Отчет по практике в ООО "ПриватБанк"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Января 2013 в 02:14, отчет по практике

Краткое описание

КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «Приват Банк» надалі іменований «Банк», створений , у зв'язку з приведенням положень Статуту у відповідність чинному законодавству України, приймає нову редакцію Статуту.
Банк діє на підставі Генеральної ліцензії № 0000 та відповідно до законодавства України, в тому числі на підставі Цивільного кодексу «Про банки і банківську діяльність», «Про товариства з обмеженою відповідальністю.

Вложенные файлы: 1 файл

1 полный отчет.doc

— 850.00 Кб (Скачать файл)

Небанківська фінансова  установа, національний оператор поштового  зв'язку здійснюють оплату за надання генеральної ліцензії та за бланк ліцензії в розмірі, установленому нормативно-правовими актами Національного банку.

(пункт 3.5 глави  3 у редакції постанови Правління 
 Національного банку України від 30.12.2010 р. N 589)

 
            3.6. Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку мають право звернутися до Національного банку з клопотанням про надання нової генеральної ліцензії в разі:

наміру продовжувати здійснювати валютні операції після  закінчення строку дії раніше наданої  генеральної ліцензії;

розширення/зміни  переліку валютних операцій, які планує здійснювати небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку;

зміни найменування, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, місцезнаходження небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку.

Небанківська фінансова  установа, національний оператор поштового зв'язку для одержання нової генеральної ліцензії мають подати до Національного банку:

клопотання про  надання нової генеральної ліцензії у зв'язку з наміром продовжувати здійснювати валютні операції після закінчення строку дії раніше наданої генеральної ліцензії чи в разі розширення/зміни переліку валютних операцій, які планують здійснювати небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку (додаток 3), або клопотання про надання нової генеральної ліцензії в разі зміни найменування, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, місцезнаходження небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку (додаток 4);

копію раніше наданої  генеральної ліцензії;

документи, визначені  в пункті 2.2 глави 2 цього Положення, - у випадках, передбачених абзацами другим, третім цього пункту;

копії документів, які підтверджують необхідність одержання нової генеральної  ліцензії, - у випадках, передбачених абзацом четвертим цього пункту.

Небанківська фінансова  установа, національний оператор поштового  зв'язку подають до Національного  банку документи, передбачені абзацами шостим - дев'ятим цього пункту, з  дотриманням вимог абзаців одинадцятого, дванадцятого пункту 2.2 та пункту 2.3 глави 2 цього Положення.

Національний банк протягом 15 робочих днів з дати надходження  пакета документів від небанківської  фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку перевіряє пакет документів щодо його комплектності:

у випадках, передбачених абзацами другим, третім цього пункту, - відповідно до переліку, зазначеного в абзацах шостому - восьмому цього пункту, та відповідності його умовам пункту 2.1 глави 2 цього Положення;

у випадках, передбачених абзацом четвертим цього пункту, - відповідно до переліку, зазначеного  в абзацах шостому, сьомому, дев'ятому  цього пункту.

Національний банк повертає пакет документів небанківській  фінансовій установі, національному  оператору поштового зв'язку із супровідним  листом з обґрунтуванням підстав  повернення в разі невідповідності  пакета документів вимогам абзаців  одинадцятого - тринадцятого цього пункту.

Національний банк надсилає копію клопотання небанківської  фінансової установи, національного  оператора поштового зв'язку про надання нової генеральної ліцензії спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю.

Національний банк згідно з вимогами пунктів 3.2 - 3.5, 3.7 цієї глави розглядає пакет документів і приймає рішення про надання чи відмову в наданні небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку нової генеральної ліцензії.

Національний банк згідно з пунктами 3.8 і 3.9 цієї глави  відкликає раніше надану небанківській  фінансовій установі, національному  оператору поштового зв'язку генеральну ліцензію в разі прийняття рішення про надання нової генеральної ліцензії.

(пункт 3.6 глави  3 у редакції постанови Правління 
 Національного банку України від 30.12.2010 р. N 589)

 

 

Небанківська фінансова  установа, національний оператор поштового  зв'язку зобов'язані повернути оригінал генеральної ліцензії в десятиденний строк з дати її відкликання. 

(абзац п'ятий  пункту 3.9 глави 3 у редакції постанови 
 Правління Національного банку України від 06.03.2009 р. N 122)

      3.10. Порушення небанківською фінансовою установою, національним оператором поштового зв'язку умов генеральної ліцензії та/або порушення вимог цього Положення (у тому числі здійснення валютних операцій після відкликання Національним банком генеральної ліцензії) тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.

 

              Про відкриття пунктів обміну:  

     1.1. Уповноважені  банки та інші кредитно-фінансові   установи,  
що одержали ліцензію або  тимчасовий  дозвіл  Національного  банку  
України на здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти  в  
готівці, мають право відкривати на території України власні пункти  
обміну іноземних валют. Інші юридичні особи -  резиденти  (які  не  
допускали порушення валютного і податкового законодавства)  можуть  
відкрити обмінний пункт тільки  на  підставі  агентської  угоди  з  
уповноваженими банками.

     1.2.  Уповноважені  банки,  що  уклали  агентську   угоду   на  
відкриття обмінного пункту, повинні реєструвати вказані  пункти  в  
регіональному управлінні Національного банку України.

