортимент, тому завданням підприємства є задовольнити попит краще і ефективніше, ніж конкуренти. При неоптимальній структурі асортименту відбувається зниження як потенційного, так і реального рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних споживчих і товарних ринках і, як наслідок цього, спостерігається зниження економічної стійкості підприємства. Тому формування оптимального асортименту, сприяючого оптимізації прибутку, збереженню бажаного прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, прагнучих бути конкурентноздатними.

Об’єктом дослідження  в курсовій роботі є СТ «Золоте Руно».

Мета курсової роботи полягає у комплексному вивченні організації продажу продовольчих товарів.

Мета курсової роботи потребує вирішення наступних задач:

• дати характеристику розвитку ринку продовольчих товарів в Україні;
• проаналізувати етапи формування асортименту продовольчих товарів;
• дати оцінку основних постачальників продовольчих товарів;
• розглянути порядок укладання договорів на поставку товарів.

 

 

 

1. Стан та перспективи  розвитку ринку продовольчих товарів в Україні

 

 

Дослідження проблем формування і розвитку ринку продовольчих споживчих ресурсів вимагають визначення концептуальних основ та особливостей його функціонування на сучасному етапі.

Сучасний ринок –  багатопланове явище зі складною структурою, яка має встановлену внутрішню структуру, а також ієрархію окремих елементів [5, с.14]. Тому в основу його має бути покладений системний підхід.

Місце ринку продовольчих ресурсів у структурі товарного ринку представлено на рис.1.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Структура товарного ринку та визначення місця ринку продовольчих споживчих ресурсів

 

Ринки диференціюються  насамперед за ознакою споживчого призначення [7, с.191]. За цією ознакою виділяють наступні типи ринків: ринок товарів виробничого призначення, ринок товарів споживчого призначення (об’єднує субринки продовольчих і непродовольчих товарів) та ринок послуг.

Ринок продовольчих споживчих  ресурсів покликаний задовольнити потреби  населення у високоцінних продуктах харчування, напоях та сировинних ресурсах для деяких галузей господарства. Його функціонування повинне сприяти надходженню у державний бюджет податків у національній та іноземній валюті [8, с.116].

Насичення внутрішнього ринку необхідними продовольчими товарами можливе шляхом розвитку власного виробництва та шляхом завезення цих товарів із-за кордону. Україна має значний потенціал продовольчого виробництва, що вимагає освоєння. У той же час слід використовувати можливості міжнародного розподілу праці, тобто імпорт та експорт продовольчих товарів.

Втім, на нашу думку, основним напрямком формування ринку продовольчих споживчих товарів має стати ефективний розвиток власного виробництва.

Рівень споживання продовольчих продуктів є одним з основних показників економічного і соціального розвитку країни. Вищій рівень споживання продовольства свідчить про більш повне задоволення первинних потреб населення.

В залежності від виду продовольчих споживчих ресурсів вони можуть бути об’єктом купівлі-продажу на регіональних, загальнодержавних та міжнародних ринках, що обумовлюється можливостями транспортування, термінами і умовами зберігання, а головне, попитом на конкретний вид продукції [8, с.116].

Ринок продуктів є  неоднорідним, його кон’юнктура значно відрізняється за окремими населеними пунктами, районами та областями [6]. Споживання (попит) продовольчих ресурсів визначається щільністю населення, рівнем грошових доходів на душу населення та цінами продуктів.

Головним резервом насичення  внутрішнього ринку продуктами та розширення їх експорту є покращення використання наявних сільськогосподарських ресурсів та біокліматичного потенціалу України за рахунок впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій, поглиблення спеціалізації виробництва, удосконалення розміщення культур, покращення природно-сортового складу насаджень, породного складу тварин, розширення переробки та зберігання продукції в місцях її виробництва, а також структурної перебудови виробництва та ресурсоекономний, особливо енергоекономний тип відтворення [9, с.162]. Ми вважаємо, що у перспективі слід надавати перевагу тим технологіям, які забезпечують енерго- та ресурсозбереження, скорочують втрати продукції та витрати живої праці, запобігають забрудненню оточуючого середовища, підвищують родючість ґрунтів та дозволяють відновлювати природні ресурси.

