Планерування транспортного процесу

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

1. ВИБІР ТРАНСПОРТНОГО  ПІДПРИЄМСТВА 4

2. ВИЗНАЧЕННЯ  НАЙКОРОТШИХ ВІДСТАНЕЙ МІЖ ПУНКТАМИ  ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ 9

3. ВИБІР МІСЦЯ  РОЗТАШУВАННЯ АВТОКОЛОНИ 12

4. ВИБІР РУХОМОГО  СКЛАДУ ПО ЕНЕРГОЄМНОСТІ 14

5. РОЗРОБКА  МАРШРУТІВ ДОСТАВКИ РОБІТНИКІВ  НА БУДІВЕЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ 18

6. ОЦІНКА  ЕНЕРГОЄМНОСТІ ТРАНСПОРТНОГО ПРОЦЕСУ 21

ВИСНОВОК 22

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Транспорт є частиною виробничих сил  суспільства й являє собою  самостійну галузь матеріального виробництва. Тому задачі удосконалення транспортного  процесу, оптимізації перевезень потребують вирішення.

Раціональне складання маршрутів  виконується завдяки правильному  розрахунку розподілення пасажиро- та вантажопотоків, узгодженій роботі транспортного підприємства та замовника послуг.

В курсовому проекті вирішуються  задачі:

• вибір  перевізника;
• розрахунок найкоротших відстаней;
• призначення маршрутів руху автомобілів;
• вибір рухомого складу для роботи на маршрутах;
• визначення основних показників роботи автомобілів;
• оцінка транспортного процесу.

Мета курсового проекту –  здобути навики планування транспортного  процесу, засвоїти питання щодо організації  виконання перевезень.

 

 

1. ВИБІР ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Таблиця 1.1 – Показники (критерії) для оцінки перевізника

Критерій	Перевізники		Ранг
	1	2
1 Надійність	1,54	1,42	1
2 Тариф	8,75	11,8	4
3 Загальний час, %	24	7	3
4 Фінансова стабільність	13	16	8
5 Частота сервісу	0,78	0,19	7
6 Збереженість	0,42	0,97	2
7 Кваліфікація персоналу	0,98	0,27	5
8 Готовність до переговорів	0,56	0,91	6

 

Транспортні засоби на кожному з  підприємств мають однакові характеристики. Вибираємо перевізника на основі експертних оцінок за наступними критеріями:

1. Кількісні: надійність (вірогідність доставки «точно в термін»), тариф, загальний час (можливість відхилення від планової тривалості перевезення, %), фінансова стабільність.

2. Якісні: частота сервісу, збереженість, кваліфікація персоналу, готовність до переговорів.

При виборі перевізника, в першу чергу, проводяться розрахунки вагових коефіцієнтів для кількісних і якісних критеріїв за наступною формулою:

 

,     (1.1)

 

де  – ваговий коефіцієнт -го критерію, ;

 – значення рангу  -го критерію, ;

 – загальна кількість критеріїв,  що враховуються при визначенні  інтегральної оцінки, .

 

Розрахунок кількісних оцінок проводиться в такій послідовності. Для кожного кількісного показника визначається, яке екстремальне значення найбільш привабливе при оцінці – необхідно визначити максимальне («max») чи мінімальне значення («min») повинен мати критерій. Наприклад, чим більше значення критерію «надійність», тим більш привабливим є перевізник, а тому для критерію «надійність» при виборі перевізника екстремальним є значення «max». Далі серед всіх перевізників обирається найкращий за визначеним екстремумом значенням.

Розрахунок значення оцінки кількісного критерію проводиться за наступними формулами:

- при екстремумі «max»:

 

,  (1.2)

 

- при екстремумі «min»:

 

, (1.3)

 

де  – екстремальне значення для даного критерію;

 – фактичне значення для -го перевізника.

 

Розрахунок значення оцінки кількісного критерію з урахуванням вагового коефіцієнту проводиться за наступною формулою:

 

, (1.4)

 

 

Значення інтегральної оцінки проводиться  на основі значень якісних і кількісних оцінок з урахуванням вагових коефіцієнтів.

Результати розрахунків зводяться до таблиць 1.2 та 1.3.

 

Таблиця 1.2 – Розрахунок кількісних оцінок

Критерій	Ваговий коефіцієнт	Екстремум	Еталонне значення	Перевізник
				1		2
				значення без Wi	значення з Wi	значення без Wi	значення з Wi
1 Надій ність	0,222	max	1,54	1	0,222	0,92	0,204
2 Тариф	0,138	min	8,75	1	0,138	0,74	0,102
3 Загальний час, %	0,166	min	7	0,292	0,048	1	0,166
4 Фінансова стабільність	0,03	max	16	0,816	0,022	1	0,027
Сумарна кількісна оцінка з урахуван-ням  вагового коефіцієнту				0,43		0,499

Таблиця 1.3 – Розрахунок якісних та інтегральних оцінок

Критерій	Ваговий  коефіцієнт	Перевізник
		1		2
		значення без Wi	значення з Wi	значення без Wi		значення з Wi
1 Частота сервісу	0,055	0,78	0,0429	0,19		0,0104
2 Збереженість	0,195	0,42	0,081	0,97		0,188
3 Кваліфікація персоналу	0,111	0,98	0,109	0,27		0,029
4 Готовність до переговорів	0,083	0,56	0,046	0,91		0,075
Сумарна якісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнта		0,28		0,302
Інтегральна оцінка		0,71		0,801

 

Вибираємо того перевізника, у якого інтегральна оцінка найбільша, а отже другого.

