Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ і масажу

Не міняючи положення  дитини, переходять до масажу задньої  поверхні стегна нижніх кінцівок. Характер застосування прийомів - стимулюючий. Тривалість масажу - 4-5 хвилин.

Спочатку застосовують загальну дію на всю кінцівку, а потім  окремо масажують двоголовий, напівсухожильний і напівперетинчастий м'язи стегна від підколінної ямки до сідничної складки. Застосовуються всі основні прийоми масажу, а також допоміжні (щипцеподібний і гребенеподібний прийоми погладжування і розтирання). Переривиста вібрація виконується у формі биття або рублення.

Методичні вказівки.

Масажу м'язів стегна повинен  передувати підготовчий масаж всієї  кінцівки.

Масаж м'язів стегна повинен  охоплювати і сідничні м'язи.

При масажуванні в області  підколінної ямки масажні рухи не повинні бути енергійними, оскільки тут розташовані великі судини і  нервові стовбури.

При положенні масажованого лежачи на спині, під колінами валик, переходять до дії на м'язи передньої поверхні стегна нижніх кінцівок (чотириголовий і кравецький м'язи, великі і малі м'язи, що приводять, напружень широкої фасції) і м'яза живота (прямий м'яз, зовнішній і внутрішній косі м'язи живота і поперечний м'яз).

На м'язах передньої поверхні стегна застосовують масаж седативного  характеру - мала сила тиску, і повільний  темп виконання прийомів, тривалістю 5-6 хвилин. Масажні рухи виконуються  від горбистості стегневої кістки у напрямку до верхнього переднього остюка клубової кістки.

Методичні вказівки.

Масажу м'язів стегна повинен  передувати підготовчий масаж всієї  кінцівки.

На внутрішній поверхні стегна, особливо в паховій області, не слід проводити глибоке тиснуче погладжування, а також переривисту вібрацію у формі рублення зважаючи на проходження тут товстих кровоносних судин і нервів. Крім того, внутрішня поверхня стегон, є місцем сприйняття статевих подразнень. Масажуючі рухи, особливо поверхневе погладжування і розтирання, не повинні бути тривалими.

 

_{2.3 Форми фізичного виховання у поєднанні з масажем, що забезпечують процес корекції порушень постави}

 

У процесі корекції порушень постави дітей частина завдань  виявляється вирішеною раніше інших. В той же час, у зв'язку з динамікою  постави посилюється увага до вирішення окремих завдань.

Враховуючи зміни, що відбуваються в процесі корекції порушеної  постави, до яких відносяться зростаюча  адаптація організму дитини до фізичного  навантаження, а також перебудова змісту рухового режиму, ми поділяли весь процес на три етапи - вступний, основний і завершальний.

На вступному етапі  вирішувалися завдання відновлення  механізмів адаптації організму  дитини до фізичного навантаження, захисних механізмів і систем, які  в нормі підтримують необхідну  рівновагу організму. Протягом цього  етапу дітям пояснювалося, як слід правильно виконувати вправи, а також  розучувалися фізичні вправи, призначені для самостійних занять вдома. Основними  засобами були загально розвиваючі гімнастичні  вправи і вправи для формування навику правильної постави.

Виправлення наявного дефекту, покращення фізичного розвитку і  фізичної підготовленості, прискорення  процесу корекції постави були завданнями основного етапу. Для вирішення  цих завдань використовувалися  вправи для вироблення м'язового  корсета, що загально розвивають вправи з предметами, вправи для формування і закріплення навику правильної постави і рухливі ігри. Разом  з тим застосовували прийоми  масажу відповідно до виду порушення  постави.

Завершальний етап забезпечував перехід до наступного етапу виправлення  порушеної постави, а також до звичайних умов фізичного виховання. У цей період розучувалися комплекси  фізичних вправ для самостійних  занять вдома. До завдань завершального  етапу входили закріплення навику правильної постави і вміння зберігати  її при динамічній і статичній  м'язових роботах. На цьому етапі  застосовувалися вправи для загального тренування організму і вправи, направлені на виправлення порушеної постави дитини.

Як було зазначено вищим  заняття по виправленню порушень постави школярів молодших класів проходили  під час спортивної години в групі  продовженого дня. На заняття входили  фізичні вправи і рухливі ігри для виправлення порушень постави.

Фізичні вправи і рухливі  ігри підбиралися відповідно до завдань  занять, вікових і індивідуальних особливостей дитини.

Завдання занять по виправленню  порушень постави в сагиттальній площині зводяться до нормалізації емоційного тонусу дитини; поліпшення фізичного розвитку; вироблення силової і загальної витривалості м'язів тулуба; розвитку і підвищенню якості рухових навиків; виправленню наявного дефекту і формуванню правильної постави.

Заняття будувалися відповідно до фізіологічних і педагогічних принципів. При організації занять враховувалися також фізіологічні особливості дій м'язових скорочень  на організм дитини. У зв'язку з цим, кожне заняття, тривалістю 45 хвилин, мало вступну, основну і завершальну  частини. Заняття проводилися груповим способом.

Вступна частина заняття  складала приблизно 11-17% часу всього заняття  і включала прості за характером виконання  вправи, такі як ходьба і її варіанти, біг. Подібні вправи використовувалися  з метою підготовки організму  дитини до підвищеного рівня навантаження. У цю частину заняття так само входили власне гімнастичні вправи для формування і закріплення  навику правильної постави і комплекси  вправ ігрового характеру. Постава  вихователя, провідного заняття і  що демонструє правильну поставу  на дітях, сприяла формуванню зорового способу правильної постави. Зоровий  самоконтроль здійснювався перед дзеркалом, де діти приймали правильну поставу  і виправляли зазначені порушення.

Від 67 до 78% часу заняття відводилося  його основній частині. Тут використовувалися  фізичні вправи для вироблення м'язового  корсета, що загально розвивають гімнастичні вправи і рухливі ігри. У групу вправ для вироблення м'язового корсета увійшли гімнастичні вправи для м'язів спини, черевного пресу і бічних м'язів тулуба. Ці вправи застосовувалися з метою відновлення і нарощування загальної і силової витривалості даних груп м'язів. Загально розвиваючі гімнастичні вправи забезпечували під час занять стимуляцію і нормалізацію м'язів поясу верхніх кінцівок, м'язів тазового поясу, м'язів черевного пресу і так далі для посилення дій цих вправ використовувалися предмети - палиці, обручі, м'ячі і тому подібне, а також гімнастичні снаряди - стінки, лавки.

Завершальна частина заняття, що займає від 9 до 16% часу, забезпечувала  поступове зниження фізичного навантаження до рівня, близького до початкового  рухового режиму, на якому знаходилися  діти. Для цього використовувалися  вправи, сприяючі прискоренню відновного процесу.

В процесі корекції порушень постави школярів молодших класів широко використовуються і рухливі ігри.

Рухливі ігри включалися в  щоденні заняття по одній-дві  гри. В той же час, рухливі ігри проводилися як самостійне заняття  один раз на тиждень. Тривалість заняття - 45 хвилин. При включенні рухливих ігор у зміст занять використовувалися  наступні методичні прийоми:

відповідність характеру  гри віку дітей;

підбір ігор відповідно до лікувально-педагогічних і виховних завдань;

чітке пояснення правив і  розподіл ролей;

контроль керівником за виконанням правил гри її учасниками;

дотримання фізіологічних  закономірностей адаптації до навантажень.

Включення рухливих ігор в  заняття з школярами є обґрунтованим  і доцільним з ряду причин. По-перше, вплив гри сприятливо позначається на функціональному стані організму  дітей, на вдосконаленні функцій  серцево-судинної і дихальної систем. По-друге, як засіб лікувальної фізичної культури рухлива гра володіє  цілою низкою якостей, серед яких найважливіше місце займає висока емоційність гравців. Під час гри дитина отримує позитивний заряд емоцій - це задоволення від м’язової роботи в грі, відчуття бадьорості та енергії, можливість дружнього спілкування в колективній грі, досягнення поставленої в грі мети. Окрім цього, здійснюється комплексна дія на моторику і нервово-психічну сферу дитини. По-третє, при проведенні рухливих ігор вирішуються такі конкретні завдання, як зміцнення опорно-рухового апарату дітей, посилення м'язового корсета хребта, поліпшення функції дихання, серцево-судинної системи. Ігри, що у зв'язку з цим включаються в заняття, носили цілеспрямований характер (наприклад, ігри на збереження правильної постави, зміцнення м'язів спини), а також тренувальний.

Проте, при проведенні рухливих ігор треба враховувати деякі  методичні вказівки, а саме: заохочувати  правильну поставу дітей, красиве  положення голови і тулуба під  час ходьби і вправ, чіткість виконання  правил гри.

Не можна давати в грі  активні ролі слабким або втомленим  дітям. Використовувати їх як своїх  помічників (в ролі "суддів").

При розподілі ролей в  грі, подачі команд необхідно враховувати  ступінь збудливості дітей. Із збудженими дітьми тон розмови керівника повинен бути неголосний, строгий, а з боязкими, тихими дітьми - заохочувальний, м'який.

