Характеристика соціального значення охорони праці. Соціальні показники, що залежать від стану безпеки і умов праці

Міністерство АГРАРНОЇ політики

ТА ПРОДОВОЛЬСТВА  УКРАЇНИ

 

 

                                  Кафедра «Безпек життєдіяльності»

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

На тему: Характеристика соціального значення охорони праці. Соціальні показники, що залежать від стану безпеки і умов праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                Студентки                                                                                                                                    Факультету ветеринарної медицини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            

 

                                            Полтава 2013

План

 

1.Вступ…………………………………………………………………………..3

 

2. Соціальне значення  охорони праці…………………………………………4

 

3. Соціально-економічні заходи щодо охорони праці.

Їх характеристика……………………………………………………………5-9

 

4. Якість трудового  життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин…………………………………………………………10-12

 

5. Висновок……………………………………………………………………13

 

6. Список використаної літератури………………………………………….14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

Оцінка стану і ступеня  розвитку соціально-трудових відносин — складне і важливе завдання. Тривалий науковий пошук адекватної системи критеріїв для такої  оцінки привів спеціалістів до висновку про доцільність використання показників якості трудового життя як індикаторів розвиненості соціально-трудових відносин. Якість трудового життя — це систематизована сукупність показників, що характеризують умови праці в найширшому розумінні — умови виробничого життя — і дають змогу врахувати міру реалізації інтересів і потреб працівника та використання його здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаторських, комунікаційних тощо). Це поняття відображає міру задоволеності важливих особистих потреб працівника через трудову діяльність на підприємстві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Соціальне  значення охорони праці

 

    Соціальне  значення охорони праці залежить  від сприянні зростанню ефективності  громадського виробництва шляхом  безперервного вдосконалювання і поліпшення умов праці, підвищення його безпеки, зниження виробничого травматизму, й захворюваності. У зв'язку з цим соціальні значення охорони праці проявляється, передусім, у впливі змін у наступних з трьох основних показників, характеризуючих рівень розвитку громадського виробництва:

    1) Зростання продуктивність праці внаслідок збільшення фонду робочого дня з допомогою:

• скорочення внутрішньо змінних простоїв, шляхом попередження передчасного втоми, і навіть зниження числа чи ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці. Попередження передчасної втоми з допомогою раціоналізації умов праці, запровадження оптимальних режимів праці та відпочинку та інших заходів на харчових підприємствах сприяє збільшенню ефективності використання робочого дня. Той самий результат дає ліквідація мікротравм, оскільки кожна з яких супроводжується втратою до 2-х годин робочого дня;

• скорочення цілодобових втрат робочого дня внаслідок зниження рівня або ліквідацію тимчасової непрацездатності через виробничий травматизм, професійну і загальну захворюваність. Це має важливого значення для харчових виробництв, у яких кожна травма нині супроводжується втратою працездатності у середньому більше ніж 26 днів.

   2)Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності які трудяться за рахунок:

• поліпшення стану здоров'я  працюючих, і збільшення на середні  терміни їхнього життя шляхом поліпшення умов праці, що також супроводжується  збільшенням виробничого стажу  працюючих за її високої трудовий активності;

• підвищення фаховий  рівень внаслідок зростання кваліфікації, і майстерності у зв'язку з збільшенням  виробничого стажу;

• можливості використання залишкової трудовий активності, великого практичного досвіду і фахових знань пенсіонерів від старості, і інвалідів на доступних їм роботах, і забезпечення ними відповідно їх фізичним можливостям, умов праці.

   3) Збільшення сукупного національного продукту за допомогою поліпшення зазначених вище всіх показників складовий їх компонентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Соціально-економічні заходи щодо охорони праці.

     Їх характеристика.

