Звіт з виробничої практики на прикладі УКрсоцбанк

До цього класу за незабезпеченими (бланковими) кредитами можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижчий за показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Poor''s. Moody "s тощо), а також позичальники-банки (резиденти), які дотримуються встановлених економічних нормативів за умови, що нормативи платоспроможності (НЗ) і достатності капіталу (Н4) таких банків перевищують установлені нормативні значення не менше ніж у три рази.

Клас “В” -   фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижча,  ніж середньогалузевий   рівень,   якщо   такий   визначається,       деякі економічні  показники  не  відповідають  мінімально  прийнятним значенням) і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про       ймовірність       несвоєчасного       погашення       кредитної заборгованості в повній сумі і в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені.   Проблеми можуть стосуватися стану    забезпечення    за    кредитними    операціями,    необхідної документації, що свідчить про наявність і ліквідність застави, тощо.

Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. До цього класу за незабезпеченими (бланками) кредитами можуть належати позичальники – банки, що мають кредитний рейтинг не нижчий за показник Б, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній, а також можуть належати поз начальники – банки (резиденти), які дотримуються встановлених економічних нормативів.

Клас “Г” – фінансова діяльність незадовільна і спостерігається  її нестабільність протягом року; є  високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення  кредитної заборгованості та % за нею є низькою. При проведенні наступної класифікації, якщо немає безсумнівних підтверджень покращити протягом й місяця фін. стан позичальника або рівень забезпечення за кредитною операцією, позичальника потрібно класифікувати на клас нижче (“Д”). Позичальника якому видано кредит під сумнівне забезпечення або без забезпечення те якого відносна до цього класу на підставі оцінки його фінансового стану потрібно класифікувати на клас нижче (“Д”).

Клас “Д” – фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не відповідають встановленим значенням, імовірність виконання зобов’язань з боку позичальника контрагента банку практично відсутня.

Якщо забезпечення за кредитними операціями є першокласним, то клас позичальника можна підвищити.

У разі відсутності достовірної фінансової звітності, о підтверджує оцінку фінансового стану позичальника, а також належним чином оформлених документів на підставі яких здійснювалася кредитна операція. Такі позичальники мають класифікуватися не вище класу “Г”.

Якщо на час укладення договору пролонгації кредитної операції не спостерігається погіршення фінансового стану позичальника, якого віднесено до класу “А” або “Б”, і % сплачуються своєчасно, то така операція вважається строковою, тобто пролонгованою без пониження класу позичальника. Загальний строк такої пролонгації не повинен перевищувати 1 р.

 

Висновок

В 1 розділі я відкрила сутність

“Укрсоцбанку” його структуру. Також дану характеристику його діяльності, його функції операції які він  виконує, охарактеризувала депозитний і кредитний портфель Укрсоцбанку, структури його доходів і витрат.

Навчилася працювати  з документами, заповнювати їх.

При прийманні від  клієнтів платіжного доручення потрібно перевірити зразки підписів та початки  і всі  інші реквізити, які повинні  бути правильно заповнені.

При правильному заповненні всіх даних  у комп’ютері вони зникають і з’являється  нове не заповнене платіжне доручення.

Критерії, що використовуються банком при аналізі кредитного портфеля, а також у процедурах прийняття  і виконання рішень щодо формування та використання резерву під кредитні ризики, мають відображатися у відповідних документах банку, що визначають його кредитну політику.

Банк зобов’язаний зберігати протоколи  засідань кредитних комітетів (кредитних  комісій), інформацію про здійснення кредитної операції, класифікацію кредитного портфеля І формування резервів не менше п'яти років з часу закінчення дії кредитної угоди, а також подавати ці документи уповноваженим працівникам Національного банку на їх запит.

Для щомісячного розрахунку резервів банки здійснюють класифікацію кредитних операцій шляхом проведення інвентаризації та аналізу їх якості. Результати аналізу якості кредитного портфеля мають фіксуватися документально за встановленою банком формою

Ця форма має вестися і  в електронному

вигляді. При цьому банк має забезпечити  збереження бази даних цієї форми  за станом на перше число кожного  місяця.

Форма заповнюється на підставі робочих  документів щодо кожної кредитної операції, що ведуться кредитним інспектором, за кожним позичальником (контрагентом) окремо.

Робочі документи (кредитна справа) за кожним позичальником (контрагентом) в обов'язковому порядку мають  містити:

назву клієнта, його місцезнаходження (місце проживання);

номер основного поточного, додаткового  поточного та позичкового рахунків;

письмове клопотання (заявка) про  надання кредиту та техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті  на відповідні цілі;

кредитну угоду та зміни до неї;

угоду про заставу (забезпечення) та зміни до неї;

дату видачі та погашення кредиту (за угодою);

початкову суму кредиту в гривнях  або гривневому еквіваленті та код  валюти (у разі видачі кредиту в  іноземній валюті);

відсоткову ставку, про всі її зміни та на звітну дату;

фінансову звітність позичальника (контрагента), що подається до банку-кредитора;

інформацію про результати оцінки фінансового стану позичальника (контрагента), встановлені цим Положенням та внутрішньобанківським положенням про кредитування і методикою  проведення оцінки фінансового стану (на час здійснення кредитної операції та всі наступні дати проведення оцінки, у тому числі на дату зарахування заборгованості на рахунки пролонгованої, простроченої, сумнівної заборгованості або визнання її безнадійною);

документи, що свідчать про  перенесення суми боргу за кредитною  операцією на рахунки пролонгованої (із зазначенням номерів рахунків, сум і термінів кожної пролонгації), простроченої чи сумнівної заборгованості (із зазначенням номерів рахунків, дати, суми);

дату прийнятого рішення про  визнання заборгованості безнадійною  із зазначенням суми основного боргу та суми відсотків, відповідну виписку з протоколу засідання кредитного комітету банку;

інформацію про стан погашення  заборгованості із зазначенням дат  і сум:

залишкову суму кредитної заборгованості на звітну дату (у гривнях та гривневому еквіваленті в разі видачі валютного кредиту), номер рахунку, на якому обліковується заборгованість на звітну дату;

вид та суму забезпечення за угодою;

документи, що свідчать про стан забезпечення за кредитною угодою;

суму забезпечення, що береться до розрахунку резерву;