Податкове планування на підприємстві

Вигідність такого підходу прослідковується за наведеними розрахунками на прикладі двох підприємств за різних умов. Одне підприємство придбало (купило) товар у платника ПДВ за ціною 180 грн., що включає ПДВ, при цьому у нього податковий кредит складає 30 грн. Друге – придбало аналогічний товар у “єдинника” за ціною, яка зменшена на суму ПДВ, тобто за 150 грн. без права на податковий кредит. Обидва підприємства реалізують цей товар за ціною 240 грн. (у тому числі ПДВ – 40 грн.). Виникнення податкового кредиту і податкових зобов’язань у підприємств-покупців, а також відображення у податковому обліку цих операцій представлено у табл. 3 і 4.

                                                                                                                    Таблиця 3

Відображення податкових зобов’язань  та податкового кредиту

при покупці товару у платника ПДВ, грн.

Зміст операції	Сума	Податковий кредит	Податкові зобов’я-зання	Валовий доход	Валові витрати
Отримано товар від постачальника	180	30	-	-	150
Реалізовано товар покупцю за ціною 200 грн., крім того ПДВ – 40 грн.	240	-	40	200	-

 

Отже, у першому випадку (табл. 3) підприємство, що придбало товар у платника ПДВ, сплачує за товар 180 грн. і його податкові зобов’язання щодо ПДВ складуть 40 грн. (200 х 0,2 = 40 грн.). До бюджету підприємство перерахує 10 грн. ПДВ – (40 – 30 = 10 грн.). Різниця між валовим доходом і валовими витратами з податку на прибуток складатиме 50 грн.

Розглянемо другий випадок, коли товар  придбано у “єдинника”, який не сплачує  ПДВ (табл. 4).

Таблиця 4

Відображення податкових зобов’язань  при закупці товару

у неплатника ПДВ (грн.)

Зміст операції	Сума	Податковий кредит	Податкові зобов’я-зання	Валовий доход	Валові витрати
Отримано товар від постачальника	150	-	-	-	150
Реалізовано товар покупцю за ціною 200 грн., крім того, ПДВ – 40 грн.	240	-	40	200	-

 

У цьому випадку (табл. 4) вартість придбання товару обійдеться підприємству у 150 грн., податкові зобов’язання щодо ПДВ складатимуть 40 грн. і до бюджету підприємство перерахує 40 грн., оскільки у нього відсутній податковий кредит. Податковий облік, порівняно з попереднім прикладом, не зміниться.

У підсумку, як ми бачимо, загальна сума, яка підлягає сплаті, для обох підприємств є однаковою – 190 грн. Різниця буде лише в тому, що підприємство, яке придбало (купило) товар у неплатника ПДВ, перераховує до бюджету 40 грн. як податкові зобов’язання по ПДВ до 20 числа місяця, що настає за звітним, тоді як підприємство, що придбало (купило) товар у платника ПДВ, має витратити 30 грн. (тобто скоротити свої оборотні кошти) вже при купівлі товару. Таким чином, придбання товару у неплатника ПДВ (за умови зниження ціни на суму ПДВ) було б вигіднішим за таких умов, ніж у платника ПДВ.

Для суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб при переході на спрощену систему оподаткування  та забезпечення її ефективності важливим є кінцевий фінансовий результат. Тому доцільним є обґрунтування величини мінімальної торговельної націнки, яка б забезпечила необхідні прибутки. Методичні підходи в цьому плані запропоновано, виходячи із того, що оподаткування суб’єкта малого підприємництва здійснюється за ставкою єдиного податку 6% від виручки та ПДВ – 20%.

Отже, у цьому випадку виручку  від реалізації МП “Укрдомсервіс” визначимо за формулою:

,

де ВР – виручка від реалізації товарів;

Q – кількість товару

Ц_р – ціна реалізації;

Ц_з – закупівельна ціна.

,

де Т_н – торговельна націнка.

Обсяг реалізації:

V = Q x Ц р,

Величина єдиного податку:

,

Величина ПДВ:

,

де П – прибуток.

За умови, коли валові витрати дорівнюють прибутку: П=ВВ або П–ВВ=0, де ВВ – валові витрати, тоді:

,

Проведемо спрощення цієї формули:

, або

Мінімальна націнка – це беззбитковість торговельного підприємства.

Проведемо подальше спрощення формули:

 або

 або

,

де Ц_з>0 і Q>0, тому права частина рівняння теж буде більше за нуль. Якщо:

0,7733 Т_н – 0,8333 > 0;

0,7733 Т_н > 0,8333 ;

Т_н > 1,0776;

Т_н > 7,76% – мінімальна торговельна націнка.

Для отримання прибутку, за умови  оподаткування за єдиною ставкою  податку, торговельна націнка має  бути більше, ніж 7,76%. Точка беззбитковості:

Запропоновані методичні підходи  до обґрунтування торговельної націнки покажемо на прикладі.

Приклад 1. Розрахуємо мінімальну кількість товару за умови, коли:

торговельна націнка дорівнює 10%; 20%; 30%;

валові витрати (ВВ) – 100 000 грн.;

закупівельна ціна – 30 грн.

 шт.;

 шт.;

 шт.;

Оподаткування за єдиною ставкою 10%: ;

;

;

;

0,9 Т_н –1 > 0. Ліва частина буде більше за 0 при Ц_з >0 і Q >0 за умови:

 Þ Т_н > 11,11% (мінімальна торговельна націнка).

Для отримання прибутку за умови  оподаткування за єдиною ставкою  податку, торговельна націнка має  бути більше, ніж 11,11%. Точка беззбитковості:

Приклад 2. Може здаватися, що для подолання нульової рентабельності торговельна націнка повинна бути 10%.

Ц_з = 30%;

Ц_р = 33%;

П_є = 33х0,1 = 3,3 (грн.);

33 грн. – 3,3 грн. = 29,7 грн. < 30 грн.;

Проведемо розрахунок за даними попереднього прикладу (1). Торговельна націнка 20% і 30%.

 шт.;

 шт.;

Аналіз розрахунків згідно наведених  прикладів показує, що навіть у разі торговельної націнки на товар Т_н = 30%, для покриття валових витрат торговельне підприємство повинне продати меншу кількість товару при оподаткуванні за ставкою єдиного податку в 6% і сплаті ПДВ, ніж при оподаткуванні за ставкою єдиного податку в 10%. Тому оподаткування за ставкою єдиного податку в 6% є більш прийнятним для торговельних підприємств.

 

Висновки

Податкове регулювання підприємницької діяльності держава здійснює за допомогою податків. Податки - це обов’язкові платежі, що стягуються виключно державою у відповідності з податковим законодавством з юридичних і фізичних осіб на основі обов’язковості й безоплатності в бюджет та державні цільові фонди для фінансування потреб держави.

Податки мають подвійний характер: з одного боку, вони виступають специфічною  формою виробничих відносин, у чому і є їхній суспільний зміст, а, з іншого – є частиною вартості національного доходу у грошовій формі, що характеризує їхній матеріальний зміст. Для розкриття сутності податків, їхнього впливу на підприємницьку діяльність важливе значення мають їхні функції. Функція податку - це прояв його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей. Вона показує, яким чином реалізується суспільне призначення даної фінансової категорії як інструменту вартісного розподілу й перерозподілу національного доходу.

Аналіз процесів, що мають місце  у перехідній економіці, підтверджує  необхідність та можливість здійснення впливу на підприємницьку діяльність податковими заходами. При цьому сама система оподаткування у процесі трансформації повинна набути нових структурних форм, відповідних змінам економічного середовища. Дані зміни стали складовою частиною комплексної податкової реформи в Україні.

Дослідження практики оподаткування  у процесі реформ в Україні  показало, що доки податкова система  працює неефективно, вона не тільки в  достатній мірі не виконує фіскальної функції, але стала одним із факторів загострення кризової ситуації у країні. Однією з головних причин цього, на наш погляд, виступає стратегія податкової політики, яка не відповідає умовам трансформаційної кризи, націленої, в першу чергу, на скорочення дефіциту державного бюджету. Податкова політика в частині непрямого оподаткування набуває агресивно фіскального характеру, що ускладнює міжгалузевий небанківський перелив капіталу та ставить бар’єри на шляху розгортання фінансових операцій.

Одним із стимулів більш інтенсивного розвитку малого підприємництва може стати відповідний механізм оподаткування. Першим етапом реформування податкової системи є кардинальні зміни в бік послаблення податкового тиску, запровадження такої системи оподаткування, яка відповідала б реальній структурі української економіки та повернула б податкам їх основні функції – регулювання економічної діяльності, наповнення бюджету та справедливий перерозподіл національного доходу. Сучасна податкова система, що передбачає передчасне та механічне перенесення в Україну європейського варіанта без її належного критичного осмислення, спричинила руйнівний вплив на українську економіку.

Удосконаленням оподаткування  підприємств взагалі і, зокрема, суб’єктів малого підприємництва є  введення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Вона сприяла зростанню чисельності малих підприємств, хоча темпи їх зростання були меншими у порівнянні з роками початку їх розвитку, становлення малого підприємництва. Хоча в розвитку малих підприємств значні “перекоси” мають місце у галузевому аспекті. Найбільшу питому вагу складають малі підприємства в галузі торгівлі та інших видів діяльності, тому і частка їх у складі платників єдиного податку є найвагомішою.

Переважна більшість малих підприємств  вибрала спрощений режим оподаткування, сплату єдиного податку за ставкою 6% при паралельному оподаткуванні ПДВ, середньооблікова кількість працівників, яких в  розрахунку на одне мале підприємство, складає до 5 чоловік. Останнє є сигналом необхідності більш глибокого дослідження взаємозв’язку вигідності спрощеного режиму оподаткування для суб’єкта малого підприємництва з чисельністю працюючих, тобто спрощена система оподаткування є вигіднішою за незначної кількості працівників, що виступає гальмом для вирішення проблеми зайнятості населення з одного боку, а з другого - не сприяє зниженню податкового тиску на них.

Оцінка ефективності спрощеної  системи оподаткування свідчить про те, що ця система не стимулює зростання швидкими темпами кількості  малих підприємств та їх працівників, виступає гальмом для розвитку оптимального розміру малих та середніх підприємств, стимулює розвиток лише дрібних підприємств, що обумовлює необхідність кардинальних змін щодо “критеріальних порогів” для переходу на спрощений режим оподаткування та розробки нових концептуальних принципів цієї системи.

Перехід на спрощену систему оподаткування  не виступає механічним гарантом ефекту, а за певних умов, може стати гальмом  для розвитку малого підприємництва. Для обґрунтування доцільності  вибору спрощеного режиму оподаткування  для суб’єкта малого підприємництва можна запропонувати чотири методичних підходи:

1) порівняння суми податків за  звичайної та спрощеної системи  оподаткування;

2) моделювання умов функціонування  підприємства, за яких вигідним  буде сплата єдиного податку;

3) обґрунтування величини цінових знижок, які можуть бути надані покупцям;

4) регулювання доходів і витрат.

Проведені розрахунки за даними методичними  підходами свідчать про певну  їх обґрунтованість і доцільність  застосування для вибору варіанту системи  оподаткування.

Важливою проблемою є стимулювання ефективної діяльності суб’єктів малого підприємництва через удосконалення спрощеного їх оподаткування. Запропоновані заходи на державному рівні, що знайшли відображення у проекті Податкового Кодексу, мають, на нашу думку, ряд недоліків. Основні з них – це використання в якості критерію для застосування спрощеного режиму оподаткування кількості працівників суб’єктів малого підприємництва; застосування різних спрощених режимів оподаткування в залежності від організаційно-правової форми малого підприємництва (фізична чи юридична особа), а також застосування спеціальних режимів оподаткування залежно від виду діяльності, яким займається СМП; спрощений підхід до запровадження нормативного доходу; проблематичними є звільнення СМП від сплати окремих податків за умов застосування спрощеної системи тощо.

 

Список використаних джерел

1. Указ Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 12 травня 1998 р. №456/98. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 16 травня.
2. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності” від 3 липня 1998 р. №727/98. //Урядовий кур’єр. – 1 998. – 9 липня.
3. Указ Президента України “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності” від 28 червня 1999 р. №746/99. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 13 липня.
4. Указ Президента України “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” від 28 червня 1999 р. №761/99. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 7 липня.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва”, затв. Наказо Міністерства фінансііів України від 25.02.2000 р. №39.
6. Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000р. №2063-ІІІ. // Урядовий кур’єр. – 2000. – 22 листопада.
7. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000р. №2181-111. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 21 лютого.
8. Закон України “Про податок на додану вартість” (зі змінами і доповненнями) від 3 квітня 1997р. №168/97-ВР. / В кн. Податкове законодавство України. Бібліотека офіційних видань. – К.: Парламентське видавництво. – 1998. – С. 112 - 134.
9. Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 №13-92. / В кн. Податкове законодавство України. Бібліотека офіційних видань. – К.: Парламентське видавництво, 1998. – С. 166 - 183.
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. №507. Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727. // Бізнес. Розділ “Бухгалтерія, право, податки, консультації”. – 2000. – №13. – С. 36.
11. Інструкція про прибутковий податок з громадян. Затверджена Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. №12 (зі змінами та доповненнями). // Вісник податкової служби України. – 2000. – №16. –С. 29 - 59.
12. Інформаційний лист Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 24.10.2001 р. №1-221/6346. // Бухгалтерія. – 2001. –№48/1. –С. 10-18.
13. Інформаційний лист Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 15.02.2002р. №2-532/889. // Бухгалтерія. – 2002. – №11/2. – С. 10 - 11.
14. Про введення в дію Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності”. Лист Державної податкової адміністрації України від 23.09.1999 р. №14310/7/15-1317 // Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства “Альтернативні способи оподаткування”. - 2001. – №38. – С. 67.
15. Лист Державної податкової адміністрації України від 31.03.2000 р. №4570/7/17-0517. // Податки і бухгалтерський облік. – 2000.– №19.– С. 7.
16. Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва. Затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 1998 р. №196. // Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства “Альтернативні способи оподаткування”. – 2001. – №38. – С. 21 - 22.
17. Петрусенко І. Нарахування, відрахування та перерахування прибуткового податку фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, яка є платником єдиного податку. // Вісник податкової служби України. – 2000. – №9. – С. 49 - 50.
18. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва. Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 19 квітня 2001 р. №186. // Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства “Бухгалтерський облік. Хрестоматія”. – 2001. – №52/2. – С. 106-107.
19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”. Затверджений Наказом  Міністерства фінансів України  від 25 лютого 2000 р. №39. // Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства “Альтернативні способи оподаткування”. – 2001. – №38. – С. 23 - 29.
20. Правила торгівлі на ринках. Затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року №57/188/84/105. // Бухгалтерія. – 2002. – №14/1. – С. 17 - 23.
21. Про внесення змін до форми книги обліку прибутків і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи і порядок її ведення. Наказ Державної податкової адміністрації України від 12 жовтня 1999 р. №554. // Вісник податкової служби України. – 2000. – №9. – С. 25 - 26.
22. Про затвердження свідоцтва про сплату єдиного податку і порядку його видачі. Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 р. №599. // Вісник податкової служби України. – 2000. – №9. – С. 19 - 24.
23. Про затвердження форми розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою. Наказ Державної податкової адміністрації України від 12 жовтня 1999р. №553. //Вісник податкової служби України. – 2000. – №9. – С. 27 - 28.
24. Белоус Г. Развитие малого предпринимательства в Украине // Экономика Украины. - 2000. - № 2. - С. 35-41.
25. Білик М., Дьякон Ю. Удосконалення спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва: концептуальні принципи // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2001. - №3. - С. 99-102.
26. Буряк П.Ю. Податкове стимулювання малого бізнесу в Україні // Фінанси України. - 1999. - № 6. - С. 49-54.
27. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. - 2001.- 416 с.
28. Данілов О.Д., Флісак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування. Навч. посібник.- К.: Парламентське вид-тво, 2001. – 216 с.
29. Дорошенко Т.В. Податковий кредит у формуванні інвестиційних ресурсів підприємств // Фінанси України. – 2002. - №4. – С. 80-84.
30. Дьякон Ю. Ще раз про малий бізнес // Економіка України. - 2000. - № 7. - С. 47-54.
31. Жеребних А. Про пільги платникам податків // Вісник податкової служби України. - 1998. - № 10. - С. 24-26.
32. Іванов Ю.Б. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. – Харків: ХДЕУ. – Торнадо, 2003. – 517 с.
33. Луніна І. Податкова політика України у контексті створення умов для економічного зростання // Економіка України.-2000.-№9.-с.34-37.
34. Льовочкін С., Опарін В., Федосов В. Реформування фінансової моделі як основа макроекономічної моделі як основа макроекономічної стабілізації в Україні // Економіка України.-200.-№10.-с.22-26.
35. Мале підприємництво України: процес розвитку / Бей О., Варналій З, Ляпіна К. та ін.- К.:Інститут конкурентного .суспільства, 2001. – 253 с.
36. Налоговое право / Под ред. С.Г. Пепеляева. - М.: ФБК-ПРЕСС, 2000.- 608 с.
37. Николайчук О.Налоги в рассрочку - роскошь // Бизнес.-1999.- №5.- С. 56-57.
38. Податкова система України. Підручник / За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1994. - 562 с.
39. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво, стратегія, організація та ефективність. - К.: Вища школа, 1998. - 227 с.
40. Соколовська А. Проект податкового кодексу України і проблеми правового регулювання податкових відносин. // Вісник Національного банку України.-2002.-№1.-с.23-25.
41. Україна у цифрах у 2003 році. Стат. довід. - К.: Держкомстат України, 2000.- 261 с.
42. Флісак Н. Податкова реформа та створення моделі ефективної податкової системи України // Вісник податкової служби України.-2000.-с.5-7