Валютно-фінансові відносини, їх сутність та структура

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Июня 2013 в 15:56, реферат

Краткое описание

Сутність і структура валютно – фінансових відносин. Валютно – фінансові організації як складова валютно – фінансових відносин.

Вложенные файлы: 1 файл

КУРСОВА Міжнародні валютні відносини.docx

— 76.96 Кб (Скачать файл)

Останніми роками МБРР опікується проблемою врегулювання зовнішнього  боргу країн, що розвиваються: 1/3 кредитів він видає у формі так називаного спільного фінансування. Банк надає  структурні кредити для регулювання  структури економіки, оздоровлення платіжного балансу.

На додаток до МБРР минулого створені такі фінансові інститути: Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація. Багатобічне  агентство по гарантуванню інвестицій. На початку 1991 р. до складу членів цих  організацій входили 155 країн. За період свого існування банк і його організації  надали понад 5 тис. позики на загальну суму 245 млрд дол. Майже 3/4 всіх позик припадає на МБРР.

Європейський банк реконструкції  та розвитку (Євробанк, ЄБРР) - міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки. Створений в 1991 році (штаб-квартира - в Лондоні).

Акціонерами Банку є 61 держава, Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк. Капітал - 30 млрд. євро. Фінансує 29 країн. Країнам ЄЕС належить 55,12% капіталу, США - 10%, Японії - 8,52%, країнам операцій - 11,78% (в тому числі Україні - 0,8%), іншим акціонерам - 14,58%. Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку. Збори акціонерів проводяться щорічно у квітні-травні почергово у Лондоні (у непарні роки) та в одній із країн-членів банку (у парні роки). Сьомі щорічні збори (1998 р.) відбулися у Києві. В Україні ЄБРР має дипломатичний статус і статус привілейованого кредитора. Усі повноваження щодо управління ЄБРР покладені на Раду керуючих на чолі з Головою і двома заступниками. Вона складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-учасниць і представників від ЄС і ЄІБ. Рада керуючих делегує ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність Банку.

До Ради директорів входять  Президент, три віце-президенти і 23 директори. Кожен віце-президент  координує діяльність тієї чи іншої  територіальної групи. Україна, разом  із Румунією, Боснією і Герцеговиною та Хорватією, входить до складу групи  Південної і Східної Європи . Діяльністю територіальних груп керує Банківський департамент.

19 квітня 2008 за рішенням  Ради керівників ЄБРР був обраний  п'ятий за рахунком президент  Томас Міров. Він замінить Жана Лємьєра, який був президентом протягом восьми років. У наш час Томас Міров є державним секретарем міністерства фінансів Німеччини. Він обійме цю посаду, коли Банк переорієнтує свою діяльність на схід та південний схід. Свою діяльність Банк будує за стратегією керованого зростання, на основі жорсткого дотримання здорових банківських принципів.

ЄБРР працює лише на комерційних  засадах. На відміну від МВФ, надає  тільки цільові кредити під конкретні  проекти приватним і державним  структурам на потреби розвитку економіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40% - у державний сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнародних організацій.[8,с.56-59] 
 
Розділ2. Особливості міжнародних валютно-фінансових відносин в умовах ринкової системи.

2.1 Роль міжнародних валютно-фінансових організацій в сучасних умовах. 
    
        У сучасних умовах значення і роль міжнародних валютно-фінансових організацій (МВФО) постійно зростає, адже сфера валютно-фінансових відносин найбільш вразлива, нестабільна та непередбачувана.  Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн із перехідною економікою, які здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості. 
           Ринок – це не тільки економічне регулювання в межах однієї окремо взятої держави. Весь світ має тісне співробітництво в політичній, соціальній, економічній та інших сферах життєдіяльності. Валютно-фінансові та кредитні відносини між країнами є найскладнішою стороною світового ринку. Вони охоплюють проблеми розвитку всього світового співтовариства і кожної окремої країни. З розвитком ринкових відносин збільшуються і грошові потоки між країнами. Основу цих відносин складають міжнародні фінансові організації.

Вони формуються за домовленістю між країнами. Метою таких інститутів є контроль і регулювання економічних, а особливо фінансових операцій між  окремими державами. Існують і головні  світові міжнародні фінансові інститути.

