Організація готельного господарства

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, кваліфікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи викладаються якомога просто і стисло. Розділ обсягом 8-12 сторінок розбивається на окремі параграфи, які відповідно нумеруються 1.1., 1.2. і т.д. Доцільно проіструлювати основні тенденції соціологічних досліджень статистичною інформацією, власними спостереженнями, графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо.

6) У другому розділі курсової роботи (аналітичному – 10-15 сторінок) надається опис, характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми на об’єкті дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань. Текст слід ілюструвати дійсними документами, копії яких подаються в додатках, які обов’язково супроводжуються стислим описом (дод. Г).

Усі аналітичні розрахунки, моделі, матеріали таблиць, графічні ілюстрації повинні супроводжуватися висновками, які дозволяють зв’ясувати сутність процесів в готельному підприємстві, їхні особливості і тенденції розвитку, поглиблений аналіз яких допомагає виявити невикористані резерви.

Характеристика підприємства включає наступні дані:

1) повне найменування  готельного підприємства, рік введення  в експлуатацію, форму власності, його юридичну адресу;

2) період функціонування  протягом року (діє цілорічно  або сезонне);

3) переважаючий контингент відвідувачів і функціональне призначення готелю;

4) організаційну  структуру підприємства;

5) структуру номерного  фонду готелю;

Таблиця 2.1

Структура номерного фонду готелю

Номерний фонд	Кількість номерів	Кількість місць	Площа номера, м2	Питома вага %
Одномісний стандарт	5	5	14	5,5
……..

 

6) ціни на послуги  розміщення в готелі за звітний  рік (високий, низький сезон);

7) перелік основних  і додаткових послуг, що надаються  готелем з характеристикою відповідних служб та персоналу.

Аналіз виробничої програми підприємства

Основною діяльністю підприємств готельного господарства є надання ліжко-діб для тимчасового мешкання і відпочинку вітчизняних та іноземних громадян.

Виробнича програма підприємства – це завдання за кількістю, якістю і асортиментом продукції, що випускається, або послуг, що надаються. Для аналізу виробничої програми підприємств використовують як натуральні, так і вартісні показники. Натуральні показники зручно використовувати в тому впадку, якщо на підприємстві випускається однорідна продукція (надаються однотипні послуги). Виробнича програма, що обчислюється в натуральних показниках, дає змогу порівнювати показники за різні періоди часу.

У готельному господарстві натуральним показником є кількість ліжко-діб наданих. Розрахунок основних показників виробничої програми виконується у вигляді табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз показників виробничої програми готелю

Показники	1 рік	2 рік	3 рік
1.Одноразова місткість, місць
2. Кількість ліжко-діб в інвентарі, л-д.
3. Кількість простоїв, л-д.
4. Кількість л-д в експлуатації, л-д.
5. Коефіцієнт завантаження, %
6. Кількість ліжко-діб наданих, л-д.
7. Середній тариф, грн.
8. Чистий дохід від реалізації ліжко-діб, тис. грн.

 

Кількість ліжко-діб в інвентарі визначається як добуток одноразової місткості готелю на тривалість експлуатації за певний період (рік).

Кількість ліжко-діб в експлуатації – це різниця між ліжко-добами в інвентарі й кількістю простоїв (п. 2 – 3).

Кількість ліжко-діб наданих визначається як добуток л-д в експлуатації на коефіцієнт завантаження, поділена на 100.

Чистий дохід від реалізації ліжко-діб визначається як добуток ліжко-діб надних на середній тариф.

7) У третьому розділі роботи (рекомендаційному – 8-12 ст.) повинні бути пропозиції студента щодо вдосконалення діяльності готельного підприємства відповідно до напряму дослідження: кожна з детальним обґрунтуванням і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у розділі 2, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків.

8) Висновки, що наводяться в окремому розділі курсової роботи (обсяг 2-3 сторінки). Висновки повинні логічно випливати зі змісту викладеного матеріалу, бути самостійними і конструктивними. У висновках стисло наводяться підсумки проведеної студентом роботи та перелік пропозицій, наведених у третьому розділі. Текст висновків може поділятись на пункти.

9) Список використаних джерел наводиться наприкінці роботи і містить в алфавітному порядку перелік літературних джерел, які були використані у курсовій роботі. Використані джерела слід розміщувати таким чином:

а) закони України (у хронологічній послідовності);

б) укази Президента, постанови Уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

г) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

д) статті з журналів (абетковий порядок);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);

ж) іншомовні джерела;

з) електронні джерела.

В список літературних джерел включаються лише ті видання, які дійсно використовувались при написанні роботи. Традиційно не включаються в списки літературних джерел енциклопедії, довідники, словники.

При побудові переліку літератури застосовується суцільна нумерація джерел. Дані про використані літературні джерела мають наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у  ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.  Назва джерела має  наводитись мовою оригіналу,  якою студент користувався при виконанні роботи; при групуванні джерел за алфавітом спочатку наводяться всі джерела, викладені слов’янськими мовами, далі джерела, де використано латинський алфавіт.

Кількість використаних джерел повинна бути не меншою 25.

10) Додатки не входять до нумерації сторінок, на кожен з них є посилання в тексті. Додатки треба оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок.  Додатки позначаються послідовно прописними буквами алфавіту у правому верхньому кутку, наприклад, «Додаток А».

