Туристичні ресурси України

 

РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ  РОЗРИТКУ ТУРИЗМУ В ВІННИЦЬКОМУ  РЕГІОНІ

 

3.1. Проблеми і перспективи  використання туристських ресурсів  області

 

 

 У зв'язку з тим, що Вінниця погано представлена в республіканських засобах  масової інформації і недостатньо  прорекламована на всеукраїнському  і міжнародному ринках туристських послуг, в місті була прийнята «Програма розвитку туризму на 2007 рік» і створений підрозділ, який займатиметься проблемами галузі: відділ в справах сім'ї, молоді і туризму.

Не дивлячись на те, що в цілому місто має значний  туристський потенціал завдяки  історичним і культурним об'єктам, багатому природному потенціалу, транспортній інфраструктурі і зручному географічному  розташуванню, робіт, що проводяться  з метою залучення туристів, явно недостатньо. Більшість турпідприємств, що мають ліцензію на ведення ТД в місті, займаються посередницькою діяльністю, пов'язаною з реалізацією закордонного туристського продукту і реалізацією туристських послуг, які пропонуються іншими регіонами України. У Вінниці недостатньо розвинена матеріальна база розміщення туристів, відсутня конкурентоздатна інформаційна і рекламна продукція у галузі туризму, не визначені цільові туристичні групи, не розроблені сучасні туристичні маршрути. Маршрути по річках проходять в зоні інтенсивної господарської діяльності. Тому до природних перешкод під час їх проходження додаються також обноси гребель, проводки через гаті тощо. Для проходження маршрутів рекомендовано і байдарки, і катамарани, але їх слід ретельно готувати, забезпечуючи стійкість до розривів.

На сьогоднішній день ліцензію на впровадження ТД на території міста мають близько 70 суб'єктів підприємницької діяльності.

Об’єкти історико-культурної спадщини, санаторно-курортна та рекреаційна  база (при відповідній модернізації), природно-кліматичні умови, достатньо розгалужена мережа автодоріг, в тому числі міждержавного значення, дають змогу позитивно оцінювати перспективи в’їзного та внутрішнього туризму в області.

З метою розвитку та популяризації  внутрішнього туризму управління культури і туризму облдержадміністрації постійно співпрацює з управліннями, відділами облдержадміністрації, громадськими організаціями та туристичними організаціями  області. Управління культури і туризму, разом з іншими підрозділами облдержадміністрації взяло участь у розробці проекту  “ Державної програми розвитку м. Хмільника як загальнодержавного бальнеологічного курорту радонової терапії та рекреації і туризму на 2005 – 2010 роки ”. 13 вересня 2005 року при обласній раді створена постійно діюча робоча група з сприяння розвитку сільського зеленого туризму на Вінниччині з представників управлінь, відділів облдержадміністрації обласної Ради та громадських організацій зацікавлених у розвитку даного виду туризму в області.

У 2003 році створено обласний осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, у 2005 представництво Федерації сільського зеленого туризму у Вінницькій області. туристські можливості області щороку представляються на загальноукраїнських та міжнародних туристичних виставках, висвітлюються у засобах масової інформації. При обласній науковій бібліотеці ім. Тімірязєва створено web-сайт з інформацією про розвиток культури і туризму області, об’єкти культурної спадщини, історію міст і районів. Розроблено план розвитку державного історико-культурного заповідника “Буша”, вживаються заходи з реставрації деяких пам’яток історії та культури. Реалізуються плани комплексного обслуговування дітей, підлітків та молоді. Подальшого розвитку набуває оздоровчий та спортивний туризм, яким активно займається більш ніж 15 тисяч громадян області. Доречно сказати, що туристи-спортсмени області постійно займають призові місця у Всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Продовжуються роботи з влаштування штучної водно-слаломної траси у с. Сокілець Немирівського району.

Вінницьким обласним центром  дитячого і юнацького туризму  та екскурсій щорічно розробляються  та реалізуються заходи туристсько-екскурсійного  обслуговування учнівської і студентської молоді з урахуванням вікових  особливостей та рівня знань. Підготовлено та розповсюджено 18 методичних матеріалів для організаторів туристсько-краєзнавчої  роботи. В районах області розроблено нові туристичні маршрути: “Життя та творчість  Марко Вовчок у Немирові”, “Життя та творчість О.Ф. Можайського”, “Козацькими  шляхами”, колишня ставка Гітлера  “Вервольф” смт Стрижака та інші. Крім того в області стрімко розвивається активний туризм. З метою популяризації та підтримки цього виду туризму Вінницьким туристично-спортивним союзом розроблено 37 нових маршрутів - 10 водних , 6 пішохідних, 6 велосипедних, 8 маршрутів вихідного дня та 1 лижний. Вирішуються питання щодо розроблення підземних ходів під м.Вінниця, як туристичного продукту та об’єкту показу. На даний час, спільно з товариством «Коло-Ра», опрацьовується питання щодо включення Вінницької області до туристичного маршруту «Трипільська Україна».

