Культурно-історичні умови розвитку туризму в Україні

У стані справжнього занепаду перебувала освіта у Західній Україні. Уряд Австро-Угорщини проводив колонізаторську політику. У Закарпатті навіть у початкових школах навчання велося угорською мовою, у Галичині - німецькоюнаціональна інтеліґенція. Поява в її особі культурної еліти і збереження національних культурних традицій в народному середовищі зробили реальним українське культурне відродження. свисокими здобутками в галузі літератури і мистецтва, науки і техніки, а й тим, як ці здобутки втілюються в життєдіяльності народу, як вони позначаються да повсякденному житті і світовідношенні людини.

 У 1834 р. був відкритий Київський  університет, першим ректором якого  став відомий український вчений - М.Максимович. Він заохочував і  особисто брав участь у збиранні  українського фольклору, вивченні  пам'яток старовини. У 1865 р. відкрився  університет у Одесі, у 1898 р. - Київський політехнічний інститут, 1899 - Катеринославське вище гірниче училище (нині Національна гірозвитку, особливо з появою рничарамках загальнодержавної російської політики.освіті народної масзумовлюється тим, в умовах розбудосуверенної Української де створена Тивідродження національної культуособлиоб'єктивне висвіосновних штрихів нашої культури, визначення її місця в колі слов'янських народів.а течія отримала назву “москвофільства”.“Москвофілам” у національному культурному русі протистояли “народовці” - однодумці і продовжувачі справи громад. Їх журнал “Правда” з 1867 р. починає відігравати роль загальноукраїнського видання. З 1868 р. свою історію веде товариство “Просвiта”, що займалося виданням книг, журналів українською мовою. Багато відомих діячів української культури переїжджають зі Східної України в Західну. У Львівському університеті активно працює М.Грушевський. Часто буває тут П.Куліш. З Женеви підтримує зв'язок М.Драгоманов. З'являються свої лідери, передусім І.Франко. У 1873 р. у Львові засновується згадане вище “Літературне товариство ім.Шевченка”, перетворене в 1892 р. в наукове. У 90-і роки воно видає солідне періодичне видання - “Лiтературно-науковий вiсник”, що друкував авторів і розповсюджувався і на Заході, і на Сході України.

Духовна культура - складна, багатогалузева система, яка охоплює мову, мистецтво і (самодіяльне професійне), науку (природничу і су­спільну), ідеологію, право, етику, релігію, традиції, звичаї, вірування і т. д., тобто все те, що складає світ духовний народу, його свідомість, сукупність його переконань і поглядів.

РОЗДІЛ 3

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНИ

3.1. Статистика внутрішнього  та міжнародного туризму

В умовах зростаючої глобалізації та інтеграції туристична галузь займає значну частину в економіці та поповнює ВВП країн. Україна має особливе географічне розташування та рельєф, сприятливий клімат та природо-ресурсний потенціал, що дають можливості розвивати туризм як в середині країни, так і між країнами. Туризм розширює торгівлю, транспортні перевезення, спонукає до розбудови нових доріг, туристичних баз, розвитку ринкових відносин, а також міжнародного співробітництва, завдяки чому країни стають світовими лідерами серед інших.

 Значного розвитку туризм, як  одна із форм міжнародного співробітництва, досягає у жовтні 1998 року у Ванкувері на І Всесвітній конференції «Туризм як впливова сила збереження миру», де вперше прозвучав заклик до пропаганди і поширення мирного туризму як гаранта миру та безпеки, що впливає на громадян різних країн, їхню економіку, культуру, традиції. На нього припадає 10% виробленого у світі ВВП, 35% світової торгівлі послугами; ним акумульовано 10% світових капіталовкладень. 10Очікується, що зайнятість у туристичній сфері світового господарства до 2014 року сягне 8,6% працездатного населення Землі. До 2020 року кількість туристичних поїздок може зрости порівнюючи з іншим періодом утричі [6, с.10].

