Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2014 в 00:18, контрольная работа
Боротьба королів Англії із парламентом у середині XVII століття, дала поштовх для розвитку найрізноманітніших політичних напрямів як у житті суспільства, так і в розвитку наукової теорії. Суперечність призвела до перевороту – революції, різким противником якої був Томас Гобс. Він хотів ствердити права верховної влади проти бунтівників, не порушивши існуючого режиму та влади. А результатом його діяльності стало започаткування нових концепцій і створення філософських політичних праць, які на сучасному етапі розвитку держави потребують комплексного аналізу. В цьому і полягає актуальність нашого дослідження [2].
Вступ 2
1. Специфіка основних ідей політичної філософії Томаса Гобса 3
2. Актуальність концепції Томаса Гобса 7
3. Значення вчення Томаса Гобса про державу та право 10
Висновки 14
Список використаних джерел 15
Гобс – це родоначальник сучасної політичної науки, це ціла історична епоха державного права, яка на сьогодні визнається більшістю політиків.
Проте існує ряд дискусій щодо інтерпретації поглядів Гобса. За останні століття єдиного розуміння вчення Гобса так і не укорінилося, не сформувалася і стійка тенденція щодо переосмислення його вчення. На сьогодні вказана тенденція тільки посилюється [7].
Гобс є засновником традиційної концепції, яка за змістом зовсім протилежна ідеям епохи Ренесансу, в яку сформувався його світогляд, адже, замість республіканського державного самоуправління, він запропонував основи суверенітету, згідно якого населення відмовляється від свого права на правління в державних структурах. Такий підхід має глибокий зміст, який тривалий час не втрачав своєї актуальності.
Слід сказати, що заслуга Гобса полягає ще й в тому, що саме він став розглядати державу не через вуаль теології, а виходячи з раціоналізму. Філософ проводить аналогію між державою та людським організмом, робить підхід до держави як до «штучної людини», що має свою своєрідну будову: суверен- душа держави, мир, спокій в державі - здоров’я, а війни - хвороби, що призводять до загибелі. Держава – машина. Саме таку думку стверджував англійський філософ, що неабияк вплинула на подальший розвиток політичної філософії. Дивовижний талант, проникливість допомогли побудувати Гобсу цілу систему, яка стала джерелом не лише для мислителів XVIII, а й XX століть.
Політична філософія Томаса Гоббса залишила помітний слід як в історії розвитку політико-правової думки, так і мала значний вплив на формування цілого ряду основоположних категорій теоретичної юриспруденції. Значення основних концептів доктрини англійського філософа, незважаючи на їх очевидний історичний зв'язок з епохою, в рамках якої вони формулювалися, у них по-новому розкривається наукова проблематика XX - початку XXI ст. Тенденції розвитку державно-правових навчань в другій половині XX століття позначили корінне переосмислення цілого ряду теорій, покладених в фундамент європейського та, починаючи з 1993 року, російського суспільства. Будучи одним з найбільших теоретиків суспільства соціального контракту і основоположником секуляризованого типу праворозуміння саме ідеї Гоббса є першими історичними передумовами того кола питань, які формують сучасний державно-політичний дискурс. Про це з усією очевидністю свідчать численні роботи вітчизняних і західних правознавців, філософів і політологів, що з'явилися у пресі в останні роки [4].
У той же час, сучасна вітчизняна теорія права і держави перебуває в стані пошуку власної наукової ідентичності. Сформована ситуація є наслідком спроб подолання в правознавстві марксистсько-ленінської парадигми пізнання державно-правових явищ, що відбилося в зверненні до ряду фундаментальних проблем єдності та відмінності окремих типів право розуміння, а також складності визначення місця особистості в просторі державно-правової реальності, що припускає наукову розробку граней співвідношення індивідуальних і колективних інтересів; позначення проблеми деформації правосвідомості, в основі якої лежить невирішене питання ціннісного виміру правових та державних явищ - ось коло питань, яке змістовно наповнило багато вітчизняних наукових публікацій останніх років. Очевидно, що утвердження власної значущості починається з пошуку підстав наукового пізнання.
Одним із шляхів виходу з ситуації, що склалася ( дозволяє виявити спільність зазначеної проблематики історико-правового та теоретичного характеру), стає звернення до праць, які визначили форми наукового мислення, характерні для сучасного гуманітарного пізнання в принципі і вітчизняній теорії права, зокрема. Таким чином, політико-правова доктрина Томаса Гоббса, на наш погляд, може служити тією точкою відліку, аналіз якої дозволить, по-перше, виявити історичні передумови сучасних проблем теорії держави і права, а, по-друге, запропонувати інші (методологічні) варіанти вирішення ряду завдань загальнотеоретичного характеру [1].
Ознайомившись з основними ідеями політичної філософії Томаса Гобса, можемо стверджувати, що саме доба, в яку жив мислитель, породила такого генія. Тогочасна Англія переживала не найкращі часи: боротьба королів з парламентом, революція. І як наслідок Гобс пише філософські твори «Про громадянина», «Левіафан» та інші. В своїх політико-правових працях філософ стверджує, якою повинна бути держава. Концепції Томаса Гобса виявилися напрочуд актуальними і на сучасному етапі розвитку політичних систем, в тому числі в країнах нових демократій.
Англійський філософ сприймав державу як штучне утворення, яке було створене не Богом, а людьми у результаті впливу суспільного договору, в той час, коли більшість людей відмовились від своєї свободи. Проте, первісний стан суспільства, не був ідеалізований Гоббсом, адже, означав початок війни всіх проти всіх. Він зазначав, що одноразова поява держави не може забезпечити повноцінного існування людського соціуму. Томас був упевнений, що люди у будь-який момент мають всі шанси повернутись до стану війни.
На думку філософа, ім’я якого вже вище згадували, виникнення цивілізованого суспільства можливо лише за умови свідомого обмеження свободи, а тому саме після цього і з’являється влада держави. Англійський філософ стверджував, що розум наказує людині зректися необмеженої та некорисної свободи, яку людина отримала від природи.
Гобс сприймав державу як штучне тіло та вважав за можливе говорити про колообіг влади у часи англійської революційної епохи, який відзначився реставрацією монархії.