Звіт про проходження практики у Міністерстві Юстиції України

Слід підкреслити, що раніше до повноважень Мін'юсту України входила лише правова оцінка проектів законодавчих актів, що готувалися іншими міністерства ми і відомствами.

Друга група повноважень обумовлена тим, що з активізацією в останні роки нормотворчої діяльності виникла потреба в запровадженні державної системи контролю за нормотворчою діяльністю органів виконавчої влади, а також забезпеченні доступності законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють права та обов'язки громадян, для населення. У зв'язку з цим Мін'юст України:

- здійснює відповідно  до законодавства державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, веде реєстр цих актів;

- забезпечує функціонування єдиної системи правової інформатизації, є офіційним видавцем збірників законодавства та кодексів України, видає інформаційний бюлетень «Офіційний вісник України», бере участь у виданні журналів і газет загальноправового характеру;

- веде Єдиний державний  реєстр нормативних актів, надає інформацію з бази даних цього реєстру;

- здійснює роботу із  систематизації законодавстваУкраїни, готує пропозиції про його  кодифікацію, веде Єдиний загальноправовий рубрикатор 

 Третя група повноважень характеризує взаємовідносини виконавчої та судової влади. Стаття 6 Конституцій України визначила, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а органи, що є носіями окремих гілок влади, здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Найважливішою функцією судової влади є здійснення правосуддя. Конституція, забезпечуючи незалежність судів, забороняє будь-який вплив на них при здійсненні правосуддя. Одночасно на державу покладено обов'язок забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Виходячи з цього, Мін'юст України наділено такими повноваженнями, які б дозволяли, точно додержуючись принципу незалежності суддів, реалізувати цю державну функцію. На виконання цього завдання Мін'юст України: 

- вносить Президентові  України пропозиції з питань мережі місцевих судів і кількості в них суддів;

- здійснює у встановленому  законодавством порядку заходи щодо організаційного і матеріально-технічного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та арбітражних судів) і соціального захисту працівників судів;

- забезпечує в порядку, встанодленому законодавством України, добір та підготовку кандидатів у судді, готує за рекомендаціями відповідних кваліфікаційних комісій суддів матеріали для призначення або обрання суддів, голів судів, заступників голів судів, їх переведення на посади в інші суди та звільнення з посад (крім Верховного Суду України та арбітражних судів), формує резерв на тпосади суддів, голів і заступників голів районних (міських) судів, Верховного Суду АРК, обласних, Київського іСевастопольського міських судів;

- здійснює нормування  та методичне забезпечення  правлінської діяльності голів судів;

- організовує в порядку,  встановленому законодавством України,  виконання рішень, ухвал, постанов судів та виконавчих документів інших органів, виконання яких покладено на державну виконавчу службу;

Дещо інший характер повноважень  Мін'юст України має щодо установ нотаріату. Так:

- організовує роботу установ  нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до їх поліпшення, контролює законність вчинення нотаріальних дій державними і приватними нотаріусами, видає та анулює свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, забезпечує реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, організовує виготовлення та контролює використання спеціальних бланків нотаріальних документів, веде реєстр свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- здійснює підготовку нотаріально оформлених документів для їх консульської легалізації, надає допомогу консульським установам з питань вчинення нотаріальних дій;

- забезпечує роботу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

Основні функції органів  юстиції полягають у: а) діяльності з 
юридичної допомоги; 6) діяльності з виконання рішень (вироків), 
постанов судових органів.

Для реалізації державних  завдань до компетенції Міністерства 
юстиції України належать:

розробка проектів нормативно-правових актів;

розробка за пропозиціями центральних органів виконавчої 
влади проектів програм розвитку законодавства й планів нормотворчих робіт, координація та контроль за їх виконанням;

державне замовлення робіт  із підготовки проектів нормативно-правових актів;

адаптація законодавства  Європейського Союзу до законодавства  України;

проведення за дорученням Кабінету Міністрів України правової експертизи прийнятих Верховною  Радою України законів які  подають на підпис Президентові України;

проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, які  подають на розгляд Верховній  Раді України, Президентові України, Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо їхньої відповідності  Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, в тому числі чинним міжнародним договорам України;

підготовка пропозицій за участю центральних органів виконавчої влади щодо вдосконалення законодавства  України;

підготовка пропозицій щодо укладення міжнародних договорів  України з правових питань або  набуття членства України в чинних міжнародних договорах;

проведення правової експертизи на відповідність Конституції та законам України, проектам міжнародних  договорів України, підготовка висновків  щодо здійснення внутрішньодержавних  процедур, необхідних для набрання чинності міжнародними договорами України

підготовка пропозицій щодо приведення законодавства України  відповідно до норм міжнародного права, зокрема, принципів і стандартів 00Н, Ради Європи, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, та внесення їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

здійснення інших функцій  відповідно до законодавства.

 

РОЗДІЛ 2

ПОРЯДОК РОБОТИ ДЕПАРТАМЕНТУ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА СПІВРОБІТНИЦТВА

 

2.1.Адаптація законодавства  України до законодавства Європейського Союзу

 

Адаптація законодавства  України до законодавства ЄС - процес приведення законів України та інших  нормативно-правових актів у відповідність  acquis communautaire. Адаптація законодавства є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що в свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики.