 З метою активізувати та  збільшити розвиток туризму, було  прийнято і затверджено «Державну  програму розвитку туризму на 2002-2010 роки», в якій проголошувалося, що одним із найважливіших напрямів держаної політики в туристичній галузі є підвищення ефективності інформаціно-комунікаційної інфраструктури, створення позитивного іміджу України як туристичної держави та просування туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках за допомогою фінансовій підтримці підприємств та організацій туристичної галузі з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади. Україна має багатий туристичний потенціал, але в даний час не належить до світових лідерів.

 На дану ситуацію впливають  ряд внутрішніх чинників:

1. низький рівень обслуговування;

2. технологічна відсталість галузі;

3. низький рівень комунікації  в туристичній інфраструктурі;

4. відсутність цілісної системи державного управління туризму у регіонах;

5. низький обсяг капіталовкладень;

6. практично відсутні інноваційні  проекти та наукові дослідження  щодо розвитку туризму.

 Головними зовнішніми чинниками, що стримують розвиток туризму  в Україні є недосконалість нормативно-правового поля, зокрема, правил і умов перетину кордонів іноземцями, і, як наслідок, відсутність необхідних інвестицій для розвитку туризму через несприятливий інвестиційний клімат.

 Із врахуванням вище зазначених  факторів, державним органам України необхідно було застосувати певні заходи щодо подолання негативних явищ у туристичній галузі і вивести країну з другорядного стану у стан лідера на міжнародному рівні. Підґрунтям стала «Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки». Співробітництво у сфері туризму має ґрунтуватися щодо таких напрямків: розробка спільних концепцій розвитку туризму; розвиток єдиного інформаційного простору; технічна та технологічна кооперація; стандартизація якості послуг; безпека туристів; впровадження навчальних програм та стажування для спеціалістів туризму. Для України членство в ЄС відкрило б великі можливості використання організаційно-фінансового механізму для підвищення економічної ефективності національної туристичної галузі.

 За прогнозами експертів, кількість міжнародних подорожей на кінець 2010 р. становило 937 осіб, порівняно із 2009 роком – 643 особи [13, с. 158].

 Крім того, туристичний сектор  України характеризується генеруванням  туристичних потоків з таких  країн, як: Росія, Польща, Білорусь, Угорщина, Молдова, Румунія, Словаччина, США та Узбекистан. Найбільшу частку у загальних туристичних потоках замає Росія (31,4%), а найменшу – Узбекистан (0,3%). Така значна залежність від туристичного ринку Росії пояснюється тим, що між Росією та Україною проводиться значний обсяг туристичних обмінів, що зумовлений спільним кордоном.

 Нині Україна розвиває міжнародне  співробітництво у рамках СОТ, СНД, організації Чорноморського  економічного Співробітництва, Центральноєвропейської  ініціативи, співпрацює з ЄС, Радою Європи, Радою держав Балтійського моря тощо. Метою співробітництва є створення єдиного туристичного простору як зони вільної торгівлі туристичними послугами та свободи туристичного руху; ефективне використання туристично-рекреаційного потенціалу для інтенсифікації туристичних потоків; розробка спільного конкурентоспроможного туристичного продукту країн-учасниць та підвищення економічної ефективності туризму як передумови соціально-економічного розвитку країн.

Отже, причинами зростання туризму в країні є: зростання добробуту населення; зростання масштабу студентського туризму, як результат розвитку міжнародних освітніх зв’язків; зростання кількості вільного часу у працюючого населення внаслідок зниження тривалості робочого тижня і зростання тривалості відпусток.

3.2. Характеристика видів  туризму та основних туристських

центрів України

До числа найбільш перспективних напрямків туристського комплексу України відносять розвиток пізнавального, оздоровчого, спортивного, екологічного, сільського та екстремального (відвідування Чорнобильської зони) туризму. Одним з важливих напрямків в'їзного туризму в Україну є морський круїзний туризм, що має давні традиції. Регулярне відвідування українських портів іноземними круїзними судами бере початок з 1887 року, причому перший морський круїз до берегів Криму з відвідуванням Ялти і Севастополя був організований знаменитим туристичним агентством «Томас Кук». В даний час українські порти Чорного моря протягом сезону (травень-жовтень) відвідує близько 50 круїзних суден середньої місткістю понад 1000 пасажирів, виконують більше 150 заходів у порти країни. Загальний обсяг в'їзного іноземного потоку круїзних пасажирів склав у 1999 році - 65 тис. чоловік. Слід зазначити наявні резерви зростання в'їзного круїзного туризму як природно-кліматичного, так і організаційно-економічного характеру (спрощення процедури митного контролю, підвищення якості надаваних послуг, зниження ставок портових зборів і т.д.).