 

7. Оформлення курсової роботи

 

Оформлення курсової роботи здійснюється відповідно до Державного стандарту України (ДСТУ 3008-95). Наукову інформацію в курсовій роботі потрібно викладати стисло, логічно й аргументовано, проаналізувати  зміст і результати науково-теоретичних досліджень з точки зору цінності їх для вивчення обраної проблеми дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Допускаються тільки загальноприйняті скорочення: рр. – роки; та ін. - та інші; і т.д. - і так далі, тис., млн., - тисяча, мільйон, тощо. Допускається використовувати абревіатури занадто довгих словосполучень, попередньо привівши їх повне значення.

Терміни, що використовуються в тексті, мають відповідати загальноприйнятим в літературі. Слід уникати слів «я», «мною», краще використовувати знеособлені форми – «доцільно», «спостерігається», «в роботі пропонується», в окремих випадках можна вживати «нами одержано», «на наш погляд». В роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки.

Курсова робота повинна бути надрукована на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через 1,5 міжрядкові інтервали, шрифт Times New Roman, 14 кегль. Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 50 сторінок друкованого тексту, включаючи бібліографію. До загального обсягу роботи не входять додатки. За необхідності окремі таблиці та рисунки можна подавати на аркушах формату А3. Границі аркуша мають бути наступних розмірів: ліве поле – не менше як 25 мм, праве – не менше як 10 мм, верхнє – не менше як 20 мм, нижнє – не менше як 20 мм.

Структурні елементи «Зміст», «Вступ», «Список використаних джерел» не нумерують. Розділи нумеруються арабськими цифрами. Після номера розділу ставиться крапка, після назви розділу крапка не ставиться. Параграфи (підрозділи) нумеруються в межах кожного розділу, номер параграфа складається із номера розділу і номера самого параграфа, розділених крапкою. За необхідністю параграфи також можуть бути розбиті на пункти. В такому разі номер пункту позначається додатковою цифрою, наприклад, 2.1.1, 2.1.2.

Виділення заголовка забезпечується жирним шрифтом та відступом від основного тексту на один 1,5 міжрядковий інтервал. Кожний розділ, в тому числі, вступ, висновки, список літератури, додатки, рекомендується починати з нової сторінки. Новий параграф розпочинається на тій же сторінці, на якій закінчено попередній із відступом два 1,5 міжрядкові інтервали. Не допускається розміщувати назву параграфа або пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї поміщається лише один рядок тексту. Назви розділів та параграфів розміщують по ширині до основного тексту.

Нумерацію сторінок, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул і т.п. подають арабськими цифрами без знаку №. Нумерація сторінок проставляється у верхньому правому куті. Титульний аркуш входить до загальної нумерації і вважається першою сторінкою, але номер сторінки на ньому не ставиться. Нумерації підлягають не лише сторінки основного тексту, але й списку літератури.

Таблиці та ілюстративний матеріал, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. Ілюстрації (графіки, діаграми тощо) позначають словом Рисунок(курсивом з великої літери) і нумерують послідовно у межах розділу. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, Рис. 2.1.

Таблиці, розміщені в тексті роботи, нумеруються арабськими цифрами в межах розділу і обов’язково мають назву, яка повинна бути короткою, точною і виділена жирним шрифтом, наприклад, Класифікація готелів. Над правим верхнім кутом таблиці перед заголовком розміщують курсивом з великої літери надпис “Таблиця 2.3” і вказують номер, що складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад, табл. 2.3. У повторних посиланнях за текстом на таблиці треба зазначити «див. табл. 2.3». При  переносі таблиці на наступну сторінку, не повторюють її назву, а вказують Продовження табл.2.3 та замінюють назви граф цифрами.

Формули розміщують посередині рядка, слова, які зв’язують їх з текстом (“де”, ”отже”, ”звідси”, ”знаходимо”) – на початку рядка. Відстань між рядками формул,  а також між формулами та текстом має бути не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння нумеруються в межах розділу арабськими цифрами в круглих дужках.  Номер формули вказується  на її рівні в крайньому правому  положенні  на  рядку.  Формула наводиться в тексті тільки один раз, в інших випадках дається посилання на її номер. Формули, що слідують одна за одною і   не розділені текстом, відокремлюють  комою. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, розміщують по тексту рядка і не нумерують.

8. Захист кусової роботи

 

Виконана студентом курсова робота, оформлена за всіма вимогами та зброшурована на момент подання, реєструється на кафедрі у встановлений термін (не пізніше як за три дні до терміну зазначеного у плані навчання) і передається керівнику  для перевірки та допуску до захисту.

Перевірена викладачем-керівником курсова робота приймається комісією в складі викладачів кафедри відповідно до графіку навчального процесу. Під час підготовки до захисту студент повинен підготувати стислу доповідь на 5 – 7 хв., у якій визначається актуальність теми, викладається зміст роботи за наступною схемою: сучасний стан (недоліки, які виявлені в ході досліджень та аналізу), заходи, що пропонуються для усунення недоліків, основні результати досліджень,  рекомендації. Під час доповіді треба використовувати ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, схеми), пояснюючи їх зміст. Після доповіді студент відповідає на запитання членів комісії. Відповіді слід давати коротко, мотивовано, змістовно. За результатами захисту виставляється оцінка за стобальною системою, яка вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента.