Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2014 в 11:40, научная работа
В умовах ринкової економіки банкрутство підприємств - звичайне явище. З кожних 100 новостворених підприємств на ринку залишаються 20-30. У США, наприклад, загальна кількість підприємств, оголошених банкрутами в 2007 р., становило близько 30000, а в Росії - 2040 і в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості порушених справ про банкрутство. Так, до початку 2008 р. кількість неплатоспроможних підприємств досягло більше 50% від усіх підприємств. Причини банкрутств українських підприємств різноманітні. Г
ВСТУП 3
1.АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 5
2.ДІАГНОСТИКА БАНКРУТСТВА 18
ВИСНОВКИ 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 24
Якщо порівнювати сроки повернення дебіторської та кредиторської заборгованості, можна зробити висновок, що дебіторська заборгованість швидше надходить на підприємство, ніж підприємство розраховується зі своїми кредиторами. Також слід відзначити зменшення термінів повернення заборгованості. Така динаміка є позитивною для підприємства.
Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Суб’єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюються відносні показники ефективності: рентабельність та окупність.
Рентабельність капіталу за чистим прибутком показує скільки гривень чистого прибутку отримало підприємство з кожної гривні вартості капіталу, незалежно від джерел залучення коштів.
(1.15)
Рентабельність власного капіталу характеризує розмір прибутку, що припадає на одиницю власного капіталу.
(1.16)
Рентабельність виробничих фондів характеризує величину чистого прибутку, яка припадає на одиницю вартості виробничих фондів.
(1.17)
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком показує, скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки.
(1.18)
Важливими показниками, які співвідносять витрати з доходами, є коефіцієнти окупності.
Період окупності капіталу показує, за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.
(1.19)
Період окупності власного капіталу на відміну від попереднього показника характеризує тривалість періоду, за який тільки власний капітал буде компенсований чистим прибутком.
(1.20)
Показники рентабельності та їх зміна в динаміці протягом аналізованого періоду представлені в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Показники рентабельності (прибутковості)
Показник |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Відхилення, +/- |
Рентабельність активів |
0,01 |
0,05 |
0,04 |
Рентабельність власного капіталу |
0,05 |
0,1 |
0,05 |
Рентабельність виробничих фондів |
0,03 |
0,09 |
0,06 |
Рентабельність реалізованої продукції |
0,01 |
0,03 |
0,02 |
Період окупності капіталу |
68,4 |
20,9 |
-47,5 |
Період окупності власного капіталу |
21,6 |
8,3 |
-13,3 |
Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів. Аналіз структури капіталу дає змогу оцінити основні співвідношення елементів власного та позикового капіталу, тенденції їх зміни, охарактеризувати раціональність структури залучення та розміщення коштів.
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами визначається як відношення власних оборотних активів до всіх оборотних активів і показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами фінансування.
(1.21)
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів характеризує наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування.
(1.22)
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу.
(1.23)
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - показник протилежний до попереднього. Характеризує питому вагу залученого капіталу в загальній сумі балансу або відношення позикового капіталу до валюти балансу.
(1.24)
Коефіцієнт фінансової стабільності показує скільки залученого капіталу припадає на одну гривню власного. Цей і два попередні показники мають важливе значення для зовнішніх інвесторів і кредиторів.
(1.25)
Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі.
(1.26)
Результати розрахунку показників фінансової стійкості наведено в табл. 1.4
Таблиця 1.4
Показники фінансової стійкості
Показник |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Відхилення, +/- |
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами |
-0,6 |
0,8 |
1,4 |
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів |
-4,04 |
-53,1 |
49,06 |
Коефіцієнт фінансової незалежності |
0,3 |
0,4 |
0,1 |
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу |
0,7 |
0,6 |
-0,1 |
Коефіцієнт фінансової стабільності |
0,5 |
0,7 |
0,2 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
0,7 |
0,7 |
0 |
Дані таблиці 1.4 свідчать про високий рівень фінансової незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів. Частка власного капіталу в загальному обсязі джерел фінансування на початок періоду становить 0,3 на кінець 0,4.
Зокрема на кінець періоду зменшились поточні зобов’язання, а також підприємство стало більш фінансово незалежним від кредиторів. Але не дивлячись на це співвідношення власного і позикового капіталів суттєво перевищує нормативне значення.
Загалом підприємство є фінансово стійким і практично незалежним від зовнішніх джерел фінансування.
Одним із етапів аналізу фінансового стану підприємства є оцінка ліквідності та платоспроможності. Під час аналізу платоспроможності та ліквідності увага акцентується на визначенні поняття ліквідності, методах оцінки бухгалтерської інформації зовнішніми та внутрішніми користувачами, здатності підприємства до платежів, на формальних та неформальних ознаках банкрутства підприємства.