Загальний в'їзний потік іноземних відвідувачів в Україну в 2001 році досяг рекордної позначки 11,9 млн. чоловік, що більш ніж удвічі перевищує показник 1996 року. Найпривабливішими регіонами для іноземних відвідувачів є Автономна Республіка Крим (35,6% в'їзного потоку), м. Київ (27,2%), Одеська область (21,5%), м. Севастополь (11,5%), Львівська область (6,6%). В структурі в'їзного потоку переважають відвідувачі із суміжних держав: Росії (30,2%), Білорусі (12,0%), Угорщини (10,9%), Польщі (4,1%), Молдови (2,7%)11.

К основним курортам і туристичним центрам відносяться такі міста як – Крим, Алушта, Ялта, Алупка, Східний Крим, Феодосія, Керч, Євпаторія та Севастополь.

Крим. Відпочинок в Криму манить чистотою і корисністю солоного моря, ласкавими променями південного сонця, особливим кліматом, цілющим повітрям, безліччю готелів, пансіонатів, санаторіїв і дитячих оздоровчих таборів ... він привертав і продовжує приваблювати туристів з усіх куточків світу. Крім того - відпочинок в Криму повний духовними відкриттями, сюди у пошуках натхнення відвіку з'їжджалися відомі письменники, поети, живописці і музиканти. У Криму кожен зможе вибрати собі саме той відпочинок, і те місце, яке підходить тільки йому. У цьому чудове властивість кримського краю! На даний момент інфраструктура Криму розвивається посиленими темпами і якщо до недавнього часу найбільшою популярністю користувався відпочинок на Південному березі Криму, то зараз у всіх інших куточках півострова ви зможете знайти чудові туристичні об'єкти. Відпочинок в Криму повний комфорту і безтурботності. Він відкриє вам свої секрети, знову і знову дивуючи чимось особливим і незабутнім. Чого варті походи по Криму гірському або захоплюючі поїздки по ще незвіданих місць, прогулянки по вузьких гірських стежках. Курортні міста дивують архітектурними пам'ятками і неповторними пейзажами гірського Криму і такими справжніми пляжами, берегами і теплим морем. Крим туристичний - це справжнє свято для людей закоханих в море, природу і відпочинок.

Алушта. Місто Алушта разом з обширною територією, що розтягнулася від гори Аю-Даг на заході до села Привітне на сході, утворює рай на землі під назвою Велика Алушта. Всі селища - Партеніт, Круча, Сонячногірське, Малоріченське, Рибаче, Привітне - адміністративно підпорядковані місту Алушті, тому і називаються одним курортом. Природні ресурси регіону своєрідні і не поступаються Великій Ялті, хіба що менш комфортні. Велика кількість сонця, свіже повітря, мальовничі гори - важливі складові Алуштинського побережжя. Але головне його достоїнство - море. Купальний сезон тут триває з травня по жовтень. Слід зазначити, що мелкогалечниє морські пляжі цього району значно кращі крупногалечних пляжів Ялтинського побережжя. Шторми влітку рідкісні і короткочасні. В Алушті відчувається незвичайний для кримського побережжя простір і широта огляду. Гірські масиви відсунуті на 5-10 км. Від берега і утворюють півкруг, відкритий до моря. Могутні і красиві гори обрамляють Алуштинський амфітеатр: на заході височіє гірський гірський масив Бабуган, на півночі - Чатирдаг. За Алуштою біля моря лежить гора Кастель, на нею Аю-Даг. На східній околиці Алуштинського амфітеатру - гора Демерджі. З тих пір до моря спускаються відносно пологі схили, розчленовані долинами і ярами, в яких і розмістилися курортні селища. Алуштинський гірський амфітеатр найкрасивіший і великий в Криму.