За результатами розрахунків будуємо діаграми значень вагових коефіцієнтів та оцінок відповідних критеріїв для обох перевізників, що розглядалися (рисунки 1.1 – 1.3).

Рисунок 1.1 - Значення вагових коефіцієнтів за критеріями оцінки

 

 

Рисунок 1.2 – Значення оцінки перевізників без урахування 
вагових коефіцієнтів

 

Рисунок 1.3 – Значення оцінки перевізників 
з урахування вагових коефіцієнтів

 

2. ВИЗНАЧЕННЯ НАЙКОРОТШИХ ВІДСТАНЕЙ МІЖ ПУНКТАМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ

 

 

Рисунок 2.1 – Граф транспортної мережі

 

Задача визначення найкоротших відстаней між пунктами транспортної мережі має досить велике значення, оскільки вирішується з метою найбільш раціонального використання рухомого складу та скорочення транспортних витрат шляхом мінімізації загального пробігу та часу доставки вантажів або поїздки пасажирів.

Транспортна мережа найбільш часто  представляється у вигляді графа (рисунок 2.1), в якому вершини являють собою перехрестя, вантажо- або пасажироутворюючі чи поглинаючі пункти та ін., а ланки – ділянки доріг які поєднують згадані вершини.

Для визначення найкоротших відстаней  застосовуються математичні методи, які дозволяють робити розрахунки як вручну, так і на ЕОМ. Одним з найбільш поширених методів є метод потенціалів.

При використанні даного методу задача визначення найкоротших відстаней вирішується наступним чином:

1 етап – вершина графу, від  котрої необхідно визначити найкоротші  відстані, обирається як початкова і їй присвоюється потенціал v_i=0;

2 етап – визначаються усі  ланки, початкові вершини i котрих мають потенціали v_i, а кінцеві j – не мають. Значення потенціалу кінцевих вершин визначаються за наступною формулою:

 

   (2.1)

 

де  – шуканий потенціал кінцевої вершини;

 – відомий потенціал початкової  вершини;

 – довжина ланки, яка  поєднує вершини i та j.

Із усіх отриманих потенціалів  на всіх етапах розрахунку обирається найменший, його значення привласнюється відповідній кінцевій вершині та записується на графі у квадрат поряд з нею. Ланка (i–j) позначається стрілкою. Розрахунок потенціалу обраної кінцевої вершини закреслюється.

Етап 2 повторюється до тих пір, поки усім вершинам графу не будуть привласнені  потенціали. Порівнюються усі розраховані  значення потенціалів, в тому числі  отримані на усіх попередніх етапах розрахунку.

Коли визначені потенціали усіх вершин, задача вважається розв’язаною.

Від першої вершини графа розрахунок має такий вид:

V₁=0

V₂=V₁+C₁₂=0+7,9=7,9

V₃=V₁+C₁₃=0+5,9=5,9 min

Далі розрахунок ведеться від третьої вершини.

Значення потенціалів відповідних  вершин являють собою найкоротшу відстань від обраного початкового пункту до інших. Ланки зі стрілками утворюють найкоротший маршрут руху від початкового пункту до усіх інших.

Приймаючи за початкову вершину  послідовно кожну з вершин графа  та виконуючи розрахунки за описаними  вище етапами, можна отримати матрицю  найкоротших відстаней між пунктами мережі.

Результати представимо у вигляді таблиці 2.1.

 

 

Таблиці 2.1 – Найкоротші відстані між транспортними районами, км

Номер транспортного району	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	-	7,9	5,9	15,5	14,4	13,9	14,2	22,5	19,7	14
2		-	7,7	7,6	6,5	6	14	11,7	18,1	15,8
3			-	12,7	14,2	13,7	8,3	19,4	13,8	8,1
4				-	11,3	5,5	12,2	11,2	17,6	18,2
5					-	5,8	13,8	8,1	14,5	19,8
6						-	8	5,7	12,1	14
7							-	13,2	5,5	6
8								-	6,4	14,1
9									-	7,7
10										-

 

3. ВИБІР МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ АВТОКОЛОНИ

 

У рамках курсової роботи необхідно визначити тимчасове місце розташування автоколони на період будівництва об’єкта. Місце стоянки рухомого складу може бути розташоване біля одного з 10 районів транспортної мережі.