Фактори формування споживних властивостей, асортименту та якості крупи гречаної, що реалізується в роздрібній торговельній мережі

Коефіцієнт стійкості – відношення кількості видів, різновидностей і найменувань товарів, які користуються стійким попитом у споживачів (Шс), до загальної кількості видів, різновидностей і найменувань товарів тих же однорідних груп (Шд).

Оцінка структури асортименту проводиться з використанням даних, які характеризують фактичну структуру (в %) і структуру, яка склалась з даних, яким була надана перевага в процесі опитування.

Результат дослідження раціональності асортименту у магазині «Маркет» показали, що в цілому представлений асортимент задовольняє вимогою покупців. Для більшого прибутку можна було б збільшити асортимент підприємства. Широта виступає в якості одного із критеріїв конкурентоспроможності підприємств. На насиченому ринку продавці прагнуть задовольняти різноманітні потреби. Коли попит перевищує пропозицію, потрібні комерційні зусилля по створенню споживчих переваг, що досягається за рахунок збільшення широти асортименту.

Таким чином, магазин «Маркет» не повністю задовольняє потреби споживачів у різноманітності асортименту.

Повнота асортименту служить одним із засобів стимулювання збуту й задоволення різноманітних потреб, обумовлених різними смаками, звичками. Чим більше повнота асортименту, тем вище ймовірність того, що споживчий попит на товари певної групи буде задовільнений.

Стійкість асортименту – здатність набору товарів задовольняти попит на ті самі товари. Особливістю таких товарів є наявність стійкого попиту на них. Виявлення товарів, що користуються стійким попитом, вимагає маркетингових досліджень методами спостереження й аналізу реалізації товарів. Даний показник свідчить про те, що магазин  «Маркет» задовольняє смакам і потребам своїх покупців не на високому рівні.

Коефіцієнт раціональності - середньозважене значення показника раціональності з урахуванням реальних значень показників широти, повноти, стійкості й новизни, помножені на відповідні коефіцієнти вагомості.

Отже, керівництво магазину «Маркет» повинне поліпшити роботу підприємства, проаналізувати господарські відносини з постачальниками, розширити пошук нових постачальників, вивчити купівельний попит на дану групу продуктів – в нашому випадку на крупу гречану. 

  При дослідженні асортименту гречаної крупи було виявлено, що асортимент не раціональний. Керівництву магазину варто було б розширити асортимент гречаної крупи, що буде можливо за рахунок співробітництва з новими виробниками й постачальниками.

Розглянуті нами зразки гречаної крупи за показниками маркування дають наочне порівняння й формування більш повної оцінки якості продукції, яка поступає до споживача. За органолептичними показниками, а так само за показниках вологості наведені зразки повністю відповідають ГОСТ 5550-74. За показниками кислотності відповідають ГОСТ 26971.

Таким чином можна переконатися, що продукти по якості не поступаються один одному, мають практично однакові показники, що свідчить про правильність технології виробництва, транспортування,  режимів зберігання.

Асортимент в магазині «Маркет» повинен постійно розширювтись й обновлятись, тоді і чисельність покупців зросте. Якщо магазин буде дотримуватися теперішнього курсу, то чисельність покупців буде постійно знижуватись.

 

2.4. Дослідження впливу умов зберігання  на якість крупи гречаної

 

          При  зберіганні крупи немає періоду  поліпшення якості - дозрівання, як  у борошна. Крупа зберігає якийсь час свої вихідні властивості, потім починається поступове їх погіршення. Органолептично це насамперед виражається в зміні аромату й смаку. Властиві гречаній крупі смак і аромат поступово слабшають. У каші починають з'являтися невластиві їй сторонні запахи й відчуватися гіркота або кислота в смаку.

           Зміна  кольору крупи залежить від  складу пігментів, що містяться  в ній. Флавоніди, які офарбовують  насінні оболонки непропареної  ядриці, при окисненні темніють.

Герметизація упаковки сама по собі не може забезпечити збереження  продукції, тому що при зниженні температури волога, що знаходиться разом з повітрям усередині упаковки, може конденсуватися на поверхні виробів.

Прогоркнення крупи починається з появи спочатку легкої гіркоти, що потім поступово посилюється, у звареній каші. При нормальному режимі зберігання прогоркнення крупи відбувається в результаті окиснення ліпідів. При цьому йодні числа, що характеризують ступінь насиченості жиру, при зберіганні крупи суттєво знижуються.

При прокисанні гречаної крупи з'являється кислуватий, потім кислий відтінок смаку у звареній каші. Харчова цінність гречаної крупи при зберіганні знижується. Припустимі строки зберігання крупи (до різкого зниження якості) при температурі близько 20°С и відносної вологості повітря 50-60% складають 9-11 місяців.

У магазинах зберігають порівняно невеликі партії крупи, що забезпечують безперебійне постачання населення протягом 10-45 днів.

В курсовій роботі я зробила дослідження змін, що відбуваються в крупі гречаній в залежності від різних чинників: способів, умов та терміну зберігання, виду пакувальних матеріалів та ін.

 Таким чином, можна зробити висновок, що під час зберігання крупи гречаної в магазині в залежності від часу змінюються і органолептичні і фізико-хімічні показники якості крупи

Відносно зразків гречаної крупи можна сказати, що вони повністю відповідають по показниках маркування, по органолептичним, фізико-хімічним показникам, що свідчить про правильність технології виробництва, транспортування,  режимів зберігання товару в магазині.

Таким чином, в процесі зберігання крупи відбуваються зміни органолептичних показників (слабшання смаку й аромату, зміна кольору); прогоркнення й прокисання крупи, а також зниження харчової цінності, тому при організації її зберігання в магазині повинні бути створені відповідні умови.

 

 

                                    ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Круп’яний ринок являє собою такий тип функціонування зернового господарства, коли ринкові відносини не обмежуються сферою обміну, а включають в себе всі товарно-грошові відносини, які регулюють виробництво, збут і споживання зерна та формують господарські зв’язки між суб’єктами круп’яного ринку.

Відсутність навиків ведення круп’яного господарства в ринкових умовах, низький рівень виробничої і особливо ринкової інфраструктури, специфіка розвитку круп’яного господарства і багато інших факторів впливають на формування і функціонування круп’яного ринку.

За результатами виконаної курсової роботи, проведення дослідження  якості крупи гречаної, яка реалізується в магазині «Маркет» можна зробити такі висновки:

В магазині «Маркет» представлений досить різноманітний асортимент круп різних виробників і постачальників. За результатами аналізу маркування слід зазначити, що зауважень не було. Дослідження круп проводили на відповідність вимогам ГОСТ 5550-74.

Мною була зроблена система оцінки якості органолептичних показників і проведене профілювання показників якості. Розглянуті зразки гречаної крупи по показниках маркування дають  наочне порівняння й формування більш повної оцінки якості продукції, що надходить до споживача. За результатами проведеної органолептичної оцінки встановила рівень якості і зробила висновок, що відмінну якість мають зразки №2 і №3. Найнижчий бал має зразок №1. З метою наочного сприйняття результатів дослідження провела графічне опрацювання – побудувала профілограму.

В курсовій роботі я навела характеристику асортименту крупи гречаної в роздрібній торговельній мережі  на прикладі магазину «Маркет» і визначили відповідність попиту населення.

При дослідженні асортименту гречаної крупи було виявлено, що асортимент не раціональний. Керівництву магазину варто було б розширити асортимент гречаної крупи, що буде можливо за рахунок співробітництва з новими виробниками й постачальниками.

Також нами було проведене дослідження впливу умов зберігання на якість крупи гречаної.

Таким чином, можна зробити висновок, що досліджені ззразки з якості не поступаються один одному, мають практично однакові показники, що свідчить про правильність технології виробництва, транспортування,  режимів зберігання.

Пропозиції

Для формування ринкових відносин потрібен перехід від адміністративних, централізовано встановлених цін на крупу, до гнучкого ринкового механізму ціноутворення, який враховує попит і пропозицію та направлений на підтримку цінової рівноваги між ними. Це передбачає наявність ринкової системи цін, яка здатна ефективно обслуговувати виробництво на попит споживача.

Створення умов для функціонування круп’яного ринку вимагатиме використання комплексу заходів, що регулюють процес переходу на ринкові відносини і одночасно дозволяють формувати та розвивати його із властивими йому елементами: свободою підприємництва, правом виробника розпоряджатися своєю продукцією і доходами, конкуренцією, ліквідацією монополізму, ціноутворенням залежно від попиту і пропозиції тощо.

При прийманні суворо контролювати якість круп, особливу увагу звертати на якість маркування і дотримання всіх вимог щодо встановлених позначень.

Постачати у магазин більше органічної продукції, яка відрізняється екологічністю та відсутністю антибіотичних та гормональних препаратів.