Почалися міжнародні фінансові  відносини з виникнення банку  для міжнародних розрахунків. Сталося  це в 1930 році в Базелі. На чолі цієї акції  стояли банки Італії, Англії, Японії, Бельгії, Німеччини і декілька великих банків США. Метою такого банку стало спрощення розрахунків з Німеччиною по військовим боргами і подальшого фінансового співробітництва між країнами.

Починаючи з 1979 року, цей  банк став посередником між країнами, що входять в Європейську валютну  систему. Він спрощує розрахунки, пов’язані з операціями з продажу  вугілля та сталі. Послугами цього  банку користуються близько 30 країн  Європейського регіону.[3, с.47-50]

Міжнародний валютний фонд, це одна з головних організацій такої  категорії. Вона має пряме відношення до діяльності ООН. Фонд був організований  в 1944 році, але свою діяльність почав  тільки в 1947 році. Офіс фонду розташований у Вашингтоні, але він має і  філія в Парижі.

Сучасна система міжнародних  організацій налічує понад 4 тис. інститутів, з котрих приблизно 300 - це міжурядові (міждержавні) організації, а інші - неурядові. Після другої світової війни утворилася група глобальних міжнародних організацій, які спрямовують свою діяльність на стимулювання економічної та валютної стабільності у світі (рис. 1.1), і їхня поява та роль в регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносинах надзвичайно важлива, адже із вдосконаленням системи фінансового обміну та валютного обороту потрібно й вдосконалювати систему регулювання цими процесами на міжнародному рівні . Форми і методи роботи міжнародних організацій, їхні взаємовідносини з урядами країн - членів значною мірою визначають стан та тенденції розвитку економічного середовища в окремих країнах та регіонах. 
 

Рис. 1.1 Міжнародні організації з стимулювання економічної та валютної стабільності

 
     Бреттон-Вудські інститути - це Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами, найважливішою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин. Свою назву вони дістали від назви американського містечка Бреттон-Вудс, де у 1944 р. відбулася міжнародна валютно-фінансова конференція, на якій і було прийнято рішення про заснування цих двох установ.[3, с.45-48]

Міжнародний валютний фонд (МВФ) - міжнародна валютно-кредитна організація, метою якої є сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютного співробітництва шляхом установлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх додержанням, удосконалення багатосторонньої системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів. Чи не найважливіше місце відноситься саме йому. 
         Всесвітня торговельна організація (ВТО) - нова міжнародна організаційна структура, яка заснована на (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) ГАТТ, результатах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду і почала діяти з 1 січня 1995 р. З метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається питаннями реалізації товарів, надання послуг та правами інтелектуальної власності, а Всесвітня торговельна організація буде втілювати в життя домовленості останнього раунду переговорів. Створення ВТО фактично стало найбільшою реформою міжнародної торгівлі за період, що минув з кінця Другої світової війни, що реалізувала у сучаснішій формі спробу створення Міжнародної організації торгівлі у 1948 р. Цим було завершено формування основного комплексу універсальних договорів системи ГАТТ, що дозволяє говорити про створення нового глобального правового порядку в галузі торгівельних, тарифних, митних, інвестиційних, фінансових та інших сфер міжнародних економічних відносин, до якого держави-члени ГАТТ прагнули протягом останніх 50 років.[3,с.56] 
            Також величезну роль серед валютно-фінансових організацій, що діють сьогодні, відіграє вже вищезгаданий Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), що у 1991 р. почав свою діяльність. Його засновниками стали 40 країн. ЄБРР сприяє тим країнам Центральної та Східної Європи, де відбувається розвиток ринкової економіки. Кредити надаються передусім приватному сектору. Рада ЄБРР може обмежувати доступ країн Центральної та Східної Європи до ресурсів банку у тому випадку, якщо політика відповідної країни суперечить цілям його створення.

Фінансову підтримку економічних  реформ у країнах Центральної  та Східної Європи банк здійснює шляхом надання прямих кредитів, інвестування у акціонерний капітал підприємств  приватного та державного секторів, гарантування розміщення цінних паперів, полегшення доступу приватних підприємств  до внутрішніх та міжнародних ринків капіталу шляхом надання гарантій, фінансових консультацій, позик і  технічної допомоги для реконструкції  та розвитку інфраструктури, необхідної приватному сектору для переходу до ринкової економіки.

