Планерування транспортного процесу

Розміщення автоколони має бути здійснене таким чином, щоб мінімізувати витрати подачі рухомого складу до постачальників, будівельного об'єкта і назад.

Постачальники вантажу знаходиться  в 1, 2, 5, 8 районах, а будівельний об’єкт – в 10-ому.

Добовий цикл експлуатації автомобіля починається з подачі рухомого складу під навантаження з автоколони (місце  стоянки) і закінчується поверненням в автоколону. Подача порожнього автомобіля до місця навантаження вантажу є початковим елементом циклу перевезення вантажу.

Порожній пробіг автомобіля від  місця стоянки до місця першої навантаження вантажу і від місця розвантаження до місця стоянки називається нульовим пробігом.

Таким чином, завдання визначення місця  стоянки рухомого складу зводиться до визначення нульових пробігів від кожного району транспортної мережі до кожного постачальника, будівельного об'єкта та їх мінімізації.

Для визначення нульових пробігів скористаємося результатами розрахунку найкоротших відстаней між усіма парами районів транспортної мережі з розділу 2 (таблиця 2.1) і зведемо їх в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 – Нульові пробіги між районами транспортної мережі 
та постачальниками і споживачем вантажу

Номер транспорт-ного району	Нульові пробіги до постачальників вантажів і будівельного об’єкту, км					Сума нульових пробігів, км
	1	2	5	8	будів. об’єкт
1	0	7,9	14,4	22,5	14
2	7,9	0	6,5	11,7	15,8
3	5,9	7,7	14,2	19,4	8,1
4	15,5	7,6	11,3	11,2	18,2
5	14,4	6,5	0	8,1	19,8
6	13,9	6	5,8	5,7	14
7	14,2	14	13,8	13,2	6
8	22,5	11,7	18,1	0	14,1
9	19,7	18,1	14,5	5,5	7,7
10	14	15,8	19,8	14,1	0

 

Місцем розташування автоколони вибираємо в тому районі, до якого сума нульових пробігів є мінімальною, тобто обираємо 2-й район.

 

4. ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ПО ЕНЕРГОЄМНОСТІ

 

У рамках курсової роботи пропонується перевезти до будівельного об’єкту, що знаходиться в 10 районі: 150000 т піску з 1-го району; 100000 т щебеню з 2-го району; 180000 т цегли з 5-го району; 50000 т столярних виробів з 8-го району. Коефіцієнт використання вантажопідйомності для піску, щебеню та цегли прийняти рівним 1, а для столярних виробів – 0,9. Технічну швидкість автомобілів V_т прийняти рівною 22,5 км/ч. Час навантаження/розвантаження 1-єї тони вантажу для автомобіля-самоскида прийняти рівним 1-ій хвилині, а для бортового автомобіля – 2 хвилини. До часу завантаження/розвантаження вантажу входить час оформлення документів, що дорівнює 10 хв, на який необхідно збільшити цей час. Ціну палива прийняти для бензину – 10 грн, для дизельного палива – 9 грн.

У курсовій роботі вибір рухомого складу проводиться з 4-х автомобілів-самоскидів і 4-х бортових автомобілів, які наведені в таблицях 4.1 та 4.2, по мінімуму витрат палива.

 

Таблиця 4.1 – Характеристики автомобілів-самоскидів

Самосвали
Марка, модель	Вантажопід-йомність, т	Витрати палива, л/100 км	Тип двигуна
КрАЗ-6510	13,5	48	Дизель
МАЗ-5551	10	28	Дизель
КамАЗ-5511	10	30	Дизель
ЗИЛ-ММЗ-4515	13	29	Дизель

Таблиця 4.2 – Характеристики бортових автомобілів

Бортові
Марка, модель	Вантажопід-йомність, т	Витрати палива, л/100 км	Тип двигуна
Урал-430911	10	36	Дизель
МАЗ-630308	12,6	27	Дизель
КамАЗ-53215	10	32	Дизель
КамАЗ-53102	13	32	Дизель

 

Витрати на паливо для автомобілів-самоскидів визначаються за формулою:

 

,  (4.1)

 

де  – обсяг палива, л;

 –  ціна палива, грн.

Для бортових автомобілів:

 

  (4.2)

 

де – загальний пробіг автомобілів за рік їхньої експлуатації, км;

– норма витрат палива на 100 км пробігу, л;

  – вантажообіг, тис. т км;

- норма витрати палива, л/100т·км транспортної роботи (2,0 л/100т·км для автомобілів з карбюраторними двигунами і 1,3 л/100т·км для автомобілів з дизельними двигунами).

Для автомобілів - самоскидів:

 

  (4.3)

 

де . - кількість їздок з вантажем за рік, тис. їздок;

- норма витрати палива на 1 їздку за рік, = 0,25 л/100 км. на кожну їздку;

Спочатку необхідно визначити  необхідну кількість поїздок  кожного автомобіля для перевезення заданого обсягу вантажу:

 

  (4.4)

 

де  – обсяг k-ого виду вантажу, т;

 – вантажопідйомність i-го автомобіля, т;

 – коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності автомобіля.