В області під охорону  держави взято біля 3,5 тис пам’яток. Це унікальні аpхеологiчнi пам’ятки тpипiльської культури, що існувала на теренах краю 5 тис. pокiв тому; Визначною духовною пам’яткою pаннього сеpедньовiччя (1 тис. нашої еpи) є скельний монастир, що в с. Буша Ямпiльського pайону; Музей-садиба та єдиний в Україні мавзолей Миколи Івановича Пирогова (м.Вінниця, 1886 р.)

Пріоритетними напрямками інвестування туристичної галузі Вінницької області  є: розширення туристичних маршрутів  для внутрішніх та зовнішніх туристів, розширення готельного бізнесу та сфери  послуг, широка популяризація та розвиток “зеленого” й “екологічного” туризму.

 

3.2. Розробка пропозицій  по раціоналізації використання  туристських ресурсів

 

3.2.1. Розробка програми туру «По порогам Південного Бугу»

 

Маршрут пропонованого туру відносно нескладний (1-категорії складності), але розрахований на осіб з елементарним досвідом водних походів. Рекомендуємо для молоді, колективів фірм і організацій і ін. Він буде різноманітним за характером, тобто включається не один вид подорожі. Для цього туру не потрібне особливе спорядження, його надає тур фірма, до туру не включений переїзд із місця проживання до місця призначення та зворотньо, включене 2-х разове харчування.

Програма пригодницького туру «По порогам Південного Бугу» 

День 1.

Зустріч групи у Вінниці. Переїзд до річки. Тренування на річці, освоєння навичок техніки і тактики сплаву. Вихід “на воду”. Проходження перших порогів та шивер. На річці зустрічаються цікаві старі млини або їх руїни. Обід сухпайком. Продовження сплаву.  Огляд красивих гранітним  скель, де можна займатися скелелазінням.  Зупинка на стоянку. Святкова вечеря. Відпочинок біля багаття.

День 2.

Сніданок. Початок сплаву. Прохід урочища Красилів. Знову на маршруті цікаві скелі і  гранітні брили. Обід. Прохід порожистих ділянок. На цьому відрізку маршруту катамаран часто супроводжують рибалочки (зимородки), невеликі пташки, занесені до Червоної книги України. Після кількох понтонних переправ – зупинка на стоянку. Вечеря. Відпочинок. При багатті.

День 3.

Сніданок. Проходження довгої гряди порогів, що закінчується “Київським порогом”. Береги мають первісний вигляд – заліснені і скелясті. Джерело “Гайдамацька криниця” і  коротка зупинка на відпочинок, де можна споглядати масштабні краєвиди з мальовничих скелястих берегів. Далі – найскладніша ділянка всього маршруту – Сокілецькі пороги. Обід і похід на острів для  розвідки. Захоплення ці пороги викличуть  у всіх: на ділянці близько одного кілометра річка перекрита величезними  кам’яними плитами і валунами. Здавна тут був палац з парком відомої на Поділлі родини Потоцьких. Місце, де він стояв, а також парк і родинну усипальницю можна  оглянути. Недалеко звідси – старий млин – цікава технічна споруда. Зупинка  на стоянку. Вечеря. Відпочинок.

День 4.

. Сніданок. Початок сплаву. Прохід двох поріжків, на яких при бажанні можна потренуватися. Далі – гарні місця для купання. Починаються високі каньйоноподібні  береги зі степовою рослинністю, археологічні поселення різних культур. Обід. Перехід на вечірню стоянку. Вечеря. Відпочинок.

День 5

Сніданок. Сплав до Брацлава. Короткий відпочинок і продовження  подорожі з мальовничими краєвидами урочища Салинецького. Пороги в Гранітному. Обід. Заповідна ділянка урочища Самчинецьке з дубово-сосновими лісами. Проходження останніх порогів. Закінчення подорожі. Переїзд до Вінниці. Роз’їзд групи.