 

      Згідно  з  Законом   "Про   загальнообов'язкове   державне   соціальне

страхування  від  нещасного   випадку   на   виробництві   та   професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. №1105-ХІV, що був введений в дію  1  квітня  2001  р.,  всі  підприємства  повинні реєструватися  в  регіональних   Управліннях   виконавчої   дирекції   Фонду соціального страхування і  отримати  страхове свідоцтво.  Розмір  страхових внесків залежить  від  встановленого  для  підприємства  класу  професійного ризику (передбачено 20 класів). Клас професійного ризику та страховий  тариф визначає Управління виконавчої дирекції Фонду  на  підставі  Закону  України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві  та  професійного  захворювання,  які спричинили втрату працездатності" та постанови КМ України від 13.09.2000  р. №1423  "Про  затвердження   Порядку   визначення   страхових   тарифів   для підприємств,  установ  та  організацій   на   загальнообов'язкове   державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві  та  професійного захворювання". Найбільші  страхові  внески, з урахуванням  змін,  внесені Постановою КМ України від 27.06.2003 р. № 985,  становлять  13,8%  (67  клас ризику), найменші - 0,86% (1 клас) від  фактичних  витрат  на  оплату  праці найманих працівників за кожний відповідний місяць  календарного  року,  а з урахуванням пільг внески можуть становити лише 0,2%.

      Підприємства, де сталися нещасні випадки,  переводяться  у  вищий  класс ризику  рішенням  відповідного  керівного   органу   страхового   Фонду   і, відповідно, сплачують більші страхові внески. Пільги  по  страховим  внескам скасовуються, якщо підприємство  штрафується  за  порушення  правил  охорони праці. Контроль за станом травматизму і за відрахуванням  страхових  внесків здійснюють страхові експерти Фонду.  Страхові  виплати  потерпілим  виплачує страховий Фонд. Великі  страхові  внески  погіршують  матеріальне  становище підприємства і змушують власника дбати про  стан  безпеки  й  удосконалювати виробництво, щоб мати пільги і низький клас ризику.

      Згідно  з Законом  „Про  загальнообов'язкове  соціальне  страхування  у зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та  витратами,  зумовленими народженням та похованням” працівники, а  в  окремих  випадках  і  члени  їх сімей, забезпечуються в порядку державного соціального страхування:

      1) допомогою по тимчасовій непрацездатності, допомогою по  вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

      2) допомогою  з нагоди народження дитини, допомогою  на поховання;

      3) пенсіями  по старості, по інвалідності, в разі втрати  годувальника, пенсіями за вислугу років для деяких категорій працівників.

      Кошти   державного  соціального  страхування   можуть   витрачатися   на санаторно-курортне     лікування     працівників, на  обслуговування профілакторіями, на дієтичне харчування.

      По тимчасовій  непрацездатності сума виплати  може  дорівнювати  повному заробітку.

      Соціальне  значення охорони праці полягає  в сприянні росту ефективності суспільного виробництва  шляхом  безперервного  вдосконалення  і поліпшення умов праці,підвищення їх безпеки,зниження виробничого травматизму  і профзахворювань.

      Соціальне   значення   охорони   праці   проявляється   в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів  і збільшенні сукупного національного продукту.

      Зростання  продуктивності праці відбувається  в  результаті  збільшення фонду робочого часу завдяки  скороченню  внутрішньозмінних  простоїв  шляхом ліквідації  мікротравм  або  зниження  їх   кількості,   а   також   завдяки запобіганню передчасного стомлення шляхом раціоналізації і  покращення  умов праці та введенню оптимальних режимів праці і відпочинку та  інших  заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.

      Збереження  трудових  ресурсів  і  підвищення  професійної  активності працюючих  відбувається  завдяки  покращенню  стану  здоров'я  і  подовженню середньої тривалості життя шляхом покращення умов праці, що  супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням  виробничого  стажу.Підвищується професійний рівень також завдяки зростанню кваліфікації і майстерності.

      Збільшення  сукупного   національного  продукту  відбувається   завдяки покращенню вище перелічених показників та їх складових компонентів.

      Економічне значення  охорони праці визначається ефективністю заходів  з покращення  умов  і  підвищення  безпеки  праці,   і   економічним   виразом соціальної значущості охорони  праці.  Тобто,  економічне  значення  охорони праці  оцінюється  за  результатами,   отриманими   при   зміні   соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов  праці:  підвищення продуктивності  праці;  зниження  непродуктивних  витрат   часу   і   праці; збільшення фонду робочого часу;  зниження  витрат,  пов'язаних  з  плинністю кадрів через умови праці, тощо.

      Збільшення фонду  робочого часу і ефективність  використання  обладнання досягається шляхом зниження простоїв  протягом  зміни  внаслідок  погіршення самопочуття через умови праці та мікротравми. При комплексній дії на  людину декількох шкідливих виробничих чинників простої  на  робочому  місці  можуть досягати  20...40%  за  зміну  через   виробничий травматизм та поганее самопочуття. Зростання  непродуктивних  витрат  часу,  а  значить  і  праці,обумовлюється також  поганою  організацією  робочих  місць:  без  урахування органометричних  вимог  виникає  необхідність  виконання  зайвих  рухів   та докладання додаткових фізичних  зусиль  через  незручне  положення,  невдале розташування  органів  управління  обладнанням   і   невдале   конструктивнее оформлення робочих місць. В результаті поліпшення умов праці  нормалізується психологічний клімат в трудовому колективі,  підвищується  налагодженість  в роботі, зростає продуктивність праці.

      Збільшення фонду  робочого  часу  досягається  скороченням  цілодобових втрат на виробничий травматизм та неявки на  роботу.  Шкідливі  умови  праці суттєво впливають не тільки на виникнення професійних захворювань,  а  й  на виникнення і тривалість загальних захворювань.

      Економії матеріальних втрат можна  досягти  шляхом  відміни  пільг  та компенсацій за несприятливі  умови  праці  через  недотриманням  відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки до  робочих  місць.  Дотримання таких вимог дає можливість повністю або частково відмінити такі  пільги  як: скорочений робочий час і додаткова відпустка; підвищення тарифної ставки  та пільгової пенсії; лікувально-профілактичне харчування і  безкоштовна  видача молока.  Всі  ці  пільги  пов'язані  зі  значними   трудовими   втратами   і супроводжуються  виплатами  додаткових  грошових  коштів  за   фактично   не відпрацьований час.

      На  підприємствах   спостерігається  висока  плинність   кадрів   серед працівників, робота яких пов'язана з важкою фізичною працею,  несприятливими санітарно-гігієнічними  умовами,  монотонністю   виробничого   процесу.   Із загальної кількості працівників, які звільняються за власним  бажанням,  від 10 до 25% складають особи, яких не влаштовують несприятливі умови праці.

      Витрати на заходи  щодо поліпшення умов і охорону праці можна  поділити на:

      - витрати, пов'язані  з відшкодуванням потерпілим  втрат внаслідок травм і професійних захворювань;

      -  витрати на компенсацію за роботу  в несприятливих умовах,  що  не відповідають санітарним нормам (пільги за важкі і шкідливі умови);

      - витрати на попередження  та профілактику травматизму і професійних захворювань;

      - витрати на ліквідацію  наслідків аварій та нещасних  випадків;

      - витрати на штрафи  та інші відшкодування.

     Розглядаючи витрати на охорону праці,  слід  зазначити,  що  їх  можна поділити на:

      - доцільні, що  спрямовані  на  збереження  здоров'я  працівників,  на раціональне витрачання ними життєвих сил під час роботи  та  на  відновлення працездатності;

      - частково доцільні, які включають витрати на пільги і компенсації за несприятливі умови праці;

      -  недоцільні  витрати,   що   обумовлюють   підвищення   собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

      Доцільні витрати  забезпечують поліпшення умов  праці  і  зростання  її продуктивності,  частково  доцільні  і  недоцільні  витрати  призводять   до збитків підприємства та зниження ефективності виробництва.