Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2013 в 15:51, отчет по практике
Першими банківськими установами, що нагадували банки були окремі церковні храми. Вони були надійними для збереження цінностей недоторканість яких гарантувалася шанобливим ставлення до релігії (Ефейський, Дельфійський). Потім відкривалися торгівельні або ремісничі підприємства.
Банк ( іт. банко-лавка). Попередниками банків Палії були середньовічні міняйли вони тримали грошові вклади від купців видававши при цьому письмове посвідчення про суму грошей. А також спеціалізовувались на обміні грошей різних міст та держав. З часом міняйли стали використовувати ці кошти для кредитування громадян міст та держав.
Вступ
Дати загальну характеристику банку, а саме, назву банку, місце знаходження. Організаційно: правова форма, цілі і напрямки діяльності ( статутні дані).
Ознайомитись з організаційно- управлінською структурою банку положення про структурні підрозділи, посадові інструкції, короткий опис.
описати матрицю послуг банку (класифікувати і коротко описати банківські операції та послуги).
Ознайомитись з розміром, структуру депозитного та кредитного портфеля банку.
Дати характеристику організації валютних операцій.
Ознайомитись з організацією розрахункових операцій.
Управління трудовими ресурсами (категорії працюючих їх структура, заходи щодо покращення використання трудових ресурсів).
Управління витратами банку (структура витрат планування витрат).
Управління доходами банку (структура та джерела утворення доходів, тарифна політика банку).
10. Аналіз розміру динаміки та структури кредитного портфеля банку:
сутність кредитного портфеля;
проаналізуйте розмір кредитного портфеля за попередні періоди;
проаналізуйте структуру кредитного портфеля (кредит юридичної та фізичної особи, довгострокові та короткострокові, за видами кредитів).
“Під контролем” – це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить 5% чистого кредитного ризику.
“Субстандартні кредитні операції – це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20% чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.
“Сумнівні” кредитні операції – це операції за якими виконання зобов’язань їх боку позичальника (контрагента банку а повній сумі під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50% чистого кредитного ризику.
“Безнадійні” кредитні операції – це операції ймовірність виконання зобов’язань за якими з боку позичальника (контрагента банку практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними (100%).
З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.
Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій здійснюється за такими критеріями:
Оцінка фінансового стану позичальника
Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії" економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.
Оцінку фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної" заборгованості банк здійснює в кожному випадку укладання договору про здійснення кредитної операції", а надалі - не рідше ніж один раз на три місяці, а для банків - не рідше ніж один раз на місяць.
Зазначені в цьому Положенні вимоги щодо оцінки фінансового стану позичальника є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними.
Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями.
Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної" групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної" політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.
Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується з урахуванням додаткових (суб'єктивних) показників.
Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника -юридичної особи банк мас враховувати такі основні економічні показники його діяльності:
платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
обсяг реалізації;
обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);
склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);
собівартість продукції (у динаміці);
прибутки та збитки (у динаміці);
рентабельність (у динаміці);
кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).
Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:
коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені
високоліквідними активами:
КЛ1=
де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,
Зп — поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника КЛІ - не менше ніж 0,2;
коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки:
КЛ2=
де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних,
Зп — поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 - не менше ніж 0,5;
коефіцієнт загальної
КП=
де Ао - оборотні активи,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються : короткострокових кредитів І розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника КП - не менше ніж 2,0.
Фінансова стійкість позичальника визначається за таким? показниками:
коефіцієнт маневреності власних коштів (KM), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:
КМ=
Вк де Вк - власний капітал підприємства,
Ан - необоротні активи. Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше ніж 0,5;
коефіцієнт незалежності (КЩ що характеризує ступінь фінансового ризику:
КН=
де Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання), Вк - власний капітал. Оптимальне теоретичне значення показника КН - не більше ніж 1,0.
Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:
рентабельність активів:
Р=
де Пч - чистий прибуток, А - активи;
рентабельність продажу:
Р=
де Пч - чистий прибуток,
Ор обсяг реалізації продукції (без ГЇДВ).
Аналіз грошових потоків позичальника
має здійснюватися з
співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів):
К=
де Нем - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів),
Ск - сума кредиту та відсотки за ним, п - кількість місяців дії кредитної угоди,
Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо),
Зі - податкові платежі та сума інших
зобов'язань перед кредиторами,
мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк
погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього
балансу).
Для суб'єктів господарської
Оптимальне теоретичне значення показника К ~ не менше ніж 1,5.
Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, що характеризуються такими показниками:
ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;
наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;
ефективність управління позичальника;
професіоналізм керівництва та його ділова репутація;
Інша Інформація.
Оцінка фінансового стану
інформації позичальника-банку про дотримання економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування коштів;
аналізу якості активів і пасивів;
аналізу прибутків і збитків;
інформації про виконання
Інформації про надані та одержані міжбанківські кредити;
щорічного аудиторського висновку.
При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи мають ураховуватися:
Загальний матеріальний стан клієнта (доходи і витрати, майно, право власності на яке засвідчується згідно з чинним законодавством України; відповідно підтверджувальні документи);
соціальна стабільність клієнта, тобто наявність постійної роботи, сімейний стан;
вік клієнта;
інтенсивність користування банківськими кредитами (гарантіями тощо) у минулому та своєчасність погашення їх і відсотків (комісій тощо) за ними, а також користування іншими банківськими послугами тощо;
ділова репутація;
Інша інформація.
Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:
Клас "А" - фінансова діяльність дуже добра (прибуткова та рівень рентабельності вищий, ніж середньогалузевий, якщо такий визначається), що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди: економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна.
Забезпечення за кредитною операцією має бути першокласним . Немає жодних свідчень можливих затримок з поверненням основної суми боргу та/або зі сплатою відсотків. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на такому ж високому рівні. До цього класу за незабезпеченими (бланковими) кредитами можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижчий за показник АА, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Poor's, Moody''s тощо), а також позичальники-банки (резиденти), які дотримуються економічних нормативів, установлених Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків (затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 № 141, із змінами і доповненнями), за умови, що нормативи платоспроможності (НЗ) і достатності капіталу (Н4) цих банків перевищують установлені нормативні значення не менше ніж у чотири рази.
Клас “Б” - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А" (тобто фінансова діяльність добра або дуже добра, рентабельність на середньогалузевому рівні, якщо такий визначається, окремі економічні показники погіршились або мають незначні відхилення від мінімально прийнятних значень), але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники (контрагенти банку), які віднесені до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності. Забезпечення кредитної операції не має викликати жодних сумнівів (щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення кредитних операцій тощо).
Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може вказувати на негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які віднесені до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити.
Информация о работе Звіт з виробничої практики на прикладі УКрсоцбанк