Далі необхідно визначити кількість  днів, протягом яких буде перевезений  відповідний вантаж i-им автомобілем.

Число днів роботи i-го автомобіля на j-ому маршруті при перевезенні k-го вантажу :

 

  (4.5)

 

де  – кількість їздок i-го автомобіля на j-ому маршруті при перевезенні k-го вантажу, од.

Для цього необхідно розрахувати число їздок за день кожного автомобіля на відповідному маршруті :

 

  (4.6)

 

де  – час роботи на j-му маршруті, год (прийняти рівною 10 годинам);

– час їздки i-го автомобіля на j-му маршруті, год.

Отримане значення необхідно округлити  до цілого числа в більшу сторону.

Перевезення вантажів від усіх постачальників здійснюється на маятникових маршрутах. Довжина маршрута дорівнює довжині обороту.

Час поїздки розраховується наступним чином:

 

  (4.7)

 

де  – довжина j-го маршруту, км;

– час навантаження-розвантаження i-го автомобіля, год;

– технічна швидкість i-го автомобіля, км/год.

Загальний пробіг автомобілів складається  з пробігу з вантажем. порожнього пробігу та нульових пробігів ( ):

 

  (4.8)

 

де  , – відповідно перший і другий нульові пробіги k-го автомобіля на j-му маршруті, км.

Результати розрахунків для  кожного виду вантажу зводимо в таблиці 4.3 – 4.6.

Вибір марки автомобіля здійснюється по мінімуму витрат на паливо.

Серед автомобілів-самоскидів для  перевезення піску та щебеню доцільніше використовувати ЗИЛ-ММЗ-4515.

Серед бортових автомобілів для  перевезення цегли має використовуватися Урал-430911, а для перевезення столярних виробів – КамАЗ-53102.

 

5. РОЗРОБКА МАРШРУТІВ ДОСТАВКИ РОБІТНИКІВ НА БУДІВЕЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ

 

Розробку маршрутів по перевезенню пасажирів на будівельний об’єкт (БО) проводимо методом найкоротшої зв’язуючої мережі. Місце дислокації будівельного об’єкту знаходиться в пункті 10 (рисунок 2.1). Відстані між транспортними районами вимірюється в кілометрах. Перевезення здійснюються автобусом ЛАЗ-4207, місткість якого складає 41 пасажиромісце.

Кількість робітників, які відправляються та прибувають у транспортні райони, наведена в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Кількість робітників, що відправляються з 
та прибувають у транспортні райони

Номер транспортного району	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Кількість робітників, чол.	13	9	38	18	13	21	15	10	11

 

Необхідно розробити маршрути і  визначити кількість автобусів  для доставки працівників на будівельний об’єкт.

Розробка маршрутів доставки робітників на будівельний об’єкт з урахуванням найкоротшої зв’язуючої мережі проводиться на підставі даних найкоротших відстаней, визначених у розділі 2. Для цього у якості вихідних даних використовуються значення таблиці 2.1.

Побудову найкоротшої зв’язуючої мережі слід починати з першого пункту. Для цього виписуємо перший рядок таблиці 2.1 з номерами стовпчиків та позначаємо всі числа – відстані перевезень – номером (1), що вказує на їх приналежність до першого рядка. Отримаємо наступний ряд:

 

І	2	3	4	5	6	7	8	9	БО
	8,9	6,9	17,5	16,4	16,9	16,2	22,6	22,7	16
	(1)	(1)	(1)	(1)	(1)	(1)	(1)	(1)	(1)

 

З відстаней цього ряду обирається найменша. Відповідна йому ланка – в нашому випадку ланка 1 – 3 – заноситься до таблиці 5.2. Стовпчик з номером 3 виключається з подальшого розгляду.

Наступним кроком є порівняння чисел  третього рядка таблиці 2.1 з відповідними числами ряду І. Обирається найменше з кожної пари чисел, що порівнюються, та позначається номером відповідного (першого чи третього) рядка.

 

 

Отримаємо ряд ІІ:

 

ІІ	2	4	5	6	7	8	9	БО
	8,7	14,7	16,2	15,7	9,3	22,4	15,8	9,1
	(3)	(3)	(3)	(3)	(3)	(3)	(3)	(3)

 

З отриманого ряду обираємо найменшу з відстаней і вносимо відповідну ланку 3 – 2 до таблиці 5.2. Стовпчик з номером 2 виключається з подальшого розгляду, рядок 2 таблиці порівнюється з рядком ІІ. Таким чином продовжуємо доти, доки не проведемо порівняння всіх чисел в рядках таблиці 2.1.

Таблиця 5.2 – Ланки найкоротшої зв’язуючої мережі

№ пп	Ланка	Довжина ланки, км	№ пп	Ланка	Довжина ланки, км
1	1-3	6,9	6	6-5	6,8
2	3-2	8,7	7	8-9	7,4
3	2-6	7	8	6-7	9
4	6-4	6,5	9	7-БО	7
5	6-8	6,7	-	-	-