Коефіцієнт поточної ліквідності (загальний коефіцієнт ліквідності) показує, скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо оборотні активи перевищують за величиною поточні зобов’язання, то підприємство вважається ліквідним.
(1.27)
Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт “критичної оцінки”, проміжний коефіцієнт ліквідності) характеризує, яка частина зобов’язань може бути погашена не лише за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги).
(1.28)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність, тобто грошовими коштами.
(1.29)
Співвідношення короткострокової дебіторської й кредиторської заборгованості характеризує здатність підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року.
(1.30)
Результат розрахунку відносних показників групи ліквідності представлені в табл. 1.5.
Таблиця1.5
Показники ліквідності
Показник |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Відхилення, +/- |
Коефіцієнт поточної ліквідності |
1,3 |
1,2 |
-0,1 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
1,05 |
1,3 |
0,25 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,08 |
0,03 |
-0,05 |
Співвідношення короткострокової дебіторської й кредиторської заборгованості |
3,4 |
3,6 |
0,2 |
За даними таблиці 1.5 можна зробити наступні висновки значення показників ліквідності достатньо не погані. У підприємства є поточні активи для покриття поточних зобов`язань, також спостерігаються зниження деяких показників проти аналізованого періоду у зв`язку зі скороченням обсягу оборотних активів і збільшення обсягу поточних зобов`язань, брак грошових коштів не спостерігається. Таким чином можна стверджувати, що дане підприємство є платоспроможнім.
В умовах ринкової економіки основним показником ефективності діяльності підприємства є прибуток. Прибуток відіграє ключову роль у діяльності підприємства і соціально-економічного розвитку країни в цілому. Для підприємницької структури він одночасно є і метою, і результатом, і стимулом, і чинником економічної безпеки. Оскільки прибуток – основний результативний показник діяльності підприємства, тому важливо виявити його залежність від різноманітних факторів та оцінити їх вплив на прибуток.
Факторний аналіз прибутку доцільно здійснювати за наступною формою (табл.1.6)
Таблиця 1.6
Факторний аналіз прибутку
Показник |
Код строки |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Відхилення (+/-) |
Виторг від реалізації продукції без урахування ПДВ, акцизного збору та інших відрахувань з доходу (В) |
035 |
6075208 |
7886193 |
1810985 |
Собівартість реалізованої продукції (С) |
040 |
(5152975) |
(7130750) |
(1977775) |
Адміністративні витрати (А) |
070 |
(208511) |
(287445) |
(78934) |
Витрати на збут (З) |
080 |
(325979) |
(291503) |
(-34476) |
Інші доходи (Ід) |
060+ 120+130 |
747819 |
1077517 |
329698 |
Інші витрати (Ів) |
090+140+ 150+160 |
(1045118) |
(955247) |
(-89871) |
Податок на прибуток (ПНП) |
180 |
34561 |
93879 |
59318 |
Чистий прибуток (ЧП) |
220 |
86825 |
255776 |
168951 |
Збитковість даного підприємства обумовлена тим, що собівартість продукції більша за чисту виручку. Протягом періоду зменшились витрати на збут та інші витрати. Питання щодо зниження собівартості для підприємства є пріоритетним.
У такому випадку вплив факторних показників на прибуток можна представити у вигляді адаптивної моделі:
ЧП=В-С-А-З-О+Ід-Ір-ПНП
Діагностика банкрутства проводиться відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнанні його банкрутом» від 14.05.92 р. Під банкрутством розуміють визнану судом нездатність підприємства відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів тільки через застосування ліквідаційної процедури. При діагностиці банкрутства українських підприємств використовують Методичні рекомендації з виявленню ознак неплатоспроможності підприємства й ознак дій по прихованню банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Мінекономіки України від 17.01.2005 р. № 10.
Методичні рекомендації розрізняють три ступеня неплатоспроможності підприємства: поточну, критичну і надкритичну.
Для того, щоб визначити, ознаки якої неплатоспроможності, характеризують фінансовий стан підприємства, розраховують ряд показників.
Показник поточної платоспроможності:
(2.1)
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами, характеризує наявність власних оборотних коштів підприємства, необхідних для його фінансової стійкості:
(2.2)
Нормативним коефіцієнтом забезпечення є 0,1.
Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів:
(2.3)
Нормативне значення цього коефіцієнта - 1,5.
Алгоритм виявлення ступеня платоспроможності приведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Алгоритм виявлення ступеня неплатоспроможності
Показник |
Ступень неплатоспроможності | ||
поточна |
критична |
надкритична | |
Поточна платоспроможність |
<0 |
<0 |
<0 |
Коефіцієнт забезпечення |
>0,1 |
<0,1 |
<0,1 |
Коефіцієнт покриття |
>1,5 |
<1,5 |
<1 |
Чистий прибуток |
>0 |
>0 |
>0 |