 

3.2.2. Розрахунок економічних  показників

 

Собівартість туру розраховується шляхом підрахування всіх статей витрат на туриста. Всі дані зведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Собівартість туру

№	Стаття видатків	Сума, грн. на 1 туриста
1	Харчування	150
2	Транспортне обслуговування	60
3	Експлуатація спорядження	220
4	Страховка	22
5	Собівартість обмежена	452
6	Видатки на керівника групи	45,2
7	Оплата комісійних ТА (7% від собівартості)	34,8
8	Разом:	532

 

Рішення по встановленню ціни на конкретний продукт або послугу  приймає менеджер. Ціна встановлюється з огляду на дані маркетингових досліджень, розрахунки собівартості продукту,  величину постійних витрат фірми за рік,  бажаний рівень прибутку на одну послугу й загальний обсяг реалізації тур продукту в плановому періоді або за рік з урахуванням сезонності. Таким чином ціна туру буде визначатися по формулі:

Ц_од = С_од + П_дод^од

 Ц_од  = 106,4+532=638 грн. на 1 туриста

Окрім врахованих в собівартості туру прямих і непрямих змінних витрат, туристична фірма також несе і  постійні витрати по організації  і реалізації даного туру. Дані витрати  формуються на рівні підприємства, а потім розподіляються на окремі види турів. Витрати  фірми зведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.Постійні витрати

п\п	Показники	Сума, грн.
1.	Оренда офісу	6000
2.	Фонд заробітної платні	15600
4.	Витрати на збут	7000
5.	Всього в місяць	20600
6.	Всього в рік	123600
7.	Всього на тур	30000

 

Тепер, знаючи продажну ціну, а також обмежену собівартість тур продукту, можна розрахувати маржинальний доход від організації тура

М = Ц_тур – С_обм^од   

М = 638 – 452 = 186 грн.   

  Планується здійснити в літній сезон (травень-жовтень) 40 турів по 10 осіб (400 туристам, а отже маржинальний дохід тур фірми за рік становитиме

М = 186 * 400 = 74 400 грн.

Вартість турпродукту  для кінцевих споживачів визначається згідно з податковим законодавством України, що передбачає збільшення ціни на ставку ПДВ. Ставка ПДВ дорівнює 20%, а отже ціна туру на 1 туриста з ПДВ становитиме

Ціна з ПДВ = 638 * 20% = 765.6 грн.

Знаючи величину річного  маржинального доходу (М_р) і суму постійних витрат за рік (В_пост), можна визначити річний валовий прибуток (П_вал), одержуваний фірмою по даному турпродукту:

П_вал = М_р - В_пост

П_вал = 74 400 –30000= 44 400грн.

Для визначення чистого прибутку необхідно відняти із валового прибутку податок на прибуток, що в Україні  становить 25%.

П_чист = 44000 * 25% = 33000 грн.

В українській практиці для  оцінки ефективності нового продукту, послуги застосовується показник рентабельності продукції обчислюваний по формулі:

 

_{ВИСНОВКИ}

 

Туристський бізнес в Україні розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Переважну більшість діючих туристських фірм вважають за краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх частина працює на залучення гостей в Україну - тобто все робиться так, що капітал від тур. бізнесу відходить за рубіж.

Одним із дійових засобів  прискорення розвитку туризму в  Україні є розвиток туристичної  інфраструктури в мережі міжнародних  транспортних коридорів (МТК). За оцінками експертів, вона має найвищий в Європі коефіцієнт транзитності. З потужним туристичним потенціалом нашої  країни, цей чинник може стати важливим фактором розвитку вітчизняної економіки. Для того, щоб іноземний турист мав істотний позитивний вплив на економіку України необхідно  значно збільшити валютні надходження. У зв’язку з цим, потребує значного розширення обсяг капіталовкладень у туризм. До будівництва об’єктів іноземного туризму (готелів, пансіонатів, баз відпочинку тощо) доцільно залучити капітал зарубіжних країн. Туристська галузь хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники.

Туристський та природно-рекреаційний потенціал області можна використовувати набагато ефективніше. В цьому регіоні для успішного розвитку туризму, окрім природно-кліматичних ресурсів, наявні також комплекс об’єктів історико-культурної спадщини, сприятливе екологічне становище, вигідне географічне розташування, з огляду на близькість кордонів з європейськими державами, розвинену систему транспортного сполучення тощо.