Виходячи з наведеної схеми, завдання дослідження особливостей ринку продовольчих споживчих ресурсів вимагає розгляду особливостей трьох основних складових ланок більшості продовольчих ланцюгів:

1. Використання та  видобуток природних ресурсів. Важливим  у використанні природних ресурсів є їх роль початкової або проміжної ланки у довгому ланцюгу, який пов’язує природу і продукцію, що поступила до споживача. Для останнього все одно скільки використовується природних ресурсів, головне – обсяги і якість продукції, що надійшла до нього.

2. Сільськогосподарське  виробництво. Перед аграрним сектором  сьогодні гостро постає завдання  прискорення розвитку, збільшення  темпів росту сільськогосподарського  виробництва з метою покращення продовольчого постачання. Мова йде не лише і не стільки про кількість, скільки про якість та цінову доступність продовольства.

3. Харчова промисловість.  Харчова промисловість України  є пріоритетною галуззю економіки  і покликана забезпечити потреби  населення у продовольстві за  науково обґрунтованими нормами [10, с.107]. Ефективність діяльності підприємств харчової промисловості насамперед визначається станом її сировинної бази, тобто розвитком сільського господарства та станом використання природних ресурсів.

За даними моніторингу  цін, що проводиться органами державного контролю за цінами, 10 грудня 2009 року порівняно з 30 листопада ц.р. цінова ситуація на споживчому ринку характеризувалася наступним [18].

Середні рівні цін  в цілому по Україні підвищилися на:

• хліб житньо-пшеничний - 0,3 відсотка;
• хліб з борошна вищого сорту - 0,2 відсотка;
• борошно вищого сорту - 0,3 відсотка;
• крупу гречану - 0,2 відсотка;
• не змінилися на:
• хліб з борошна І сорту; 
• вермішель;
• крупу манну;
• рис.

Структура споживання продовольчих товарів представлена в додатках А,Б,В. На тваринницьку продукцію та продукти її переробки середні рівні цін в цілому по Україні зросли на:

• ковбаси варені І сорту - 0,1 відсотка;
• молоко - 2,6 відсотка;
• сметану - 1,8 відсотка;
• масло вершкове - 2,4 відсотка;
• яловичину - 0,2 відсотка;
• сало - 0,1 відсотка;
• яйця (курячі) - 2,2 відсотка; 

Знизилися на:

• свинину - 0,1 відсотка;
• птицю (кури) - 0,6 відсотка.

На цукор впродовж першої декади грудня 2009 року середній рівень цін в цілому по Україні підвищився на 2,8 відсотка.

На олію соняшникову протягом досліджуваного періоду середній рівень цін в цілому по Україні підвищився на 0,1 відсотка.

На овочеву продукцію спостерігалося зростання середніх рівнів роздрібних цін на: картоплю - 2,3 відсотка та капусту - 1,8 відсотка; знизилися на: моркву - 0,9 відсотка.

За даними моніторингу цін на споживчому ринку продуктів харчування в аналогічному періоді 2008 року спостерігалося підвищення роздрібних цін на: хліб з борошна першого сорту, крупу манну, ковбаси варені І сорту, молоко, сметану, масло вершкове, яловичину, яйця (курячі), картоплю та капусту; зниження їх рівня на: крупу гречану, рис, цукор, олію соняшникову, свинину, сало, птицю (кури) та моркву.

 

 

 

 

2. Коротка організаційно-економічна  характеристика СТ «Золоте руно»

 

 

Будь-яке підприємство (в тому числі і магазин) в процесі свої діяльності прагне в першу чергу отримати прибуток, використовуючи для цього всі свої наявні сировинні та трудові ресурси. Від того на скільки ефективно на підприємстві  використовують ці ресурси і залежить величина цього прибутку. Хоча необхідно відмітити, що в великій мірі діяльність підприємства, залежить від зовнішніх чинників таких як законодавча база та конкуренція.

Об’єктом дослідження  в курсовій роботі виступає споживче товариство «Золоте Руно». Дане товариство є добровільним об'єднання приватних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. СТ «Золоте Руно» було створено в 1996 році. Фактична адреса: Вінницька обл. Бернадський р-н, с. Баланівка. СТ «Золоте Руно» займається роздрібною торгівлею продовольчими товарами. В товаристві працює 12 чоловік, організаційна структура магазина має лінійний характер.