На сьогодні основними  міжнародними організаціями, з якими  активно співпрацює Україна, є Міжнародний  валютний фонд, Світовий та Європейський банки реконструкції і розвитку. Але цілий ряд причин обумовлює  неефективне використання позичених  коштів в Україні. Серед них:

• низький рейтинг інвестиційної  привабливості української економіки;

• економічні та політичні  ризики, на які іноземні інвестори  звертають велику увагу;

• нерозробленість відповідного законодавства;

• невизначеність пріоритетів  ринкової трансформації економіки;

• низький рівень розвитку валютного ринку;

• практична відсутність, у багатьох випадках, гарантій повернення кредитів;

• низький рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктур, інформаційно-комунікаційних систем.[4, с.33-40]

Як видно, діяльність фінансових організацій такого рівня спрямована на сприяння і розвиток економіки всіх країн учасників. Діяльність різних держав на світовому ринку нерозривно пов’язана. Тому дуже важливо підтримання оптимального світового балансу на фінансовому світовому ринку, а особливо в країнах, які за рівнем свого розвитку значно поступаються високорозвиненим країнам-очільникам.

 
            2.2 Оцінка міжнародних валютно-фінансових відносин в Україні та провідних країнах світу (США, Німеччина). 
 
         Оцінюючи міжнародні валютно  - фінансові відносини між суб`єктами країн потрібно в першу чергу звертати увагу на рівень економічного розвитку кожної держави і перспективу його реалізації в межах існуючих умов. 
         Міжнародні валютно-фінансові відносини - складова частина й одна з найбільш складних сфер ринкового господарства. У ній фокусуються проблеми національної та світової економіки, розвиток яких історично йде паралельно, тісно переплітаючись. У міру інтернаціоналізації господарських зв'язків збільшуються міжнародні потоки товарів, послуг і особливо капіталів і кредитів.

Великий вплив на міжнародні валютно-фінансові відносини роблять  провідні промислово розвинені країни (особливо такі як «СІМКА» і країни, що проходять по класифікатору МВФ), які виступають як партнери-суперники. Останні десятиліття відзначені активізацією країн, що розвиваються в  цій сфері.[9, с. 22-25]

Під впливом нових факторів функціонування міжнародних валютно-кредитних  відносин ускладнилося і характеризується частими змінами. Тому вивчення світового  досвіду представляє великий  інтерес для України та інших  країн з ринковою економікою. Поступова  інтеграція України у світове  співтовариство, вступ у Міжнародний  валютний фонд (МВФ) і групу Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) вимагає знання загальноприйнятого цивілізованого кодексу поведінки  на світових ринках валют, кредитів, цінних паперів, золота.

Оцінюючи і розглядаючи особливості кредитування та фінансування країн, що розвиваються (РС) можна виділити наступні особливості:

1) по-перше, значну частину іноземних ресурсів ці країни отримують у формі пільгових кредитів і безповоротних субсидій. Відбір країн - переважно в залежності від рівня економічного розвитку. Найбільшими пільгами користується категорія найменш розвинених країн (Україна), і навпаки, кредитування динамічно розвинених нових індустріальних країн за своїми умовами набагато і у меншій мірі відрізняється від кредитування західних позичальників ( США, Німеччина). Однак пільгові кредити їм також надаються, виходячи з політичних і військово-стратегічних мотивів.

2) по-друге, немає універсальної системи міжнародного кредитування держав, що розвиваються.

3) по-третє, сучасна світова кредитна система адаптована до специфічних умов РС, інтегрованих у світове господарство. Це відноситься не тільки до офіційного (двосторонньому і однобічного) кредитуванню та субсидування, але і кредитами приватних банків.

4) по-четверте, основну масу кредитів і субсидій РС отримують безпосередньо від промислово розвинутих країн, міжнародних валютно-кредитних і фінансових інститутів, де головними донорами є розвинені держави, а також - на світовому ринку позичкових капіталів. Тому, міжнародне кредитування РС зводиться переважно до відносин між центром і периферією світового господарства.

Лише невелика частина  міжнародних кредитів і субсидій надається в рамках взаємної співпраці  РС.

Ще однією особливістю  при реалізації  міжнародних валютно-фінансових відносин є наявність сформованих  валютних ринків. Для своїх учасників вони надають клірингові послуги, можливість застрахуватися від валютних ризиків. Також є можливість "спекулювати", набуваючи або продаючи валюту, тобто, граючи на її майбутній ціні.

Информация о работе Валютно-фінансові відносини, їх сутність та структура