Аcquis communautaire в дослівному перекладі з французької - «надбання Співтовариства». Цей термін відображає особливості правової природи Європейського Союзу і фактично є правовою системою Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними).

Така система створювалась та розвивалась протягом майже 50 років  та містить понад 14 тисяч різних видів правових актів і майже 9 тисяч рішень Суду ЄС.

Адаптація законодавства  України до acquis communautaire Європейського  Союзу, передбачена статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і їх державами-членами (далі - УПС), є однією із головних складових політики європейської інтеграції України, а також - одним з найважливіших аспектів співробітництва України та ЄС.

Стаття 51 визначає 16 пріоритетних сфер адаптації: митне право; законодавство про компанії; банківське право; бухгалтерський облік компаній; податки, у тому числі непрямі; інтелектуальна власність; охорона праці; фінансові послуги; правила конкуренції; державні закупівлі; охорона здоров'я та життя людей, тварин, рослин; довкілля; захист прав споживачів; технічні правила і стандарти; транспорт; енергетика, у тому числі ядерна.

З метою виконання Загальнодержавної програми Кабінет Міністрів України 15 жовтня 2004 року прийняв постанову № 1365 «Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» (далі - постанова № 1365), якою було затверджено Порядок підготовки та реалізації плану заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, створено Координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - Координаційна рада) та затверджено Положення про неї. З метою реалізації Загальнодержавної програми розробляються щорічні плани заходів (далі - ПЗ). Станом на сьогодні було затверджено сім ПЗ. Плани включають перелік заходів, здебільшого щодо розробки проектів законодавчих актів (із зазначенням відповідних acquis та відповідальних органів виконавчої влади) та супроводження їх прийняття Верховною Радою України.

Проектом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Порядком денним асоціації Україна - ЄС (набув чинності 23 листопаду 2009 року) передбачено появу великої кількості юридично обов'язкових зобов'язань України у сфері адаптації законодавства, невиконання яких може призвести до вжиття проти України відповідних економічних санкцій. У зв'язку з цим виникла потреба змінити підходи до реалізації адаптації.

З цією метою, а також з метою забезпечення систематизації, послідовності та плановості роботи у сфері адаптації, починаючи з шостого засідання (9 березня 2010 року), Координаційна рада схвалює Прогресивний план адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, який враховує зобов'язання України у сфері адаптації законодавства (погоджені на сьогодні в ході переговорного процесу) та дозволяє вже зараз розпочати підготовку до виконання Угоди.

Слід зазначити, що Міністерство юстиції України проводить масштабну  роботу по запровадженню в дію  плану дій щодо адаптації законодавства. Дана робота проводиться реалізацією сил усіх відділів та департаментів, але потрібно виокремити саме департамент міжнародного права та співробітництва, на яке покладені зокрема такі функції:

Здійснення міжнародно-правового  співробітництва.

Забезпечення дотримання і виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України з правових питань.

Здійснення захисту інтересів  України у Європейському суді з прав людини.

Адаптація законодавства  України до законодавства ЄС.

Так, на озброєння покладений план дій, що повністю виражає концептуальні  підходи по ефективному запровадженню гідного співіснування українського законодавства та права ЄС. План дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки передбачає наступні аспекти:

I. Виклики та стратегічні  цілі

A. Співробітництво між  Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ вже достатньо розвинуте і сприяє зміцненню їх співпраці в рамках Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами (УПС) і загального Плану дій Україна — ЄС, затвердженого на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, що відбулося 21 лютого 2005 р. (далі — План дій Україна — ЄС 2005 року).

 План дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні від 12 грудня 2001 р. заклав фундамент для такого співробітництва, передбачаючи широкий спектр дій, зокрема за напрямами управління кордонами та віз, міграції і притулку, боротьби із злочинністю і тероризмом, а також зміцнення судової влади, верховенства права та належного управління. Цей документ сформував розділ “Юстиція, свобода і безпека” Плану дій Україна — ЄС 2005 року. До нього також додається План-графік, який дає змогу відслідковувати виконання Плану дій у сфері юстиції, свободи та безпеки.

 Після останнього розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 р., ЄС і Україна вперше стали межувати між собою і як безпосередні сусіди почали стикатися зі спільними викликами у боротьбі із злочинністю, тероризмом та іншими видами незаконної діяльності транскордонного характеру.

 Відповідно до своїх  положень План дій у сфері  юстиції, свободи та безпеки  повинен бути переглянутий з  метою посилення у конкретний  спосіб співробітництва між Україною  та ЄС з урахуванням розвитку зони свободи, безпеки і юстиції у ЄС та безпосереднього сусідства.

B. Співробітництво, що  здійснюється на основі спільних  цінностей, як це передбачено  УПС і Преамбулою до розділу  2.1 Плану Дій Україна — ЄС 2005 року, повинне відображати баланс між безпекою, з одного боку, і юстицією та свободою, з іншого. Оновлений План дій у сфері юстиції, свободи та безпеки розроблено з урахуванням:

 положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами від 16 червня 1994 р., яка набрала чинності у березні 1998 року;