Ялта. Складно уявити собі відпочинок у Криму без відвідин красуні Ялти-один з найпопулярніших курортів України, широко відомий у всьому світі. Ласкаве море, м'який клімат, цілюще повітря гірських лісів, дивовижної краси ландшафти, безліч унікальних історичних пам'яток; все це робить відпочинок в Ялті незабутнім. Сонячне місто затишно розташувався на Південному березі Криму, в гігантському амфітеатрі між гірськими масивами кілометрової висоти, надійно оберігає його від холодних північних вітрів. Не буває тут і виснажливої ​​спеки. Вдень повітря освіжають морські бризи, насичуючи повітря чудодійними морськими солями, а вночі вниз, на побережжі, спрямовуються легкі гірські вітри. Купальний сезон тут починається на початку червня і триває до самого жовтня. Особливо гарний осінній відпочинок в Ялті, коли море ще тепле, а сонце вже не таке жарке. Ялта є центром знаменитої курортної зони, що протягнулася уздовж моря більш ніж на 70 км. Розташовані навколо Ялти маленькі курортні містечка Місхор, Сімеїз, Гаспра, Партеніт (Фрунзе), Гурзуф, Лівадія і ін утворюють так звану Велику Ялту, що славиться своїми пам'ятками. Саме тут знаходиться унікальний Музей інституту виноградарства і виноробства "Магарач", екзотична канатна дорога на м. Дарсан (масив Ай-Петрі), Алупкінський, Лівадійський і Масандрівський палаци-музеї, Римсько-католицький костьол, де розташовується зал органної та камерної музики, Собор Олександра Невського. Незабутніми враженнями наповнять відпочинок в Ялті мальовничі ландшафти: вічнозелені, порослі змішаним і унікальним сосновим лісом схили, дзвінкий водопад Учан-Су, екзотичні віялові пальми. Ялта неповторювана і унікальна в своїй красі. Цілющий клімат Південного берега Криму, його вічнозелений наряд, живописні ландшафти, унікальні пам'ятники історії, архітектури та природи; все це подарує вам відпочинок в Ялті.

Алупка (Alupka) розташована в 17 км на захід від міста Ялта. Вздовж моря місто протягнулося на 4 км. Добратися з Ялти можна морем на теплоході або на автобусі з автовокзалу. Популярне місце відпочинку і лікування в Криму - невелике курортне містечко Алупка. Відпочинок в Алупці - це тиша, спокій, умиротворення садів, парків, просторі поляни знаменитого Воронцовського парку і круті, ступінчасті, немислимо звивисті вулички старого міста. Алупка потопає в зелені ... Повітря, наповнений смолистим запахом сосни і ароматом паркових рослин, у поєднанні з легкими морськими бризами, є важливим лікувальним чинником відпочинку в Алупці. У 20-ті роки XIX ст. виникло велике поміщицьке господарство графа М. С. Воронцова - з неперевершеним по вдалому поєднанню англійської і мусульманської архітектури палацом, розкішним парком, обширними господарськими угіддями. Після Великої Жовтневої революції Воронцовський палац був націоналізований, а в 1921 р. в ньому було відкрито музей, до цих пір один з найпопулярніших в Криму. З часом, слідом за будівництвом палацу, центр забудовується численними дачами. У місті заснований в 50-ті роки XIX ст. винзавод "Алупка", в 1982 р. при ньому відкрився дегустаційний зал. Що стосується клімату, то тут ласкаве море, а від північних вітрів Алупка надійно закрита велетенською стіною плато Ай-Петрі. Алупка налічує 14 санаторіїв. Двісті років тут зціляють найтяжчі недуги - кістковий туберкульоз і хвороби легенів. А знаменитий палацово-парковий ансамбль - найважливіший екскурсійний центр.