Не загострювати увагу  групи дітей на успіхах в грі  соромливої дитини з метою його заохочення. Це може привести до зворотного, небажаного результату: дитина втрачається, замикається. Таку дитину краще підбадьорювати і  хвалити тихо, без свідків.

Враховувати реакцію організму  дітей на заняття рухливими іграми.

 

_{Список  використаної літератури}

 

1. Аксенова  Н.Г. Дифференцированная методика лечебной физической культуры при кифотической деформации позвоночника частично фиксированной формы у детей. Дисс... к. п. н. - М., 1984. - 136с.
2. Арсланов В.А. Осанка, рабочая поза и здоровье // Методическое пособие. - Казань, 1987. - 42с.
3. Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультуры. - 2-е изд., перероб. и доп. - К.: Здоровье, 1991. -133с.
4. Белая Н.А. Руководство по лечебному массажу. - М.: Медицина, 1983. - 288с.
5. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Радянська школа, 1989. - 190с.
6. Бубела О. Ю.700 вправ для формування правильної постави. Навчально-методичний посібник. -Львів: Українські технології, 2002. -164с.
7. Бурмистрова Н.И. Профилактика нарушений осанки: физкультминутки на уроках с шестилетними школьниками // Физическая культура в школе. - 1990. - № 9. - С.4 9-52.
8. Буровых А.Н. О правильной осанке у детей дошкольного возраста // Дошкольное воспитание. 1970. - № 2. - С.26-27.
9. Буровых А.Н. Профилактика и коррекция нарушений осанки в режиме дня школы-интерната. АКД - М, 1967. - 23с.
10. Вайнер Э.Н. Общая валеология: Учебник. - Липецк: Липецкое издательство, 1998. - 183с.
11. Валеологическая система сохранения здоровья населения России // Валеология. - 1996. - С.7-18.
12. Васичкин В.И. Справочник по массажу. - СПб: Гиппократ, 1996. - 176с.
13. Вербов А.Ф. Лечебный массаж. - М.: Селена -, 1996. - 288с.
14. Вернштейн Н.А. О построении движений. М.: Медгиз., 1947. - 162с.
15. Гамбурцев В.А. Гониометрия человеческого тела. - М.: Медицина, 1973. - 200с.
16. Гамза И.А. Физическое воспитание учащихся с нарушенной осанкой // Методические рекомендации для студентов. - Минск, 1982. - 29с.
17. Дега В. Пороки осанки // Многотомное руководство по ортопедии и травматологии. Т. II. / Под ред. М.В. Волкова. - М.: Медицина, 1968. - С.267-300.
18. Дубогай О.Д., Завацький В. Ы., Корон Ю.О. Методика фізичного виховання студентів віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи. Навчальний посібник. - Луцьк: Надетир’я, 1995. -220с.
19. Душанин С.А., Пирогова С.А., Иващенко Л.Я. Самоконтроль физического состояния. - К.: Здоров’я, 1980. -120с.
20. Душанин С.А., Пирогова С.А., Иващенко Л.Я. Тренировочные программы для здоровья. - К., 1985. -18с.
21. Икова В.В. Лечебная физическая культура при дефектах осанки и сколиозах у школьников. - Л.: Медгиз, 1963. - 64с.
22. Каптелин А.Ф. Предупреждение деформаций позвоночника в передне-заднем направлении усиления (кифоза и лордоза) / Профилактика некоторых деформаций опорно-двигательного аппарата у детей. - М., 1962. - С.17-23.
23. Каптелин А.Ф. Восстановительное лечение (лечебная физкультура, массаж и трудотерапия) при травмах и деформациях опорно-двигательного аппарата. - М.:
24. Ковалькова З.П. Методические указания для определения осанки детей школьного возрастаизмерительным способом и основные принципы методики лечебной физической культуры для восстановления правильной осанки при ее отклонениях. - Харьков, 1955. - 14с.
25. Лечебная физическая культура / Под ред. В.А. Епифанова. - М.: Медицина, 1987. - 528с.
26. Лечебная физическая культура при заболеваниях в детском возрасте / Под ред. С.М. Иванова. - М.: Медицина, 1983. - 400с.
27. Лечебная физическая культура. Учеб. для ин-тов физ. культ. / Под ред. С.Н. Попова. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 271с.
28. Ловейко И.Д., Фонарев М.И. Лечебная физическая культура при заболеваниях позвоночника у детей. - Л.: Медицина, 1988. - 144с.
29. Мирхайдарова Л.Г. Воспитание осанки у детей младшего школьного возраста средствами гимнастики. Дисс... к. п. н. - Волгоград, 1997. - 135с.
30. Огнистий А.В. Атлас загально-розвиваючих вправ. Навчально-методичний посібник - Тернопіль: ТНПУ, 2004. - 148с.