 

 

 

                                           СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бухтарева З.Ф. Товароведение продовольственных товаров. /                    З.Ф. Бухтарева – М.: Экономика, 2001. – 215 с.
2. Лущенков В.Л. Ринок гречки / В. Л. Лущенков, Д. А. Бутков, С. Д. Лехман та ін. – К.: Урожай, 2013. – 145 с.
3. Габризльянц М.А. Товароведение продовольственных товаров. /              М.А. Габризльянц – М.: Экономика, 2006. – 408 с.
4. ГОСТ 5550-74. Крупа гречневая. Технические условия. [Элевтронный ресурс]
5. Задорожний І.М. Товарознавство продовольчих товарів. /                            І.М. Задорожний // Підручник.– Львів: Коопосвіта, 2000. – 317 с.
6. Злотников А.К. Методы повышения урожайности гречихи /                      А.К. Злотников // Земледелие – 2010 № 17. – С. 41-42
7. Чепурной И.П. Идентификация и фальсификация продовольственных товаров [Текст]: учебник / ИП. Чепурной.  – М: Дашков и Ко, 2008. – 460 с.
8. Кадырова Ф.З. Гречиха – ценная крупяная культура / Кадырова Ф.З.// Земледелие – 2009, № 3. – С. 11-12
9. Ковальчук К.Л. Борошняні та зерно-борошняні товари. /                               К.Л. Ковальчук. – К., 2003 – 150 с.
10. Коробкина З.В. Товароведение мучных товаров. / З.В. Коробкина – М.: Экономика, 1986. – 208 с.
11. Жарикова Г.Г. Микробиология продовольственных товаров. Санитария и гигиена [Текст] / Г.Г. Жарикова Г.Г. -  М.: Академия, 2007. – 304с.
12. Сирохман І. Товарознавство борошняних виробів. / І. Сирохман Підручник. – К.: Вища шк., 2003. – 238 с.
13. Сирохман І.В. Товарознавство  продовольчих товарів. / І.В. Сірохман. // Підручник. – К.: Лібра, 2008. – 632 с.
14. Технология муки. Технология крупы [Текст]: учебник /  Егоров А.С. – Изд. 4-е – М: Колосс, 2005. – 296 с.
15. Технология приема, обработки, хранения зерна и продуктов его переработки [Текст]: учебник / Л.А. Трисвятский. – М.: Колос, 2009. – 280 с.
16. Товароведение зерна и продуктов его переработки [Текст]: учебник / Трисвяцкий Л.А., Шатилов И.С. – М.: Колос, 2009. – 279 с.
17. Товароведение зерномучных товаров [Текст]: учеб. пособие для студ. Вузов / Фурс И.Н. - Минск : БГЭУ, 2001. - 342 с.
18. Товароведение и экспертиза зерномучных товаров [Текст]: учебник / А. Ф. Шепелев, И. А. Печенежская. - ИКЦ «МарТ», 2004. – 128 с.
19. Товароведение и экспертиза зерномучных товаров [Текст]: учебник / Лисовская Д.П., Микулович Л.С. – М.: Вышэйшая школа, 2009. – 480 с.
20. Товароведение и экспертиза зерномучных товаров [Текст]: учебник / Т.Н. Иванова. – М.: Академия, 2004. – 288 с.
21. Товароведение и экспертиза зерномучных товаров [Текст]: учебник / Л.П. Нилова. – СПб.: ГИОРД, 2005. – 410 с.
22. Товароведение и экспертиза потребительских товаров [Текст]: Учебник / Шевченко В.В., Ермилова И.А., Вытовтов А.А. - М., 2003. -  328 с.
23. Товароведение пищевых продуктов [Текст]: учебник / Матюхина З.П., Королькова Э.П. - М.: ИРПО, Академия, 2008. - 272 с.
24. Товароведение продовольственных товаров / Боровикова Л.А.,                    Герасимова В.А. и др. – М.: Економика, 2001. – 352 с.
25. Товароведение продовольственных товаров [Текст]: Учеб. - метод. пособие / Микулович А. О., Смольская Т.В. - Мн.: БГЭУ, 2007. - 124 с.
26. Товароведение продовольственных товаров [Текст]: Учебник / Тимофеева В.А. - М.: Колос, 2004. – 308 с.
27. Товароведение продовольственных товаров [Текст]: Учебник / Казанцева Н.С. – М.: Колос, 2008. – 412 с.
28. Товароведение продовольственных товаров. Т1 [Текст]: Учеб.пособие / Григорьева Р.З. - М.: Деловая литература, 2001. – 390 с.
29. Химический состав пищевых продуктов: Справочные таблицы / Скурихина М.Н., Волгарева Т.А. – М.: Агропромиздат, 2009. – Т1. - 315 с.