     Для реєстрації  обмінних пунктів  в  регіональному   управлінні  
Національного банку необхідно подати такі документи:

     - копію  агентської угоди;

     - нотаріально  завірену копію статуту установи;

     - довідку   комерційного  банку  про   відкриття  валютного чи  
карбованцевого рахунка  і  про  наявність  у  клієнта  приміщення,  
обладнаного відповідно  до  вимог  зберігання  валютних  цінностей  
(сейфи, сигналізація, організація охорони приміщення тощо);

     -  інформацію  організації  про  наявність   необхідної   для  
проведення  операцій  по  обміну  валюти   оргтехніки   (настільні  
обчислювальні машини, машини по перевірці справжності банкнот).

     Комерційні  банки  можуть   за   домовленістю   з   установою  
зараховувати касира обмінного пункту до штату банку.

     Обласне  управління Національного банку  зобов'язане в тижневий  
строк  розглянути  і  перевірити  заяву,  і,  в   разі   виконання  
поставлених умов, зареєструвати обмінний пункт.

     Всі установи, які раніше отримали дозвіл  на відкриття пунктів  
обміну (крім обмінних пунктів уповноважених  банків),  повинні  до  
30.05.93  р.  перереєструвати їх   з   додержанням   вимог   цієї  
інструкції. Обмінні пункти,  які  не  пройдуть  перереєстрацію  до  
зазначеного строку, повинні припинити роботу.

     Відповідальність   за   порушення   умов   цієї    інструкції  
уповноважені банки і кредитно-фінансові установи несуть  згідно  з  
статтею  16  Декрету  Кабінету  Міністрів  "Про  систему валютного  
регулювання і валютного контролю" N 15-93.

         Порядок здійснення валютних операцій

Зміни до Інструкції про  порядок відкриття, використання і  закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493 (зі змінами), що додаються;

Зміни до Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за N 947/11227 (зі змінами), що додаються;

Зміни до Положення про порядок та умови  торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за N 950/11230 (зі змінами), що додаються.

2. Пункт 1.5 глави 1 Положення  про порядок видачі Національним  банком України індивідуальних  ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 N 483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 за N 1429/10028 (зі змінами), після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"якщо ініціатором  або отримувачем за валютною  операцією є іноземний інвестор (ця норма стосується лише операцій, що здійснюються через інвестиційний рахунок іноземного інвестора в уповноваженому банку з метою проведення іноземних інвестицій в Україну і повернення іноземних інвестицій, доходів, прибутків та інших коштів, одержаних іноземним інвестором від здійснення іноземних інвестицій в Україну, у тому числі від спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи);".

У зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий уважати відповідно абзацами четвертим - шостим.

3. У пункті 1.7 глави  1 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 N 485, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2004 за N 1413/10012 (зі змінами), цифри "1.16" замінити цифрами "1.15".

4. Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 2 постанови Правління Національного  банку України від 23.12.2009 N 762 "Про  врегулювання питань щодо здійснення та реєстрації іноземних інвестицій", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.03.2010 за N 195/17490;

Положення про порядок  державної реєстрації Національним банком України іноземних інвестицій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 23.12.2009 N 762, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.03.2010 за N 195/17490.

До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою, дорожніми та іменними чеками належать:  
 купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;  
 продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;  
 зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;  
 купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;  
 конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;  
 прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Пункт обміну валют: поняття та учасники ринку  валютно-обмінних операцій. Пунктом  обміну іноземної валюти є структурна одиниця, яка відкривається банком чи фінансовою установою/компанією, у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв’язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.

Відкривати  пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій мають право:  
 банки, які отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;  
 фінансові установи/компанії, національний оператор поштового зв’язку, які отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями.

Відкриття пунктів обміну валюти банком фінансовою установою/ компанією, дозволяється лише на території того територіального управління Національного банку України, на території якого розташований цей банк (фінансова установа).

Реєстрація  пункту обміну валют Пункти обміну підлягають реєстрації у територіальному відділені НБУ. Пункт обміну валют буде підлягати реєстрації в НБУ за умови наявності:  
 кваліфікованих касирів;  
 засобів для визначення справжності банкнот і дорожніх чеків (одного чи кількох):  
 приладу для розгляду банкнот іноземних держав та дорожніх чеків проти світла та у відбитому світлі.  
 приладу для контролю ознак, які проявляються в ультрафіолетових променях;  
 приладу для контролю ознак, які проявляються в інфрачервоних променях;  
 приладу для контролю магнітних міток;  
 семи - десятикратних збільшувальних лінз;  
 реєстратора розрахункових операції (РРО);  
 довідника для визначення справжності банкнот і довідкових матеріалів для визначення справжності дорожніх чеків;  
 сейфу для зберігання валютних цінностей та бланків суворої звітності.

Проведення  операцій у пункті обміну валюти розпочинається лише:  
 після його реєстрації в територіальному управлінні НБУ;  
 після реєстрації РРО у податковому органі;  
 на підставі наказу по банку, фінансової установи/компанії про відкриття пункту обміну валюти.

Документи, необхідні від Замовника для  проведення реєстрації пункту обміну валют  
 договір оренди чи Свідоцтво про право власності (інші правовстановлюючі документи) на розміщення пункту обміну валют у певному місці;  
 копія висновку територіального управління про погодження агентського договору, укладеного банком, фінансовою установою/компанією з агентом, якщо пункт обміну валют працюватиме на підставі агентського договору;  
 інформацію про відповідність пункту обміну валют нормативно правовим актам НБУ.

Пункт обміну валют на агентських відносинах Агентом валютно-обмінних операцій може бути:  
 юридична особа – резидент, внесена до Державного реєстру фінансових установ;  
 юридична особа, що не є фінансовою установою, але яка уклала агентський договір з банком на здійснення валютно-обмінних операцій від імені банку та за рахунок коштів банку з іноземною валютою через пункти обміну валют.

Информация о работе Отчет по практике в ООО "ПриватБанк"